Архив метки: полонені

Новини війська

«Сваїх нє брасаєм»: історія про те, як росія забула про 15 тисяч своїх полонених

Прочитаєте за: 5 хв. 17 Квітня 2024, 6:23

Байдужість до своїх людей завжди була характерною рисою російської держави. Відмінна ілюстрація цього твердження — долі солдатів, які потрапляли в полон під час усіх численних воєн росії.

Історії полонених детально фіксували самі російські історики.

«У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського диктатора — відомий факт.

Проте сказати, що він вигадав щось особливе, не можна — просто чітко сформулював тезу, з якою російська держава й так існувала сотні років.

Потрапив у полон — значить викреслений зі світу живих. Жодних контактів. Жодної допомоги. Покинутий і забутий. І це типова історія будь-якого російського солдата в полоні.

«…Утримання російських солдатів у прусському полоні не мало важливості для Петербурга…»

Так, наприклад, відома історія прапорщика Олексія Клімова, який під час Семирічної війни вісімнадцятого століття потрапив у полон до прусських військ. Згодом Клімов написав мемуари.

Розповів, як воював у російській армії, як потрапив у полон, як про нього забули і як воював в армії короля Пруссії. Згадував і про те, що таких як він — забутих у полоні росіян — у прусській армії було 15 тисяч солдатів.

Ще один полонений — секунд-майор Ржевський — згадував, як важко виживав в ув’язненні. 22 грудня 1760 року в листі російському чиновнику він змалював страшний стан полонених росіян — вони голодували, мерзли, а їхній одяг зітлів.

Стан росіян настільки відрізнявся від сусідів — австрійських в’язнів, що Ржевський запитав у тюремників, чому так відбувається? Йому відповіли — між Прусією та Австрією діяла угода щодо утримання полонених.

росія жодних угод не підписувала. Навіщо? Про своїх гвинтиків у москві мало думали, з полону обмінювали хіба офіцерів. Про солдатів… просто забували.

Стаття «Російські полонені в Семирічну війну», М.Ю. Анісімов:

«Можливо, питання про утримання російських солдатів у прусському полоні не мало важливості для Петербурга, який дбав лише про повернення полонених за обміном, однак, все одно це вбачається серйозним недоглядом російської сторони…»

У полонених коштів для викупу не було…

Кавказькі війни ХІХ сторіччя — тисячі епізодів з полоненими солдатами російської армії, що потрапили в полон горянам.

І майже всі вони завершувалися однаково — про «кавказьких бранців» забували. Платити викуп за нижнього чина? У російській армії про це навіть не згадували.

Стаття «Іншосвіт Кавказу: на порозі відкриття», С. Л. Дударєв, Д.С. Дударєв:

«Найважливішим питанням для багатьох полонених було питання про викуп. Ми кажемо „багатьох“, але не для всіх, тому що в цілого ряду полонених коштів, через їхній фінансовий стан (селяни, солдати, казаки), для викупу не було… їм залишалося сподіватися лише на обмін або втечу».

«Їх розмістили на іподромі просто неба, харчування — великий шматок хліба…»

російських полонених забули і під час російсько-японської війни 1904–1905 років. Але тоді їм дуже пощастило — близько вісімдесяти тисяч чоловіків Японія утримувала власним коштом.

Ба більше, в’язні навіть жили з розмахом. Отримували від японців медичну допомогу, мали змогу регулярно митися, носити чистий одяг, харчуватися та відвідувати богослужіння.

Подібний фокус російська влада спробувала провернути і під час Першої світової. Ідея була проста — перекласти відповідальність за полонених на Німеччину. Однак грошей на полонених в Німеччині просто не було.

З публікації журналу «Нива», 1914 рік:

«Їх розмістили на іподромі просто неба, харчування — великий шматок хліба. Рис, горох, картоплю, м’ясо дають дуже рідко. Бараки збудують лише до зими. Сплять на соломі — тримають як худобу на величезному полі, вони позбавлені найелементарніших зручностей».

Це без перебільшення стало катастрофою. Німці просто не могли утримувати мільйони полонених, які залишилися без підтримки своєї держави.

Посилки від рідних не рятували становища — люди масово помирали від голоду та хвороб. Смерті, до речі, не стали аргументом для російської влади. Імператор Микола II заборонив відправляти своїм солдатам продовольство.

