«З тих пір, як президент Зеленський обміняв «беркутівців», обвинувачених у справі вбивства мого батька, у мене опустилися руки. Це позбавило мене та інші родини шансу домогтися справедливості», — каже Володимир Бондарчук. Цей чоловік є сином Сергія Бондарчука, вчителя фізики з Хмельниччини, який загинув 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській від кулі снайпера, коли виносив поранених.
Справа вбивства Сергія Бондарчука, у вчиненні якого підозрюють колишніх бійців так званої «чорної роти» «Беркуту», слухалася у Святошинському районому суді Києва. Ексберкутівців звинувачують у розстрілі «майданівців», внаслідок чого 20 лютого 2014 року загинуло 48 людей і ще 80 були поранені. Як зауважують оглядачі, ця справабула майже зразковою: обвинувачення надало повну доказову базу, засідання суду відбувались двічі на тиждень, працював суд присяжних. Родини загиблих сподівалися на швидкий вирок.
Однак після того, як наприкінці 2019 року відбувався обмін полонених з так званих «ДНР» і «ЛНР» на п’ятьох ключових підозрюваних у наймасовішому вбивстві на Майдані, всі судові засідання призупинилися. Згодом двоє з п’яти підозрюваних «беркутівців», Сергій Тамтура і Олександр Маринченко, обвинувачених у справі подій 20 лютого 2014 року, повернулись в Україну і засідання суду поновилися.
Читайте також: Вишинський, ексберкутівці і Ко: що відбувається зі справами учасників обміну
«Беркутівці повернулися, бо їм вже нічого не загрожує. За матеріалами справи їм можуть дати менший строк, який, за законом Савченко, вони вже відсиділи. Тепер цю справу треба буде слухати з самого початку, бо одні підозрювані є, інших вже немає», — констатує Бондарчук. Він шкодує, що «справи Майдану» за сім років стали лише ритуалом згадування двічі на рік — перед початком Революції гідності та на чергові роковини розстрілів на Майдані.
Політичні заяви для електорату
Перед сьомими роковинами трагічних подій на Майдані Незалежності Верховна Рада спромоглася ухвалити постанову, що визначає Революцію гідності одним із ключових моментів державотворення України та закликає розслідувати злочини, які були скоєні під час цих подій. Депутати також засудили протиправні дії «беркутівців».
«Це політична заява і все. Політикам потрібен електорат і голоси. Ця постанова немає ніякого юридичного значення і не допоможе у розслідуваннях та судах», — каже адвокат родин «Героїв Небесної сотні» Павло Дикань. За його словами, за всі ці роки влада не спромоглася ухвалити якісного закону про заочне розслідування та засудження, який би розблокував передачу до суду матеріалів справ по яким підозрювані знаходять за кордоном, переважно в Росії.
Без особливого прогресу
«Немає системного підходу в цьому, — зазначає Дикань. — Одні заяви та занепокоєння. Щось фрагментарно ухвалюють, але воно не допомагає у справах». Адвока родин «Героїв Небесної сотні» не покладає великих надії на ухвалений у першому читанні перед річницею подій на Майдані законопроєкт про заочне засудження. Адже, за його словами, там йдеться лише про окремі законодавчі інструменти для оголошення людей у розшук і заочний арешт.
Адвокат вказує на те, що передача у 2020 році справ від управління спецрозлідувань ГПУ, яке раніше займалося «справами Майдану», до Державного бюро розслідувань (ДБР) ніяк не позначилася на розслідуваннях цих справ. «Суттєвого прогресу у розслідуванні немає. Слідчі ДБР лише використовують матеріали зібрані управлінням спецрозслідувань. Переслідуванням організаторів розстрілів так ніхто і не займається», — каже Дикань.
Результат є, наполягає Офіс генпрокурора
Натомість генпрокурорка України Ірина Венедіктова іншої думки. За її словами, у розслідуванні «справ Майдану» динаміка «дуже висока». Вона вказує на те, що до суду направлено 27 обвинувальних актів щодо 40 осіб. У четвер, 18 лютого 2021 року, вона прозвітувала про діяльність органів прокуратури у 2020 році на засіданні Верховної Ради та відповіла на запитання народних депутатів щодо «справ Майдану».
«Торік суттєво активізовано цю роботу та втричі зросла кількість осіб, яким Офісом генерального прокурора повідомлено про підозру. Серед них 24 працівники органів внутрішніх справ, три прокурори, п’ять суддів та 10 цивільних осіб. Забезпечено підтримання публічного обвинувачення у сотні судових справ Майдану за обвинуваченням близько двохсот осіб», — сказала Ірина Венедіктова з трибуни парламенту.
При цьому серед основних пріоритетів на цей рік вона визначила завершення судового розгляду в суді першої інстанції справи розстрілів мирних протестувальників на вулиці Інститутській у Києві, які мали місце 20 лютого 2014 року.
