«Ми підтверджуємо рішення, ухвалене у 2008 році на Бухарестському саміті НАТО, про те, що Україна стане членом Альянсу і при цьому План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід’ємною частиною цього процесу», – йдеться у документі.
У рішенні жодного попереднього саміту НАТО не звучало таких формулювань щодо України. Щодо Грузії таке формулювання звучить від 2018 року.
Рішення саміту також закликає Україну рухатися до членства через виконання Річних національних програм.
«Річні національні програми під егідою Комісії Україна – НАТО (КУН) залишаються механізмом, за допомогою якого Україна просуває реформи, що стосуються її прагнення до членства в НАТО. Україна повинна повною мірою використовувати всі інструменти, доступні в рамках КУН, для досягнення своєї мети – впровадження принципів і стандартів НАТО», – йдеться в комюніке саміту.
Перший віце-спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук розраховує на допомогу Польщі та Литви в питанні отримання Україною Плану дій щодо членства в НАТО, повідомляє Інтерфакс.
“Я розраховую на залучення Польщею і Литвою інструментарію впливу в рамках Північноатлантичного альянсу, зокрема парламентської асамблеї НАТО, на користь отримання Україною Плану дій щодо членства в альянсі”, – сказав Стефанчук на зустрічі з віце-маршалом сейму Польщі Малгожатою Госевською і віце-спікером сейму Литви Паулюсом Саударгасом у четвер у Києві.
Він наголосив, що сьогодні це не лише питання безпеки України, а й питання цивілізаційного вибору та безпеки Європи.
Стефанчук також висловив необхідність у формуванні ширшої коаліції для стримування російської агресії та зазначив, що до Литви та Польщі, які завжди підтримували Україну в боротьбі за свій суверенітет, приєднаються і інші держави.
“Я хотів би попросити вас про збереження санкційного списку проти Російської Федерації. Як свідчить практика, він надзвичайно продуктивний”, – наголосив перший заступник голови Верховної Ради.
Україна хотіла б отримати План дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО вже в грудні поточного року, повідомила віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, повідомляє Інтерфакс.
“Звісно, ми знаємо (і це підтвердив Мірче Джоане), що буде заява про політику “відкритих дверей” для України і Грузії. Але для нас більш важливо, щоб країни продемонстрували своє стратегічне терпіння, стратегічну прихильність союзників. І ми, звичайно, сподіваємося побачити, що лідери НАТО проінструктують своїх міністрів закордонних справ зробити крок вперед в ясності щодо ПДЧ для України вже в грудні на міністерській зустрічі НАТО”, – сказала Стефанішина на конференції Democracy in action: Zero corruption conference в понеділок.
Віце-прем’єр зазначила, що поки що Україна не бачить перспектив для цього позитивного формулювання, проте додала, що багато союзників борються за ясність для України щодо членства в НАТО.
“Це тільки початок шляху, яким ми йдемо. І навіть більш важливим є те, що українці та українське керівництво не відступить у своїй риториці. Нам справді потрібні відповіді, і нам справді треба бачити саміт, на якому Україна, нарешті, отримає ПДЧ”, – наголосила Стефанішина.
Світовий конгрес українців напередодні саміту лідерів країн-членів НАТО звернувся з офіційним листом до Генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга напередодні саміту лідерів країн-членів Альянсу, що відбудеться 14 червня у штаб-квартирі організації у Брюсселі, про надання Плану дій щодо членства для України.
Про це повідомляється на сайті Світового конгресу українців.
Так, беручи до уваги заклик Бухарестської дев’ятки збільшити присутність НАТО у Східній Європі та посилити безпеку Чорноморського регіону, президент Світового конгресу українців Павло Грод закликав Генерального секретаря та Північноатлантичний альянс підтвердити євроатлантичні прагнення України та Грузії до членства в НАТО та прискорити надання ПДЧ у НАТО для України.
«Чітка заява про підтримку надання Україні ПДЧ у НАТО допоможе стримати подальшу ескалацію російської агресії. Крім того, такий крок засвідчить прихильність НАТО незалежності України, її суверенітету, територіальній цілісності та євроатлантичному вибору українського народу, який закріплено у Конституції України», – йдеться в офіційному листі.
