Заміна Коболєва на Вітренка. Що буде з цінами на газ та зі збитком «Нафтогазу»

Резонансне звільнення голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва вже викликало різку реакцію української опозиції та західних дипломатів. В уряді пояснюють таке рішення збитками «Нафтогазу» і тим, що немає обіцяного зростання видобутку блакитного палива. Чи зміниться це з приходом до керівництва держкомпанією Юрія Вітренка і як може вплинути кадрова ротація на ціну газу? Радіо Свобода зібрало експертні думки про це.

Кабінет міністрів призначив нового голову правління НАК «Нафтогаз України»: ним став Юрій Вітренко, на той час – в.о. міністра енергетики та вугільної промисловості. До липня 2020 року він вже працював у «Нафтогазі» на посаді виконавчого директора.

28 квітня Кабінет міністрів провів засідання загальних зборів акціонерів НАК «Нафтогаз України», на якому розглянув звіт про діяльність компанії в 2020 році та звільнив наглядову раду компанії та її очільника Андрія Коболєва. Після цього наглядову раду поновили у тому ж складі, повідомляє пресслужба уряду.

«За результатами засідання загальних зборів акціонерів роботу наглядової ради і правління НАК «Нафтогаз України» у 2020 році визнано незадовільною. Відповідно, з 28 квітня 2021 року припиняються повноваження незалежних членів наглядової ради НАК «Нафтогаз України», представників держави у наглядовій раді, а також голови правління Коболєва Андрія Володимировича… Також ухвалене рішення про обрання та призначення з 29 квітня 2021 року Вітренка Юрія Юрійовича головою правління акціонерного товариства НАК «Нафтогаз України», – йдеться в повідомленні.

При цьому Вітренка у Міненерго замінили на Юрія Бойка (тезки співголови фракції ОПЗЖ), який пробув виконувачем обов’язків міністра енергетики близько доби. Вже 29 квітня Верховна Рада призначила міністром енергетики колишнього дипломата, а донедавна – віцепрезидента НАЕК «Енергоатом» Германа Галущенка.

Андрій Коболєв, який очолював «Нафтогаз» близько семи років, заявив, що не писав заяву про звільнення з посади і про цю ситуацію дізнався з новин.

Оцінки експертів: від «кулуарних домовленостей» до «замовлення Кремля»

В момент зміни керівництва «Нафтогазу» ця державна компанія назвала заміну Коболєва на Вітренка «юридичною маніпуляцією», оскільки звільняти і призначати керівника компанії має наглядова рада, а не збори акціонерів (акціонером «Нафтогазу» є Кабмін).

«Звільнення наглядової ради на дві доби заради ухвалення рішення про звільнення голови правління є наругою над засадничими принципами корпоративного управління державними підприємствами. Згідно зі статутом «Нафтогазу» та закону про акціонерні товариства, подання загальним зборам пропозицій щодо призначення або звільнення голови правління разом з відповідним рішенням наглядової ради належать до виключної компетенції наглядової ради та не можуть бути передані на рівень загальних зборів акціонерів», – йдеться в офіційній заяві «Нафтогазу».

Подібні оцінки роблять і представники опозиції. «Підозрілою» називає цю кадрову ротацію народна депутатка від «Голосу», член комітету Верховної Ради з енергетики та житлово-комунальних послуг Інна Совсун.

Чи це було елементом торгу між різними політичними групами, які хотіли змін в «Нафтогазі»? Все може бути

«Новина про те, що відбувається в «Нафтогазі», з’явилася в той самий час, коли почалося засідання комітету, на якому розглядали кандидатуру пана Галущенка. Ми водночас читали про зміну Коболєва на Вітренка та заслуховували Галущенка. Чи це було елементом торгу між різними політичними групами, які хотіли змін в «Нафтогазі»? Все може бути», – припускає депутатка.

За її словами, спосіб зміни керівництва однієї з найбільших державних компаній завдав «дуже великої шкоди іміджеві України як надійного партнера для Заходу».

«Після завершення засідання уряду раптово виноситься розпорядження, в якому прописуються абсолютно неймовірні, з юридичної точки зору, речі: ми визнаємо роботу «Нафтогазу» за минулий рік незадовільною, у зв’язку з чим ми звільняємо чинну наглядову раду компанії. Потім – наступним пунктом – призначаємо наглядову раду з тих самих людей, – пояснює депутатка. – І начебто через цю ротацію з’являється вікно можливостей для того, щоб звільнити голову «Нафтогазу», хоча юристи кажуть, що це не так».

