Головний медичний радник Білого дому Ентоні Фаучі заявив, що вакцинованим скоріш за все буде потрібний додаткове щеплення від коронавірусу. Така заява пролунала в програмі «Зустріч з пресою» на каналі NBC.
Рано чи пізно, ефективність знизиться до такої цифри, що потрібен буде додатковий укол
Фаучі сказав, що люди зі слабкою імунною системою скоріш за все не будуть мати сильну імунну реакцію, а ефективність вакцини з часом послабиться. Він додав, зокрема, що це стосується людей літнього віку.
«Якщо подивитись на дані від Пфайзер, після кількох місяців ефективність вакцини знизилась з понад 90% до 84%…Всі припускають, і я думаю, вони праві, що рано чи пізно, ефективність знизиться до такої цифри, що потрібен буде додатковий укол», — підсумував лікар.
Він додав, що першими додатковий укол отримають люди похилого віку та особи зі слабкою імунною системою. Фаучі висловив сподівання, що Адміністрація з контролю над харчами та ліками затвердить вакцину-посилювач від компанії Pfizer вже до кінця серпня.
Штам коронавірусу «Дельта» все активніше поширюється Україною, визнав у Суботньому інтерв’ю Радіо Свобода головний санітарний лікар Ігор Кузін. Але він запевнив: при всій небезпеці «Дельти» застосовані в Україні вакцини рятують від госпіталізацій і смертей. Pfizer, Moderna, AstraZeneca, Coronavac – не «шмурдяки», а якісні медпрепарати, що довели свою ефективність у державах, які вже накрила «Дельта». Коли в Україні можуть вакцинувати достатню кількість людей для набуття колективного імунітету? Навіщо щепитися перехворілим? Чи можна змішувати вакцини? Є сенс колоти третю дозу? Чи примушуватимуть українців вакцинуватися? Навіщо маски, якщо нові штами «корони» все заразніші? Коли можуть оголосити в Україні новий локдаун? Це – лише частина запитань, на які відповів Ігор Кузін.
Олександр Лащенко: Пане Кузін, я не хочу ніяких, так би мовити, панікерських настроїв. Але вже щодоби понад тисячу захворілих на COVIDпо Україні. Все, «Дельта» прийшла в Україну?
Штам «Дельта» буде поширюватися, і він вже перебуває на території України
– Перетнули вже таку психологічну межу в одну тисячу випадків. І дійсно штам «Дельта» циркулює не лише Європою. Він уже з’явився на території України. 2-3 тижні тому ми мали лише 17 випадків. Зараз ми їх маємо вже 147. Тому штам «Дельта» буде поширюватися, і він вже перебуває на території України. Але є і гарні новини. Гарні новини полягають в тому, що штам «Дельта» не відрізняється від інших штамів. Тобто на нього діють такі ж самі профілактичні або протиепідеміологічні заходи. Це носіння масок, це фізичне дистанціювання, це обробка рук антисептиком. І до того ж вакцинація так само діє на штам «Дельта».
– Усе ж таки піднімається кількість, хай немає такого спалаху, який у Британії був (він позаду вже). В Індонезії, в Португалії спалах COVID. Що, на Україну чекає черговий локдаун? Якщо так, то коли?
– По відношенню до чергового локдауну ми використовуємо і будемо продовжувати використовувати адаптивний карантин. Адаптивний карантин – це складний механізм. Але він полягає в тому, що на рівні кожної області ми можемо відслідковувати надчутливі показники, відповідно до них впроваджувати протиепідеміологічні заходи. Ми зараз хочемо відтягнути такий локдаун на максимально віддалений термін. Але за світовим досвідом ми бачимо, що наприкінці осені і на початку зими більшість країн входить все ж таки у жорсткі протиепідеміологічні умови, і вони впроваджують карантинні обмеження.
– Деякі непідтверджені дані надходять із деяких ЗМІ, що нібито з 4 вересня в Україні буде локдаун.
Що з 4-го або з 5-го вересня буде погіршення епідеміологічної ситуації або буде запроваджений локдаун, такої інформації зараз немає
– Ні, це неправда. Тому що зараз немає підстав говорити про погіршення ситуації. Є регіони, в яких ми дійсно спостерігаємо погіршення епідеміологічної ситуації, або ті, по відношенню до яких ми маємо більш ретельніше відстежувати контактні або слідкувати за тією або іншою ситуацією. Однак казати про те, що з 4-го або з 5-го вересня буде погіршення епідеміологічної ситуації або буде запроваджений локдаун, такої інформації зараз немає.
– На сьогодні ніяких рішень щодо дат можливих локдаунів, взагалі – чи буде він в Україні, не ухвалено?
– Звичайно.
– Говорять експерти, що фактично «Дельта» підтверджує, що це – летючий вірус нібито. Цей штам, як вітрянка, який передається дуже, на жаль, легко. То навіщо маски, респіратори, пане Кузін?
– Ми завжди маємо користуватися доказовою медициною, доказовими даними. І дійсно маска захищає людей від вірусів і від інфікування. І вона так само ефективна як по відношенню до штаму «Дельта», і вона точно також має ефективність до вірусів респіраторної групи, які восени до нас приходять звичайно. І ми вже звикли до них. Це звичайні віруси грипу, респіраторні віруси або інші. Тому маска захищає навіть від «Дельта»-вірусу. І багато країн вже довели під час впровадження своїх протиепідеміологічних заходів, вони радили використовувати маски. І це спрацьовує.
– Різні дані надходять. Хоча ніби позиція ВООЗ на сьогодні одностайна, чітка. «Дельта» заразніший, ніж попередні штами – південноафриканський, бразильський, класичний, – але не більш летальний, не смертоносніший. Правильно?
Дюдина, яка інфікована штамом «Дельта», вона набагато заразніша і в неї більша кількість вірусних часточок знаходиться у верхніх дихальних шляхах
– Поки офіційно так. І дійсно зараз ще збирається інформація по багатьох країнах. Що ми зараз бачимо в статистиці і у цифрах? Що вірус «Дельта» майже в 2,6 раза швидше передається. Тобто людина інфікує більше людей, ніж класичний штам.
Дійсно людина, яка інфікована штамом «Дельта», вона набагато заразніша і в неї більша кількість вірусних часточок знаходиться у верхніх дихальних шляхах. І в той же ж самий час вона дійсно частіше призводить до госпіталізації людини, тобто вона важче протікає у людини, яка інфікована штамом «Дельта».
Однак по відношенню до летальності різні країни дають різну інформацію. Найчастіше високі рівні смертності при інфікуванні «Дельтою» спостерігалися саме серед невакцинованого населення. У тих країнах, де переважна більшість населення була вакцинована, цифри смертності не відрізнялися від, наприклад, штаму «Альфа».
– Український МОЗ пише, що вакциновані переносять «Дельту» безсимптомно. Тоді, виходить, людина навіть не здогадується, що вона є носієм такої зарази, і все рівно заражатиме інших оточуючих?
– «Дельта» дійсно може протікати у безсимптомній або стертій формі й точно також, як і звичайна коронавірусна хвороба, яка викликана іншими штамами. Відсоток такого безсимптомного носійства – це близько 30%, за даними світової літератури. Таке дійсно є. І в такому випадку ми знаходимо контактних людей, які мають певні симптоми, і починаємо епідеміологічне розслідування, шукаємо, дійсно хто був тим безсимптомним, хто інфікував вже інших.
– Ну, і симптоми. Деякі інфекціоністи пишуть, що горло болить саме при «Дельті». Це правда? Значно відрізняється від класичних? Втрата нюху є?
–
Лікування «Дельта»-інфікування не відрізняється від лікування звичайної коронавірусної хвороби
По відношенню до симптомів хочу сказати наступне, що є повідомлення про те, що нюх може залишатися, тобто він зникає набагато рідше, аніж при інфікуванні звичайним штамом. Також фахівці з інфекційних хвороб кажуть про те, що більш важчий перебіг хвороби. Але по симптомах він не дуже відрізняється від звичайного штаму.
