Архив метки: Новини | Важливі

Мінекономіки: у квітні Україна досягла рекордного обсягу експорту з лютого 2022 року

У Міністерстві економіки заявляють, що у квітні Україна експортувала рекордний обсяг продукції – понад 13 млн тонн, перевершивши показники лютого 2022 року.

Як повідомляє пресслужба відомства, експорт у квітні сягнув 3,3 млрд доларів.

«Заходи з відновлення та нарощування експорту, які вживає уряд України спільно з нашими міжнародними партнерами, дають чудовий результат. За підсумками квітня маємо рекордний з часу широкомасштабного вторгнення Росії в Україну обсяг експорту – 13,1 млн тонн. Це на 1,3 млн тонн більше, ніж в березні», – заявила перший віцепрем’єр-міністр, міністр економіки Юлія Свириденко.

За її словами, на зростання показників експорту вплинуло, зокрема, відкриття альтернативного морського коридору влітку минулого року, який дозволяє Україні експортувати, зокрема, зерно та метал. Також перспективі реалізації експортного потенціалу України сприяє програма страхування суден UNITY, створена спільно з британським урядом та пулом страхових компаній.

У Мінекономіки також зауважують, що позитивно вплинуло на експорт розширення пропускної здатності «Ліній Солідарності», передусім з Молдовою і Румунією, покращення умов транспортування вантажів залізницею до дунайських портів.

Читайте також: Віцепрезидент Міжнародної фінансової корпорації розповів про «швидке відновлення України»

Наприкінці березня міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков заявив, що за 7 місяців українським морським коридором через Чорне море експортували 33,8 мільйона тонн вантажів – це більше, ніж було експортовано за рік роботи «зернової ініціативи» за домовленостями з Туреччиною та ООН.

Експортний коридор був організований після виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи влітку 2023 року. Після того Росія почала активно атакувати ракетами чи дронами українські порти, зокрема дунайські Рені та Ізмаїл.

Бізнес на Харківщині звільнять від сплати деяких податків – Синєгубов

Підприємців Харківської області звільнять від сплати деяких видів податків, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 12 квітня.

«Мова йде про єдиний податок, орендну плату, податок на нерухоме майно та землю», – перерахував він.

Синєгубов вказав на те, що бізнес у обласні відповідає за збереження робочих місць і створення нових, а також за забезпечення суспільних потреб і наповнення бюджету.

«Створені умови допоможуть адаптувати процеси до сьогоднішніх реалій та розвинути економічний потенціал області», – додав голова області.

Читайте також: «Сьогодні це Харків і Київ, а завтра Варшава чи Гельсінкі»: реакції західних посадовців та експертів на масовані обстріли України

Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад заявив, що Кабінет міністрів 12 квітня дозволив місцевій владі звільняти бізнес від місцевих податків: єдиного податку, орендної плати та податку на майно.

Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

КРАІЛ не підпорядковуватимуть Мінцифри, створять новий орган контролю за гральним бізнесом – Гетманцев

Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей не підпорядковуватимуть Міністерству цифрової трансформації України, як про це повідомляли раніше народні депутати – про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Замість колегіального органу – КРАІЛ – створять службу, підпорядковану одному з органів виконавчої влади. Політик розповів, що через незадовільну роботу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей комітет вирішив рекомендувати до голосування законопроєкт, поданий Кабінетом міністрів України.

«Ми звернули увагу на істотний недолік регулювання в сфері грального бізнесу – це відсутність системи онлайн-моніторингу. На жаль, цю систему КРАІЛ не може запустити вже більше ніж три роки. Система ця вирішувала б дуже багато: від оподаткування, до контролю за діяльністю гральних закладів. На жаль, ми бачимо що цей процес заблокований. На жаль, ми бачимо, що результату жодного немає», – розповів Гетманцев.

Читайте також: Гетьманцев: комітет ВР підтримав законопроєкт щодо контролю за гральним бізнесом

За його словами, саме тому народні депутати підтримали законопроєкт Кабінету міністрів про ліквідацію КРАІЛ і передачу функцій цього органу одному з органів центральної виконавчої влади.

«Ви говорили про (передачу контролю – ред.) Мінцифри – немає цього в законопроєкті, ніхто Мінцифри не передає. Йдеться про про створення не колегіального органу великого, не комісії великої, а звичайної служби, яка б швидко і якісно виконувала ці завдання», – сказав він.

