Вже за кілька днів учасники гуманітарного проєкту з пошуку тіл загиблих під час російської навали українців «На щиті» вкотре вирушать туди, де нещодавно тривали важкі бої, щоб скрупульозно, квадрат за квадратом, обстежити територію та виявити і дістати із землі тіла загиблих українських воїнів. Утім, віднині шестеро із пошуковців виконуватимуть свою дуже важку, але й водночас благородну місію вже як військовослужбовці ЗСУ.

Військовими вони стали понад тиждень тому, увійшовши до складу Регіонального управління Сил територіальної оборони «Південь». Днями в них відбулася перша робоча нарада, під час якої пошуковці поділилися планами на майбутнє та розповіли, в який спосіб та завдяки чому має покращитися та вийти на новий рівень їхня робота під час здійснення пошукових експедицій.

Як поінформувала начальник групи цивільно-військового співробітництва Регіонального управління Сил територіальної оборони «Південь» підполковник Ганна Петренко, ініціатива щодо призову пошуковців до лав вітчизняного війська надійшла від керівництва Воєнно-історичного центру ще в січні.

— Тоді ж із цією громадською організацією ми уклали Меморандум про співпрацю і крок за кроком почали реалізовувати задумане в життя. Скажу відверто: процес щодо призову волонтерів на військову службу був непростий. Адже необхідно було аргументовано довести таку доцільність, вирішити низку організаційно-кадрових питань, погодити відповідний пакет документів та, врешті-решт, остаточно визначитися, куди та як саме можна призвати на службу цих сміливих і високоморальних людей. І завдяки беззастережній підтримці з боку Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗС України та командування Сил територіальної оборони всі ці питання були погоджені, отже, з 10 березня активісти центру одягнули військовий однострій, увійшовши до складу групи пошукових і евакуаційних заходів Регіонального управління Сил територіальної оборони «Південь», — наголосила офіцер.

Новий статус передбачає й нові обов’язки та можливості. І саме про координацію дій щодо покращення роботи стосовно пошуку тіл загиблих українських воїнів вже у статусі військовослужбовців йшлося під час робочої наради.

За словами керівника Воєнно-історичного центру «Пам’ять і слава» Леоніда Ігнатьєва, який також надягнув погони, факт того, що нині багато хто зі складу громадської організації вступили до лав ЗС України, має чимало плюсів.

— По-перше, відтепер ми матимемо можливість займатися не лише пошуком та ексгумацією тіл полеглих у боях героїв, а й безпосередньо самостійно здійснювати їхнє транспортування до відповідних органів з метою проведення судово-медичної експертизи, а також повертати тіла загиблих їхнім родичам. По-друге, статус військового надасть нам можливість працювати ближче до лінії зіткнення з противником, де робота для цивільних заборонена, та відвідувати бойові підрозділи з метою опитування воїнів — живих свідків, які нещодавно брали участь в бою та, можливо, після нього не дорахувались у своїх лавах безвісти зниклого побратима. І, по-третє, відтепер ми, як військові, соціально захищені та в разі нападу на нас ворожих диверсійно-розвідувальних груп матимемо можливість дати відсіч агресору, — розповів про переваги військової служби пошуковців Леонід Ігнатьєв.

Звісно, в майбутньому це лише позитивно має відобразитися на термінах і якості пошуку залишків тіл українських солдатів. І якщо вже прийшла на українську землю війна та загинув у бою проти російських загарбників наш воїн, то він обов’язково має якнайшвидше бути знайдений, переданий родичам і з почестями похований, а не десятиліттями лежати у степах і лісосмугах, вважаючись зниклим безвісти.

Як пояснила підполковник Ганна Петренко, як і раніше, пошуковці центру «Пам’ять і слава» здійснюватимуть пошукові роботи в рамках гуманітарного проєкту «На щиті» та під безпосереднім керівництвом Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генштабу ЗС України. За її словами, саме Генштаб і сформував певні групи з числа військових, що наділені повноваженнями щодо транспортування тіл загиблих воїнів. А враховуючи велику географію боїв з російськими загарбниками, вони не завжди мають змогу якнайшвидше вирушити на місце події й евакуювати з поля бою знайдених полеглих солдатів. Але відтепер, завдяки призову на військову службу волонтерів центру «Пам’ять і слава», цей процес має пришвидшитися.

