Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило витяг з наказу міністра оборони рф сєрґєя шойґу № 1012 з грифом «для службового користування».
Відповідно до датованого 10 вересня 2022 року документу, у флагмана російського чорноморського флоту крейсера «москва» з’явився новий командир ― саватєєв андрєй іґорєвіч.
«Вакантну» посаду командира саватєєв обійняв як тимчасовий виконувач обов’язків.
Нагадаємо, Сили безпеки і оборони України знищили крейсер «москва» у квітні 2022 року.
Ракетний крейсер «москва», уражений ракетами «Нептун»
Про це Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний заявив під час інтерв’ю у спецпроєкті Дмитра Комарова «Рік. За кадром. Генерал», відповідаючи на блок запитань про знищення славнозвісного ракетного крейсера рф «москва».
— Нас цікавило, як військових, зниження, а у перспективі й повністю позбавлення чорноморського флоту рф будь-якої активності в Чорному морі. Для цього в нас були деякі можливості й для цього у нас був, скажімо так, досить невеличкий шанс ці можливості використати.
Потоплення самого крейсера «москва», звісно, має для нас, у тому числі, й стратегічне значення, адже все ж таки це був носій крилатих ракет. Але, відповідаючи на запитання, чи повністю ми виконали свої плани, то хочу сказати, що поки що ні, таку роботу ми продовжуємо. Ми обов’язково доберемося і до… «Ессена», і до «Самума», і до решти, питання часу, — підкреслив генерал Валерій Залужний.
Головнокомандувач ЗСУ підкреслив, що росіяни самі «затягнули це ржаве корито в зону ураження», чим власне українці одразу радо скористалися.
— Крейсер «москва» — це як величезні колони, які рухалися в бік Київської області: небоязнь супротиву, неможливість уявлення того, що друга армія світу може бути кимось уражена або знищена, затягнула ці колони під Київ, які ми спалили, і так само затягнула це ржаве корито в безпосередню зону ураження, і ми мали скористатися цим шансом. Українці — вони такі, що цього шансу не упустили, — підсумував Головнокомандувач ЗСУ.
Торік 13 квітня українські військові зробили, здавалось, неможливе. Двома ракетами «Нептун» вони знищили флагман російського флоту – крейсер «москва». А сьогодні частину від ракети, яка поцілила у ворожий корабель, показали в Національному військово-морському музеї України та розповіли деталі операції, яка, безперечно, увійде в підручники з історії та військової справи всього світу.
Крейсер «москва» був збудований в Миколаєві, його довжина 186 метрів – це майже два футбольні поля. Називався гвардійським та брав участь у захваті острова Зміїний. Саме цей флагман флоту рф український прикордонник відправив у всім відомий напрямок.
Те, що корабель потонув, досі не визнає ані керівництво, ані пропагандистська машина рф, називаючи причиною «несправності» корабля – пожежу. Натомість іноземні експерти вже рік дивуються і вивчають, як українським військовим вдалося відправити «москву» на дно.
[embedded content]
Це був хмарний і дощовий день, крейсер був за 120 кілометрів від Одеси, коли з’явився на радарі оператора ПКР Р-360 «Нептун». 13 квітня 2022 року о 14:06 відбувся старт першої з двох ракет «Р-360» «Нептун». Згодом прилетіла і друга ракета. Вони потрапили в лівий борт у район ходового містка, кают-компанії й носового машинного відділення. За добу, 14 квітня, флагман російської армії затонув.
Ілюстративне фото
Тримаючи стабілізатор стартового агрегата однієї з ракет, поціливших у крейсер, завідувач Національним військово-морським музеєм України Сергій Воронов не стримує усмішки:
–Це був достатньо засекречений елемент ракетної зброї України, але на сьогодні ми вже маємо таку можливість показати його. Це символ того, що в Україні є зброя, яка дозволить нам перемогти, і якою ми вже перемагаємо. Цей артефакт нам передало Командування Військово-Морських Сил ЗСУ.
Ще одним експонатом музею став рятувальний круг з борту крейсера «москва». Пів року тому прикордонники виявили його на борту одного з рибальських суден. Навряд чи завдяки ньому врятувався хтось з особового складу, що перебував на крейсері. За даними, які має Сергій Воронов, там потонуло близько 500 військовослужбовців рф.
Невіддільною частиною виставки є 3D шоу «Отріцатєльное всплитіе». Уривок з нього показали відвідувачам відкриття експонатів та журналістам. У травні його зможуть побачити українці. Шоу триватиме пів години, за цей час глядач спостерігатиме за крейсером «москва» від моменту, коли корабель підплив до острова Зміїний, і аж до затоплення.