До того ж лікування «Дельта»-інфікування не відрізняється від лікування звичайної коронавірусної хвороби. Тобто симптоматика – є несуттєві відмінності, але по цій симптоматиці неможливо встановити діагноз. Це лише лабораторна діагностика.
– А правда, що інкубаційний період «Дельта» – ледь не 1-2 дні?
– Він коротший. І він коротший, аніж «Альфа». Те, що бачимо у статистиці, те, що бачимо у повідомленнях, то інкубаційний період зараз скорочений майже від 7-ми до 4-ох діб. І це переважно пов’язано з тим, що у людини набагато більше саме процес генерації вірусу в організмі. Тобто людина, яка інфікувалася «Дельтою», набагато більше саме процесує цей вірус, більше часточок його генерується. Тому за рахунок цього скорочується інкубаційний період в середньому до 4-ох діб.
– Правда, що як і з попередніми штамами, у «Дельті» людина-носій вірусу найбільш заразна для оточуючих за два, за день до появи в неї симптомів?
– Так, це залишається. І це класична частина цих коронавірусних хвороб.
– Саме Індія – перша, ще у жовтні 2020 року там з’явився штам «Дельта». Ми знаємо, Британія. Хоча різко опустилося в Британії. Та ж Росія. Ну там можна сумніватися, яка там достовірна статистика? Індонезія, інші. Досвід цих країн, які вже проходять через «Дельту». Чого Україні варто уникнути – яких помилок?
Багато людей інфікується «Дельта»-штамом під час подорожей, виїжджаючи закордон під час роботи або на відпочинок
– Ми дійсно дивилися по цій статистиці, багато країн фіксують спалахи саме в закладах освіти і не серед учнів, а серед персоналу, який обслуговує або вчить, тобто саме працівників освіти. Тому зараз відповідними змінами ми будемо забороняти відкриття шкіл у «жовтій», в «помаранчевій» і в «червоній» зонах, якщо там буде вакциновано менше, аніж 80% саме педагогічного складу.
Також ми бачимо, що багато людей інфікується «Дельта»-штамом під час подорожей, виїжджаючи закордон під час роботи або на відпочинок. Тому зараз також змінені правила по перетину державного кордону. І ми намагаємося не допустити потрапляння цього вірусу у великій кількості на територію України.
Ми також знаємо, що певна частина припадала саме на спалах на місцях роботи. Тобто це організовані колективи, закриті приміщення, погана вентиляція. Тому зараз пріоритезували вакцинацію організованих колективів.
Тому ми вивчаємо ці уроки, імплементуємо їх в Україні. І маємо надію, що все ж таки така хвиля буде не значна для України.
Головний санітарний лікар України Ігор Кузін у студії Радіо Свобода
– Нарешті ми переходимо до вакцинування. Але передовсім Британія – одна з лідерів із вакцинування. І такий спалах «Дельта»! То навіщо вакцинуватися тоді? І в Америці зараз. І в Ізраїлі трохи, не сильно, але йде підняття.
– Але трохи. Але що ми бачимо? Якщо ми подивимося по кількості випадків і по кількості госпіталізації, то вакцинація досить ефективно захищає людину від госпіталізації і від важкого перебігу самої хвороби, і від ризику померти. Тому навіть ті країни, які навіть на фоні вакцинації реєстрували відносно великі кількості по тих, хто захворів, навантаження на систему охорони здоров’я, або кількість померлих людей, в цих країнах була мінімальна. Тому саме для цього треба вакцинуватися, щоб захистити себе від важкого перебігу, від ризику госпіталізуватися і від ризику померти внаслідок коронавірусної хвороби.
– Пане Кузін, правильно сказати, що вакцина запобігає не тому, що людина захворіє або ні на COVID, а важкому перебігу хвороби, госпіталізації, смерті, не дай Боже?
– Так. Абсолютно точно.
– Ці вакцини, які в Україні – CoronaVac, Pfizerвже більше, AstraZeneca… Як оціните? Дійсно вже розгортається вакцинація. Хоча доволі повільно, можливо. А, може, й швидко. По-різному можна оцінювати. Але все рівно цього буде мало проти «Дельти».
Ми зараз намагаємося максимально швидко вакцинувати більшу кількість населення країни
– Ми зараз фокусуємося на вакцинації груп ризику. Це працівники критичної інфраструктури, освітяни, медичні працівники. Зараз вже відкритий п’ятий етап. І ми зараз намагаємося максимально швидко вакцинувати більшу кількість населення країни. Зараз МОЗ вже рекомендовано скорочення термінів між введенням доз вакцини.
– А це нормально? Кажуть, що чим далі, тим ліпше. Перша і друга дози.
– Не зовсім так. Якщо ми подивимося за результатами наукових досліджень. Візьмемо вакцину CoronaVac, то останні класичні дослідження по багатьох країнах проводилися з інтервалом у 14 діб. Зараз в Україні використовується 28 днів. І, звичайно, для того, щоб охопити більшу кількість людей, рекомендовано зараз використовувати 14-денний інтервал. І це нормально.
– Це нормально для CoronaVac? Не буде погіршення ефекту?
– Для CoronaVac, за останніми даними досліджень, ефективність складає 83%. Це саме при 14-денному інтервалі.
– Переходимо конкретно до кожної вакцини. З CoronaVac. Чесно зізнаюся, я нею вакцинувався. Це не в плані реклами. CoronaVac – китайська вакцина. До Китаю чимало запитань. Не так вона досліджена, як Pfizer або Moderna. То що, може, вона і погана? «Шмурдяк», як один український політик казав (він ужив ще грубіше слово)? Чи так неправильно казати?
Вакцина, яка зараз використовується в Україні, є дозволеною ВООЗ
– Неправильно. Тому що кожна вакцина, яка зараз використовується в Україні, є, по-перше, дозволеною ВООЗ для екстреного застосування, вона зареєстрована в Україні, вона дійсно має доказову базу по ефективності застосування на підставі результатів клінічних досліджень.
Я сам також вакцинований CoronaVac і маю вже сформований захист, маю вже сформований імунітет.
По відношенню до результатів клінічних досліджень, то дійсно CoronaVac не вкладав надвеликі кошти у проведення наукових досліджень. І наукові дослідження з’явилися набагато пізніше, аніж по відношенню до Pfizer. Наприклад, декілька місяців тому з’явилося велике дослідження, яке було проведене у декількох країнах. І воно підтвердило, що дійсно вакцина CoronaVac має ефективність 83% від симптоматичного перебігу, тобто від важкого перебігу коронавірусної хвороби і 100% запобігання шпиталізації.
– «Дельти» стосуються ці цифри?
– «Дельта» не включався в це дослідження. І те, що ми вже бачимо по досвіду багатьох країн, то ефективність вакцини знижується приблизно на 10% по відношенню до «Дельти».
– Тоді 73% для CoronaVac (щодо «Дельти»)?
– Так.
– А для Pfizer і Moderna буде більше, я так розумію?
– Трохи більше.
– Але тільки мінус 10% всього-на-всього?
– Так. Але все рівно захист є. І зараз ті країни, де реєструється спалах «Дельти», вони показують, що переважні відсотки смертності, переважні відсотки важкого перебігу (це майже 98-99%), то це серед невакцинованого населення.
– А в Європі CoronaVac досі не зареєстрований. ВООЗом зареєстрований, а в Європі – ні.
– Він в процесі реєстрації. І я дійсно хотів би, щоб по відношенню до вакцин було дуже небагато саме геополітики. На жаль, Європа трішки затягує розгляд питання. Можливо, це пов’язано з відношенням до самого виробника.
– Тобто політичні моменти, на ваш погляд, у ставленні до Китаю?
– Так. Мені здається, що тут є політика. Тому що, наприклад, той же ж самий Pfizer або інші вакцини розглядалися ЕМА доволі швидко. Вакцина CoronaVac вже майже 2 місяці перебуває на розгляді Європейської медичної агенції. І ми маємо надію, що ЕМА прийме все ж таки виважене рішення і визнає цю вакцину вже дозволеною для використання.