Микола ІІ, імператор росії:

«…неможливо перевірити, що хліб справді буде доставлений за призначенням, а не буде використаний для німецьких військ».

«Відсутність повідомлень з батьківщини створює враження кинутих напризволяще…»

Полонені з росії дуже відрізнялися від своїх союзників по Антанті. У тих з Німеччиною, знов-таки, були угоди.

Так, англійські офіцери отримували, крім платні, покладеної полоненим (60 марок на місяць), ще 8 марок на день від свого уряду, посилки, гроші з дому.

росіяни часто не отримували нічого. Із полоненими навіть не намагалися зв’язатися.

З публікацій у журналі «Російські записки»:

«Відсутність повідомлень з батьківщини створює враження кинутих напризволяще та ще посилює почуття глибокого приниження і сорому».

До речі, кількість публікацій про полонених у російських газетах та журналах була мізерна. Як і закликів активніше допомагати співвітчизникам у полоні.

Саме тому час від часу з німецького полону доносилися справжні крики про допомогу.

З публікації полоненого інваліда в газеті «Нива»:

«Російське суспільство має допомогти полоненим, які тепер бачать потік допомоги французам, англійцям та бельгійцям і з гіркотою просять передати в Росії: «Хай пам’ятають і про нас! Ми голодуємо!».

російське суспільство не хотіло помічати полонених. Більше того — на людях, які помирали в полоні, заробляв хто тільки міг.

З листа генерал-майора Іванченка до Червоного Хреста, 1915 рік:

«Син пише… посилки приходять до нас з російськими печатками, з німецькою акуратністю розкриваються в нашій присутності і, здебільшого, виявляються обкраденими …»

Що казати, навіть обміни військовополоненими свідомо гальмувалися. А все тому, що російські стратеги хотіли максимально виснажити ворогів.

Директор Другого департаменту МЗС Росії А.К. Бентковський, лютий 1915 року:

«…звільнення німецького уряду від обов’язку забезпечувати продовольством досить велику кількість військовополонених може певною мірою хоча б на деякий час поліпшити його становище щодо забезпечення народонаселення Німеччини… що, з нашого військового погляду, безсумнівно, видається вкрай небажаним».

Вигаданий девіз російської армії — «Своїх не кидаємо!». Подібні пафосні гасла потоком ллються з екранів російських телевізорів, наповнюючи гордістю аудиторію. Ось тільки правди в них — не було ніколи.

Брехня, цинізм і байдужість до гвинтиків системи — російські традиції, які не змінюються століттями. І поки вони існують, то справжня доля російського солдата незмінна — бути покинутим та забутим.

https://armyinform.com.ua/2024/04/17/svayih-nye-brasayem-istoriya-pro-te-yak-rosiya-zabula-pro-15-tysyach-svoyih-polonenyh/

Новини війська

Обіцяли гроші та гарне життя: полонені найманці з країн Глобального Півдня розповіли про військову службу в рф

Прочитаєте за: 3 хв. 15 Березня 2024, 12:29

Після величезних втрат російська призовна кампанія із примусової мобілізації та укладання контрактів з ув’язненими вичерпує свої можливості.

На фронті потрібні бійці, термін служби яких вимірюється не в днях, а в годинах. Тому країна-агресорка активізувала потік громадян з країн зі складною економічною ситуацією. Відтак, окрім військовополонених росіян, Україна зіштовхнулися з полоненими найманцями з країн Глобального Півдня. Під час пресконференції: «Полонені найманці з країн Глобального Півдня. Що мають зробити уряди, аби їхні громадяни не гинули на чужій війні?» військовополонені найманці розповіли, що спонукало їх приїхати воювати за чужу армію проти України.

«Сказали мені, що я зможу здійснити тут свою мрію» 

— Мене звати Аділ Мухамед. Мені 20 років. Я приїхав до росії за мрією: Хотів покращити життя своєї родини та отримати роботу. Вони (росіяни. — Ред.) сказали мені, що я зможу здійснити тут свою мрію та перевезти свою родину до росії. Відтак я не знав, що опинюся на фронті, без знання мови, і для мене єдина проблема, яка була, це мова. Я просто не розумів, куди я потрапив, — розповів військовополонений.