Водночас від імені СКУ та світової української спільноти Павло Ґрод подякував Єнсу Столтенбергу за тверду підтримку України в захисті її суверенітету та територіальної цілісності. Він також наголосив, що нещодавня безпрецедентна ескалація російської агресії на кордонах України, а також акти агресії, вчинені російськими агентами у державах-членах НАТО, таких як Чехія та Болгарія, чітко вказують на те, що Росія перетворилася на неминучу загрозу для Європи та усіх держав-членів НАТО.
НАТО продовжує дотримуватися політики «відкритих дверей» та продовжує підтримувати Україну в реформах сектору безпеки й оборони, але рішення про План дій щодо членства для України навряд чи прийматиметься під час саміту НАТО у червні цього року. Повідомляє Укрінформ.
Про це у четвер у Брюсселі під час зустрічі з пресою за підсумками триденного робочого візиту до ЄС і до НАТО заявила віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
«Наступний саміт країн Альянсу буде достатньо коротким, тому що він мав відбутися восени, а відбудеться вже у червні. В нас було дуже багато зустрічей і на рівні послів країн НАТО, і на рівні моїх безпосередніх візаві, таких як заступник генерального секретаря Мірче Джоане, помічники генерального секретаря. Ми проговорили кілька важливих моментів, рішення щодо Річної національної програми, і, звичайно, політику відкритих дверей. Ми очевидно розуміємо, що цьогорічний саміт – це не той саміт, де буде прийнято рішення про ПДЧ», – сказала українська віцепрем’єрка.
При цьому вона наголосила на важливості того, що цей дискурс на отримання ПДЧ існує не лише в Україні, а й в усіх країнах Альянсу.
«Це, можливо, той історичний процес, який започатковується саме зараз, саме в цьому політичному циклі», – зауважила Стефанішина.
Вона повідомила, що Україна і НАТО розпочали практичні консультації щодо реалізації проєктів в рамках програми Партнерства розширених можливостей, на основі дорожньої карти, яку раніше генеральному секретарю НАТО передавав Президент України.
Окремі переговори між Україною і НАТО під час цього візиту, за словами віцепрем’єр-міністра, були присвячені посиленню обміну розвідувальними даними, особливо в контексті нещодавньої ескалації обстановки на сході.
«До кінця цього року ми очікуємо прийняття відповідних технічних рішень, щоб це було можливим технічно з нашого боку. Також в штаб-квартирі (НАТО) в цей час перебував генерал Хомчак (генерал-полковник Руслан Хомчак, головнокомандувач ЗСУ – ред.), і ми разом проговорювали питання щодо посилення нашої співпраці із залучення України до міжнародних навчань, зокрема тих, що стосуються статті 5-ї Північноатлантичного договору (про колективну оборону – ред.)», – сказала Стефанішина.
Як повідомлялося, під час бухарестського саміту 2008 року лідери держав та урядів країн НАТО ухвалили політичне рішення, що Україна і Грузія будуть членами НАТО, і етапом на цьому шляху має стати виконання ПДЧ.
Питання щодо членства України в НАТО стало предметом активного громадського обговорення на фоні агресивної політики та риторики Російської Федерації стосовно України та значної концентрації російських військ на кордонах з Україною та на тимчасово окупованих територіях. Учасники цих дискусій певні надії на отримання ПДЧ покладали на черговий саміт НАТО, який має відбутися у Брюсселі 14 червня.
Підвищена увага та активна публічна риторика, що розгорнулася в Україні перед червневим самітом НАТО про надання Плану дій щодо членства, є шкідливими для її північноатлантичної перспективи, оскільки союзники не ухвалюють жодних рішень під зовнішнім тиском.
Про це в коментарі Укрінформу заявив заступник міністра закордонних справ України Єгор Божок.
«Цей галас фактично змусив союзників «заморозити» наразі питання запрошення України до ПДЧ, оскільки, як я неодноразово наголошував, НАТО не приймає жодних рішень в умовах істерії. Всі кроки Альянсу завжди є виваженими та вивіреними. У союзників нічого не можна «витиснути» чи «виплакати», все відбувається лише за правилами, процедурами та заслугами», — наголосив український дипломат.
Відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу щодо очікувань від візиту віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної до Брюсселя, що починається 18 травня, Єгор Божок підкреслив, що цей візит має особливу важливість, адже фактично є ключовим по лінії Україна — НАТО заходом високого рівня перед червневим самітом Альянсу.
«Якщо метою візиту буде подання нової заявки на приєднання до ПДЧ чи для початку нового дискурсу з цього питання — це стане другою серйозною помилкою в процесі євроатлантичної інтеграції України. Першою вже став вчинений останнім часом в українському політикумі галас навколо теми членства України в НАТО та приєднання до ПДЧ», — зазначив заступник міністра закордонних справ України.
Він наголосив, що будь-які подібні рішення ухвалюють у результаті кропітких дипломатичних переговорів, і наявність публічного галасу навколо такої роботи не сприяє її кінцевому успіху.
Як успішний приклад Єгор Божок згадав про надання Україні статусу партнера НАТО з посиленими можливостями. Запрошення України до Програми посилених можливостей НАТО стало результатом напруженої роботи, починаючи з 2014 року, і було досягнуто в результаті переговорів у вузькому колі професіоналів дипломатичної та військової справи. Ширшому колу стало відомо про те, що НАТО запрошує Україну до Програми посилених можливостей вже перед офіційним оголошенням Альянсом цього рішення.
Український дипломат нагадав, що дискурс про приєднання України до ПДЧ було розпочато з НАТО ще у 2008 році на Бухарестському саміті. Надання ПДЧ Україні вже тоді було принципово погоджене главами держав та урядів НАТО. У підсумковій декларації Бухарестського саміту чітко прописано, що «Україна буде членом НАТО, а ПДЧ є наступним кроком на прямому шляху України до членства». У цьому контексті, на переконання Єгора Божка, нова заявка на приєднання до ПДЧ або початок нового дискурсу з цього питання, будуть сприйматися партнерами по НАТО як прояв внутрішньої політики України та створюватимуть черговий ризик для північноатлантичних прагнень України.
«Наголошую, що Україна вже подала заявку на приєднання до ПДЧ у 2008 році напередодні Бухарестського саміту НАТО. Я особисто забезпечував її передачу. Подання повторної заявки відкине нас назад на 13 років, адже, за існуючою в НАТО процедурою, вона вважатиметься новою, і її розгляд розпочнеться з «чистого аркуша». Подання повторної заявки автоматично анулює надане на Бухарестському саміті доручення міністрам закордонних справ НАТО прийняти рішення по суті поданої Україною заявки на приєднання до ПДЧ», — сказав український урядовець.
Він зауважив, що для успішного приєднання України до ПДЧ потрібно зупинити PR на цій темі, відновити декілька реформ, посилити переговорну команду України та створити належні умови для професійної дипломатичної роботи.
Під час саміту НАТО у червні можна буде побачити, які країни підтримують надання Україні Плану дій щодо членства (ПДЧ) в Альянсі. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ за результатами зустрічі з Президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка брала участь у зустрічі у форматі відеозв’язку.
Глава держави розповів, що під час переговорів з французьким колегою порушувалося питання надання Україні ПДЧ.
«В цілому ми відчуваємо підтримку України в питанні ПДЧ, майбутньому набутті членства в Альянсі. Я хотів би чути конкретику, коли це може бути. Але це залежить не тільки від Франції, хоча, вважаю, Франція відіграє велику роль у вирішенні цього питання. У червні буде саміт НАТО, і там ми обов’язково будемо чути, чи є такий сигнал, і від яких конкретно країн ми почуємо підтримку в питанні ПДЧ», – зазначив Володимир Зеленський.
Водночас Президент зауважив, що з канцлером Німеччини Ангелою Меркель питання членства України в НАТО сьогодні не обговорювалося, бо на порядку денному була безпекова ситуація на Донбасі.
Володимир Зеленський також повідомив, що надав для ознайомлення Президенту Франції декларацію про підтримку європейської інтеграції України. Це ініціатива нашої держави, яка пропонується країнам – членам Європейського Союзу.