– Як ВООЗ це зробив вже давненько.
– Так.
Pfizer, Moderna, AstraZeneca демонструють ефективність десь на рівні 91-95%
– Pfizer і Moderna – їхня ефективність? Ви сказали – щодо CoronaVac73% проти симптоматичного можливого перебігу COVID (щодо «Дельти»). А Pfizer, Moderna, AstraZeneca?
– Pfizer, Moderna, AstraZeneca демонструють ефективність десь на рівні 91-95%. Тобто рівень захисту умовно вище. Однак дійсно ми маємо рахувати таким чином, що вакцинуватися треба якнайшвидше і вакцинуватися треба саме тією вакциною, яка є зараз. Я ніколи не радив і не буду радити чекати можливості обирати вакцину. Дійсно, наприклад, до кінця року Україна отримає ще 17 мільйонів Pfizer. Однак спалах може статися раніше, ніж ця вакцина вже доїде і буде можливість обирати.
Головний санітарний лікар України Ігор Кузін у студії Радіо Свобода
– Якісь плани вже є реальні? До кінця року, можливо, до осені – скільки в Україні загалом населення буде вакциновано?
– Ми хочемо вакцинувати більше, ніж 50%.
– До осені? Чи до кінця року?
– До кінця року. До кінця осені у нас стоїть мета зробити 10 мільйонів щеплень, тобто це вакцинувати 5 мільйонів людей.
– На сьогодні є?
– 6 мільйонів. У нас залишається 4-ри. Але ми рухаємося доволі швидко.
– Чимало ж і перехворілих. Навіть дехто і не здогадується про цей факт безсимптомно. А деякі лікарі кажуть, що навіть безсимптомний перебіг хвороби – антитіла є у нього чи клітини. Про це поговоримо. То навіщо вакцинуватися, якщо людина точно знає, що вона перехворіла?
– По-перше, зараз немає специфічної або визнаної цифри, який титр антитіл повністю захищає від коронавірусної хвороби. В процесі вивчення зараз саме ефективність набутого імунітету або імунітету після вакцинації. Це питання розглядалося національними експертами з питань імунізації. Зараз діє рекомендація така, що, не зважаючи на те, чи ви перехворіли, чи ні, все рівно є успішний досвід і рекомендація провести вакцинацію після 6-ти місяців після завершення хвороби. Це загальна рекомендація. Тобто людина одужала, 6 місяців і можна вакцинуватися.
Але якщо людина працює в критичній інфраструктурі, якщо це, наприклад, освітянин або медичний працівник, то тоді вартує не рахувати 6 місяців і вакцинацію провести в найближчому періоді після завершення активної хвороби.
– Щодо набутого імунітету, коли людина перехворіла… Зараз я не про «ковідіотів», вибачте за це слово, а тих людей, хто усвідомлює небезпеку коронавірусу. Є антитіла? Ходять по медичних лабораторіях… І от свіжа інформація з МОЗ України з посиланням на ВООЗ: «Антитіла не є єдиною ланкою захисту від COVID, є ще клітинна імунна відповідь. Вона зберігається довше, тест на антитіла не визначать її». Розкажіть про це. Багатьох це здивувало. Антитіла – це не показник?
Попередні дані кажуть про те, що людина, яка може не мати антитіл, спрацьовує клітинний імунітет і людина має захист
– Все вірно. Дійсно механізм формування імунітету – це доволі складний процес. І ми можемо казати про те, що є імунітет так званий гуморальний, тобто коли ми вимірюємо за допомогою специфічних тестів антитіла, які циркулюють у крові.
А є ще клітинний імунітет. Клітинний імунітет ще в процесі вивчення. І зараз декілька передових лабораторій світу вивчає роль клітинного імунітету. Однак попередні дані кажуть про те, що людина, яка може не мати антитіл, спрацьовує клітинний імунітет і людина має захист. Але механізми вивчення або вимірювання клітинного імунітету зараз перебувають ще в площині саме науковців.
– Але більшість вважає, що клітинний – це серйозна штука.
– Так.
– Деякі стверджують, наприклад, лікар Дубровський, гість студії Радіо Свобода, що клітинний важливіше імунітет, ніж гуморальний, так званий (антитіла). Це правда?
– Так. Це підтверджується і результатами наукових досліджень. Однак виміряти саме клітинний імунітет, окрім як в науковій лабораторії, зараз майже неможливо.
– Змішувати різні вакцини можна, ні? Перша, друга доза.
Якщо перша доза Pfizer або Moderna, то друга доза може бути зроблена також Pfizer або Moderna
– Деякі так. І зараз є чіткі рекомендації по тому, що можна змішувати. Можна змішувати між собою мРНК-вакцини. Тобто якщо перша доза Pfizer або Moderna, то друга доза може бути зроблена також Pfizer або Moderna. І ці вакцини можна змішувати.
І є друга опція. Це коли змішується вакцина AstraZeneca з вакциною мРНК. AstraZeneca може буде введена, векторна вакцина, в якості першої дози, тоді другу дозу можна ввести мРНК-вакцину або Pfizer, або Moderna. Змішування інших типів вакцин зараз не дозволено. І зараз немає доказової бази по безпечності такого змішування.
Я хочу сказати, що тут є один важливий момент, що дозвіл на змішування вакцини – це рішення лікаря. Тобто це не свідомий вибір пацієнта. Тобто неможливо прийти до центру вакцинації і замовити якийсь змішаний «коктейль» або змішану дозу.
– Я знаю, у Таїланді й деяких інших країнах навіть практично це вже роблять – третю, так звану бустерну дозу вводять. Як ви це оцінюєте? Є сенс – третю дозу?
– Є офіційна заява ВООЗ з приводу третьої дози. ВООЗ не підтримала введення третьої, так званої бустерної дози. І саме чому? Зараз є єдина офіційна заява фармацевтичного сектору компанії Pfizer про те, що третя бустерна доза начебто ефективна. Результатів наукових досліджень ми ще чекаємо. І вони очікуються наприкінці серпня. Це результати про ефективність введення так званої бустерної або додаткової дози. Тому зараз фінального рішення не ухвалено.
Але дійсно така дискусія ведеться. Деякі результати країн показують, що додаткова підсилююча імунізація може бути потенційно більш ефективною.
– Але це на рівні обговорення? І якщо людина дві дози – це вже добре?
– Це добре. І це дійсно зараз рекомендація. Тому я сфокусувався би зараз на отриманні базового курсу щеплень – дві дози.
Головний санітарний лікар України Ігор Кузін у студії Радіо Свобода
– А Johnson & Johnson, одна доза – буде ця вакцина в Україні?
– Сподіваємося, що колись буде. На жаль, це дійсно складні перемовини. Тому що компаніяJohnson виробляє доволі невеликі кількості вакцини у світовому масштабі. І дійсно вона покриває потреби лише декількох країн. Тому зараз немає підписаних контрактів, і перемовини навіть попередні по представленню певної ціни зараз ще в процесі. Зараз їх немає.
– Повертаємося до «Дельти». Лабораторії в Україні є, які цей штам визначають? Може кожен охочий прийти і визначити?
Лабораторії, які працюють в Україні, мають дві можливості по діагностиці «Дельта»
– Ні. І зараз, просто щоб було розуміння, що людина, яка інфікувалася штамом «Дельта», її будуть лікувати так само, як і людину, яка інфікована «Альфа», «Бета» або іншими штамами. Тактика лікарська не буде відрізнятися по відношенню до будь-якого штаму коронавірусної хвороби. Тому вивчення саме того чи іншого штаму – це зона інтересів лікарів-епідеміологів. Тому що по відношенню до таких людей треба більш ретельніше відстежувати контактних осіб і застосовувати протиепідеміологічні заходи. І для науковців.
Зараз лабораторії, які працюють в Україні, мають дві можливості по діагностиці «Дельта». Це повне геномне секвенування. Це доволі складний метод.
– Скільки таких лабораторій на сьогодні?