Український дипломат та колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян взагалі вважає таку кадрову ротацію в «Нафтогазі» та в «Міненерго» «виконанням замовлення Кремля» напередодні можливої зустрічі президентів України та Росії.

«Нинішні гучні звільнення та анонсовані гучні призначення в Україні мені чітко нагадують часи Віктора Януковича, а також пізнього Леоніда Кучми, коли будь-яким контактам з російськими чиновниками передували такі речі. Тобто, звільняють неугодних людей і вибудовують вертикаль, комфортну для Москви. А зараз «вбивають двох зайців»: звільняється команда Нафтогазу» і водночас забивається черговий клин між Україною та Заходом», – каже дипломат у коментарі Радіо Свобода.

Депутат від «ЄС» Олексій Гончаренко, зі свого боку, сумнівається у фаховості очільника Міненерго Германа Галущенка, який прийшов на заміну Вітренкові, коли того призначили до «Нафтогазу».

«Якось дивно у нас зараз працює соціальний ліфт: якщо не впорався зі своєю роботою – отримуй підвищення. В 2019 році «Енергоатом» давав мільярди гривень прибутку, в 2020 і 2021 роках – глибоко збитковий. І продає свою електроенергії за копійки певним олігархам, – наголошує депутат. – Галущенко – людина Андрія Деркача, якого США прямо назвали «російським агентом». І ми сьогодні на одну із ключових посад в державі ставимо таку людину?»

Виступаючи 29 квітня у Верховній Раді під час розгляду його кандидатури, Галущенко вчергове заперечив свій зв’язок із Деркачем і олігархами, назвавши це «фейком».

Зі свого боку частина енергетичних експертів вважають звільнення Андрія Коболєва очікуваним, враховуючи перехід компанії від прибутковості до збитковості, а також незавершену реформу з розподілу «Нафтогазу» на кілька спеціалізованих компаній (так званого анбандлінгу).

Так, експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев зауважує, що центральний офіс «Нафтогазу» «нічого не виробляє і нічого не продає», а відтак має бути ліквідований.

За словами експерта, в рамках анбандлінгу потрібно відокремити від газового гіганта не лише компанію «Оператор газотранспортної системи України» (що вже відбулося), а також компанію-видобувника («Укргазвидобування») та компанію-оператора підземних сховищ.

Це нонсенс – заявляти про побудову в Україні ринку газу і при цьому залишати державну вертикально інтегровану компанію

«Це нонсенс – заявляти про побудову в Україні вільного ринку газу і при цьому залишати на ринку величезну державну вертикально інтегровану компанію. На Заході давно відійшли від цього, провели анбандлінг, і зараз на ринку ЄС діють окремі спеціалізовані компанії з видобутку, транспортування, зберігання газу», – пояснює експерт.

Захід застерігає від «політичного втручання» в управління підприємствами

Західні уряди, дипломати й окремі політики вкрай негативно відреагували на зміну керівництва «Нафтогазу».

  • Речник Держдепартаменту США Нед Прайс називає повагу України до корпоративного управління критично важливою для продовження реформ.
  • Посли «Групи семи», коментуючи кадрові зміни в «Нафтогазі», вказали на «вирішальне значення» «ефективного управління держпідприємствами, вільного від політичного втручання».

«Посли G7 зауважують рішення Кабміну України про звільнення голови правління і наглядової ради НАК «Нафтогаз». Ефективне управління держпідприємствами, вільне від політичного втручання, має вирішальне значення для конкурентоспроможності, процвітання і виконання міжнародних зобов’язань України», – мовиться у заяві, оприлюдненій 29 квітня.

  • В спільній заяві Американської торговельної палати та Української академії корпоративного управління від 29 квітня йдеться про те, що припинення повноважень наглядової ради «Нафтогазу» та подальше звільнення голови правління Андрія Коболєва порушує принципи корпоративного управління.
  • Західний дипломат, який волів залишитися анонімним, розповів Радіо Свобода про те, що звільнення голови правління «Нафтогазу» Андрія Коболєва викликало велику стривоженість на Заході.