Втім, родини загиблих та їхні адвокати скептичні щодо цього. Вони вважають, що враховуючи відсутність прогресу в справах та судових засіданнях за останній рік обвинувальних вироків можна очікувати лише за 5-10 років.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Хода «Мирний наступ» переросла у криваве протистояння
На ранок 18 лютого було заплановано «Мирний наступ» — багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де планувався розгляд змін до Конституції щодо обмеження повноважень президента. На прилеглих до Ради вулицях розпочалися сутички протестувальників із бійцями внутрішніх військ. Мітингувальники кидали бруківку через вантажівки, якими перегородили вулицю, у бік силовиків.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Верховна Рада змарнувала шанс зняти напругу
Опозиційні фракції з самого ранку 18 лютого блокували засідання ВРУ, вимагаючи першим питанням порядку денного розглянути акт поновлення Конституції 2004 року. Але за вказівкою голови Верховної Ради Володимира Рибака канцелярія ВРУ відмовлялася реєструвати цей документ, не погоджуючись на жодні компроміси. До кінця робочого дня сесійне засідання так і не розпочалося.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Загострення протистояння та ультиматум МВС
Періодично протестувальники йдуть в атаку, однак силовики відстрілюються, кидають світло-шумові гранати. У бік силовиків летить каміння. Люди налаштовані блокувати парламент доти, доки не будуть виконані їхні вимоги. МВС попереджає, що о 18.00 «наведуть порядок» за допомогою «жорстких дій». З’являються перші повідомлення про загиблих від вогнепальних поранень.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
У західних областях України блокують силовиків
До будівлі Львівської ОДА увійшли кілька сотень молодих людей. Вони виламали двері адміністрації та кинули в приміщення світло-шумову гранату. Протестувальники також взяли під контроль ГУ львівської міліції та прокуратуру. Триває блокування частин внутрішніх військ та підрозділів «Беркута». Аналогічні акції відбуваються в Івано-Франківську та Тернополі.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Західні лідери закликають український уряд припинити насильство
На той час міністра закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр, генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Кетрін Ештон та низка інших західних лідерів засудили ескалацію протистояння в Україні та закликали знайти політичне розв’язання кризи.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
«Чорний вівторок» України
Після жорстоких сутичок в урядовому кварталі мітингувальники відступили на майдан Незалежності. Силовики послідували за ними. Незважаючи на спільну заяву голів СБУ та МВС із вимогою до 18:00 «припинити протистояння», «Беркут», не дочекавшись вказаного часу, атакував протестувальників. Ближче до 20:00 почався повноцінний штурм. Протистояння тривало майже всю ніч.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Янукович втрачає контроль
Протягом дня і станом на 21 годину вечора 18 лютого тодішній президент України Віктор Янукович не зробив жодної заяви щодо ситуації, що склалася в Києві. За офіційними даними, під час сутичок між протестувальниками та силовиками загинули дев’ять осіб — семеро цивільних та двоє міліціонерів.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Пожежа у Будинку профспілок
Під час сутичок вночі 18 лютого згоріла будівля Будинку профспілок, де розташовувалися Штаб національного спротиву та головний польовий шпиталь протестувальників. Унаслідок сутичок загинули понад 20 людей, були госпіталізовані, за різними оцінками, від 200 до 1000 людей. Точних даних немає, оскільки багато постраждалих категорично відмовлялися від госпіталізації, побоюючись викрадень та арештів.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Між штурмом і розстрілом
19 лютого табір «тітушок» у Маріїнському парку стояв пустим, а на Майдані Незалежності демонстранти продовжували палити шини, час від часу застосовувати піротехніку та «коктейлі Молотова» проти правоохоронців, які у свою чергу продовжували кидати у протестувальників світло-шумові гранати. Центральні вулиці були перекриті. Вночі прибули протестувальники зі Львова та Івано-Франківська.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Кривавий розстріл на Інститутській
Після доволі спокійної ночі вранці 20 лютого відновлюється протистояння між протестувальниками та силовиками. Після майже двох годин сутичок — із застосуванням світло-шумових гранат та «коктейлів Молотова» — силовики відступають від майдану Незалежності. Протестувальники йдуть у наступ вулицею Інститутською. Їх починають обстрілювати снайпери.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Небесна сотня
Упродовж лічених годин загинули кілька десятків людей. Деякі поранені згодом померли у лікарнях. Загалом цього ранку загинули близько сотні протестувальників — їх назвали Небесною сотнею.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Кінець кровопролиття
Увечері 20 лютого депутати почали збиратися у Раді для обговорення ситуації у країні. О 22:17 ВРУ ухвалила постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України». Цей документ визнав дії силовиків незаконними і постановив «заборонити використання будь-яких видів зброї проти учасників протесту». Ця постанова поклала край триденному кровопролиттю.
Автор: Анастасія Магазова
https://www.dw.com/uk/сім-років-обіцянок-родини-героїв-небесної-сотні-вже-не-вірять-у-справедливе-покарання/a-56617020?maca=ukr-rss-ukr-all-1496-rdf