– Їх три, які знаходяться в державному управлінні. І більше, аніж 5-6. Це приватні лабораторії. Зазвичай вони використовуються під час діагностики онкозахворювань або вроджених вад. Тобто метод секвенування застосовується в Україні.
І частина лабораторій вже має специфічні ПЛР-системи, які дозволяють доволі швидко виявити саме прицільно цю мутацію. На рівні Центру громадського здоров’я в нас є майже 2 тисяч таких тестів. На рівні областей також декілька тисяч вже є. І сподіваємося, що до осені ми зможемо такі тест-системи забезпечити на рівні кожної області.
Вакцинація в Україні безкоштовна і добровільна
– Пане Кузін, незважаючи на те, що коронавірус за ці понад 1,5 роки довів, що це далеко не жарт, що це не «просто грип», як деякі кажуть, все рівно багато українців не хочуть вакцинуватися, незважаючи ні на що. Стимулювання і примус якийсь будуть, вимога, накази?
– Вакцинація в Україні безкоштовна і добровільна. І тому дійсно, коли ми кажемо про примус, маємо не забувати і про права людини, і про епідеміологічну доцільність.
Зараз вакцинація по суті регулюється або ми просимо вакцинуватися освітян і медичних працівників. Оскільки це зараз є або прописано постановою, або це є у внутрішніх регуляція. Вакцинація для інших громадян поки буде залишатися добровільною. І ми сподіваємося все ж таки на самосвідомість і на те, що українці – це європейські громадяни, вони мають розуміти…
– А от європейські громадяни, пане Кузін, у яких з самоусвідомленням, свідомістю все гаразд. Для них преференції якісь передбачені? У тут же ж питання QR-кодів, звісно, виникає.
– Європа спробувала ввести QR-коди. І вони спрацьовують у деяких країнах. Але дійсно зараз вони скоріш перебувають у стані «пілоту».
Україна також не відстає від цього. І в нас зараз Міністерством цифрової трансформації відбувається розробка. Зараз вже розроблено міжнародний COVID-сертифікат. І також завершується розробка українського внутрішнього сертифікату, який потенційно може бути використаний для доступу, наприклад, на публічні заходи або для відвідування ресторанів або кінотеатрів у випадку, якщо така людина буде про вакцинована, або протестована. Тобто технічно можливо впровадження…
– Готується це? А коли буде впровадження? Можете назвати дату цих усіх речей?
– Скоріш за все, що ми це будемо переглядати ближче до середини вересня, коли ми вже будемо намагатися впровадити диференційовані підходи.
– З середини вересня цього року?
– Так.
– А кому все-таки протипоказана вакцинація? Є ж такі люди, не дай Боже, певні захворювання і так далі, стани. Але вони, наприклад, хочуть подорожувати за кордон, інші у них виникають бажання. Які документи, як їх отримати і так далі, що не треба вакцинуватися, що це протипоказано?
–
Радив би завжди звертатися до свого сімейного лікаря, щоб лікар приймав виважене рішення по співвідношенню користь-ризики для кожної людини
Дійсно є так звані абсолютні медичні протипокази. Тобто це ті медичні стани, при яких людина не може вакцинуватися взагалі і отримувати вакцину. Цей перелік є специфічним для кожного типу вакцин. Тому я радив би завжди звертатися до свого сімейного лікаря, щоб лікар приймав виважене рішення по співвідношенню користь-ризики для кожної людини.
Але що робити таким людям, які мають абсолютні медичні проти покази? На жаль, їм доведеться проходити регулярні тестування, ПЛР, якщо вони хочуть виїжджати закордон. Зараз немає специфічної довідки. Це буде лише запис в електронній медичній картці. Але це буде запис всередині країни. Для виїзду закордон їм треба буде здавати або ПЛР-тести, або антигенові в залежності від того, які вимоги пред’являє країна, куди вони прямують.
– Пане Кузін, МОЗ України вже затвердило рекомендації експертів щодо щеплення дітей від 12-ти років. Йдеться про вакцину Pfizer. Докладніше про це розкажіть.
Є доказова база по безпечності вакцинації дітей від 12-ти років
– Так, це єдина вакцина, яка зараз оприлюднила результати наукових досліджень, і є доказова база по безпечності вакцинації дітей від 12-ти років. Україна також імплементувала, адаптувала такі рекомендації. І ці рекомендації полягають в наступному. Перше – що ця вакцинація дозволена дітям від 12-ти років. Використовується лише одна вакцина. Це вакцина Pfizer. Рекомендовано такий самий інтервал щеплення. Тобто через 28 діб.
І є дві можливості отримати таку вакцину. Перша – це наявність важких супутніх соматичних захворювань. Тобто тоді, коли ризик важко перенести коронавірусну хворобу такій дитині буде занадто високий. Або друга опція. Це коли дитина виїжджає за кордон, наприклад, на навчання або для участі в олімпіадах, і вимогою для приїзду її в країну є саме вакцинація.
Щоб отримати таку вакцину, треба звернутися до свого педіатра або до сімейного лікаря, має бути підготовлений або медичний висновок з рекомендацією провести таку вакцинацію, або довідка в довільній формі про те, що ця дитина потребує вакцинації.
– Чому в одних регіонах України, умовно кажучи, більше вакцинується, в інших – менше? Чому така нерівномірність?
– Усе залежить від того, яким чином відбувається комунікація, наскільки ефективно спрацьовують центри вакцинації, пункти щеплень. До того ж є ще певні соціально-культурні особливості регіонів.
COVID назавжди?
– Трошки оптимізму додайте, якщо є сенс додавати. «Дельта», «Дельта-плюс», «Лямбда» – я не знаю, до епсилону дійде? Літер грецького алфавіту вже не вистачить. COVID буде вічний?
– Сподіваємося, що ні. І COVID нарешті завершиться. Але дійсно маємо запам’ятати декілька простих речей. Треба вакцинуватися. Друге – ми маємо навчитися захищати себе від інфекційних хвороб, особливо від респіраторних.
В Україні поки повністю вакцинували від коронавірусу лише трохи більше від двох мільйонів, або близько 5% населення. Імунологи вважають, що це не допоможе уникнути нової хвилі епідемії: темпи вакцинації в Україні одні з найнижчих в Європі. Але міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко говорить, що все йде у відповідності до плану: зараз в країні є майже 12 мільйонів доз вакцини – і отримати щеплення можуть всі охочі, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Центр масової вакцинації в Києві – один із сотні відкритих в Україні. Отримати щеплення від коронавірусу тут може кожен охочий: процедуру вакцинації тут максимально спростили, а електронну реєстрацію взагалі можна здійснити через сайт.
«Я записалася і через 15 хвилин приїхала, – розповідає одна з пацієнток. – Тут чекала одну хвилину».
У цьому центрі вакцину пропонують на вибір: або CoronaVac виробництва китайської компанії Sinovac, або американська Moderna. Подібні центри в Україні зараз працюють без вихідних, а медики кажуть, що охочих отримати щеплення з кожним днем стає все більше.
«Зараз більша кількість людей вакцинується, однозначно. Починалося все дуже повільно, люди сумнівалися, радилися, десь з інтернету вичитували неприємні речі про вакцинацію. Зараз все спокійніше», – розповідає терапевт Людмила Данилків.
Лікарі центру ведуть свою статистику і кажуть, що за щепленням в масові центри вакцинації однаково часто звертаються і молоді особи, і люди похилого віку. Щоправда, цілі у різних вікових груп різні: молодим більше потрібен виїзд за кордон, а старші люди часто бояться заразитися в своєму оточенні.
«Перші дві хвилі нас особливо не зачепили, але в принципі потрібно для виїзду за кордон», – говорить один з пацієнтів.
«У мене є кілька знайомих, які померли від цього в такому віці, в 70, 65 років. І на роботі у мене люди такі були, тому вакцинуватися потрібно», – пояснює рішення зробити щеплення ще один пацієнт.