Коли прибув до Москви — відправили на війну

— Мене звати Даріо, я став частиною армії рф бо мені були потрібні гроші для родини, і це єдина причина. Коли я був на Кубі, мені прийшло повідомлення, що в росії потрібна людина, яка буде займатися будівництвом та працювати загалом. Я заповнив форму, приїхав, але не розумів, що я приїхав на війну. Коли вже прибув до Москви, мене відправили на війну. До цього на батьківщині я отримав освіту в галузі викладання математики та географії. На Кубі я викладав географію, але грошей бракувало. Потім я почав займатися музикою, і це те, що мене справді цікавило, — повідомив військовополонений.

Обіцяли роботу в шпиталі

— Мене звати Бікаш. Мені 32 роки, і я з Непалу. У мене така сама історія, як і в інших. Я потрапив до рф через туристичну візу. Мене обманули, сказали, що все буде добре, і що я не поїду на передову. Максимум обіцяли роботу у шпиталі чи те, що я буду займатися логістикою. Тоді я вирішив поїхати і вступив до лав збройних сил рф, — поділився найманець.

«Нас залишили без їжі та води, і я здався в полон» 

— Мене звати Річард. Я зі Сьєрра-Леоне. Я з дуже бідної родини. Приїхав до рф за заявкою, буцімто на звичайну роботу. Мені подзвонили і сказали, що чекатимуть мене у москві, в офісі. Коли я приїхав до рф, то побачив, що це військовий об’єкт. Мене запевнили, що все буде добре, але вже того ж дня нас військовим автобусом відправили до ростова. Один раз, до того, як у нас забрали телефони та документи, мені вдалося зв’язатися з родиною та пояснити, де я опинився. Тоді мама почала плакати і казати, що я тікав від насилля у своїй країні, і опинився в такому ж насиллі. З ростова нас вже відправили до України. Нічому нас не навчали, але всюди супроводжували. В полон я вирішив здатися, коли нас кинули і залишили без їжі та води на 7 днів, — повідомив окупант.

Бідність вдома набагато краще, ніж загинути на чужині

Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко повідомив, що дана зустріч є закликом до громадян країн з низьким рівнем доходу — не вступати до лав російської армії та не йти воювати проти України.

— Ці люди, які потрапили в український полон, — просто щасливчики, адже зберегли своє життя. Незважаючи на те, що вони, по суті, є найманці, і згідно Женевської конвенції перебувають вони поза законом, і можуть бути засуджені за фактом найманства, ми все ж дотримуємося правил. Відтак, поки не відбулося суду, Україна дотримується їх прав згідно з конвенцією. Цією зустріччю ми хочемо продемонструвати країнам, що їх громадяни були кинуті на фронт як гарматне м’ясо, адже їх нічому не навчали. Відтак ми закликаємо: бідність вдома набагато краще, ніж загинути на чужині, воюючи за чужу армію, — повідомив Петро Яценко.

https://armyinform.com.ua/2024/03/15/obiczyaly-groshi-ta-garne-zhyttya-poloneni-najmanczi-z-krayin-globalnogo-pivdnya-rozpovily-pro-vijskovu-sluzhbu-v-rf/

Новини війська

Контролю над тим, що відбувається з нашими військовополоненими в місцях утримання, абсолютно немає — правозахисники

Прочитаєте за: 2 хв. 21 Лютого 2024, 17:24

Українські військові, які перебували в російському полоні, під час спілкування з правозахисниками вказували на те, що представники міжнародних організацій, зокрема Міжнародного Комітету Червоного Хреста, не відвідували їх.

Про це свідчить аналітика Медійної ініціативи за права людини щодо свідчень звільнених у результаті обмінів полоненими.

«росія не допускає представників Червоного Хреста до місць утримання українських військовополонених. Тому контролю над тим, що відбувається з нашими військовополоненими в місцях утримання, немає абсолютно ніякого», — зазначила журналістка Медійної ініціативи за права людини Марія Климик.

Колишній військовополонений Богдан Слободян розповів, як на його очах у полоні закатували українського військового.

«Хлопця з перших днів тримали в карцері. Це місце, де людина божеволіє, її там ламають, і, на жаль, у більшості випадків їм це вдається», — сказав Богдан Слободян.

Сам Богдан потрапив до полону 28 березня 2023 року, був визволений у січні 2024-го. Загалом у полоні він провів 286 днів.

