Генеральна асамблея ООН ухвалила оновлену резолюцію, яка засуджує порушення росією прав людини на тимчасово окупованих територіях України.
Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України на офіційній сторінці відомства в Тwitter.
Міністр МЗС України Дмитро Кулеба привітав ухвалення документа: «Оновлена резолюція ГА ООН зокрема вимагає від росії припинити примусову депортацію та забезпечити безпечне повернення всіх українських дітей і цивільних заручників. Це одні з найжахливіших злочинів, і їх необхідно припинити».
Президент Литви Гітанас Науседа під час виступу під час загальних дебатів 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку наголосив, що перемога України є передумовою міцного миру у світі та стабільного міжнародного порядку.
«У своїй промові я закликав світ підтримати перемогу України. Перемога (України — ред.) була б перемогою для всіх нас. Міжнародне співтовариство більше не може дозволити росії маніпулювати і порушувати глобальні правила.
Ми повинні більше тиснути на росію, щоб вона припинила навмисні атаки на українське цивільне населення та цивільну інфраструктуру», — наголосив литовський президент.
Гітанас Науседа зазначив, що вихід росії з Чорноморської зернової ініціативи ставить під загрозу щонайменше 82 країни і 350 мільйонів людей, які зараз перебувають на передовій відсутності продовольчої безпеки. І це має бути засуджено повсюдно.
Він додав, що росія повинна вивести свої війська і всю військову техніку з території України в межах міжнародно визнаних кордонів і територіальних вод 1991 року. Також зауважив, що світ повинен підтримувати багатосторонність і захищати заснований на правилах міжнародний порядок від російської невпинної війни на знищення.
«Щоб досягти миру, ми повинні дотримуватися набору чітких принципів:
територіальна цілісність відновлена, а росія повністю виходить з неї — росію притягнуто до відповідальності за воєнні злочини та злочин агресії
агресор платить за руйнування, які завдав, і відбудовує Україну», — підсумував президент Литви.
росія, яку Генеральний секретар ООН назвав державою, яка вчиняє серйозні порушення щодо дітей, прагне захопити та консолідувати контроль за допомогою насильства та репресій. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, росія катує цивільних ув’язнених і вчиняє страти без судочинства.
Про це йдеться у заяві Великої Британії на Генасамблеї ООН.
«росія намагається стерти українську культуру та ідентичність. Агресія росії проти України почалася не 24 лютого 2022 року, а тоді, коли росія незаконно анексувала Крим. Цивільне населення в Криму, зокрема кримські татари, зазнають утисків з 2014 року. Їхня ситуація лише погіршилася після широкомасштабного вторгнення росії зі зростанням насильства, обшуків у будинках, свавільних арештів і призову в російські збройні сили», — заявив посол Великої Британії в ООН Джеймс Карюкі.
Крім того, він нагадав, що збиття літака, який виконував рейс MH17, російською зенітною зброєю дев’ять років тому було шокуючим порушенням міжнародних норм, які забезпечують безпеку суспільств і країн.
«Як сказав Генеральний секретар ООН минулого року, ми не повинні погоджуватися на незаконний контроль росії над цією територією. Сполучене Королівство продовжуватиме підтримувати Україну в самообороні, допоки вона не досягне справедливого та сталого миру відповідно до Статуту ООН, який поважатиме суверенітет і територіальну цілісність України», — резюмував Джеймс Карюкі.
Президент України Володимир Зеленський привітав представника Республіки Тринідад і Тобаго Денніса Френсіса з обранням на посаду голови 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
«Поділяємо пріоритети щодо неухильного дотримання принципів і цінностей Статуту ООН, реформування Ради Безпеки, забезпечення прав людини, припинення голоду. Ці цілі повністю відповідають українській Формулі миру. Налаштовані на тісну співпрацю з новим головою Генеральної Асамблеї ООН, щоб наступна сесія Генасамблеї стала сесією миру для України, Європи та світу», — йдеться у дописі глави держави.
Раніше повідомлялося, що Генасамблея ООН підтримала резолюцію щодо миру в Україні.
Генеральна Асамблея ООН на спеціальному надзвичайному засіданні, що проходило 23–24 березня, ухвалила в резолюцію «Гуманітарні наслідки агресії проти України». За ухвалення документа проголосувало 140 країн, утрималося — 38, проти були росія, білорусь, Північна Корея, Еритрея, Сирія.