«Потрібно якось запобігти можливим ускладненням. Я вже, до речі, перехворіла один раз. І навіть антитіла у мене там накопичилися відповідно. Але думаю, що потрібно чекати можливої четвертої хвилі», – говорить ще одна пацієнтка.
Крім масових і регіональних центрів вакцинації, щеплення в Україні також можна робити в поліклініках і у сімейних лікарів. Спеціальні мобільні бригади виїжджають і на вакцинацію організованих колективів.
«Якщо на підприємстві понад 50 охочих вакцинуватися – тоді бригада виїжджає, і ми вакцинуємо їх на роботі, на робочому місці, – розповідає сімейний лікар Тетяна Кабакова. – Вони нам організовують якусь кімнату, приміщення».
Медики кажуть, що дефіциту вакцин в Україні немає. Але, незважаючи на те, що останнім часом щеплюють набагато активніше, в цілому темпи вакцинації в країні поки залишаються невисокими. Принаймні одне щеплення від коронавірусу отримали трохи більше за 3,9 млн осіб, або майже 9% населення. Дві дози вакцини – 5%. У країнах ЄС рівень вакцинації вже перевищив 50%, а в окремих країнах і 60%.
«Ми не встигаємо повторити досвід Ізраїлю, Британії і прищепити більшість. Таким чином нам краще було б сфокусуватися на якості груп», – висловлює свої побоювання імунолог Борис Донський. На його думку, для того, щоб уникнути критичного спалаху коронавірусу в Україні восени, важливо щепити якомога більше людей похилого віку. Але, каже, для цього владі потрібно поміняти інформаційну кампанію: адже люди похилого віку в Україні поки вакцинуються все-таки менш охоче, ніж інші групи.
«Якщо ми встигнемо щепити всіх пенсіонерів, скільки їх там залишилося, мільйонів чотири-п’ять, наприклад, то я вам гарантую: осінній спалах за кількістю буде досить значний, але за смертністю буде не такий критичний», – говорить Борис Донський.
У МОЗ України говорять, що вакцинація в країні йде у відповідності до плану. До кінця літа хочуть встигнути зробити ще 10 мільйонів щеплень. Але при цьому влада наголошує, що робити вакцинацію примусовою поки не планують, вона залишається добровільною. Хоча обмеження для невакцинованих вже обговорюються.
«Ми не виключаємо випадків, коли щеплені люди матимуть привілеї серед інших, відвідуючи, наприклад, якісь громадські місця або концертні заходи, можливо, будуть такі дії», – говорить Олександр Заіка з Центру громадського здоров’я. Влада вже анонсувала можливі обмеження для українських шкіл. Якщо 80% вчителів там виявляться нещепленими, під час спалаху коронавірусу їх будуть першими закривати на карантин.
ТЕРНОПІЛЬ – 5 серпня медики Комунального некомерційного підприємства «Монастириська міська лікарня» Монастириської міської ради вийшли на протест, перекривши дорогу неподалік шпиталю. Люди вимагали виплатити їм повністю заборгованість із зарплати, гроші на оздоровлення, підняти зарплату і недопустити скорочення працівників. Їх обурює ставлення держави до медицини.
Чому сьогодні невеликим медичним закладам важко перебувати в умовах реформування галузі?
Про свої наміри вийти на триденний протест медики попередили заздалегідь. Серед тих, хто невдоволений ситуацією, яка склалася сьогодні в медицині, медсестра вищої категорії відділення анестезіології та інтенсивної терапії Монастириської лікарні Ганна Підкаменецька. Вона 40 років працює у шпиталі. Понад рік лікувала хворих на COVID. На початках навіть не було захисних костюмів, а у відділенні доводилось перебувати добами.
Говорять про скорочення у лікарні
«Ми важко працювали, нам платили небагато, але ми могли оплачувати комунальні послуги. А нам заборгували зарплату за три місяці, недоплатили «ковідні» за травень, як я могла оплатити всі послуги? Коли дізнались, що ми виходимо на протест, то виплатили 100% «ковідних», хоч обіцяли 300% і вже маленький аванс за липень. Говорять про скорочення у лікарні. Ми не можемо своїх громадян залишити без належної медичної допомоги. А фактично, пакети на лікування хворих з інсультом, інфарктом не підписані. Винна служба НСЗУ», – каже Радіо Свобода Ганна Підкаменецька.
Медики перекрили дорогу поблизу лікарні на кілька годин, але щоп’ять хвилин пропускали машини. Учасники протесту тримали в руках плакати – «5000 лікарської зарплати – це ганьба влади», «НСЗУ йдіть у відпустку за свій рахунок».
За липень нам не виплатили зарплату
«Ми вимагаємо повністю погасити заборгованість із зарплати, не важливо, чи це одна гривня чи дві. Ми не хочемо йти у відпустку за свій рахунок, ми проти оптимізації лікарні. За липень нам не виплатили зарплату, велика заборгованість по лікарняних і коштах на оздоровлення», – говорить лікар Монастириської лікарні, один із організаторів акції Віталій Тріщук.
Монастириська лікарня у березні 2020 року першою в Україні зіткнулася з масовим захворюванням на COVID-19. Місто назвали «українським Уханем» і допомагали не лише всією Україною, але й з-за кордону. Медики не мали захисного одягу, в шпиталі не було кисневих масок, апаратів штучної вентиляції легень, ліків, не було протоколів лікування, але в закладі рятували хворих. Монастириська лікарня пережила три хвилі масових захворювань на COVID.
З 1 січня цього року медичний заклад перейшов з підпорядкування районної ради до міської. За комунальні послуги лікарні сплачує місцева територіальна громада. З квітня в Україні змінився принцип фінансування для закладів спеціалізованої медичної допомоги. Лікарні отримують гроші за послуги, які надали пацієнтам, а не за кількість місць у шпиталі. Національна служба здоров’я України (НСЗУ)оплачує медичні послуги, згідно зі звітами лікарів пронадання їх і з договором.
Зараз зміни б’ють по медицині
«Це питання системне, загальнодержавне, що люди не отримують лікарняних. Держава змінила підхід до медицини. Якщо раніше кошти давали від того, скільки люди ходили на роботу, то тепер, скільки лікарня заробляє, які укладає пакети. Зараз ці зміни б’ють по медицині, працівниках. Ми хочемо, щоб виконали свої зобов’язання ті, хто створив проблеми, щоб НСЗУ заплатило те, що має. Борги породжують одні структури, а звертаються з обуренням в інші», – каже мер Монастириська Андрій Старух.
НСЗУ виключила Монастириську лікарню з травня цього року зі списку медичних закладів, які приймають хворих із коронавірусною інфекцією. Протягом квітня-травня медики не отримували так звані «ковідні» виплати.
Директор Монастириської лікарні Віктор Лисик розповів, що причиною складної ситуації у шпиталі став перехідний період, коли НСЗУ робило перерахунок коштів за «ковідних» хворих. Єдине джерело фінансування Монастириської лікарні сьогодні – НСЗУ, наголосив керівник. А ще, у зв’язку з децентралізацією, ліквідований Монастириський район, що теж внесло труднощі в роботу.
Перекривали кошти, як могли
«НСЗУ у перехідному періоді, через низькі тарифні ставки, виплатила кошти на доплату працівникам за січень, лютий і частково березень. У квітні НСЗУ проаналізувала 2020 рік і надала звіт про обсяг надання медичних послуг за глобальною ставкою за квітень-червень. Дали 1 мільйон 400 тисяч гривень, а нам на виплату зарплати потрібно понад 2 лнільйони. Ми працювали з «ковідними» хворими у квітні-травні, внесли електронні записи, показали, що ми працюємо більше і вірили, що нарахування НСЗУ будуть набагато більші. На 1 квітня у нас були 6 пакетів з надання послуг, у тому числі і для лікування «ковідних» хворих. У кінці травня НСЗУ повідомила, що наша пропозиція відповідає вимогам програми щодо лікування «ковідних» хворих, а невдовзі не підписали цей пакет послуг, бо не було четвертого анестезіолога. Щоби отримати гроші за пролікованих «ковідних» хворих, потрібна була додаткова угода. Ми чекали на виплату коштів за цією угодою до 29 липня і працівники лікарні отримали днями 100% виплату. А це загалом півтори мільйони гривень, а прийшов нам мільйон гривень. Перекривали кошти, як могли», – говорить директор Монастирсиької лікарні Віктор Лисик.