«Це звільнення насправді не має особливого сенсу, якщо, звісно, хтось не намагається поставити нового лідера, який служитиме особистим або політичним цілям. З точки зору корпоративного управління, це глибоко проблемне рішення», – зазначив він.

За словами співрозмовника Радіо Свобода, за реформу корпоративного управління з 2014 року велася «найзапекліша боротьба». Західні партнери України виступали на захист «інституцій, а не особистостей», а останні рішення Кабінету міністрів, на його думку, шкодять саме інституції.

Дипломат послався на статут «Нафтогазу», згідно з яким звільняти голову правління може лише наглядова рада.

«Тривожно, що уряд як основний акціонер не зважив на волю наглядової ради… Якщо вони хотіли звільнити голову правління, могли просто попросити раду», – зазначив він.

Співрозмовник також прокоментував реакцію на це рішення серед закордонних партнерів України: «Серед донорів та міжнародних партнерів є відчуття зради. Майже здається, що уряд намагається дискредитувати західні стандарти управління. Використовувати шановані стандарти міжнародного фінансового аудиту, щоб підкреслити свої заяви про збитки уряду (мажоритарного акціонера) є новим трюком у спробах контролювати підприємства, що належать державі».

Кадрова перестановка і тарифи: чи подешевшає газ?

В Україні діє ринок газу для побутових споживачів: українці можуть обирати одного постачальника з понад 50 і змінювати його хоч щомісяця. Вартість газу в кожного з них відрізняється. Винятком став період з середини січня та до кінця опалювального сезону, коли Кабмін визначив «стелю» для коливань ціни на газ – 6 гривень 99 копійок за кубометр.

Нині ціни від різних постачальників коливаються від 13,5 до 7,88 гривні за кубометр. Дочка «Нафтогазу» (ГК «Нафтогаз України») пропонує чи не найдешевший газ, за 7,96 гривні: за умови, що споживач укладає річний контракт на газопостачання.

Голова правління акціонерного товариства НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко заявив під час першої пресконференції на посаді, що завжди виступав за економічно обґрунтовані ціни на газ, і працюватиме на те, щоб економічно обґрунтована ціна була нижчою для споживачів.

«Це збільшення власного видобутку, і таке завдання буде поставлено перед «Укргазвидобуванням». Також ми будемо працювати над тим, щоб весь цей ланцюжок, як український газ видобувається і надходить до українських споживачів, був максимально прозорим, без посередників і надбудов», – сказав Вітренко.

Окрім того, за його словами, «Нафтогаз» планує використовувати всі юридичні можливості компанії, щоб російський «Газпром» «не зловживав своїм домінуючим становищем на ринку Східної і Центральної Європи», де Україна зараз купує газ, аби економічно обґрунтований рівень ціни на цьому ринку був нижчим.

Опозиційні політики, як з проукраїнського, так і проросійського таборів, припускають, що кадрові зміни в «Нафтогазі» не дають підстав говорити про зниження цін на блакитне паливо для громадян.

Співголова фракції ОПЗЖ у парламенті Юрій Бойко взагалі звинувачує у зростанні тарифів саме Коболєва та його наступника Вітренка: «Це заміна шила на мило. Обидва ці посадовці керували «Нафтогазом», і це саме вони збільшили тариф, а також вартість газу українського видобутку у вісім разів. І обидва піарилися на цьому, обіцяли таким чином збільшити видобуток. Нічого вони не збільшили, і обидва (Андрій Коболєв та Юрій Вітренко) несуть відповідальність за ситуацію, яка склалася з газом загалом».

Втім, профільні енергетичні експерти не виключають, що вартість газу для громадян може зменшуватися через можливі домовленості Вітренка з чинною владою та через його позицію щодо ціноутворення, яку він озвучував раніше.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко наголошує в розмові з Радіо Свобода, що ціна газу в Україні значною мірою залежить від динаміки цін на європейському ринку, а також від того, чи зростає власний видобуток в Україні.

Втім, призначення Вітренка, припускає експерт, може мати короткостроковий ефект з невеликим зниженням ціни газу:

Можна очікувати зниження цін в кількамісячній перспективі

«Можна очікувати зниження цін в кількамісячній перспективі. Про це була розмова представників влади з Вітренком напередодні його призначення. Імовірно, «Нафтогаз» відреагує і змінить цінову модель, а також розробить нові, більш економні «тарифні продукти» для для населення».