«Ми підготували декларацію, яку ми укладаємо між країнами-партнерами, між країнами – членами ЄС. І та чи інша країна підписує з нами декларацію, якщо підтримує Україну у прагненні бути членом Європейського Союзу», – пояснив Глава держави.
За словами Президента, низка країн уже підписала цей документ, ще декілька наразі ознайомлюються з його змістом.
«Я запропонував Франції також підтримати Україну. Я думаю, що Президент Макрон ознайомиться з цією декларацією і надасть свою відповідь», – зауважив Володимир Зеленський.
Глава держави також зазначив, що під час сьогоднішніх перемовин на порядку денному було багато інших питань.
«Україна – потужна країна, наполеглива, яка хоче не тільки ставити питання, а й отримувати відповіді, але в житті не все так швидко відбувається», – констатував Президент.
Україна на всіх рівнях, включно з президентським, веде системну роботу зі столицями країн НАТО для підтримки надання нашій країні Плану дій щодо членства в Альянсі.
Про це заявила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі програми «Право на владу», повідомляє Укрінформ.
Вона розповіла, що детально обговорила з Президентом всі елементи та етапи, які потребують внутрішніх перетворень, і роботу, яку необхідно виконати у столицях НАТО, щоб вони підтримали надання Україні Плану дій щодо членства.
«Ми розуміємо, що є лист 14 міністрів закордонних справ, які закликають дати ясність у питанні членства України та Грузії в НАТО. Ми так само знаємо, що є столиці, які недружньо налаштовані… З усіма цими столицями ми працюємо на різних рівнях — на моєму рівні, на рівні міністрів, на рівні Президента. Найближчим часом — до кінця квітня — плануємо дві найважливіші зустрічі Президента з лідерами. Також наприкінці березня буде візит уряду в Німеччину, і ці питання на порядку денному будь-яких міжнародних контактів», — сказала Ольга Стефанішина.
Вона запевнила, що робота зі столицями країн-членів НАТО щодо підтримки надання Україні ПДЧ є системною на рівні «кожного дипломата, кожного посла, кожного міністра, який їде у відрядження або комунікує з міжнародними партнерами».
«Ми використовуємо всі можливості для комунікації з американською стороною, з новою адміністрацією, були відповідні розмови, але так само ми концентруємося і на внутрішніх реформах (для отримання ПДЧ. — Ред.)», — зазначила віцепрем’єрка.
Посол Британії у Києві Мелінда Сіммонс вважає, що Україні передусім слід зосередитися на структурній реформі оборонного відомства, а не наполягати на Плані дій щодо членства у НАТО. Про це йдеться на сайті «Європейська правда».
За словами посла, питання реформи оборонних інституцій в Україні викликає занепокоєння.
«Оскільки ви досягли EOP (статус партнера з розширеними можливостями. – Ред.), то виникає питання: що далі, який крок наступний? І моя відповідь така: в рамках EOP вам треба концентруватися не лише на військовій сумісності з НАТО, але також змінювати ваше військове відомство структурно, запроваджувати європейські практики у питаннях оборонних закупівель, логістики. Наразі у Міноборони цього ще немає», – зазначила Сіммонс.
«Якщо ви цього не робитимете, це перетворить політику відкритих дверей НАТО на політику «відкритих дверей, яких можна уникнути». Для країн, які не підтримують інтеграцію з Альянсом, це стане приводом уповільнити цей процес», – додала вона.
Як приклад Сіммонс назвала ситуацію з оборонними закупівлями. За словами дипломатки, закон, ухвалений у 2020 році, є справді добрим, але потрібна його імплементація.
Вона згадала заяви Міноборони України про бажання отримати ПДЧ вже цього року, і висловила розуміння політичної логіки таких заяв.
«Але якщо при цьому у вас відстає оборонна реформа – то такий план не дає мені впевненості. Посудіть самі: ви щойно отримали EOP, він передбачає кілька конкретних змін, здійснення яких від вас чекають. А ви робите лише меншу частину з них і кажете: «А тепер ми хочемо ПДЧ», – зазначила посол Британії.
