Глаз Алмаз 2022. Час не спинити.

Підсумки турніру в Римі підіб’ємо обов’язково. А сьогодні декілька думок на цей момент. Нехай пробачать жінки – сьогодні чоловічі справи.

Хоча, пан тарпісчєв…, як «ніхто» заслуговує на «бабські» оцінки. Хай це й звучить двозначно, але його стріли летять чомусь в жіночий бік. Він з «бабського» (ну не з барського ж)  плеча відповів Еліні Світоліній, а не очільнику Британської тенісної Асоціації. Бо там – слабО, а тут – можна й бабло відпрацювати. Бо з таким сумним обличчям, за класиком, грошей більше не дадуть.

Хоча, навіщо гроші в «Сибіртурі»? Його час пройшов. Й остання бухта разом з «руськім ваєнним карабльом» за тією ж адресою.

А тепер серйозно. Вчорашній матч Новака Джоковича проти Фелікса Оже-Альясіма відзначився божевільною заключною частиною. Рівень — захмарний. Що таке сьогоднішній чоловічий теніс й чому Новак в ньому володарює, незважаючи на близькі 35? Найперше – це найплотніший захист. Не важливо, що ти не заб’єш, найголовніше – відіб’єш все, що летить в твій корт. Швидкість реакцій, передбачення дій суперника й шалена витривалість – найголовніші цеглини в мурах найкращих гравців сьогодення. Й у Джоковича з цим все гаразд.

Додайте сюди нелюдську терплячість – й ось,  еталон захисника. Молодий канадієць майже все це має, окрім терплячості. Він більш гарячкуватий. Й в розіграшах з 26 ударів саме він помиляється першим. Не технічно, й навіть не фізично, а тактично або позиційно. Він першим йде на ризик там, де міра ризику перевищує потрібну міру надійності. Там, де вірогідність успіху недостатня для позитивного рішення, Новак ніколи не прийме ризикувати. Натомість його опонент саме в вирішальних моментах діяв саме авантюрно, відкриваючи досвідченому супернику незахищені частини корту. Малесенькі, але вільні. Й серб туди спрямовував вже не найризикованішу відповідь.

Що ж робити з таким суперником, спитаєте ви? Шукати цю міру, розвивати це відчуття. Хоча, як це зробити? Досвідом й аналізом. Час не плине назад. Рафа, який теж може вважатись геніальним захисником, Новак – старіють з кожним роком.

Сьогоднішня молодь вже володіє арсеналами суператакуючих ударів, які вже можуть розбивати навіть такі захисні споруди. А тепер додайте сюди ще аналітичні можливості сьогоднішніх команд гравців. Й «воду, що камінь точить». Хто стане тим потоком, що зірве греблю? Може й Альясім. Є ще Алькарас. В

Звєрєва й Ціціпаса наразі не віриться. Коли треба вмикати залізні аргументи обидва пасують. Як в матчі між ними сьогодні просто розвалився Звєрєв. Грунт – не його, незважаючи на півфінал тут.

Чи впорається з Джоковичем Каспер Рууд? Чекати недовго. Проте, час Каспера ще не прийшов, хоча, й наближається. Час Звєрєва та Ціціпаса саме зараз. Проте він спливає. А Джокович все ще не має з ними серйозних проблем. Тобто, час вже не прийде.  Хоч він і неспинний.


Источник