Директорка Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яна Возниця наголошує, що сьогодні чимало медиків не можуть звикнути до нових реалій у медицині, що НСЗУ не утримує лікарні, а оплачує за послуги, які надає заклад.
Власнику слід провести реорганізацію
«Так виглядає, що медики незадоволені виплаченою сумою. Ми формуємо суму договору на основі статистики, яка внесена в електронну медичну систему за попередній період. Лікарня має нового власника. Наскільки громада здатна утримувати той чи інший заклад, це на її розсуд. Реформа фінансування системи охорони здоров’я відійшла від того, що через державний бюджет, так звану субвенцію, надавались кошти на утримання закладу, незалежно від того, що там відбувається. Якщо послуг надається мало, то власнику слід це переглянути і провести реорганізацію», – пояснила Мар’яна Возниця у коментарі Радіо Свобода.
У складній ситуації, як Монастириська лікарня, перебуває чимало закладів не лише Тернопільської області. Ті медичні установи, які уклали угоди на багато послуг, які мають підтримку обласних рад, не перебувають сьогодні у такій скруті, як невеликі шпиталі, які належать територіальним громадам.
Медики Монастириської лікарні побоюються скорочень і навіть закриття закладу. Бо малопрофільна лікарня не зможе виконати всі вимоги НСЗУ щодо надання медичних послуг. Ще у працівників виникає запитання, що робитиме влада, якщо восени буде спалах зараження коронавірусом штаму «Дельта», а медичні заклади так оптимізують, що нікому буде працювати?..
Працівники лікарні заявили, якщо до них не дослухаються, то знову вийдуть на протест.
Якщо нова хвиля коронавірусу набиратиме обертів, Україна змушена буде запроваджувати обмеження для невакцинованих громадян. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький. Чи порушують ймовірні обмеження права людини? В яких державах запровадили обов’язкову вакцинацію?
Щеплення для вчителів, водіїв і чиновників
У випадку погіршення епідеміологічної ситуації в державі, невакцинованих осіб, чия сфера діяльності передбачає контакти з великою кількістю людей, не допускатимуть до роботи. Про це пише на своїй фейсбучній сторінці голова парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький. За його словами, мова йде про транспортників, співробітників підприємств громадського харчування, комерційних або комунальних структур, які багато спілкуються з людьми.
«Ми в Україні не говоримо про обов’язкову вакцинацію, – наголошує Михайло Радуцький, – ніхто не має права змушувати людину вакцинуватись. Але цілком справедливо вимагати, щоб роботу, яка передбачає контакт із великою кількістю людей, виконували вакциновані співробітники».
На думку народного депутата, ніщо не заважає людині отримати щеплення, адже дефіциту вакцин наразі немає.
Раніше міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявляв, що під час карантину не зачинятимуть ті навчальні заклади, в яких не менше від 80% педагогічного складу пройшли вакцинацію.
Мер Дніпра Борис Філатов вирішивне чекати погіршенняепідеміологічної ситуації і зобов’язав своїх співробітників щепитися проти коронавірусу вже зараз.
«Тепер всі мої підлеглі зобов’язані бути вакцинованими, а якщо не хочуть, то нехай за свої гроші щотижня надають довідку про негативний ПЛР (як в мерії Нью-Йорка). Або звільняються», – категорично заявив міський голова.
Вакцинованих громадян очікують «подарунки» у вигляді безкоштовного проїзду у метро і безплатних кіносеансів.
Соціальна та індивідуальна безпеки
Медики, або ж інші категорії громадян, які тісно контактують з людьми і при цьому відмовляються від вакцинації, ризикують не лише своїм здоров’ям, але й здоров’ям та життям свого оточення, зауважують правозахисники.
Під час пандемії держави опинилися перед вибором загальносоціальної та індивідуальної безпеки. Перша в пріоритеті, зауважив у коментарі Радіо Свободаголова координаційної ради БФ «100% життя» Дмитро Шерембей.
Низка країн використовують обмеження, щоб захистити права усього суспільства на життя
«Коронавірус став новим світовим явищем. Головне завдання усіх держав полягає в тому, щоб якомога менша кількість людей інфікувалася і померла. Разом з тим, це не скасовує право людини на здоров’я, на доступ до технологій, які її захищають. Нам доведеться змиритися з ним, що інші заходи безпеки не запропоновані.
Низка країн, де поняття «права людини» мають високий статус, використовують обмеження, щоб захистити права всього суспільства на життя і здоров’я. І це важливіше, ніж право на вільне пересування», – зауважив Дмитро Шерембей.
Дмитро Шерембей
Право і відповідальність
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»передбачає обов’язкову вакцинацію з покаранням за відмову від неї у тому випадку, якщо є реальна загроза життю і здоров’ю людей.
У квітні цього року Європейський суд із прав людини виніс рішення, що обов’язкова вакцинація не суперечить Європейській конвенції з прав людини.
Хоча це стосувалося скарги чеських батьків, які протестували проти обов’язкового щеплення дітей, проте, на думку правозахисників, це рішення стало прецедентом, згідно з яким обов’язкові щеплення визнали законними у демократичних державах. Сюди входить також і вакцинація проти коронавірусу.
«Розмови про будь-яку вакцинацію мають в своїй основі одну важливу помилку. Ми розуміємо, яку відповідальність несе лікар, якщо він робив щеплення дитині або дорослому і завдав цим їм шкоди. Але ми не замислюємося, яку відповідальність несуть батьки, якщо вони чинили спротив вакцинації і перешкоджали реалізації свого права або права дитини на здоров’я», – наголошує Дмитро Шерембей.
Країни з обов’язковим щепленням
Щеплення проти коронавірусу в Україні є добровільним.Проте низкакраїн,зокрема, демократичних, запровадили вимушену вакцинацію.
Обов’язкова вакцинація для окремих регіонів: Росія, Індія;
Обов’язкова вакцинація для окремих груп населення: Австралія, Греція, Велика Британія, Франція, Італія. В двох останніх країнах щеплення проти коронавірусу повинні отримати медичні працівники і співробітники геріатричних пансіонатів.
У Миколаївській області зафіксували 4 випадки інфікування штамом «Дельта». За два дні до цього головний санітарний лікар України Ігор Кузін заявляв про 17 підтверджених випадків ураження новим штамом. У Києві лікарі констатували смерть першого пацієнта, в якого виявили «Дельту».Третя хвиля пандемії в Україні неминуча, стверджують експерти і додають, що за темпами вакцинації (на нинішній момент) Україна катастрофічно відстає від інших держав. Які мають бути підходи про організації кампанії з вакцинації? І як популяризують щеплення інші країни?
В очікуванні третьої хвилі
Українцям слід готуватися до третьої хвилі пандемії, повідомляє Міністерство охорони здоров’я. Третій спалах COVID-19 буде пов’язаний з поширенням штаму «Дельта», який є більш заразним і швидше передається.
«Аналізуючи ситуацію з поширенням «Дельти» у Великій Британії, можна стверджувати, що рівень госпіталізацій та смертності може зрости серед невакцинованого населення.
Чи захищають від штаму «Дельта» наявні вакцини? За попередніми даними Департаменту охорони здоров’я Великої Британії вакцини на 60-80% захищають від хвороби та на 95% від ускладнень, через які можлива госпіталізація», – зауважують у відомстві.
У МОЗ наголошують, що щеплення – це єдиний ефективний спосіб захистити себе від коронавірусної інфекції.
Багато людей приїжджають з Росії, і майже у всіх зафіксованих випадків був виявлений саме цей штам
На думку лікаря-інфекціоніста Ольги Кобевко, наближення чергової хвилі коронавірусу є очевидним фактом, і цьому сприяють такі чинники:
влітку українці почали активно мандрувати, зокрема, і до тих країн, де активно циркулює «Дельта»;
попри нарощування темпів вакцинації, Україна все одно «пасе задніх».