За словами хлопця, він був свідком того, як одному чоловіку не давали спати протягом 7 днів, катували по 3–4 рази на добу, і це тривало протягом двох місяців. Крім того, його змушували підписати зізнання в нібито вбивстві людини.

«Мабуть, кати досягли свої мети, бо хлопця в лежачому стані і не при собі перевели у камеру. Він вже не міг себе обслуговувати, у нього відмовляли нирки, і „швидка“ відвезла його в непритомному стані. Більше його не бачили», — розповів колишній полонений.

https://armyinform.com.ua/2024/02/21/kontrolyu-nad-tym-shho-vidbuvayetsya-z-nashymy-vijskovopolonenymy-v-misczyah-utrymannya-absolyutno-nemaye-pravozahysnyky/

Новини війська

«У нас були свідчення того, що до полонених застосовували електрошок, поки він повністю не розрядиться»

Прочитаєте за: < 1 хв. 21 Лютого 2024, 17:00

Правозахисники отримали свідчення звільнених у результаті обмінів полоненими, які заявляють про загибель українських військових у російському полоні внаслідок побиття або катувань.

Про це вони розповіли під час презентації аналітики «Місія врятувати: що відбувається у російському полоні і як попередити загибель у ньому українських військових».

Правозахисники розповіли, що під час «прийомки», коли всіх військовополонених перевозять у нове місце утримання, всіх їх по черзі та без винятку б’є охорона. У правозахисників є свідчення про смерть кількох військовополонених під час цього процесу.

«Дуже часто у людей просто зупиняється серце від того, що до них щоденно застосовують електрошок. В нас були свідчення того, що до полонених застосовували електрошок, поки він повністю не розрядиться», — розповіла журналістка Медійної Ініціативи за права людини Марія Климик.

Вони зазначили, що умови утримання не сприяють тому, щоб поранення загоїлися. Водночас у здорових людей за час перебування в полоні стан погіршується від умов і постійних тортур.

https://armyinform.com.ua/2024/02/21/u-nas-buly-svidchennya-togo-shho-do-polonenyh-zastosovuvaly-elektroshok-poky-vin-povnistyu-ne-rozryadytsya/

Новини війська

У Силах оборони спростували інформацію західних ЗМІ про «сотні» полонених в Авдіївці

Прочитаєте за: 2 хв. 21 Лютого 2024, 16:04

Інформацію американського видання про те, що від 850 до 1000 українських вояків потрапили в полон, у Збройних Силах України вважають поширенням російського пропагандистського наративу.

Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» заявив речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Дмитро Лиховій.

«Так, полонені є, але їх чисельність обчислюється в жодному випадку не сотнями», — запевнив Дмитро Лиховій.

За його словами, публікація в The New York Times неприємно вразила українських військових, оскільки виданню надавався обґрунтований коментар з приводу втрат в Авдіївці.

«Здавалося, що все логічно має стати на свої місця, але, на жаль, не знаю свідомо, чи мимохіть автори The New York Times поширили інформацію без жодного обґрунтування», — сказав Дмитро Лиховій.

На його думку, розповіді про сотні українських полонених в Авдіївці, то продовження росією агресії, тільки тепер до гарматного м’яса, бомб і снарядів додалися ще й банальні фейки.

«Всі заяви російської пропаганди щодо сотень і тисяч полонених є повною дезінформацією, яка нічим не підтверджена», — заявив Дмитро Лиховій.

Він запропонував порівняти вихід з «Азовсталі» у 2022-му році, коли сотні бійців, що здавалися у полон, були зняті на відео та продемонстровані російською пропагандою. У випадку Авдіївки нічого подібного не було.

Зазначимо, що 20 лютого видання The New York Times опублікувало матеріал про те, що «сотні» українських військовослужбовців могли бути захоплені в полон окупантів або зникли безвісти під час відступу з Авдіївки.

Журналісти послалися на інформацію «двох солдатів, які знають про відступ» і які озвучили їм свої цифри – нібито від 850 до 1000 захисників потрапили в полон або вважаються зниклими безвісти. У статті також вказується, що неназвані «західні офіційні особи» вважають цей діапазон «точним».

Раніше у Силах оборони повідомили, що за чотири місяці активної фази Авдіївської оборонної операції російська армія втратила 47 186 військовослужбовців і сотні одиниць танків та бронетехніки.

