Архив метки: дипломатія

Представники ГУР взяли участь у зустрічі з делегацією Китаю

Прочитаєте за: < 1 хв. 8 Березня 2024, 9:39

В Офісі Президента України відбулась зустріч з урядовою делегацією Китайської Народної Республіки, очолюваною спецпредставником із питань Євразії Лі Хуеєм.

Про це повідомило 8 березня Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

На зустрічі йшлося про безпекову ситуацію в нашій державі та інші актуальні питання.

Зокрема, делегацію з Китаю було проінформовано про становище на полі бою, функціонування «зернового коридору», процес  звільнення  військовополонених, захист цивільних заручників та повернення депортованих росією українських дітей.

Також представникам КНР продемонстрували уламки збитої ракети та інші елементи засобів ураження, виготовлених у північній кореї та переданих державі-агресору росії для атак проти України.

Раніше Володимир Зеленський закликав Китай до участі у Глобальному саміті миру.

https://armyinform.com.ua/2024/03/08/predstavnyky-gur-vzyaly-uchast-u-zustrichi-z-delegacziyeyu-z-kytayu/

Чому дипломатичне обличчя рф — це мармиза вдаваної радості на фоні поганої гри

Прочитаєте за: 6 хв. 20 Січня 2023, 16:19

На початку тижня, коли у швейцарському Давосі розпочалося офіційне відкриття Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) без участі росіян, на іншому кінці планети країна-терорист піддалась жорсткій обструкції з боку організаторів тенісного турніру Australian Open. Після відсторонення білоруських та російських тенісистів від Wimbledon, їхня участь у австралійському турнірі передбачала повну заборону національної символіки країн-ізгоїв, навіть на трибунах для вболівальників. Після початку широкомасштабної збройної агресії рф проти України у 2022 році світ рішуче відмежувався від країни-терориста і в спорті, і в бізнесі.

Дискваліфікація російської економіки

Наслідком недолугої зовнішньої політики рф, яка за успадкованою від срср звичкою використовувала військову силу як інструмент дипломатії, стала рецесія російської економіки. Санкції боляче вдарили по фінансовому сектору росії та багатьох галузях російської промисловості. Зокрема, видобувна промисловість росії втратила глобальні європейські ринки збуту. Широка номенклатура товарів, обладнання та устаткування потрапили під заборону імпорту для підприємств країни-агресора. Відсторонення російських мільярдерів від участі в форумі в Давосі стало черговим кроком з дискваліфікації, говорячи спортивною лексикою, російської економіки, на якій ґрунтується військово-промисловий комплекс рф та агресивна кремлівська зовнішня політика.

Форум у Давосі зібрав провідних експертів з понад 130 країн світу. Він триває під гаслом «Співпраця у фрагментованому світі» та покликаний знайти рішення для багатьох криз на планеті, які набули загрозливих масштабів, зокрема, через злочинну поведінку російської федерації. Про співпрацю між державним та приватним секторами на Давоському Всесвітньому економічному форумі цьогоріч, окрім представників бізнесу (близько 120 мільярдерів), дискутують представники глав держав та урядів більш ніж з 50 країн. Загарбницька війна росії проти України вийшла, після питання про пандемію COVID-19, на друге місце у своїй значущості для майбутнього світу.

Наприкінці минулого року лідери держав та голови урядів країн-членів Європейського Союзу погодили у Брюсселі дев’ятий пакет санкцій проти країни-агресора. Нагадаємо, що АрміяІnform ґрунтовно розповідала про руйнівні наслідки, які очікують економіку росії у 2023 році внаслідок ухвалення цього відповідального рішення лідерами європейських держав. Понад 400 суб’єктів рф потрапили під санкції через свою причетність до скоєння воєнних злочинів на території України. Заборона на інвестування в енергетичну та видобувну галузі росії мала обмежити військовий потенціал країни-агресора. Блокування експортних операцій підприємств військово-промислового комплексу рф та відключення пов’язаних з ним банківських установ від системи SWIFT загальмувало виробництво окремих видів озброєнь.

Невдалий шантаж Європи повним припиненням постачання російських енергоресурсів напередодні зими, який здійснював у своїй зовнішній політиці кремль, таки дав певний результат. Але далеко не той, на який очікували російські високопосадовці. Замість схиляння України до миру на умовах агресора та пом’якшення санкцій, накладених за численні порушення міжнародного законодавства, росія отримала кардинальні зміни в зовнішньоекономічній політиці європейських країн. На думку Високого представника ЄС із закордонних справ Жозепа Бореля, яку він висловив на початку цього року, енергетична криза, яка була викликана російською військовою агресією проти України, не спричинила розколу Євросоюзу, на який сподівався путін. Європейським урядам вдалося подолати шантаж кремлівського керівництва та швидко перевести економіку своїх країн з викопного російського газу на зріджений від країн-партнерів та газ із країн Перської затоки.