Ольга Кобевко
Люди, які завершили вакцинацію, все одно повинні носити маски, оскільки можуть бути носіями цього штаму
«Багато людей приїжджають з Росії, і майже у всіх зафіксованих випадків був виявлений саме цей штам. Наразі маємо закордонні дослідження, які засвідчують, що мутація цього вірусу блискавично розповсюджується від інфікованих до здорових людей. Люди, які завершили вакцинацію, все одно повинні носити маски, оскільки можуть бути носіями цього штаму.
Буквально на днях я подивилась статистику, що у США 97% госпіталізованих осіб не були вакциновані. Саме ці люди потребують медичної допомоги в стаціонарі», – зауважила у коментарі Радіо Свобода Ольга Кобевко.
«Мізерні 3 %»
Станом на 31 липня понад 68 тисяч українців отримали щеплення проти коронавірусної інфекції, інформує МОЗ.
Від старту кампанії вакцинації понад 3,5 мільйони українців отримали першу дозу щеплення, а завершили вакцинацію більше двох мільйонів громадян. Відтак, повністю вакциновано в Україні менш ніж 2,8 відсотка населення. Для порівняння, в Ізраїлі станом на 30 липня щеплення завершили майже 58% людей.
Уряд оновив Національний план вакцинації проти коронавірусу, в якому планується нарощування темпів щеплень до кінця цього року. З вересня Україна може отримувати понад 8 мільйонів доз вакцини щомісяця. Нині чиновники визначили потребу у 5 мільйонів доз.
У МОЗ сподіваються, що до кінця 2021 року більшість дорослого населення України буде провакциновано.
Незважаючи на збільшення темпів вакцинації, показник щеплених громадян залишається вкрай низьким, і ця ситуація викликає тривогу, каже Ольга Кобевко.
«Це мізерна цифра. Вона не може вплинути на перебіг пандемії. Потрібно хоча б більше 30% вакцинованих громадян, а вже не кажу про необхідні 70%», – наголосила інфекціоніст.
Організація процесу
Щоб здійснити амбітні плани уряду щодо щеплення, необхідно переглянути підходи до вакцинальної кампанії, зауважує Ольга Кобевко. А саме:
налагодити логістику, змінити організацію процесу;
робити просвітницькі кампанії, викорінювати «вакцинальні» стереотипи серед громадян, а також заохочувати їх робити щеплення.
Підходили медпрацівники з планшетами, вводили дані пацієнта і робили ін’єкцію. Цей процес не потребує якихось спеціальних умов чи особливої кваліфікації медперсоналу
«Якщо візьмемо той таки Ізраїль, там вакцинація громадян проходила навіть на заправках. Підходили медпрацівники з планшетами, вводили дані пацієнта і робили ін’єкцію. Цей процес не потребує якихось спеціальних умов чи особливої кваліфікації медперсоналу.
Процес організації дуже на низькому рівні. У мене багато друзів, які ще не початку кампанії записалися через програму «Дія» і протягом чотирьох місяців так і не дочекалися виклику», – каже лікарка.
«Сьогоднішня ситуація – наслідок тривалих антивакцинальних кампаній»
Велика кількість противників щеплення – це логічний наслідок тривалих масштабних антивакцинальних кампаній, вважає академік НАН, голова комісії з біобезпеки та біологічного захисту при РНБО Сергій Комісаренко.
Це стосується не лише коронавірусу, але й інших інфекційних хвороб. Адже, за його словами, наразі боротися з інфекційними захворюваннями можна лише через щеплення.
Приклади інших країн
Щоб стимулювати людей робити щеплення, уряди інших держав використовують різні методи впливу. У Швеції в рамках експерименту волонтери після проведення вакцинації отримують грошову винагороду.
У Німеччині урядовці випустили серію соціальних роликів, в яких через вакцинацію пропагують повернення до звичного життя.
У Великій Британії на підтримку щеплення залучають відомих людей.
У США бажаючих щепитися забезпечують безкоштовними поїздками.
Коротко о главных событиях 29 июля, которые важны для украинского востока.
Зеленский в пятницу посетит Донетчину
Об этом сообщает областная администрация. Ранее источник «Интерфакс-Украина» в СНБО сообщил, что ведомство 30 июля проведет выездное заседание в области. Будут обсуждать ситуацию на линии соприкосновения на Донбассе и госгранице Украины.
Ситуация в зоне ООС
Тринадцать раз вооруженные формирования, подконтрольные России, нарушали режим прекращения огня на Донбассе за сутки, 28 июля, сообщает штаб ООС. Сегодня – 4 нарушения режима тишины. Потерь нет. Группировки «ДНР» и «ЛНР», в свою очередь, обвиняют ВСУ в обстрелах своих позиций.
В ОРДЛО доставили вакцину «Спутник-Лайт»
Об этом сообщают информационные ресурсы группировок «ДНР» и «ЛНР». В «минздраве ДНР» утверждают, что «действие препарата распространяется на все штаммы коронавируса». «Спутник Лайт» – однокомпонентная вакцина, которая не требует введения второй дозы. В России заявляют, что эффективность препарата составляет почти 80%. Украина российские вакцины не признает.
В Краматорске устанавливают флагшток
На восьмидесятиметровом сооружении будет развиваться полотнище размером 16 на 24 метра. По словам главы Донецкой облгосадминистрации Павла Кириленко, в августе монтаж будет завершен, а на День Государственного Флага торжественно поднимут самый большой сине-желтый флаг в области.
Дроновка с водой
Водозабор насосной станции, подающей воду жителям села, остался почти обезвоженным из-за резкого снижения уровня воды в реке Северский Донец. Как сообщает Северский городской совет, село рисковало до конца лета остаться без воды. Расчистить водоподводную канаву удалось украинским военным 24-й отдельной механизированной бригады.
И еще в регионе
Водоснабжение центральной части Лисичанска ограничено в связи с аварией на водоводе. Об этом сообщает военно-гражданская администрация города. Ограничено водоснабжение от улицы Машиностроителей до стадиона «Шахтер» и в районе Горы Попова. Водоснабжение будет восстановлено по окончанию ремонтных работ.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім’я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
Коротко о главных событиях 27 июля, которые важны для украинского востока.
Режиму «прекращения огня» – год
За это время 45 украинских военных погибли, 163 – ранены, зафиксировали почти 2 тысячи обстрелов. Об этом сообщает украинская делегация в Трёхсторонний контактной группе. По сравнению с тем же периодом в 2019-2020 годах, количество смертей военнослужащих уменьшилось вдвое, втрое меньше раненых, почти втрое меньше обстрелов.
Ситуация на фронте
7 украинских военных получили ранения и травмы на Донбассе 26 июля. За сутки 15 обстрелов со стороны НВФ. Сегодня 3 обстрела. Потерь нет. Сообщает штаб ООС.
Состояние Кравчука не улучшилось
После операции на сердце первый президент Украины и глава украинской делегации в Трехсторонний контактной группе Леонид Кравчук почти месяц находится в реанимации. Об этом hromadske сообщила пресс-секретарь Кравчука Оксана Сибирцева. Других подробностей она не привела.
Спасибо товарищу Путину за вакцину
Глава группировки «ДНР» Денис Пушилин, анонсировал на 28 июля прибытие новой партии российской вакцины от коронавируса. По его словам препарат доставят «при поддержке партии «Единая Россия», пишут информационные ресурсы группировки. Напомним, что предыдущая поставка вакцины в ОРДЛО была еще весной. В июне «Восточная правозащитная группа» писала о том, что Россия задерживает поставку вакцины от коронавируса на Донбасс, чтобы использовать ее для предвыборной агитации.
Большинство украинцев против родства с россиянами
55% жителей Украины не согласны с заявлением президента России Владимира Путина о том, что «русские и украинцы – один народ…». Такие данные опроса социологической группы «Рейтинг». В то же время, 41% респондентов с этим утверждением Путина согласны.
