Фонд Клуні добивається кримінального переслідування російських пропагандистів

Понад десяток країн розпочали слідство, пов’язане зі злочинами, скоєними в Україні, повідомила представниця Фонду Клуні за справедливість, який готує матеріали до подання у різних країнах на російських пропагандистів.

Директорка з юридичних питань проєкту Docket Фонду Клуні за справедливість Анна Нейстат заявила, що юристи фонду працюють над притягненням до відповідальності російських пропагандистів, які закликають до війни проти України та геноциду українців.

Подання планується зробити у країнах з універсальною юрисдикцією, що дозволяє розслідувати злочини такого роду незалежно від того, де перебуває підозрюваний та де було скоєно злочин.

“Уже 12 чи більше країн розпочали слідство, пов’язане із злочинами, скоєними в Україні. І за тим самим принципом ми домагаємося розслідування і злочинів, пов’язаних із пропагандою війни”, – заявила Нейстат в інтерв’ю Російській службі Голосу Америки.

“Ми складаємо запит на порушення кримінальної справи в країні, де це є у кримінальному кодексі, ґрунтуючись на аналізі висловлювань цих російських пропагандистів та доводячи, що їхні слова підпадають під визначення такого злочину”, – каже юристка.

Вона додає, що той факт, що зараз ці пропагандисти не перебувають у цих країнах, не впливає на роботу слідчої команди, адже вони сподіваються, що рано чи пізно підозрювані у цьому злочині потраплять до рук правосуддя.

“Прокурори можуть виписати ордер на їхній арешт, і це буде дуже значним кроком, тому що, на відміну від російських військових і навіть їхніх командирів, ці пропагандисти схильні подорожувати за кордон, деякі з них мають дозвіл на проживання, родичів та власність у різних країнах. Вони взагалі пересуваються світом набагато більше, ніж звичайні військові злочинці, – каже юристка. – І якщо ордер на їхній арешт виписано, то в принципі будь-яка європейська країна є членом Європолу, і це стає ордером на рівні Європолу. Тобто в будь-якій європейській країні, за ідеєю, вони можуть бути заарештовані та екстрадовані до країни, яка розслідує проти них кримінальну справу відповідно до тієї ж універсальної юрисдикції”.

За словами юристки, фахівці фонду просять прокурорів не розголошувати імена людей, які потраплять до розшуку.

“Ми просимо про ордери закритого типу, щоб імена не розкривалися. І це важливо, тому що ми не хочемо, щоб ці люди знали про такий ордер, навпаки – ми хочемо, щоб вони виїжджали до інших країн і там були заарештовані”, – каже Нейстат. Вона додає, що юристи хотіли б, щоб підозрювані “гадали”, на кого з них виписаний ордер, а не отримували “ясне попередження”.

Фонд Клуні за справедливість (Clooney Foundation for Justice), заснований правозахисницею Амаль Клуні та її чоловіком, відомим американським актором Джорджем Клуні є однією з міжнародних організацій, які розслідують роль російської пропаганди в агресивній війні Росії проти України.

Вони вважають, що організаторів та провідників інформаційної підтримки цієї війни слід переслідувати, так само як і військових злочинців.

Одним із способів переслідування російських пропагандистів, каже Нейстат, є звернення до Міжнародного кримінального суду із запитом про притягнення до відповідальності та відкриття слідства у справі про причетність пропагандистів до підбурювання до геноциду.

Ще один шлях – звинувачення у пропаганді війни. Це склад злочину, який є у кримінальних кодексах кількох європейських країн – Польщі, Молдови, Словаччини та кількох інших країн, але, за її словами, там ці статті ще не використовували.

“Коли ми взялися до цього завдання, нам буквально довелося пояснювати відповідним прокурорам, що є елементами цього злочину. Ми працювали в партнерстві з кількома вченими та юристами, а також зробили власне дослідження, щоб мати аргументацію і згодом її висловлювати у випадках, коли нам потрібно пояснити, що події, що відбуваються, підходять під склад цього злочину”, – каже Нейстат.

Наразі робота юристів також зосереджена на аналізі аудиторії пропагандистів, а також, наприклад, стежать за схожими шаблонами, наприклад, у перехоплених розмовах солдатів і офіцерів між собою та з їхніми сім’ями, щоб показати, як ці пропагандистські наративи потрапляють на передову, і як вони мотивують солдатів, а також їхні сім’ї, які відправили солдатів на цю війну та благословили їхні дії.

“Під час наших розслідувань в Україні ми завжди питаємо самих українців, які пережили російську окупацію, про те, що говорили російські солдати, коли займали їхні будинки. І це дає нам дуже добре розуміння того, як щось сказане багато разів, наприклад, на першому каналі російського телебачення прямо повторюється російськими солдатами в Україні, як вони майже дослівно вимовляли ці наративи як виправдання того, що вони вламувалися в будинки українців і робили вбивства, тортури, зґвалтування та інші усілякі злочини”, – пояснює Нейстат.

Вона також наголошує, що вплив пропаганди чи прямий наказ не є виправданням для тих осіб, які безпосередньо скоюють вбивства та інші воєнні злочини.

Джерело