Як повідомляла АрміяInform, 17 лютого командувач ОСУВ «Таврія» бригадний генерал Олександр Тарнавський заявив, що відповідно до розпорядження Главкома, ЗСУ вийшли з Авдіївки на заздалегідь підготовлені позиції.

https://armyinform.com.ua/2024/02/21/v-zsu-sprostuvaly-informacziyu-the-new-york-times-pro-sotni-polonenyh-v-avdiyivczi/

Новини війська

Уряд виділив 180 мільйонів гривень на виплати держдопомоги полоненим

Прочитаєте за: < 1 хв. 17 Листопада 2023, 19:01

180,7 мільйона гривень виділено з резервного фонду держбюджету на грошову допомогу звільненим із полону особам і сімʼям тих, хто досі перебуває в полоні. Відповідне розпорядження було розроблено за ініціативи Мінреінтеграції й ухвалено на засіданні Кабміну 17 листопада, інформує пресслужба відомства.

Зокрема, документом передбачено 159,7 мільйона гривень на надання щорічної державної грошової допомоги родинам військовополонених, цивільних заручників і політвʼязнів. Вона виплачується у розмірі 100 тисяч гривень за кожен рік перебування в полоні.

Крім того, 21 мільйон гривень буде спрямовано на виплати по 100 тисяч гривень одноразової державної грошової допомоги звільненим із ворожого полону.

Кошти на банківські рахунки зазначених осіб перераховуватиме Мінреінтеграції.

https://armyinform.com.ua/2023/11/17/uryad-vydilyv-180-miljoniv-gryven-na-vyplaty-derzhdopomogy-polonenym/

Новини війська

Українських полонених окупанти утримують у жахливих умовах: встановлено імена росчиновників

Прочитаєте за: 2 хв. 1 Листопада 2023, 0:23

Ворог утримує на своїй території затриманих громадян України — військовополонених і некомбатантів в жахливих умовах й кожен дотичний до цього понесе відповідальність, повідомляє Центр національного спротиву.

«Так, наші співвітчизники розміщені, як правило, окремо від інших ув’язнених, в приміщеннях штрафних бараків в умовах постійного порушення санітарно-гігієнічних умов. При цьому українців обмежують в тривалості прогулянок і надають мізерний раціон харчування. Завдяки підпіллю, яке доповідає нам про кожне місце розміщення українців й надають дані про кожного відповідального за репресії ми знаємо, що в місцях утримання українців мають місце непоодинокі випадки застосування до них різних видів насильства і обмеження в медичній допомозі», — йдеться у повідомленні.

Згідно з наявною інформацією, серед українців швидко прогресує туберкульоз, інші інфекційні захворювання, спричинені не відповідними умовами утримання, а їхній загальний морально-фізичний стан — незадовільний.

«Зокрема українців утримують в колонії, яка розташована в н.п. Двубратський (краснодарський край, рф). Відповідальні за міжнародні злочини: ВК 2 — полковник внутрішньої служби владімір говорухін, ВК 3 — начальник установи алєксандр кулагін.

Ще одним місцем, де незаконно утримують українців є колонія в н.п. Усть-Лабінську (краснодарський край, рф). Відповідальним є підполковник внутрішньої служби олєг панасєнко. Також міжнародним злочинцем є підполковник внутрішньої служби руслан ситнянський (який керує туберкульозною лікарнею ФСВП рф по Краснодарському краю).

Також ми обов’язково передамо вітання начальникам СІЗО-1 та СІЗО-5 (Ростов-на-Дону) майору алєксандру папкє та підполковнику павєлу лазорєнко, а також їх колезі з СІЗО-2 у Таганрозі підполковнику в’ячєславу влассу», — заявляють у ЦНС.

Також повідомляється, що волонтери КіберСпротиву передали Центру національного спротиву масив даних щодо пенітенціарних установ на ТОТ України та рф в яких утримують українців. «Ми публікуватимемо серію матеріалів про осіб відповідальних за утримання та катування українських військовополонених та цивільних громадян. Рух опору продовжує діяти на в тилу ворога й не обмежений тимчасово окупованими територіями. За всі злочини проти українського народу настане відповідальність», — запевнили активісти нацспротиву.

https://armyinform.com.ua/2023/11/01/ukrayinskyh-polonenyh-okupanty-utrymuyut-u-zhahlyvyh-umovah-vstanovleno-imena-roschynovnykiv/

Новини війська

Урядовці обговорили концепцію державної політики щодо комплексного відновлення осіб, звільнених з ворожого полону

Прочитаєте за: < 1 хв. 6 Жовтня 2023, 1:45

Під час сьогоднішньої міжвідомчої наради Віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук, Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко й представники інших дотичних відомств обговорили концепцію державної політики щодо комплексного відновлення осіб, звільнених з ворожого полону, інформує пресслужба Мінреінтеграції.