Голова профільного комітету також пояснив, що накопичилися зміни, необхідні до чинного законодавства, тому їх об’єднали в один законопроєкт. Він вважає, що гральний бізнес повинен бути жорстко врегульований державою:

«До цього накопичувався цілий ряд змін до чинного законодавства, які є необхідними і щодо протидії лудоманії, і щодо забезпечення дотримання організаторами грального бізнесу чинного законодавства. Ми об’єднали все це в один законопроєкт. Ми покращуємо законодавство. Так, воно стає більш жорстким для грального бізнесу, але в суспільстві існують певні види діяльності, які повинні бути жорстко врегульовані державою. І тут мова йде не про розвиток бізнесу, тут мова йде про суспільне здоров’я і забезпечення безпеки».

Читайте також: Чи обмежать роботу онлайн-казино і до чого тут військові?

Гетманцев вважає, що народні депутати очікують подальшого виходу з тіні учасників ринку. Однак в Україні продовжують працювати сайти, котрі надають послуги у сфері грального бізнесу, без ліцензій.

«Ми очікуємо подальшого відбілювання ринку. Якщо взяти березень цього року – в чотири рази сплачено більше податків, у порівнянні з березнем минулого року. Два мільярди ми отримали в березні цього року надходжень до державного бюджету. Але поряд з цим, за даними Мінцифри, за їх даними сьогодні послуги в сфері грального бізнесу надають більше тисячі сайтів. А ліцензованих з них – лише сімнадцять», – заявив голова комітету.

Напередодні Комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу доопрацьований законопроєкт, який розробили з метою боротьби з ігровою залежністю.

Раніше президент України Володимир Зеленський обіцяв «захистити інтереси суспільства» у сфері онлайн-казино та анонсував кроки щодо контролю у цій сфері. Таким чином він відреагував на петицію про обмеження роботи онлайн-казино.

Гральний бізнес був легалізований в Україні в 2020 році. Відповідний закон викликав неоднозначну реакцію. До того він в Україні був офіційно заборонений із 2009 року, але експерти звертали увагу, що гральні заклади просто перейшли працювати в «тінь».

Після розслідування «Схем» про виїзди за кордон власника «Ельдорадо» Нацполіція відкрила кримінальну справу

Головне слідче управління Національної поліції України розпочало кримінальне провадження за статтею «незаконне переправлення осіб через державний кордон України» після виходу розслідування «Схем» (Радіо Свобода). У ньому журналісти розповіли про те, як один з найбагатших бізнесменів України, власник столичного торговельно-офісного центру «Гулівер» і мережі «Ельдорадо» Віктор Поліщук під час воєнного стану виїжджав за кордон як волонтер і водій вантажівки на підставі документів з ознаками підробки. Про відкриття справи Радіо Свобода повідомили у пресслужбі Національної поліції.

Правоохоронці внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 332 Кримінального кодексу України («Незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод»).

«У межах зазначеного кримінального провадження будуть перевірені факти незаконного перетину державного кордону України», –йдеться у відповіді Нацполіції на запит Радіо Свобода.

14 березня Радіо Свобода опубліковало розслідування про те, як власник столичного торговельно-офісного центру «Гулівер» і мережі «Ельдорадо» 47-річний Віктор Поліщук під час воєнного стану подавався в систему «Шлях» як водій-волонтер, але не привозив заявлену допомогу, а іноземна компанія, яка нібито мала її передати, заявила, що не робила цього і її ім’ям скористалися без відома організації.

Також Віктор Поліщук двічі виїжджав за кермом вантажівки, влаштовуючись у штат фірми-перевізника на посаду водія, але обидва рази вантажів не привозив, а повертався в Україну вже на своєму пасажирському «Мерседесі».

Віктор Поліщук – бізнесмен призовного віку, який напередодні повномасштабного вторгнення РФ посідав 36-те місце у списку найзаможніших українців у рейтингу Forbes. За інформацією, отриманою журналістами «Схем» від джерел із доступом до даних перетину кордону, він виїжджав за межі України щонайменше п’ять разів: двічі – у 2022-му і 2023-му роках, а також у 2024-му.

Також «Схеми» з’ясували, що структури бізнесмена Віктора Поліщука протягом усього 2022 року не повертали борги державним банкам України, посилаючись на фінансові труднощі, і до них не було застосовано жодних штрафних санкцій. При цьому, в той же період компанії Поліщука скуповували елітні автомобілі на десятки мільйонів гривень, на яких, в тому числі, пересувається сам бізнесмен, подорожуючи за кордон.

Усі викладені у своєму матеріалі факти «Схеми» відправили Віктору Поліщуку з проханням їх прокоментувати. Він залишив без відповіді надісланий редакцією детальний перелік запитань.

Пік розвитку бізнесу Віктора Поліщука припав на часи президентства Віктора Януковича. Його називали одним із «гаманців» так званої «Сім’ї» – олігархічно-політичного клану колишнього президента-втікача.