— Можна з упевненістю сказати, що на одну групу з транспортування побільшало. Адже в наявності в наших пошуковців є спеціальні рефрижератори, оснащені відповідною системою штучного охолодження. І статус військових надаватиме їм право також транспортувати тіла загиблих, не чекаючи на приїзд інших груп та не звертаючись по допомогу до відповідних бюро з надання ритуальних послуг, — підкреслила офіцер.

Крім неї та Леоніда Ігнатьєва, під час робочої наради своїми думками та планами на майбутнє щодо побудови й покращення рівня пошукових робіт також поділилися старший офіцер відділу логістики Регіонального управління Сил територіальної оборони «Південь» полковник Ігор Рудий, заступник керівника центру «Пам’ять і слава» Сергій Суднік та волонтерка цієї громадської організації Катерина. До речі, Катерина теж одягнула військовий однострій. А от Сергій надалі працюватиме в групі пошуковців як громадський активіст.

У подальшому група має стати унікальним сплавом досвіду, знань, вмінь та професійних і людських якостей пошуковців. Адже відтепер у її складі працюватимуть не лише колишні та нинішні волонтери, а й аеророзвідники.

— Разом зі своїми побратимами Олександром і Левом я з великим бажанням долучаюся до цієї благородної гуманітарної місії, — поділився власними думками молодший сержант Олександр Шатохін, у минулому командир групи батальйонної аеророзвідки, який із початку російського широкомасштабного вторгнення весь час перебував на передовій, виявляючи різні ворожі цілі та коригуючи вогонь по них за допомогою безпілотних літальних апаратів. — І от тепер перед нами постає нове та не менш важливе завдання з пошуку тіл загиблих солдатів. Вірю, що наш досвід стане у пригоді, і разом ми робитимемо таку велику справу ще швидше, ефективніше та безпечніше для пошуковців.

Олександр каже, що головне завдання, яке покладатиметься на них, полягатиме у здійсненні аеророзвідки з приводу наявності тіл загиблих у важкопрохідній і густо рослинній місцевості. Крім того, що теж є дуже важливим чинником, за допомогою дронів вони здійснюватимуть патрулювання визначеного периметру місцевості щодо виявлення та руху ворожих ДРГ у районі проведення пошукових робіт. І, звісно, що й шукати та евакуйовувати полеглих героїв вони будуть разом зі всіма. Адже відтепер вони є невід’ємною частиною групи пошукових та евакуаційних заходів.

Показово і те, що невдовзі до пошуковців мають долучитися і волонтери зі США. За словами Леоніда Ігнатьєва, з ними було налагоджено контакт через соцмережі. І ось вже днями американські археолог і криміналіст мають приїхати до України, аби обмінятися з нами досвідом щодо здійснення пошукових робіт.

— Попередньо вже отримано відповідного дозволу з боку Генштабу щодо залучення американських колег до нашої пошукової експедиції. Так, вони не мають великого досвіду в напрямку виявлення тіл загиблих воїнів. Але в той же час їхній досвід має бути дуже корисним у сенсі здійснення розкопок предметів давнини. Тим більш, що вони, як кажуть, приїдуть не з порожніми руками, а із сучасним обладнанням: магнітометрами, тепловізорами та приладами, призначеними для зондування земної поверхні. Тому вважаю, що завдяки цим позитивним чинникам у всіх сенсах наша спільна робота має вийти на якісно новий ефективний рівень, — підкреслив Леонід Ігнатьєв.

Тож, уже днями одеські пошуковці вирушають у своє чергове важливе і небезпечне відрядження з пошуку тіл загиблих українських воїнів. Для багатьох із них це буде перша ротація вже в ранзі військовослужбовців. Задля того, щоб у технічному сенсі вони були ще більш оснащені та мобільні, від волонтерів Одещини відома місцева громадська активістка Оксана Алєксєєва передала їм сучасні, добре захищені протиударні ноутбуки, призначені для роботи в польових умовах у будь-яку пору року та за будь-яких погодних умов. І вже невдовзі пролунає команда «На виїзд!», і ці сміливі та благородні люди вкотре вирушать туди, де небезпечно, заради лише однієї та такої важливої мети — щоб кожний полеглий за Україну герой був знайдений, піднятий із землі, упізнаний та похований у ній за усталеними традиціями та з військовими почестями.

Фото автора