За допомогою 3D графіки також відтворили, як виглядає крейсер зараз, затоплений на дні чорного моря. Зробили це учасники громадської організації «ДНО», розповідає очільник спостережної ради ГО Євген Миронюк:
–Цей крейсер – елемент та прапор російської пропаганди. Як вони брехали про загиблих, саму причину затоплення – це елемент брехні. На прикладі історії з цим крейсером ми хочемо показати, як бреше москва, як вона це робить. У нас є факти та докази. Ми кажемо сьогодні, що не можна довіряти московії на слово.
У травні шоу покажуть українцям. Після цього – мешканцям Бельгії, Німеччини, Британії та Америки, і це тільки попередні домовленості.
Видно потоплений крейсер і нині. Він розташований на глибині близько 50 метрів у морі, поряд величезна пляма нафтопродуктів. Після перемоги крейсер залишать на дні. А от артефакти з нього теж стануть експонатами Національного військово-морського музею України, – каже його завідувач Сергій Воронов. – Тоді ж розкриють ім’я людини, яка натисла «пуск» ракет «Нептун».
У Києві 13 квітня о 13:30 у приміщенні Національного військово-історичного музею України відбудеться відкриття оновленої виставки з нагоди річниці знищення крейсера «москва», яка присвячена героїчній обороні нашої держави від російського агресора.
Під час заходу глядачі зможуть побачити оригінальний елемент ураження, а також презентацію унікальних фактів про подію:
експертні характеристики бою,
демонстрація точної дислокації,
положення та розташування крейсера «москва».
Нагадаємо, що 13 квітня 2022 року Військово-Морські Сили Збройних Сил України завдали удару по флагману чорноморського флоту вмф рф гвардійському ракетному крейсеру «москва».
Найбільше у своїх підлеглих капітан-лейтенант Сергій Сіньковський, командир електро-механічної частини пошуково-рятувального судна ВМС ЗС України, цінує рішучість, взаємоповагу та належне виконання поставлених завдань.
— Якщо людина з розумом підходить до виконання завдань, та ще й проявляє раціональну ініціативу, — це все варте заохочення. У Військово-Морських Силах України ми зацікавлені в професійному зростанні нашого особового складу — усіх, хто має мотивацію будувати кар’єру у ВМС, відправляємо на проходження курсів із вдосконалення фахової підготовки, а тих, хто планується на командні посади, — на курси лідерства. Від підлеглих потрібно лише одне — бажання, — розповідає Сергій.
Про необхідність мотивації та твердої волі в побудові військової кар’єри офіцер знає не з чужих вуст, переконався в цьому під час служби на власному досвіді.
У 2013 році школяр з міста Немирів, що на Вінниччині, чітко визначився, що хоче бути саме військовим моряком. Тоді ж через знайомих дізнався, що в Севастополі є Військово-морський ліцей і вирішив туди вступити. Проте провчитися в сонячному Криму він встиг трохи більше ніж пів року.
— З початком російської анексії українського півострова для мене, 15-річного школяра, ще не було чіткого розуміння того, що взагалі відбувається. Нам пропонували залишитись, потім навчатися в їхніх військових вишах та в подальшому проходити службу в зс рф. Але вже тоді я розумів, що нема для мене туди дороги. Після анексії Криму ми передислокувалися до Києва, потім — до Одеси, — пригадує Сергій Сіньковський. — Навіть після тих подій із виходом на материкову частину України та кількома передислокуваннями ліцею бажання й надалі будувати кар’єру військового моряка не пропало.
Тож у 2015 році юнак вступив до Інституту військово-морських сил НУ «Одеська морська академія». Там здобув вищу освіту за спеціальністю «Експлуатація суднових енергетичних установок». Зазначає, що цей напрямок йому більше до душі — матеріальну частину можна дослідити наочно, буквально помацати все руками, зрозуміти принцип дії.
Офіцерську службу Сергій розпочав на посаді начальника лабораторії магнітних полів служби спеціальних вимірювань судна розмагнічування «Балта». Потім командир взводу направив його викладачем до одного з навчальних центрів ВМС в Миколаєві, де він і застав початок широкомасштабного вторгнення росії в Україну.
— З 24 лютого навчальний процес у нас зупинився, люди були відправлені до своїх основних місць служби, а ми — колектив навчального центру — долучились до забезпечення охорони та оборони Миколаєва, зокрема Варварівського мосту, військового містечка, а також певної ділянки суходолу, де унеможливили висадку російського десанту, — пригадує Сергій Сіньковський. — Коли ситуація дещо нормалізувалася, ми продовжили навчання особового складу. Готували як військових моряків, так і мобілізованих до морської піхоти військовослужбовців та воїнів територіальної оборони.
Проте офіцер хотів продовжувати службу за опанованою спеціальністю, тож коли з’явилася така можливість, він обійняв посаду командира електро-механічної частини пошуково-рятувального судна ВМС України.
— Це судно досить складне за своїми технічним засобами. Такий проєкт що у ВМС, що взагалі в Україні — єдиний. Тому опанування зайняло певний час. Взагалі вважаю, що вдосконалення особистих технічних навиків, подальший розвиток у цьому напрямку — це справа, яка потребує дуже багато часу, не тижнів чи місяців, а років. Навіть зараз я усвідомлюю, що тут дуже багато речей, в яких надалі доведеться розбиратися більш прискіпливо, — ділиться особливостями служби на новій посаді капітан-лейтенант Сергій Сіньковський.
Основне призначення цього судна — це пошук та рятування на воді. Тому екіпаж постійно готовий до виходу в море — прийти на допомогу об’єкту, який зазнав аварії, та допомогти з ліквідацією пожежі, затоплення чи інших проблем, відбуксирувати до безпечного місця чи оглянути підводну частину корпусу водолазами. При цьому головний напрям роботи підлеглих Сергія — підтримувати технічну готовність усіх технічних засобів та забезпечувати судно й особовий склад усіма видами енергії. У їхньому підпорядкуванні, чи завідуванні, як говорять на флоті, — головні двигуни, дизельні генератори, аварійні дизельні двигуни, сепаратори, буксирна лебідка, кран тощо. Тож роботи вистачає.
— Механіки — це своя каста на флоті. Якщо ти нормальний фахівець, у тебе багато можливостей для професійного та кар’єрного зростання, — наголошує під час розмови Сергій.
Він також зазначає, що після нашої перемоги в його екіпажу буде дуже багато роботи з підняття об’єктів із дна моря. У разі потреби можуть військові моряки знайти і обстежити затонулий крейсер «москва», зрозуміти, завдяки яким ушкодженням він пішов за давно відомим росіянам маршрутом. Усіма необхідними технічними засобами для такої роботи вони забезпечені.
Як з’ясувалось, кіно зняли перед затопленням. Журналісти «Радіо Свобода» викрили брехню російського командування про затоплений ракетний крейсер «москва». Причиною цього стала опублікована фотографія строковика Сергія Грудініна, який «зник» після знищення корабля.
Попри те, що члени сім’ї солдата досі не знають, де він, командування опублікувало відео з моряками «москви», які нібито вижили після затоплення військового корабля.
Відео викликало сумніви щодо його справжності. Водночас члени сім’ї Грудініна кажуть, що досі нічого не знають про його місцезнаходження.
«Здається, це кадр із того ж відео, але моряк, зображений на ньому, не повернувся до своєї родини, а його матері, після того як спочатку сказали, що він вижив, пізніше сказали, що він зник безвісти, а ще пізніше, що він мертвий», — пише «Радіо Свобода».
читайте також:
Тітка Грудініна, Тетяна Грудініна, повідомила радіостанції наприкінці квітня, що її племінник досі вважається зниклим безвісти. Вона сказала, що його матері Тамарі Грудініної на «гарячій» лінії міноборони повідомили, що її син живий, але пізніше їй зателефонував чоловік, який назвався Вакулою (прізвище заступника капітана «москви») і сказав, що Грудінін зник. Ще за деякий час жінці зателефонував інший представник російського флоту і повідомив, що її син «потонув разом із кораблем».
«Радіо Свобода» зв’язалося з батьками Грудініна в Амурській області на Далекому Сході росії та попросило їх підтвердити, що чоловік на фотографії — їхній син. Вони заявили, що не хочуть розмовляти із журналістами, посилаючись на психологічну травму.
«Грудінін був строковиком, а значить, за законом його не повинні були відправляти в зону бойових дій. У той час як росія веде війну проти України, причому деякі бойові дії відбуваються на українському узбережжі Чорного та Азовського морів, міністерство оборони заявило, що корабель не брав участі в бойових діях», — повідомляє видання.
Президент Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко подарував іномарку українським військовим, які підбили флагманський корабель чф росії «Москва».
Про це Президент Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко повідомив на своїй сторінці у Фейсбук і оприлюднив процес передачі автомобіля Dodge Challenger <a href="http://»>відеозаписом.
«Ось такі звичайні хлопці, наші захисники, які відправили клятий корабель для створення нового дому чорноморській флорі та фауні. Як і обіцяв, віддав автівку. По полю на ній не проїхати, та спрагу до перемоги вона значно підсилює», – зазначив Віктор Берестенко.
Як наголосив бізнесмен, таких героїв у нас достатньо, в кожного свій фронт. «Віримо в ЗСУ та народ України, робимо все для перемоги», – повідомив Віктор Берестенко.
У Раді безпеки й оборони України вважають, що з ракетного крейсера «москва», ураженого українським протикорабельним комплексом «Нептун», вдалося врятувати лише 58 членів екіпажу з 510.
«Ми вважаємо, що вони спасли 58 осіб. Ми не можемо це стверджувати, але попередньо виходить, що так. Але вони це приховують. Усього було на крейсері 510 осіб. Але якщо людини немає, нема що ховати, не потрібно проводити якусь церемонію. Пропав безвісти, зник. Ось така політика у росіян», — сказав Олексій Данілов.
При цьому секретар РНБО наголосив, що українська сторона на противагу рф шанує кожного військовослужбовця, який загинув на цій війні.
«А росіяни на своїх загиблих просто не звертають уваги, вони для них — що є, що немає, порожнє місце», — зазначив секретар РНБО.
У ніч проти 14 квітня ВМС ЗС України уразили ракетний крейсер, флагман Чорноморського флоту «москва» ракетами берегового ракетного комплексу «Нептун». Внаслідок влучання на судні здетонував боєкомплект, внаслідок чого судно затонуло. При цьому російське міноборони спочатку намагалося створити враження, що під час рятувальної операції вдалося евакуювати весь екіпаж судна. Пізніше ЗМІ дізналися від родичів і джерел з міноборони рф, що на судні загинули щонайменше 40 осіб і ще близько 100 зазнали поранень.
Сказати, що після знищення українськими ракетами російського ракетного крейсера «москва» військові моряки чорноморського флоту зс рф дуже налякані та перебувають в шоці — це нічого не сказати. Адже найбільш стійкий від усіх видів зброї надводний військовий об’єкт, що мав під час бою захищати велику групу кораблів, виявився не здатним прикрити й сам себе.
«Непереможність» цілого військово-морського флоту була зруйнована вмить двома ракетами, випущеними українським береговим мобільним ракетним комплексом Р–360 «Нептун».
Аби хоч якось заспокоїти своїх «моряків», російські пропагандисти та командування чорноморського флоту стали вигадувати різні фейки. Всі ці «казочки» по суті приблизно однакові та говорять про те, що гордість усього російського флоту крейсер «москва» буцімто затонув під час нерівного бою, після тривалого протистояння з поганими українцями, ну й так інше…
Замість того, щоб чесно визнати, що чергова служба на кораблі просто проспала дві українські ракети і це призвело до загибелі сотень осіб, вони стали героїзувати їхні службові проступки.
Приміром, один капітан другого рангу з Криму, який чомусь приховав своє ім’я, повідомив про зразкову мужність та сміливість моряків «москви».
— У ніч проти 14 квітня по крейсеру «москва» було завдано масованого ракетно-авіаційного удару силами ЗСУ. Атаку планували та координували фахівці НАТО, які перебували в Одесі. Місце та час атаки було обрано спеціально, коли в районі поруч із крейсером перебували нейтральні судна, що не дозволило капітану «москви» застосувати для відбиття атаки усю номенклатуру зброї, — повідомив капітан «немо».
Він додав, що не відомо з яких джерел, але йому «достеменно відомо» про численні обстріли корабля окупантів українськими ракетами типу Х-35, бомбардувальниками Су-24, комплексом Р–360 «Нептун». Навіть про БПЛА «Байрактар ТБ2» він пригадав і відвів йому роль проведення маневрів, що відвертали увагу.
Ну, як тут можна вистояти після такого шквалу вогню та напевно декількох днів запеклого бою?!
Інше ж джерело роспропаганди пішло трошки далі та «повідомило» про «випущення по крейсеру „москва“ упродовж 13-14 квітня 22 пусків авіаційних та протикорабельних ракет».
Виявляється, що російські моряки буцімто до останнього відбивалися від українців і навіть мали «великі успіхи».
«Під час протиракетного бою екіпаж крейсера зміг успішно відбити ракетний удар, знищивши 20 із 22 ракет, два БПЛА „Байрактар ТБ2“ та один Су-24», — написали кримські окупаційні медіа.
Якщо ж хоч на секунду й «повірити» в ці відверту брехню, то будь-який військовий може поставити логічне запитання: «де ж під час такого тривалого бою було командування чорноморського флоту росії і чому не відправило підтримку?» Та, схоже, логіка — це не про російську пропаганду.
Отже, окупантам краще вигадати «байки про героїзм», ніж визнати свої помилки та неготовність захищати самих себе, а тем більше — уберегти від ворогів свій народ.