Саме тоді Поліщук набув великих активів у сфері фінансів, роздрібної торгівлі й нерухомості. Згодом з’явилася інформація про родинні зв’язки його дружини – Лілії Різвої – з Кремлем. Виявилося, що вона є племінницею дружини Дмитра Медведєва – експрезидента РФ, а нині – заступника голови Ради безпеки Росії.

Україна отримала 880 млн доларів від МВФ – Шмигаль

Україна сьогодні отримала 880 млн доларів від Міжнародного валютного фонду – це третій транш фінансової підтримки в межах програми розширеного фінансування EFF, повідомив у телеграмі прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, ці кошти допоможуть покрити «пріоритетні бюджетні видатки та підтримувати макрофінансову стабільність».

Шмигаль додав, що Україна продовжує «успішно виконувати свої зобов’язання перед партнерами», уже готується до наступного перегляду програми.

Рада директорів МВФ минулого тижня схвалила третій перегляд програми розширеного фінансування EFF. У МВФ зауважують, що у 2023 році українська економіка продовжила демонструвати неабияку стійкість, хоча пов’язані з війною фактори знову з’являються, а перспективи залишаються під впливом надзвичайно високої невизначеності.

14 грудня 2023 року Україна отримала третій транш фінансування на суму близько 900 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду (в рамках програми Механізму розширеного фінансування (EFF).

Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування у обсязі близько 15,6 мільярдів доларів було схвалено 31 березня 2023 року. Ця програма є частиною ширшого пакету другої міжнародної підтримки для України, який наразі становить близько 122 мільярдів доларів.

МВФ схвалив виділення Україні чергового траншу – 880 млн доларів

Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила третій перегляд програми розширеного фінансування EFF.

У МВФ зауважують, що у 2023 році українська економіка продовжила демонструвати неабияку стійкість, хоча пов’язані з війною фактори знову з’являються, а перспективи залишаються під впливом надзвичайно високої невизначеності.

Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Україна очікує на наступний транш фінансової підтримки обсягом близько 880 млн доларів.

«Це кошти для покриття найважливіших бюджетних видатків. Вони допоможуть нам і далі зберігати макрофінансову стабільність. Дякую МВФ за довіру та підтримку», – написав він у телеграмі.

14 грудня 2023 року Україна отримала третій транш фінансування на суму близько 900 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду (в рамках програми Механізму розширеного фінансування (EFF).

Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування у обсязі близько 15,6 мільярдів доларів було схвалено 31 березня 2023 року. Ця програма є частиною ширшого пакету другої міжнародної підтримки для України, який наразі становить близько 122 мільярдів доларів.

Єврокомісія виплатила Україні перші 4,5 млрд євро у рамках програми Ukraine Facility – Боррель

Європейська комісія виплатила перші 4,5 мільярди євро в рамках програми для України на загальну суму 50 мільярдів євро, повідомив 20 березня у Брюсселі верховний представник Європейського союзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель.

«Сьогодні ми також здійснили перший платіж у розмірі 4,5 мільярди євро в рамках програми Ukraine Facility, нашого пакету в 50 мільярдів євро для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України», – сказав Боррель на брифінгу.

Крім того, голова зовнішньополітичного відомства Європейського союзу анонсував, що завтра Європейська рада обговорить, як прискорити вступ України до ЄС.

Інформацію про виплату коштів підтвердив у своєму телеграмі голова українського уряду Денис Шмигаль, який також був присутній на брифінгу у Брюсселі.

«Маємо гарну новину після плідних дискусій у Брюсселі: сьогодні Україна отримала 4,5 мільярди євро в межах перехідного фінансування, передбаченого Ukraine Facility… Це зміцнює нашу економічну та фінансову стабільність», – написав Шмигаль.

Читайте також: Рада ЄС погодила виділення додаткових 5 мільярдів євро на військову підтримку України

Раніше Кабінет міністрів затвердив план для Ukraine Facility, який стане основою для виконання програми фінансової підтримки Європейського союзу для України з 2024 по 2027 рік.

За даними уряду, план включає понад 150 індикаторів за 69 напрямками реформ, виконання яких заплановане на період до 2027 року. Він також передбачає 16 інвестиційних індикаторів, що входять до загального переліку змін.

Фінансування у межах програми Ukraine Facility напряму залежить від виконання індикаторів, передбачених цим планом. Зокрема, протягом 2024 року планується реалізація понад 36 показників.

Рада Європейського cоюзу схвалила започаткування sнструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 мільярдів євро на 2024 — 2027 роки в лютому цього року. Ці кошти буде спрямовано на підтримання життєдіяльності, відновлення української держави, та проведення реформ на шляху до членства в Європейському союзі.