Концепція має на меті забезпечити осіб, звільнених з полону, якісною медичною, реабілітаційною і психологічною допомогою. Це має стосуватися як звільнених цивільних заручників, так і звільнених з полону військовослужбовців.

Учасники засідання зійшлися на думці, що відповідна державна політика повинна реалізовуватися у трьох напрямах:

— медичний (включаючи психологічну допомогу);

— соціальний захист;

— реінтеграція (тобто відновлення та повернення колишніх полонених до повноцінного життя).

Віцепрем’єрка Ірина Верещук наголосила на тому, що держава має гарантувати захист прав і гідності колишніх полонених. Також вона додала, що питання психологічної реабілітації цих осіб потребує окремого регулювання.

https://armyinform.com.ua/2023/10/06/uryadovczi-obgovoryly-konczepcziyu-derzhavnoyi-polityky-shhodo-kompleksnogo-vidnovlennya-osib-zvilnenyh-z-vorozhogo-polonu/

Новини війська

Окупанти застосовують тортури до своїх же військовослужбовців, щоб змусити їх виконувати божевільні накази — Андрій Юсов

Прочитаєте за: < 1 хв. 5 Жовтня 2023, 16:37

Андрій Юсов

Представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов в ефірі телемарафону «Єдині новини» прокоментував збільшення кількості російських військових, які здаються в полон.

— Перш за все в окупантів низький морально-психологічний стан. Більшість із тих, хто навіть добровільно підписував контракт, не хотіли бути на передовій, висловлюючись їхнім жаргоном, планували «пропєтлять». Але коли їх відправляють як гарматне м’ясо під ураження українських Сил оборони, бажання воювати в Україні зникає. Так і з’являються для окупантів «п’ятисоті», відмовники, частина з яких пробує тікати в російський тил, а частина хоче зберегти життя й добровільно звертається в державний проєкт «Хочу жити» або ж на місці приймає рішення здаватися в полон, — пояснює Андрій Юсов. — Ворог про це знає й намагається утримувати своїх військових через жорсткий контроль з боку російських спецслужб. Це відбувається через вилучення телефонів, працю з родинами військових, різноманітні регулярні перевірки особистих пристроїв, гаджетів і просто через фізичний контроль та обмеження пересування. Якщо говорити про польові умови — то це робота загороджувальних загонів. Тобто мова йде про тортури й інші елементи, які російські окупанти використовують проти своїх же військовослужбовців, щоб змусити їх виконувати божевільні накази і йти на вірну смерть або щоб зупинити втечу.

https://armyinform.com.ua/2023/10/05/okupanty-zastosovuyut-tortury-do-svoyih-zhe-vijskovosluzhbovcziv-shhob-zmusyty-yih-vykonuvaty-bozhevilni-nakazy-andrij-yusov/

Новини війська

Понад 49 млн грн державної допомоги перераховано сім’ям полонених у вересні

Прочитаєте за: < 1 хв. 5 Жовтня 2023, 13:55

Мінреінтеграції продовжує виплачувати державну грошову допомогу в інтересах осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, інформує пресслужба відомства.

Йдеться про фінансову підтримку від держави у розмірі 100 тисяч гривень на особу за рік перебування у місцях несвободи.

Зокрема, у вересні Мінреінтеграції спрямувало на виплати відповідної щорічної державної грошової допомоги родинам полонених загалом 49,3 мільйона гривень.

Таким чином, за 9 місяців поточного року Мінреінтеграції виплатило звільненим з полону й родинам політв’язнів, цивільних заручників і військовополонених держдопомоги на загальну суму понад 277 мільйонів гривень.

https://armyinform.com.ua/2023/10/05/ponad-49-mln-grn-derzhavnoyi-dopomogy-pererahovano-simyam-polonenyh-u-veresni/