Україна — Ісландія. Наші оцінки

Football.ua разом із партнером проекту, брендом «Clear», оцінює дії футболістів збірної України у матчі плей-оф кваліфікації чемпіонату Європи-2024.

Насправді, підсумок цього вечора був таким, що збірна України під орудою Сергія Реброва виконала своє головне завдання на цей відбірковий цикл та здобула путівку на чемпіонат Європи-2024. Як це минуло? Дуже важко, бо двічі перемагати у вольовому стилі фактично за тиждень — такого в нас давно не було. Ще й у матчах із настільки великим рівнем відповідальності. Непростим суперником була Ісландія. Дуже непростим. Але й ми теж виявились непростими. На щастя. Відзначимо зараз лише той факт, що крізь увесь матч Україна протягнула нерозривний ігровий малюнок і це добрий знак — потрохи нарощуємо власні м’язи, а не дивимось на суперників.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на Міському стадіоні у Вроцлаві (за 10-бальною шкалою).

Україна

Андрій Лунін — 8,5. Перед воротарем збірної цього вечора було лише кілька серйозних викликів від суперників, але кожний із цих ударів мав шанси змінити хід протистояння. У епізоді з пропущеним голом до Луніна питань майже немає — у тієї невдачі були інші «батьки», а ось коли гатив із дальньої відстані Торстейнссон двічі, то вже хтось мав дійсно рятувати.

Юхим Конопля — 6,5. Неоднозначний матч від нашого правого захисника, фланг якого кілька разів дуже небезпечно використовував той-таки Торстейнссон для підготовки власних дальніх ударів. Але решту часу Конопля проводив на чужій половині поля, тому й вийшло так, що найбільш яскраво його зона активності світиться саме там. Результативних дій, як проти боснійців, ми так і не побачили, проте кілька непоганих передач усе ж таки мали місце.

Ілля Забарний (6,0) — Микола Матвієнко (6,0) — 6,0. Знову не без питань до нашого центру оборони, бо наприкінці гри відповідальність узагалі ледь не повністю сковувала дії пари в цій зоні, а в першому таймі ми визначали як не помилки, так ризиковані передачі. Епізод із Забарним до нашого другого гола, коли не забив Альберт Гудмундссон, то взагалі було щось надзвичайно пікантне. Добре, що цього разу обійшлось без пригод. Окрім першого м’яча ісландців, звісно, але там усі займались якимось балетом на ковзанах перед власним штрафним.

Віталій Миколенко — 6,5. Так вийшло цього разу, що наш лівий захисник ледь не самотужки мав можливість забезпечити переможний результат. Дві реальні гольові нагоди, наявності яких могли б позаздрити нападники, але реалізації просто нуль. Миколенко зіграв у більш відкритому стилі в плані атаки, аніж у попередній грі, проте доля його за це не винагородила. У плані ж оборони, Шон Дайч подекуди міг би бути й незадоволеним діями свого підопічного, бо більшість боротьби той програвав.

Руслан Маліновський — 5,5. Потрібно було щось змінювати після Боснії і Герцеговини, і Ребров вирішив, що це «щось» має стосуватись центрального трикутника. Маліновський зіграв із перших хвилин і за трохи більше ніж годину не продемонстрував нічого такого, щоб ми стверджували, що тренерський штаб ухвалив правильне рішення стосовно нього. Ні в атаці, ні в обороні особливих спогадів про себе Руслан так і не зміг залишити.

Володимир Бражко — 6,0. Із одним чистим опорником вирішила зіграти збірна України, і коли в такій ситуації в старті з’являється Степаненко, то це одна історія, а коли Бражко… То просто зарано щось говорити. Ось у тому місці перед штрафним праворуч від телевізійної карти точно було щось пороблено футболістам обох команд, бо ковзали на маленькому клаптику поля всі. У тому числі, Бражко під час пропущеного м’яча. Та й узагалі, як не подивишся за епізодами боротьби за його участі, так постійно чогось не вистачало. Добре, що в атаці під завісу зустрічі хоч активно допомагати намагався.

Віктор Циганков — 8,5. На появу лідера атаки каталонської Жирони очікували всі, і тому вже з перших хвилин було помітно, що наявність Циганкова в стартовому складі є геймченджером для нашої збірної. Віктор провів солідний перший тайм, а на початку другого трохи випадав, проте коли ввімкнувся знову, то зробив різницю в протистоянні один-в-один із суперником на фланзі. Те, що від нього й вимагалось. А потім ще й попередній до гольового пас віддав.

Георгій Судаков — 9,0. Гра на шаленому рівні виконавської майстерності від нашого центрального півзахисника. Здається, що не було жодної атаки, у який Судаков би не взяв участь. А ці його постійні спроби загострити… Світовий рівень! Зрештою, асист на рахунок Георгій таки собі записав. Міг би й гол, але воротар суперників зіпсував ці наміри.

Михайло Мудрик — 8,5. Англійські фанати звикли прибивати когось своєю подекуди опальною критикою й цю погану звичку в них чомусь вирішили перейняти й певні українські поціновувачі футболу. А воно виходить так, що Мудрик поступово стає до цих балачок байдужим, і вже реально приносить необхідні результати що на клубному, що на міжнародному рівні. Цього разу це був переможний м’яч. А ще класний перший тайм, нехай і з певними невпевненими моментами в завершальній стадії.

Роман Яремчук — 6,5. Свій гол нападник збірної України цього вечора таки знайшов. Те, що його не зарахували через офсайд, то вже не до Яремчука питання, бо він своє завдання в тій ситуації виконав на «відмінно». Шкода, що наступного моменту для Романа довелось чекати ледь не до завершення часу його перебування на полі, проте й картку для суперника він на собі заробив, і намагався не збавляти оберти.

Олександр Зінченко — 6,0. Центральний півзахисник із незалікованою травмою таки з’явився на полі цього вечора, але більше для того, що зарядити команду емоціями на вирішальний відтинок гри. Помітних дій Зінченко можливо й не робив, проте, якщо вже камера його вихоплювала серед інших, то це був справжній вибух. Можливо, це й було необхідно в тій ситуації.

Артем Довбик — 6,0. Ніхто не знає, як би було, якщо б збірній потрібно було забивати голи з нуля на момент появи Довбика на полі, але коли його випустили на 20 хвилин наприкінці матчу грати одного нападника, то нічого цікавого він так і не запропонував. І навіть не можна сказати, що ми тоді сиділи глибоко в захисті, тому Артем не мав нагоди чіплятись за м’ячі. Але вісім доторків, чотири втрати та одна виграна боротьба в повітрі — ось і все.

Максим Таловєров — заміна на збереження рахунку та під перебудову в схемі, тож за п’ять хвилин на полі Таловєров тричі доторкнувся м’яча й це вже було непоганим доробком. Тим паче, що два з цих трьох доторків — безпосередні дії в захисті.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.

Источник