Генасамблея нагадала Москві про передбачене в Статуті ООН зобов’язання утримуватися в міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, а також підтвердила прихильність суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
«Воєнний наступ російської федерації на суверенній території України та його гуманітарні наслідки мають такі масштаби, яких міжнародне співтовариство не бачило в Європі протягом десятиліть», — ідеться в резолюції. При цьому ООН нагадує свою вимогу до рф «негайно, повністю та беззастережно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів».
Документ констатує наявність тяжких гуманітарних наслідків воєнних дій рф проти України, включаючи облогу, обстріли та повітряні удари по густонаселених містах України, зокрема Маріуполю, а також напади на цивільних осіб, включаючи журналістів, цивільні об’єкти, зокрема школи та інші навчальні заклади , системи водопостачання та каналізації, медичні установи та їхні транспортні засоби й обладнання, викрадення місцевих посадовців, а також напади на дипломатичні установи та культурні об’єкти.
ГА ООН рішуче засуджує будь-які напади на цивільних осіб та об’єкти, включаючи колони евакуації.
У резолюції також висловлюється занепокоєння впливом війни на продовольчу безпеку «у глобальному масштабі», оскільки Україна «є одним з найважливіших у світі регіонів з експорту зерна та сільськогосподарської продукції», і «мільйони людей стикаються з голодом».
Крім того, вказується на можливі гуманітарні наслідки бомбардувань та обстрілів української ядерної інфраструктури й вплив на навколишнє середовище.
При цьому Генасамблея вимагає негайного припинення воєнних дій рф проти України, зокрема будь-яких нападів на цивільних осіб та цивільні об’єкти.
«Потрібно забезпечити повний захист цивільного населення, включаючи гуманітарний персонал, журналістів та осіб, які перебувають у вразливому становищі, включаючи жінок та дітей», — ідеться в резолюції.
Документ також вимагає захисту медичного та гуманітарного персоналу, їхніх транспортних засобів та обладнання, медичних закладів, об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення, і громадянської інфраструктури, яка має вирішальне значення для забезпечення можливості надання основних послуг в умовах збройного конфлікту.
При цьому сторони мають гарантувати безпечний та безперешкодний доступ для гуманітарного персоналу, а також його транспортних засобів, предметів постачання та обладнання.
Як повідомляв Укрінформ, попереднє засідання надзвичайної сесії Генасамблеї відбулося 28 лютого — 2 березня. 2 березня ГА ООН ухвалила резолюцію «Агресія проти України», яка засуджує вторгнення Росії в Україну й вимагає від РФ негайно вивести війська з української території. «Проти» голосували ті самі 5 країн.
Генасамблея ООН сьогодні, 2 березня, ухвалить історичну резолюцію із засудженням агресії РФ, вимогою негайно припинити вогонь та вивести всі свої збройні сили з території України.
Про це повідомив на брифінгу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Сьогодні ввечері Генеральна асамблея ООН ухвалить історичну резолюцію із засудженням російської агресії, вимогою до Росії негайно припинити вогонь та вивести всі свої збройні сили з території України в її міжнародно визнаних кордонах включно з Кримом та Донбасом. Ми очікуємо рекордної підтримки миру. Фактично, це буде фіксація на найвищому світовому рівні міжнародної антивоєнної коаліції, до створення якої від початку війни закликав Президент України Володимир Зеленський», – сказав Дмитро Кулеба.
Він зазначив, що співавторами цього документа виступили 95 держав.
У Брюсселі відбулася зустріч радників з національної безпеки країн Альянсу, де обговорювались питання зміцнення оборони, технологічні інновації та реагування на зміну клімату.
«Сьогоднішня зустріч стала важливим кроком на шляху до саміту НАТО в Мадриді в наступному році, де ми продовжимо нашу військову і політичну адаптацію», — заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
«Сьогодні рано прогнозувати, які рішення лідери ухвалять на саміті наступного року. Але я впевнений, що союзники продовжать підтримувати ухвалені раніше рішення. Йдеться про нашу повну підтримку територіальної цілісності і суверенітету наших близьких партнерів Грузії й України. Ми також підтримуємо рішення, коли йдеться про прагнення приєднатися до НАТО», — додав Столтенберг.