И еще в регионе
В Краматорске закрыли Центр массовой вакцинации. Об этом сообщил начальник городского отдела здравохранения Андрей Петриченко. Центр находился на ледовой арене. Там начинается процесс подготовки льда для тренировок хоккейного клуба «Краматорск». В мэрии пообещали улучшить предоставление услуг и добавить еще одну бригаду в амбулатории №2.
В Мариуполе на месте памятника Кузьме Апатову устанавливают новый памятный знак — армянский крест-камень, хачкар. Об этом сообщили в управлении градостроительства и архитектуры горсовета, передает сайт города 0629. Памятный знак посвящен памяти невинных жертв армянского и украинского народов.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім’я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
В Україні стартував п’ятий етап вакцинації. Від 22 липня всі охочі отримали можливість зробити щеплення від коронавірусної інфекції. Наскільки безпечним і ефективним є поєднання вакцин від різних виробників?
Кліматолог Світлана Краковська перше щеплення отримала Covishield, а вдруге вакцинуваласяModerna.Намір жінки поєднати обидві вакцини зустріли гостру критику з боку лікарів і співробітників центру вакцинації.
«Наслухалася на свою адресу і від реєстраторів, і від лікарів, і від співробітників багато чого, що не буду повторювати. «Найстрашніше» – тобі не видадуть паспорт вакцинації чи як там його, або його не приймуть на кордоні, якщо кудись зберусь», – пише Світлана на своїй сторінці у фейсбуці.
Але головною метою її кроку є не паперова звітність, а піклування про власне здоров’я: «Бути краще захищеною – моя мотивація і свідоме рішення після аналізу нещодавніх публікацій фахівців».
Результати досліджень
Світлана Краковська спирається на проміжні результати досліджень іспанських вчених щодо перспективи використання вакцини Pfizer-BioNTech як другої дози після щеплення вакциною AstraZeneca.
Результати експерименту, в якому взяли участь 663 добровольці, молодші за 60 років, засвідчили слабкі або ж помірні побічні наслідки мікс-схеми. Вони не відрізнялися від побічних ефектів стандартної вакцинації. Крім цього, дослідження виявило хорошу імуногенність (здатність давати імунну відповідь – ред.) комбінованого щеплення.
Подібний експеримент провели й британські науковці. Вони також дослідили вплив змішаної схеми AstraZeneca — Pfizer-BioNTech на організм волонтерів, і цей вплив виявився позитивним. До того ж результати дослідження показали, що, чим більше часу мине між першою і другою дозами, тим краще у пацієнтів сформується імунна відповідь.
Більше теорія, ніж практика
На сьогоднішній день є невелика кількість досліджень, які засвідчують безпечність такої комбінації, розповів в інтерв’ю Радіо Свобода імунолог, голова Національної технічної групи експертів із питань імунопрофілактики при МОЗ України Федір Лапій. Така схема може мати хорошу імунну відповідь, але це не означає, що маємо доведений високий захист від коронавірусної інфекції.
Федір Лапій
Мова не йде про змішані схеми щодо інших вакцин
«Тут треба підкреслити, що комбі-схеми стосуються вакцин від AstraZeneca і Pfizer-BioNTech. Деякі країни опинилися у ситуації, коли змушені були обмежили використання вакцини від AstraZenecaдля певних вікових груп, і тоді виникла проблема – що робити з другою дозою? Мова не йде про змішані схеми щодо інших вакцин», – розповідає імунолог.
Наразі ВООЗ не забороняє, а інколи навіть схвалює робити друге щеплення іншою вакциною, зауважив у розмові з Радіо Свобода голова комісії з біобезпеки та біологічного захисту при РНБО академік Сергій Комісаренко.
Ми багато говоримо про вакцини, натомість ні слова про імунну систему людини
«Ми багато говоримо про вакцини, натомість ні слова про імунну систему людини. Імунна система кожну вакцину «розпізнає» по-іншому. Звичайно, бажано було б запропонувати імунній системі таку вакцину, на яку можна отримати найкращу імунну відповідь. Але цього ніхто не може передбачити. Це теорія», – зауважує Комісаренко
Сергій Комісаренко
Якщо ж перевести це питання у практичну площину, то, за словами Сергія Комісаренка, після AstraZeneca доцільнобуло б провакцинуватися Pfizer-BioNTech чиModerna.
«AstraZeneca відрізняється від цих вакцин тим, що вона спрямована проти «шипоподібного» протеїну, який закодований в ДНК. А у Pfizer-BioNTech чи Moderna він закодований в мРНК. Проти інших протеїнів «працює» CoronaVac. Ця вакцина становить собою деактивований вірус. Його вводять, й імунна відповідь формується проти тих антигенів, які розпізнає імунна система людини»,– розповідає Сергій Комісаренко.
Коли рекомендована друга доза іншою вакциною?
В Україні нині ухвалені відповідні розпорядження щодо щеплення вакцинами від різних виробників, наголошує Федір Лапій. У випадку, коли людина прибуває з-за кордону і не має можливості провести щеплення другою дозою від того самого виробника, то другий укол може бути від Pfizer-BioNTech. Або якщо у пацієнта була важка алергічна реакція на першу дозу від AstraZeneca,тодругу дозу також дозволено робити Pfizer-BioNTech.
Щодо юридичних моментів, то складнощі можуть виникати під час оформлення документів, що засвідчують вакцинацію, зауважує Федір Лапій. Проблема полягає в тому, що не всі країни вважають мішані схеми завершеним щепленням. Мікс-схему, коли перша доза AstraZeneca, а друга Pfizer-BioNTech,визнає Канада.
Якщомова йде проCoronaVac як перший укол, а другий – Pfizer-BioNTech, то такі схеми наразі не затверджені.
Коротко о главных событиях 26 июля, которые важны для украинского востока.
В зоне ООС – обострение
Семеро украинских военных получили ранения и травмы сегодня на Донбассе, сообщает штаб ООС. Российские гибридные силы 10 раз обстреляли позиции ВСУ, в том числе и из запрещенного минскими соглашениями тяжелого вооружения. 25 июля двое украинских военных получили осколочные ранения и травмы. Группировки «ДНР» и «ЛНР», в свою очередь, обвиняют ВСУ в обстрелах своих позиций.
Мамедов увольняется из «Департамента войны»
Заместитель генпрокурора Гюндуз Мамедов увольняется со своей должности из-за давления со стороны Офиса Генпрокурова. Он вел производства по военным преступлениям в оккупированных Крыму и части Донбасса, сообщила юридическая компания «Миллер», которая представляет его интересы. В июне Мамедова лишили руководства департаментом. Его представители подчеркивают, что законных оснований для увольнения нет. Офис генпрокурора и СБУ пока что обвинения в свой адрес не прокомментировали.
Итоги «переписи ДНР» не расскажут
Подконтрольная России группировка «ДНР» говорит, что из-за пандемии коронавируса остановила подведение итогов «переписи населения», проведенной в ОРДЛО в 2019 году. Когда будут обнародованы итоги «переписи» – неизвестно. Что за «перепись» – рассказываем здесь.
Открывают новые пункты вакцинации
Они заработали в Мариуполе, сообщает пресс-служба горсовета. Пункты открыли на базе ТРЦ «ПортСити» и в «Мультицентре». Пункт в «ПортСити» будет работать ежедневно без выходных с 15 до 19 часов. В «Мультицентре» – с понедельника по субботу с 9 до 14 часов.
И еще в регионе
К 30-й годовщине независимости Украины состоится марафонский пробег Львов-Северодонецк. Пробег пройдет по дорогам Львовской, Тернопольской, Винницкой, Черкасской, Кировоградской, Днепропетровской, Донецкой и Луганской областей, передает пресс-служба Луганской обладминистрации.
На яхте, принадлежащей украинскому олигарху Ринату Ахметову, отметила свой 52-й день рождения певица и актриса Дженнифер Лопес. Там она праздновала в компании актера Бена Аффлека, пишет Daily Mail.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім’я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
