Фіорентина реваншувалась за Кубок Італії перед Аталантою та залишила суперників четвертими

Вінченцо Італьяно закрив свою сторінку історії у Флоренції перемогою в перенесеному матчі.

Аталанта — Фіорентина, Getty Images

Аталанта — Фіорентина, Getty Images 02 червня 2024, 20:55

Звіт———————————-
Уже й фінал Ліги чемпіонів УЄФА залишився позаду, чемпіонат Європи-2024 в Німеччині ось-ось має розпочатись, а вони все грають і грають той сезон італійської Серії A. Як це взагалі можливо? Насправді, можливо. Якщо команди з вашої країни беруть участь у двох різних фіналах єврокубкових змагань, одна з них залучена ще й до вирішальної гри національного Кубку, і раптовим чином із серцевим нападом потрапляє до лікарні, а згодом і помирає, спортивний директор іншого клубу саме в той день, коли треба було провести матч двадцять дев’ятого туру.

Заплутана історія? Дійсно заплутана. Можливо, навіть більш заплутана за розв’язку цьогорічної кампанії італійської першості. Бо там сама Фіорентина могла б поїхати до Бергамо на матч проти місцевої Аталанти в статусі учасника Ліги Європи як за рахунок перемоги в Лізі конференцій, так і за допомоги відповідної позиції в чемпіонаті. Однак ні, цього вечора результат щось важив тільки для команди Джана П’єро Гасперіні, яка могла стати третьою, обігнавши Ювентус.

Проте що стартові склади, що настрій обох команд, викликали певні запитання. “Богиня” та “лілії” вирішили зіграти в атакувальний футбол без особливої концентрації на діях у захисті й зупинитись лише тоді, коли задовольнять свої потреби в забитих м’ячах. Звучить цікаво, а за умов стіни з дощу в Бергамо цього вечору, ще й дуже динамічно.

Якою й виявилась ця гра на початку. Уже на шостій хвилині Белотті в падінні головою перевів у сітку подачу з лівого флангу від Кастровіллі, але за такий самий відтинок ігрового часу Лукман відповів черговим виходом на побачення з воротарем із завершенням у вигляді перекидання останнього. Проте минуло трошки більше, аніж до цього часу, і Гонсалес красивим ударом зльоту завершив у дальній кут високу подачу з лівого флангу від Бірагі.

Ото розійшлись! Можна було подумати, але команди в нас усе ж таки були трошки на досвіді, тож оберти поступово скинули до більш відповідальних. Аталанті це в підсумку дозволило забити ще один гол на 32 хвилині, коли Скальвіні пробив здалеку з лівого флангу під ближню стійку. Але, але, але. Фіорентина вискочила в компенсований час до ще однієї контратаки, заробила кутовий на правому фланзі, і в підсумку його відскок заштовхав у ворота той-таки Белотті.

Фестиваль голів і ніяк інакше цей матч було неможливо назвати. Гра виявилась непередбачуваною за розвитком подій, але в другому таймі такого азарту ми вже не побачили. Аталанта помітно переважала на м’ячі, але її сподівання на перемогу могли б узагалі розчинитись у повітрі, якби Дункан забив свій вихід віч-на-віч із воротарем після відновлення гри.

Але він не забив, тому далі ми дивились за тим, як бергамаски біжать відіграватись, але постійно зазнають невдач. Суперники в підсумку зрозуміли, як їх можна тримати подалі від власних воріт і довели гру до переможного завершення відносно спокійно. Хіба що поява непроханого туриста наприкінці могла зіпсувати їм прощання з Вінченцо Італьяно. А, ще ж був Даніеле Орсато з останнім матчем у якості арбітра в полі. Легенда гри.

Аталанта — Фіорентина 2:3
Голи: Лукман, 12, Скальвіні, 32 — Белотті, 6, 45+2, Гонсалес, 19

Аталанта: Карнесеккі — Толой (Джимсіті, 74), Гін, Скальвіні (Гатебур, 84) — Гольм (міранчук, 56), Едерсон, Пашалич, Руджері — Копмейнерс, Лукман (Скамакка, 56) — Де Кетеларе (Туре, 74).

Фіорентина: Мартінеллі — Кайоде (Фараоні, 87), Мартінес Кварта, Раньєрі, Бірагі — Лопес, Дункан (Інфантіно, 76) — Гонсалес (Барак, 88), Бельтран (Іконе, 77), Кастровіллі (Куаме, 66) — Белотті.

Попередження: Кварта

Источник