Глаз Алмаз 2022. Повстання дронів.

Читать
Обозреватель Теннисного Портала Украины
Всеволод Кевлич
Читать

Виступ гравців АТР щодо нарахування очок на Уїмблдоні не те, щоб здивував. Але змусив замислитись над деякими речами. А чи туди прямує професійний спорт? Чи на одній планеті ми живемо разом з тими, за кого вболіваємо? Які цінності сповідують професійні тенісисти та чи спільні вони з цінностями, притаманними людству й цивілізації?

Безумовно, тенісисти рівня АТР або WTA – видатні спортсмени. Бо це нині божевільний рівень, якого досягають через надзусилля – фізичні, ментальні, інтелектуальні. Це люди рішучі й дієві.

Сьогодні вони заробляють чималі гроші як результат багаторічної праці й супроводжуючого виснаження, страждань, вагань та насилля над собою. Їх перше бажання – досягнувши вершини позбутись всього того, що нагадує про негатив в їх зростанні. Вони мають бути необмеженими в своїх можливостях. Вони впевнені, що заслуговують на це своїми багаторічними обмеженнями, які привели їх на високий рівень.

Єдина перепона для нових здобутків – звитяга суперника. Того, хто з протилежного боку сітки. Тільки він має право заважати виграшу чергового траншу на свій рахунок. Це пряма психологія професійного спорту. Навколо спортсменів – обслуговуючий персонал. Тренери, фізіо, лікарі, судді, організатори змагань.

Але найголовніші в цьому театрі – спонсори. Ті, хто забезпечують призові фонди, рекламні контракти, й матеріальні статки. Останніми роками найзаможніші турніри змістились до Китаю, арабських країн (ОАЕ, Катар). Чи хтось з гравців висловився на кшталт того, що в теніс прийшли гроші, походження яких не досить зрозуміле? Гроші, які фактично працювали на імідж країн. Не рекламні, а іміджеві. Приклад Кубку Кремля – дуже показовий. Державні кошти, які не перекривались ніякими економічними важелями. Але жодним чином це не турбувало тенісистів. Бо це – їх благополуччя. Це зміст їх життя. Гроші.

Сьогодні це боляче усвідомлювати. Та факт є фактом. Саме гроші керують професійним тенісом. Не цінності вільного світу. Не свобода та демократія й право вибору. А гроші. Й саме сьогодні ми бачимо дуже ясно, що тенісисти перетворились на «безпілотники» або дрони. В них ніби щось є, але не вони керують базовими людськими якостями. Є каса з дистанційним керуванням.

Найяскравіший приклад дронів – це ті, хто грає без прапора й назви країни, яку вони представляють. Їм НЕ СОРОМНО бути «потєряшкамі». Може це їх й турбує, проте не дуже помітно як. Бо пульт ДК працює. Й вони керуються не людськими цінностями, а касою. Чи не єдиним прикладом іншого ставлення сьогодні – українськи тенісисти.

Вони б’ються об стіну нерозуміння, щоб показати очевидні речі – в той час, коли їм майже неможливо жити звичним життям, їх конкуренти отримують додаткові можливості в очних матчах. Чому це не розуміють керуючі органи? Тому що ці органи – виконавчі від самих гравців, більшості з яких байдуже як себе почувають українці. Це не їх справа, не їх страждання, не їх історія. Гроші й очки. Може іноді треба окуляри замість очок? Щоб побачити більше за метою ввалювання грошей в теніс з боку не зовсім демократичних держав. Невже гроші не пахнуть?

Я не знаю чим закінчиться протиборство АТР з Уїмблдоном. Їх традиції й цінності неспівставні. Якщо гроші візьмуть гору – це буде ще одна поразка вільного світу. Якщо ні – буде цікава реакція самих гравців. А ще цікавіша – реакція їх пультів дистанційного керування.

А поки ми другий тиждень спостерігаємо за мадридо-римським аналогом турніру Великого Шлему. Й на другий тиждень нічого суперцікавого не відбувається. Рим – саме на межі першої втоми з початку грунтового сезону. До Ролан Гаросу ще 2 тижні. А перед ним гравці мають бути свіжими. Бо там …гроші й очки.

Фото: ФТУ


Источник