Геннадій Рябцев пригадує, як Юрій Вітренко критикував нинішнє ціноутворення в газовому секторі.

Офіційно ніхто не казав, що новий очільник має знизити тариф. Водночас в уряді говорять про потребу збільшити видобуток газу

«Офіційно ніхто не казав, що новий очільник має знизити тариф. Водночас в уряді говорять про потребу збільшити видобуток газу як про одне з завдань нового керівництва компанії. Але якщо Вітренко згадає власну ініціативу – заміну відправної точки для ціни з «хаб +» (ціна газу на ринку ЄС та вартість доставки) на «хаб -» (вартість газу в ЄС, від якої відняли вартість доставки) – то ціни можуть знизитися». Однак, попереджає Рябцев, зміна цінової політики, ймовірно, збереже проблему зі збитками «Нафтогазу».

Що буде зі збитками «Нафтогазу»?

Упродовж останніх кількох років «Нафтогаз» був прибутковим і залишався одним з найбільших донорів українського бюджету. До 2014 року він генерував значні збитки, які завдавали шкоди бюджетові.

Вихід у «плюс» збігся в часі зі зміною керівництва компанії у 2014 році, з приходом до управлінської команди Андрія Коболєва та Юрія Вітренка, з відмовою від купівлі газу в Росії, а також з виграшем судових спорів проти російського «Газпрому».

Однак за підсумками 2020 року «Нафтогаз» показав збиток на суму 19 мільярдів гривень, хоча планувалися понад 11 мільярдів гривень прибутку. Саме це було однією з причин звільнення Андрія Коболєва, визнає міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов.

Чи поверне компанії прибутковість сама лише заміна Коболєва на Вітренка?

Геннадій Рябцев вважає причиною збитків саму структуру і принцип роботи «Нафтогазу»: «Нафтогаз» забезпечував прибуток завдяки коштам від транзиту російського газу. Щойно транзитом почав опікуватись новостворений оператор ГТС – прибутковість могла бути забезпечена активністю на внутрішньому ринку природного газу. Але зниження цін на цьому ринку унеможливило прибуток».

Щоб розв’язати проблему, Рябцев закликає завершити розподіл (анбандлінг) компанії: відділити видобувну частину та оператора підземних сховищ в незалежні підприємства, здатні бути прибутковими, а керівний офіс, який не може мати ніяких прибутків, ліквідувати.

Володимир Омельченко, зі свого боку, говорить про три чинники, які загнали газового гіганта у збитки:

  • низька ціна газу на європейських ринках чрез коронавірус;
  • відділення оператора газотранспортної системи, який генерує основний прибуток у галузі – через транзит;
  • недоліки в управлінні «Нафтогазом».

Третій чинник, хоча його і вважає вирішальним Кабінет міністрів, насправді не є головним у виникненні багатомільярдних збитків, наголошує Омельченко.

Як вихід він пропонує завершити реформу «Нафтогазу».

«Газовидобуток має бути окремим сектором. Управління підземними сховищами і торгівля газом – окремим сектором. «Укргазвидобування» повинне якнайшвидше отримати право самостійно виходити на ринок газу і продавати його за вигідними цінами. Це дасть і прибуток, й інвестиції для нарощування видобутку. Наразі «Нафтогаз» сам визначає ціну блакитного палива, за якою він бере його в «Укргазвидобування», і визначає ціну, за якою перепродає на ринок. Теоретично в цій схемі не може бути збитків. Однак вона є хибною», – доводить експерт, згадуючи про потребу розділити державного газового гіганта і наростити видобуток українського газу.

Андрій Коболєв протягом семи років очолював найбільшу національну компанію України – «Нафтогаз України».

Від 21 грудня 2020 року Юрій Вітренко, згідно з рішенням уряду, працював першим заступником міністра енергетики і тимчасовим виконувачем обов’язків міністра.

До липня 2020 року Юрій Вітренко працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз України».

Наприкінці січня Верховна Рада України вдруге не змогла призначити Юрія Вітренка першим віцепрем’єром міністром енергетики.

https://www.radiosvoboda.org/a/zamina-kobolieva-na-vitrenka-shcho-bude-z-tsinamy-na-gaz-ta-zi-zbytkom-naftogazu/31231143.html

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *