Верховна Рада прийняла у першому читанні закон, що започатковує створення системи обліку осіб, життя та здоровʼя яких зазнало шкоди внаслідок збройної агресії рф
Законопроєкт №10256 був розроблений міністерством спільно з широким колом міжнародних та українських експертів.
Він дасть можливість створити Державний реєстр осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, і тим самим — забезпечити збір та облік інформації про шкоду, завдану країною-агресором життю і здоровʼю наших громадян.
Своєю чергою, це дасть змогу державі і громадянам не просто фіксувати всі факти заподіяння шкоду життю і здоров’ю, а сформувати набори даних, які в майбутньому можуть допомогти довести завдану шкоду при зверненні громадян до Міжнародного компенсаційного механізму за відшкодуванням збитків коштом репарацій.
Крім того, створення системи обліку осіб, життя і здоровʼя яких постраждало внаслідок російської агресії, дасть можливість Міністерству соціальної політики надавати соціальну підтримку особам, які постраждали, значно раніше — не чекаючи, поки така особа отримає бюрократичні підтвердження і відповідний «статус» (ВПО, особи з інвалідністю і т.д.).
Державний реєстр осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії, має стати складовою загальної екосистеми системи реєстрів шкоди й збитків, завданих російською агресією.
Крім того, створення Реєстру постраждалих забезпечить облік видатків державного та місцевого бюджетів, які спрямовуються сьогодні на надання підтримки українцям, що постраждали від війни.
На думку Мінсоцполітики, надалі Україна планує також використати інформацію про всі види шкоди й видатки в результаті агресії росії для отримання репарацій.
На початку повномасштабної війни, стаючи на захист країни, не всі добровольці були оформлені до складу добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ). Дехто, на жаль, загинув, у декого — залишились родини із дітьми.
Донедавна — через правову неврегульованість — діти таких добровольців, отримували виплати нижчі, за виплати для дітей загиблих Захисників та Захисниць України.
Щоб забезпечити їм соціальну підтримку та справедливі виплати, у березні Уряд вирішив збільшити розміри адресної допомоги дітям загиблих Захисників-добровольців, які не входили до складу ДФТГ.
Відтепер вони отримуватимуть державну соціальну допомогу підвищеного розміру.
З 1 квітня її розмір підвищено з 2361 грн до 7800 грн на одну неповнолітню дитину та до 6100 грн — на кожну, якщо в сім’ї двоє і більше дітей. Виплата у таких розмірах буде здійснюватися щомісячно. Підвищення відбулось автоматично, додатково звертатись нікуди не потрібно.
Мінсоцполітики нагадує: діти загиблих добровольців мають право на отримання пенсії у разі втрати годувальника, якщо загиблий тато чи мама мали необхідну кількість страхового стажу.
Якщо ж страхового стажу на момент загибелі було недостатньо, дитині нараховується державна соціальна допомога.
Як повідомляла АрміяInform, Кабмін ухвалив постанову про доплату в 70 тисяч військовим на передовій.
Через війну в Україні щодня збільшується кількість людей, які потребують соціальної підтримки. Держава оперативно реагує на ці виклики, тож бюджет Мінсоцполітики на наступний рік є другим після оборонного. На цьому наголосила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович під час Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, що відбувся у Львові.
— На нас величезна відповідальність — кожну копійку витратити максимально ефективно — саме для тих, хто найбільше потребує підтримки. Ми працюємо, щоб гроші були максимально цифровізовані, тобто таргетовані, щоб діяли додаткові критерії, бо кожна людина, яка може працювати, має працювати і приносити користь економіці, — зазначила міністерка.
За її словами, найбільша програма Мінсоцполітики стосується внутрішньо переміщених осіб — це 74 млрд грн на допомогу людям, які перемістилися в інші регіони країни через бойові дії. Цього року посилено адресність і стимули до працевлаштування таких громадян. Також була успішно реалізована кризова програма виплат постраждалим внаслідок підриву Каховської ГЕС (на загальну суму 116,7 млн гривень). Водночас проводиться автоматизація соціальної підтримки (зокрема щодо нарахування субсидій), вперше здійснюється розсилка смс-повідомлень про можливість отримати соціальну підтримку.
— Нам важливо синхронізуватися з міжнародними донорами, щоб ті кошти, які сюди заходять, були чітко спрямовані на посилення нашої держави. Для цього ми заснували спільно з усіма агенціями ООН ініціативу «Перехід», де всі соціальні видатки координуємо спільно в єдиній програмі, і вже в рамках цієї ініціативи державу посилили додаткові міжнародні виплати, — розповіла вона.
За сприяння міжнародних донорів було реалізовано три великі соціальні програми.
— По-перше, в зоні бойових дій ми почали доплату пенсіонерам з низькими пенсіями, щоб вони почувалися більш захищеними, і долучили до наступного року людей з інвалідністю, яким також будемо таку доплату надавати.
По-друге, це субсидія на дрова, де ми більше ніж подвоїли допомогу — з 6 тисяч, які надає держава, до 6 тисяч на домогосподарство з двох осіб, які ми надаємо спільно з УВКБ ООН.
По-третє, це допомога для багатодітних родин і сімей, де є діти з інвалідністю, які проживають в найбільш холодних регіонах, щоб допомогти цим родинам утеплитися, тобто придбати все необхідне на зиму. Допомога сягає 70 тисяч на багатодітну родину. Ми, як держава, адмініструємо ці кошти, а міжнародні партнери, використовуючи наші цифрові ресурси, можуть збільшувати нашу підтримку на таку суму, — зазначила Оксана Жолнович.
Слід розуміти, що для людей, які постраждали внаслідок військової агресії і потребують соціальної підтримки, важливі не лише грошові виплати, адже людина, яка не отримує соціальних послуг, — не відчуває себе захищеною. Тому Мінсоцполітики формує нові послуги, які адмініструє з державного бюджету. Зокрема, нова послуга психосоціальної підтримки невдовзі буде доступна в кожній громаді. Нині залучено вже 30 громад, і наступного року планується масштабування цієї програми на всі області. Елементом цієї послуги є робота з людьми, у яких є діти, спрямована на посилення їхньої батьківської компетентності для підтримки дітей в умовах викликів війни.
Водночас міністерка розповіла про реалізацію нової програми для членів родин військовослужбовців та самих захисників.
— Ми її здійснили спільно з Міноборони, це тижнева програма відновлення зв’язку в родині. Тому що той ветеран, який повертається з пораненням, це інша людина, яка потребує поновлення сімейних стосунків, взаємовідносин і довіри. Ми навчаємо команди, успішно пілотуємо цю послугу в низку областей завдяки головам цих обласних адміністрацій, які долучилися до фінансування, — зазначила вона і висловила переконання, що наступного року ця програма буде масштабована на всі регіони країни.
Одним з найбільш актуальних аспектів соціальної роботи залишається забезпечення військових та цивільних протезами та ДЗР. Щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації Оксана Жолнович наголосила, що держава покриває повною мірою найкращі комплектуючі для захисників, а вартість протеза сягає до 2 млн грн, і це достатня сума, щоби повністю оплатити біоелектричні, механічні і будь-які інші протези.
Наступного року Мінсоцполітики планує масштабувати всі соціальні послуги, які надаються нині, і запровадити нові програми, серед яких, зокрема, виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю працівникам критичної інфраструктури, а також допомога з облаштуванням житла для осіб з інвалідністю.
Новий цифровий механізм для ввезення гуманітарної допомоги в Україну запрацював з 1 грудня. Відтепер отримувачі зможуть подавати декларацію онлайн з використанням Автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги. Водночас до 1 квітня наступного року триватиме перехідний період з можливістю подання паперової декларації, і вже зараз процес ввезення гуманітарки викликає численні питання.
Тож міністр соціальної політики Оксана Жолнович надала роз’яснення щодо запуску в Україні цифрового обліку для ввезення гуманітарної допомоги в ефірі «Єдиних новин».
За її словами, у перший день роботи нової системи зареєструвалося 700 нових користувачів.
— Йдеться про суб’єктів, які зареєструвалися як отримувачі гуманітарної допомоги. Нагадаю, що на ввезення гуманітарної допомоги діють нульові ставки мита, відповідно той, хто ввозить гуманітарну допомогу, тобто отримувач, юридична особа, має показати, що він роздав, а не продав таку допомогу. Саме такий процес ми і цифрували, тож побачили, що принаймні 700 користувачів були поза системою, хоча відповідно до закону мали бути зареєстровані. Це дозволило їм у перший день вирішити цю юридичну колізію. Раніше документи подавали до Мінсоцполітики вручну, засідала робоча група і визнавала отримувачами гуманітарної допомоги кожну організацію окремо, це був складний бюрократичний процес, і запровадження цифрової системи дозволило його спростити, — зазначила вона.
Водночас Оксана Жолнович пояснила процедуру реєстрації. Як це відбувається? Керівнику громадської організації, благодійного фонду чи органу місцевого самоврядування, тобто всім, хто може бути отримувачем гуманітарної допомоги, достатньо зареєструватись у системі зі своїм кваліфікованим електронним підписом (КЕП) керівника і всі дані про організацію підтягуються.
— Бажано робити це заздалегідь, коли тільки збираєтесь ввозити гуманітарну допомогу — одразу внесіть себе в систему, тому що отримувати гуманітарну допомогу можуть тільки зареєстровані отримувачі. Також є спрощення для подачі онлайн-декларацій (хоча паперовий варіант подачі теж можливий), це можуть зробити не лише керівники організацій, але й працівники, використавши свій КЕП і зазначивши, яку організацію вони представляють. Цей запит висвітлюється в електронному кабінеті організації і керівник підтверджує повноваження цього працівника. При чому цих людей можна щоразу змінювати під кожний конкретний вантаж, — розповіла міністерка.
Водночас нова система дозволяє робити чернетки декларацій. Коли отримувач допомоги приблизно знає, що буде завезено, то може сформувати чернетку декларації і не відправляти її на митницю. Лише коли вже точно відомі обсяги товару — слід внести зміни і натиснути «відправити на митницю». Тоді водію на кордоні вже нічого не треба заповнювати чи пояснювати, тільки вказати унікальний код декларації.
Ситуація досить складна для військових частин, які отримують гуманітарну допомогу.
— Ми розуміємо, що цифрові труднощі з військовими частинами можливі, бо не всі вони ще зареєстровані як отримувачі гуманітарної допомоги. Тож, для військових частин необхідно просто заповнити паперову декларацію і вказати номер військової частини. Не потрібно навіть коду отримувача. Це стосується всіх товарів, в тому числі автомобілів, — зазначила Оксана Жолнович.
Однак є нюанс — багато людей везуть допомогу напряму військовослужбовцям. Зокрема, це стосується автівок, яких постійно потребують на фронті. Як бути у такому разі?
— Відповідно до закону це потрібно робити так: допомога має бути оформлена на громадську організацію або фонд, а потім без проблем роздана військовослужбовцям. Це стосується всього, крім автомобілів. Поки що законом не передбачено передавати автомобілі військовослужбовцю напряму. Є ухвалені законодавчі зміни, закон 911, і якщо його підпише Президент, тоді і ця опція буде реалізована. Однак поки що автівки можна ввозити тільки на військові частини та громадські організації, — підкреслила міністерка.
Соціальний супровід — це можливість отримати допомогу у цивільних питаннях для військового та його родини на початку служби, під час її проходження та на етапі демобілізації.
Ключова мета послуги — це надати психо-соціальну підтримку військовому та родині у питаннях, що не стосуються напряму військової служби. Наприклад, проконсультувати щодо оформлення документів чи представництва в державних установах, проінформувати щодо виплат та пільг, забезпечити правничу допомогу, допомогу у профілактиці залежностей, організувати підтримку сім’ї разом із фахівцями соціальної роботи у громаді.
Останні місяці Мінсоцполітики, спільно з Міноборони, проводили підготовку запуску цієї послуги у пілотному проекті. Цей час команда активно працювала з військовими частинами, навчала потенційних надавачів послуг.
Наразі пілот стартує у чотирьох областях — Полтавська, Київська, Івано-Франківська та Волинська. Там відібрані військові частини, які перші долучаться до проекту. Уже відомі надавачі послуг — тобто ті організації, які і забезпечать цю підтримку.
Розповідаємо коротко про кожну з них:
Благодійний фонд «Наше право». Спеціалізується на консультаціях військових щодо їхніх прав та державних гарантій, має експертизу у соціально-психологічній реабілації військових та їхніх родин, може надавати правову консультаційну підтримку. Під час проєкту також залучатимуть інших надавачів послуги: Благодійний фонд «Підгір’я», ГО «Захист-Є», БФ «Вівторок».
Благодійний фонд «Вівторок». Має досвід у наданні соціальної допомоги військовим та їхнім родинам, активно співпрацює із низкою громадських організацій у питанні забезпечення прав та державних гарантій для захисників України.
Громадський рух «Жіноча сила України» — громадська організація, що працює вже майже 10 років. У фокусі — допомога родинам військових підтримувати довіру в сімї та стале партнерством. У рамках діяльності створили проєкт для психосоціальної підтримки родин військових та запустили окрему гарячу лінію для індивідуальних консультації.
Благодійний фонд «Там, де ми — там Україна». Основну увагу фонд приділяє консультаціям військових та їхніх родин щодо соціальних питань. Окрім цього, експерти фонду є авторами навчальних програм по роботі з ветеранами, долучаються до покращення ветеранських політик на місцевому та національному рівнях.
Залучення неурядових організацій до процесу надання послуг дозволить розширити ринок надавачів соціальних послуг, а головне — покращити ефективність надання таких послуг завдяки відповідній експертизі.
Міністерство соціальної політики України підготувало роз’яснення, як завозити автомобілі для Сил оборони, якщо користуєтеся декларацією в паперовому варіанті.
У Міністерстві зазначили, що йдеться про випадки, коли транспорт завозиться для ЗСУ, МВС, Нацполіції, Нацгвардії та інших організацій, вказаних у пункті 6 Методичних рекомендацій за посиланням.
«Якщо ви завозите автівку напряму військової частини чи іншої частини, що зазначена у переліку, то в декларації (її форми за посиланням) вказуєте лише номер військової частини або повне найменування такого отримувача», — зауважили у Мінсоцполітики.
Також там додали, що код ЄДРПОУ, номер отримувача з реєстру та унікальний код гуманітарної допомоги у такому випадку не вказують.
Зважаючи на заслуги українців у захисті Батьківщини, до Дня Незалежності України держава надає разову грошову виплату військовим, які відзначились, боронячи власну країну.
Відповідно до чинного законодавства, інформація про таких осіб до Пенсійного фонду має подаватися підрозділами Збройних Сил України, правоохоронних органів та іншими військовими формуваннями до 1 серпня поточного року (у разі неможливості — до 1 жовтня). Або отримувач може самостійно звернутися по грошову виплату до 1 листопада.
Проте через війну документи про захисників та захисниць, які статус УБД отримали у серпні, а посвідчення — у жовтні 2023 р., військові частини не встигли подати до Пенсійного фонду для призначення виплати у визначений термін. Самостійно подати документи для отримання виплати військовослужбовці також не мали можливості, оскільки знаходились на виконанні бойових завдань.
Щоб вирішити цю проблему і забезпечити виплату грошової допомоги усім військовим, які мають на неї право, Мінсоцполітики розробило постанову, яку ухвалив Уряд.
Відповідно до внесених змін, військові частини або окремі військовослужбовці, які не встигли подати заяви для призначення грошової виплати до Дня Незалежності, зможуть це зробити до 10 грудня 2023 р.
Нещодавно Кабмін дав старт реалізації цього пілоту і зараз Мінсоцполітики спільно з Міноборони, Генштабом та командуванням військових частин активно займається налагодженням процесу запуску послуги.
Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України.
Що це за послуга?
Соціальний супровід на базі військових частин — це низка заходів для військових та їхніх родин для підтримки у цивільному житті. Коли людина розпочинає службу в Збройних Силах, її родина може потребувати допомоги та підтримки у цивільних питаннях. Наприклад, лишаються без допомоги літні батьки, вагітна дружина чи діти з інвалідністю. Тому мета цієї послуги — створити надійний тил військовому чи військовій, допоки триває служба.
Які заходи передбачені послугою?
Це можуть бути консультації з соціальної підтримки, допомога в оформлені документів, представництво інтересів в різних державних та соціальних установах для отримання послуг, консультації для зміцнення родини. Це не вичерпний перелік, проте всі заходи спрямовані на підтримку «цивільного життя» військового та родини під час служби. Важливо, що надаватись ця послуга може як офлайн, так і онлайн, тобто жодних перешкод не повинно бути.
Хто надаватиме послугу?
Одна з особливостей проєкту — це контрактування до надання послуги соціальних працівників з громадських та благодійних організацій. Надавачі послуги мають відповідати чітким критеріям (визначеним Постановою), де головне — професійність. Тобто на базі війської частини буде працювати організація, яка має фахову підготовку та зможе надати вказану послугу за кошти державного бюджету.
Який зараз статус пілотного проєкту?
Вже визначено 5 військових частин, в яких до кінця року почнеться реалізація цього проєкту. Наразі проводяться спільні зустрічі командування військових частин, представників громад та надавачів соціальних послуг, щоб налагодити спільну взаємодію. Поруч з цим, вже завершено навчання для першої групи надавачів послуг, тобто соціальних працівників. Наступний крок — укладення договорів з надавачами цих послуг та початок роботи з військовими та їхніми родинами.
У Міністерстві соціальної політики оприлюднили алгоритм ввезення в Україну гуманітарної допомоги з 1 грудня 2023 року.
«Надаємо покроковий алгоритм, як з 1 грудня ввозити і які документи подавати: входиш в Автоматизовану систему за допомогою КЕП. Вітаємо, ти став отримувачем, внесеним в Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги. Тепер ти можеш ввозити гуманітарну допомогу. Вносиш в систему перелік товарів, які планується завозити, автоматично формується Декларація», — йдеться у повідомленні.
У Мінсоцполітики наголошують, що при цьому не потрібно гарантійних листів, довідок, запитів, планів про розподіли і інших бюрократичних документів.
Зазначається, що після виконання вказаних вище пунктів можна ввозити в Україну гуманітарну допомогу, але при цьому треба узагальнено показати, де і скільки допомоги роздано, що і є звітом.
«Наразі єдина автоматизована система обліку гуманітарної допомоги знаходиться у стані розробки. Зміни запрацюють з 1 грудня», — підкреслюють у Мінсоцполітики.
Кількість тих, хто потребує протезування в Україні, досить динамічна, адже війна триває — і це жорстока війна, з високим рівнем травматизації, особливо в зоні бойових дій. За даними УВКПЛ ООН, з початку широкомасштабного вторгнення рф в Україні зазнали поранень 17 748 цивільних осіб.
Мінсоцполітики вкотре пояснює на своїй сторінці: протезування в Україні безоплатне і кожна людина, яка потребує забезпечення протезом, може розраховувати на підтримку держави. Йдеться як про військових, ветеранів, цивільних, що постраждали внаслідок бойових дій, так і про всіх українців, яким потрібен протез.
Важливо, що для реалізації цієї послуги наявні кошти в державному бюджеті. Так, на 2023 рік було виділено 2,7 млрд гривень, а на 2024 рік — в проєкті Держбюджету передбачено збільшення цієї суми до 4,2 млрд гривень.
Тобто громадяни України можуть розраховувати на найкращий протез, який сьогодні виготовляється в світі, тому що держава покриває досить високу вартість протезів для учасників бойових дій, ветеранів і військовослужбовців. Вартість кожного протеза визначається індивідуально протезистом, тому що це залежить від потреб конкретної людини.
Для оплати вартості протеза держава визначила граничну ціну, яку відшкодовує виробнику, тобто протезному підприємству. Сягати ця сума може до 2 млн гривень. Окрім цього, держава гарантує відшкодування вартості якісного обслуговування та ремонту протезних виробів.
За державною програмою передбачено як безоплатне первинне протезування, так і вторинне, тобто заміну протеза на інший, після закінчення строку його експлуатації.
Попри це, часто виникають повідомлення про збір коштів на протези, зокрема в соцмережах. Тож виникає запитання: «Чому ж постійно з’являються збори коштів на протези, якщо є можливість безоплатного?». Насправді причин декілька. Одна з них — потреба пацієнтів у спеціалізованих протезах, які не покриваються державною програмою (наприклад, для плавання). Це, звичайно, не означає, що протези, які виготовляють в Україні, гірші чи не є високоякісними. Проте, якщо, наприклад, людина хоче брати участь у бігових марафонах, то для цього вона потребує окремого протеза. Вони поки що державою покриваються лише для військових, що професійно займаються відповідним видом спорту. Інша причина — необізнаність людини, що вперше потребує протезування, щодо існування державної програми.
Мінсоцполітики нагадує: щоб отримати протез — необхідно подати заяву з відповідними документами до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Це можна зробити через соціального працівника в лікарні, у центрі надання адмінпослуг чи через електронний кабінет особи з інвалідністю. На підставі поданої заяви формується направлення, з яким можна звернутися до протезного підприємства щодо виготовлення протеза.