Унаслідок скорочення у країнах ЄС споживання енергоносіїв російського походження та обсягів електрики, ціна на газ на спотовому ринку Європи повернулась до рівня початку лютого місяця 2022 року, а на нафту — до рівня січня минулого року.

З серпня 2022 року ЄС ввів ембарго на постачання російського вугілля. У рамках дев’ятого пакета санкцій Євросоюзу проти рф було остаточно запроваджена повна заборона на імпорт до ЄС російської сирої нафти, перевезеної морським шляхом, з одночасним обмеженням ціни до 60 доларів США за барель. Австралія наприкінці минулого року також приєдналась до обмеження ціни на російську нафту, запровадженого країнами Великої Сімки та ЄС.

Підвищення енергетичної безпеки Євросоюзу

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 20 грудня минулого року скликала круглий стіл за участю 32 компаній країн-членів ЄС, присвячений питанням подальшої диверсифікації постачання газу. Під час зустрічі високого рівня у Брюселі, з метою остаточного позбавлення енергетичної залежності від країни-агресора та забезпечення в подальшому гарантованого постачання енергоносіїв для промисловості та громадян Євросоюзу, було ухвалено «Положення про посилення солідарності шляхом кращої координації закупівель газу, транскордонні переміщення газу та цінову політику».

Починаючи з 2023 року Єврокомісія встановила не лише обмеження надмірних цін на газ, а й започаткувала більш тісну координацію закупівель газу операторами ринку через спільні переговори, зокрема за участю політичних сил ЄС. Починаючи з квітня 2022 року робочим інструментом підвищення енергетичної безпеки Євросоюзу в складних умовах, коли рф використовує енергоносії як зброю, стала «Енергетична платформа ЄС». За її допомогою країни-члени ЄС матимуть змогу не лише вивчати загальний попит на енергоносії та координувати спільне використання наявної інфраструктури, а й вести перемовини з міжнародними постачальниками щодо спільних закупівель газу та водню для усіх членів Євросоюзу.

За підсумками 2022 року російський Газпром визнав, що загальний експорт природного газу впав майже вдвічі, порівняно з 2021 роком, а саме з 185, 1 млрд кубічних метрів до 100,9 млрд кубічних метрів. Це сталось через рішення ЄС про скорочення споживання російського викопного палива та більш інтенсивне впровадження новітніх технологій, що сприяли підвищенню енергоефективності, використанню відновлюваних джерел енергії.

Дипломатичні конвульсії рф на тлі десятого пакета санкцій

Реагуючи на дискваліфікацію ключовими гравцями на міжнародній арені економіки країни-агресора, кремлівської зовнішньої політики, російських спортсменів, російської символіки тощо, мзс рф оприлюднило своє обурення та погрози вжити зворотних заходів на дев’ятий пакет санкцій ЄС проти росії. В офіційній заяві російське зовнішньополітичне відомство, яке нещодавно брало активну участь в залученні іранських дронів-камікадзе для вбивства українських мирних громадян, наголосило на заборону в’їзду на територію путінського мордеру представників європейських структур та окремих країн-членів ЄС. Під заборону «насолоджуватись» російською деспотією потрапили «…очільники силових структур країн ЄС, які залучені в підготовці ЗСУ в рамках місії ЄС зі здійснення військової допомоги Україні, керівництво європейських державних і комерційних структур, що виробляють та постачають зброю та військову техніку київському режиму, а також громадяни держав Євросоюзу, які помічені в систематичній публічній антиросійській риториці».

Того ж дня, 17 січня 2023 року, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала бізнесменів світу інвестувати в Україну задля підтримки її мужнього народу в умовах жорстокої військової агресії рф. Вона повідомила, що Європейський союз має наміри схвалити 10-й пакет санкцій проти країни-агресора ще до саміту Україна — ЄС, проведення якого запланованого на початок лютого цього року в Києві.

— Найсуворіші санкції за всю історію занурять російську економіку в рецесію на десятиліття. Її промисловість втратить важливі новітні технології, — наголосила Урсула фон дер Ляєн. — Безкарності за російські злочини цього разу не буде!