Генсек заявив, що НАТО буде продовжувати підтримку України та Грузії, щоби ці країни змогли просуватися на шляху євроатлантичної інтеграції.
«Я вітаю той факт, що союзники не тільки в рамках Альянсу, а й на двосторонній основі надають підтримку, а отже, допомагають як Україні, так і Грузії», — додав Генеральний секретар НАТО.
Він також нагадав, що кілька тижнів тому зустрічався з Президентом України Володимиром Зеленським у Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН.
Дата саміту поки невідома, однак Столтенберг сказав, що вона буде оприлюднена найближчим часом.
У 1942 році у США було розпочато «Мангеттенський проєкт» (Manhattan Project) зі створення ядерної зброї. Проте жахливі наслідки ядерного бомбардування двох японських міст у серпні 1945 року спонукали міжнародну спільноту розпочати активну діяльність зі стримування виробництва та в подальшому повної ліквідації ядерної зброї.
Відмова від ядерної зброї давно стала однією з ключових тем міжнародних конференцій, що проводяться під егідою ООН. У грудні 2013 року Генасамблея ООН своєю Резолюцією оголосила 26 вересня Міжнародним днем боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї, оскільки людство підійшло неприпустимо близько до самознищення через ядерне озброєння. За даними Організації Об’єднаних Націй, у світі накопичено майже 14000 одиниць ядерних ракет, сотні з яких можуть бути запущені натиском лише однієї кнопки.
У день відкриття 76-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з головою сесії Генасамблеї, міністром закордонних справ Мальдівів Абдуллою Шахідом. Про це інформує МЗС України.
Глава української дипломатії окреслив три пріоритети України на 76-й сесії Генеральної Асамблеї ООН:
Протидія російській агресії та відновлення територіальної цілісності України, деокупація Донбасу та Криму
Поліпшення умов життя українців на територіях, які постраждали від російської агресії на Донбасі
Подолання пандемії COVID-19 та її соціально-економічних наслідків
“Ключовим пріоритетом нашої зовнішньої політики, закріпленим у стратегії зовнішньополітичної діяльності, залишається протидія російській агресії та відновлення територіальної цілісності України. 23 серпня в Києві відбувся інавгураційний саміт Кримської платформи, яка консолідує міжнародні зусилля задля деокупації Криму. Ми розраховуємо на всебічну підтримку її роботи з боку ООН, адже досягнення кінцевої мети Кримської платформи – повернення Криму – відновить повагу до Статуту ООН та припинить грубі порушення міжнародного права”, – наголосив міністр.
Дмитро Кулеба поінформував про намір України скликати дебати щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях нашої держави під час цієї сесії Генасамблеї ООН.
Другим пріоритетом України на 76-й сесії Генасамблеї ООН стане поліпшення умов життя українців на територіях, які постраждали від російської агресії у Донецькій та Луганській областях: “ООН має знання, досвід та технології реалізації проєктів із відновлення територій, які постраждали від збройних конфліктів. Ми зацікавлені у більш активній діяльності ООН у регіоні, зокрема в сферах гуманітарного розмінування, розбудови медичної, освітньої та житлово-комунальної інфраструктури”.
Третім пріоритетом стане подолання пандемії COVID-19 та її соціально-економічних наслідків: “Всі держави мають отримати рівний доступ до вакцин, мати достатньо засобів для ефективної протидії пандемії та економічного відновлення. Україна готова до ефективної співпраці з ООН задля зміцнення української системи охорони здоров’я та соціально-економічного захисту найбільш вразливих категорій громадян”, – підсумував Дмитро Кулеба.
Дмитро Кулеба побажав Абдуллі Шахіду успіху у досягненні його цілей на чолі 76-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН та підкреслив готовність до ефективної співпраці. Він нагадав, що Україна як одна із держав-засновниць ООН виступає за посилення ролі ООН в розв’язанні нагальних проблем міжнародних відносин: “Ми готові разом із чинним головуванням Генасамблеї докласти спільних зусиль задля розв’язання збройних конфліктів, відновлення глобальної економіки після пандемії COVID-19, боротьби зі змінами клімату”.
Довідково: урочисте відкриття 76-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН відбудеться сьогодні, 14 вересня, о 22.00 годині за київським часом.