Єврокомісія підготувала переговорні рамки щодо членства України в ЄС

Європейська комісія оголосила, що підготувала переговорні рамки, необхідні у процесі просування України до членства у Євросоюзі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.

«Ми завершили роботу над пропозиціями до проєкту переговорних рамок з Україною та Молдовою, які будуть подані на розгляд [Європейської] Ради», – оголосив віцепрезидент Єврокомісії Марош Шефчович після завершення засідання колегії єврокомісарів.

Наступним кроком має бути затвердження запропонованих переговорних рамок міністрами або лідерами країн ЄС. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 21 січня заявляла, що це, на її думку, навряд чи відбудеться до європейських виборів, що відбудуться у червні 2024 року.

У ЄС побоюються, що надання зеленого світла Україні за кілька місяців до європейських виборів створить популістам у деяких країнах ЄС потужну виборчу зброю. Франція і Польща бояться фермерів, які скаржаться на дешеве українське продовольство, що, за їхніми твердженнями, заполонило їхні ринки. Німеччина як найбільший платник внесків до скарбниці ЄС переймається фінансовим питанням прийняття до блоку країни, яка вимагатиме чималої підтримки.

Програма Ukraine Facility: віцепрезидент Єврокомісії розповів про два транші допомоги

Незабаром, у березні 2024 року, Україна отримає перший транш за програмою Ukraine Facility у розмірі 4,5 млрд євро, розповів виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс на спільному брифінгу з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.

«Ми вже остаточно доопрацьовуємо механізм підтримки України, який називається Ukraine Facility… Перший транш цієї допомоги в розмірі 4,5 млрд євро надійде вже в березні, а невдовзі за ним, у квітні, надійде 1,5 млрд євро», – сказав Домбровскіс.

Виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс 8 березня прибув із візитом до Києва.

Раніше, 28 лютого, Рада ЄС остаточно схвалила середньостроковий перегляд бюджету до 2027 року, який передбачає також заснування механізму Ukraine Facility – чотирирічного плану допомоги на 50 мільярдів євро.

Європарламент 27 лютого підтримав створення Українського фонду та виділив для його функціонування 50 мільярдів євро на період 2024–2027 років. Ці кошти буде спрямовано на підтримання життєдіяльності, відновлення української держави, та проведення реформ на шляху до членства в Європейському союзі. Відповідну резолюцію підтримали 536 євродепутатів, 40 – проти, ще 39 утрималися.

Польща може повністю закрити кордон з Україною для торгівлі – Туск

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що наразі з українською стороною ведуться переговори щодо можливості повного закриття українсько-польського кордону для торгівлі товарами.

На його думку, це могло б стати тимчасовим рішенням, яке буде «болючим для обох сторін».

«Польща має позитивне сальдо торгівлі з Україною, ми продаємо в Україну набагато більше, ніж отримуємо з України, але різні групи мають різні інтереси: одні в тому, щоб Україна могла торгувати без мита, деякі заробляють на цьому багато, але більшість багато втрачає», – сказав польський прем’єр на пресконференції 28 лютого.

Зупинку торгівлі Туск обіцяє обговорити з польськими фермерами завтра під час сільськогосподарського саміту у Варшаві.

«У нас дуже серйозна проблема. Ми є найбільш проукраїнською державою і нацією, але ми також маємо найбільші проблеми в усій Європі через російсько-українську війну», – сказав Туск, додавши, що шукає рішення, «яке захистить польський ринок від наповнення значно дешевшою сільськогосподарською продукцією (з України – ред.)».

На запитання про конкретні пропозиції для вирішення цієї проблеми, політик відповів: «Ми готові до серйозної розмови про ліміти – ті ліміти, які пропонують Брюссель і Київ, для нас неприйнятні. Було зроблено спробу трохи обмежити надходження сільгосппродукції з України – щоб безмитно потрапляло стільки ж, скільки в 2022 і 2023 роках. Польща пропонуватиме в Брюсселі, щоб базовим періодом були не 2022-2023 роки, а час до війни».

Українська сторона наразі на цю заяву очільника Польщі не реагувала.

Напередодні Туск заявив, що Польща може розширити ембарго проти українських продуктів, оскільки, за його словами, «українська продукція становить серйозну загрозу для польської економіки».

25 лютого президент України Володимир Зеленський на прес-конференції у Києві повідомив, що кожного року в Україну імпортується польських товарів на суму 1,7 мільярда гривень, і що Польща може втратити ці надходження. За його словами, «Україна робить все для того, щоб не заблокувати відносини». Він підкреслив, що «потрібно дуже швидко вирішувати це питання новому уряду Польщі».

Читайте також: Перекриті вулиці, зупинений громадський транспорт – польські фермери протестують у Варшаві

9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.

Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.

За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.