Новим пакетом санкцій передбачені обмеження до тих суб’єктів, які військовим шляхом підтримують загарбницьку війну рф в Україні, зокрема білорусь та іран. Також 10-й пакет вводить більш суворі санкції щодо інституцій, які створюють лазівки для російській федерації, призначені для уникнення відповідальності кремля за воєнні злочини та систематичне порушення вимог міжнародного гуманітарного права.

У рамках запланованої на 2023 рік макрофінансової допомоги Україні загальним обсягом у 18 млрд євро Єврокомісія виділила 17 січня перші 3 мільярди. Першій транш дозволить Україні насамперед відновити критично важливу інфраструктуру, що зазнала пошкоджень та руйнувань унаслідок збройної агресії рф. Крім того, кошти ЄС забезпечать макроекономічну стабільність українській економіці, подальшу виплату заробітних плат та пенсій, сталу роботу державних установ, зокрема лікарень, шкіл, шелтерів тощо.

Фото з відкритих джерел

https://armyinform.com.ua/2023/01/20/chomu-dyplomatychne-oblychchya-rf-cze-marmyza-vdavanoyi-radosti-na-foni-poganoyi-gry/

Для чого Володимир Зеленський зустрічався з президентом Гватемали

Наші люди не впускають можливості посміятися над лідерами окупантів, які відвідують, наприклад, африканські країни, мовляв, крім «бананових республік» їм і їздити більше немає куди. Але, коли днями Президент України Володимир Зеленський приймав у Києві президента Гватемали Алехандро Джамматтеї, напевно ті ж самі коментатори наперебій сипали «експертними оцінками»: для чого нам та Гватемала, що від неї можна отримати, хіба це досягнення — візит лідера якоїсь країни третього світу! І так далі…

Насправді, для адекватної оцінки таких візитів потрібно знати лише дві речі: принцип роботи ООН та інших глобальних міжнародних організацій і зміст офіційних заяв після подібних переговорів.

Для прикладу, візьмемо цитату зі спільної заяви лідерів України і Гватемали, зробленої 25 липня:

«Президент України високо оцінив чітку та послідовну позицію Гватемали на підтримку суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів».

Глави держав рішуче засудили неспровоковану, невиправдану та незаконну загарбницьку війну Росії проти України, а також підтвердили свою чітку налаштованість підтримувати відповідні кримінальні розслідування з метою притягнення до відповідальності всіх винних у воєнних злочинах РФ в Україні. Високі сторони заявили про готовність спільно просувати ініціативу щодо заснування Спеціального кримінального трибуналу для покарання за злочин агресії, скоєний Росією проти України».

Ще раз: у Гватемали є чітка і послідовна позиція, країна засуджує російську агресію і підтримує розслідування та кримінальний трибунал за злочини.

Із цією інформацією повернемося до першого питання — основи роботи міжнародних організацій.

Організація об’єднаних націй (ООН) від початку створювалася як майданчик для зведення сторін конфлікту та вирішення відповідних питань. А саме вирішення засноване на голосуванні майже 200 країн світу (точніше — 193). І тут важливо усвідомити, що голос потужних США чи Франції важить рівно стільки ж, як і голоси Вануату, Тувалу або той же Гватемали.

Інше питання, що невеликі країни, як правило, дивляться на позицію регіональних лідерів. Наприклад, те, як голосує на Генеральній асамблеї ООН Індонезія, визначає позицію чи не третини держав Азії. Саме тому, українська дипломатія не лише підтримує дружні стосунки із нашими потенційними союзниками (США, Японія, Євросоюз, члени НАТО тощо), а й шукає шляхи продуктивного діалогу з країнами, які ті самі активні «інтернет-експерти» не зразу знайдуть на карті світу.

«Маємо розуміти, що будь-яке глобальне рішення має бути підтримане щонайменше 2/3 країн Генеральної Асамблеї, — нагадує з цього приводу багаторічний постійний представник України при ООН Володимир Єльченко. — Єгипет, Бразилія, Індонезія — від їхньої позиції залежать ще 40-45 країн».

До речі, якщо когось цікавить ця тема, то її фахове обговорення відбулося в Українському кризовому медіацентрі. Серед спікерів був уже згаданий Володимир Єльченко, а також колишні міністри закордонних справ України Валерій Чалий і Павло Клімкін та чинний глава Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

Окрім питання міжнародної підтримки України учасники обговорили можливі шляхи виключення росії з усіх можливих міжнародних організацій та те, як цім організаціям припинити бути прикриттям для російських агресивних дій.

[embedded content]

https://armyinform.com.ua/2022/07/28/dlya-chogo-volodymyr-zelenskyj-zustrichavsya-z-prezydentom-gvatemaly/