В Україні сьогодні працює близько 200 компаній, які виробляють безпілотники, а 90% дронів, які ЗСУ використовують на полі бою – українського виробництва, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров на форумі «Україна. 2024 рік».
За словами Федорова, в Україні наразі сприятливі умови для виробництва зброї українськими підприємствами.
«У минулому році, у 2023-му, по факту було у 120 разів більше виробництва, якщо говорити про БпЛА, а закупівель і контрактів було укладено більше ніж на 300 тисяч (штук БпЛА – ред.)», – наголосив міністр.
Він зауважив, що сьогодні у країні працюють близько 200 компаній, які виробляють безпілотники різних типів.
«Наша швидка реакція і технологічність привела до того, що 90% сьогодні всіх БпЛА, які використовуються на полі бою, це БпЛА, які виробляються в Україні», – сказав Федоров.
Команда міністерства, за його словами, працює над забезпеченням анонсованих президентом України Володимиром Зеленським мільйона дронів для ЗСУ. Федоров наголосив, що «ціль буде виконана в цьому році».
ФОТОГАЛЕРЕЯ:
Як бюджетні безпілотники впливають на хід війни в Україні (фотогалерея)
У війні проти Росії українські військові використовують недорогі безпілотники, щоб посіяти хаос на позиціях противника, а також для розвідки та коригування вогню
У середині лютого, за результатами засідання Ради Україна – НАТО, стало відомо, що група країн-членів НАТО, що обʼєдналася в «коаліцію дронів», поставить Україні мільйон безпілотників, а в Польщі буде створений новий Спільний навчальний та аналітичний центр НАТО, де будуть готувати і українські, і натівські війська.
Міжнародну коаліцію з постачання Україні безпілотних літальних апаратів очолили Велика Британія і Латвія.
Раніше, 6 лютого, президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Сил безпілотних систем як окремого роду військ. Як зазначено в тексті указу, новий рід військ створений «із метою нарощування спроможностей Збройних сил України щодо використання безпілотних і роботизованих повітряних, морських і наземних систем».
Національний банк України продовжує залишатися головним гравцем на українському міжбанківському валютному ринку, своїми продажами валюти регулятор контролює курс гривні щодо долара США.
НБУ встановив на 30 січня офіційний курс на рівні 37 гривень 88,62 копійки за долар. Це на 10,5 копійки більше від офіційного курсу на сьогодні, який становить 37 гривень 78,11 копійки за долар.
На міжбанківському валютному ринку, за повідомленнями Finance.ua, котирування станом на 15:30 становили 37 гривень 85–91 копійка за долар, це на 10–12 копійок більше від рівня закриття торгів 26 січня.
«Розпродажі валюти Нацбанком практично вирівняли ситуацію щодо попиту та пропозиції на міжбанку по долару», – вказували фахівці сайту «Мінфін» станом на 14:00.
3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.
Євросоюз готовий до завершення наприкінці 2024 року дії контракту на транзит російського природного газу через Україну заявила 19 грудня єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон – після засідання Європейської енергетичної ради в Брюсселі.
«Зі свого боку я поінформувала міністрів, що готова ознайомити їх із альтернативними маршрутами постачання на той момент, коли закінчиться термін дії угоди про транзит російського газу з Україною. Це станеться рівно через рік», – наголосила вона.
Наприкінці березня 2023 року Європейська енергетична рада визначила позицію членів ЄС щодо майбутнього ринку природного газу та водню. Йшлося про набір із двох пропозицій щодо встановлення загальних правил для внутрішнього ринку відновлюваного та природного газу та водню. Метою закону було визначити, як газовий сектор перейде на відновлювані гази з низьким вмістом вуглецю, такі як біометан і водень.
Чинна угода між НАК «Нафтогаз України» та російським монополістом «Газпромом» передбачає транзит 40 мільярдів кубометрів газу у 2021–2024 роках. Про намір далі продовжувати цю угоду сторони не повідомляли.
Європейський cоюз підготував законопроєкт, який дозволить країнам-членам самостійно блокувати імпорт газу з Росії, повідомляє Financial Times.
Згідно з проєктом документа, який є у розпорядженні видання, будь-яка країна Євросоюзу зможе «частково або, де це виправдано, повністю обмежити» доступ компаніям із Росії та Білорусі до своїх газопроводів та терміналів зрідженого природного газу (ЗПГ). За словами високопосадовця ЄС, ця пропозиція дозволить європейським енергетичним компаніям розривати контракти з російськими постачальниками газу без виплати значних компенсацій.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року країни Євросоюзу наклали на Росію жорсткі економічні санкції. Крім того, вони взяли курс на відмову від імпорту нафти та газу з Росії.
За даними видання, хоча Євросоюз поступово скоротив свою залежність від російських енергоносіїв, він, як і раніше, отримує близько десятої частини постачання газу з РФ. Деякі країни, зокрема Австрія та Угорщина, як і раніше, значною мірою залежать від постачання російського газу.
У листопаді експорт російського зрідженого природного газу до Європи виявився найвищим за всю історію — 1,75 мільйона тонн. Одними з найбільших імпортерів зрідженого газу з Росії є Іспанія та Бельгія.
Очікується, що Європейський парламент схвалить проєкт документа 8 грудня.
Світовий банк затвердив проєкт «Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності (INSPIRE)» для України – про це установа повідомила 30 листопада.
«Проєкт забезпечить фінансування 29 видів соціальних виплат найбільш вразливим верствам населення України, які постраждали від руйнівних наслідків вторгнення Росії в Україну. Малозабезпеченим сім’ям необхідна належна підтримка для подолання викликів, спричинених війною, та уникнення подальшого погіршення життєвих обставин», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням, проєкт INSPIRE фінансує позика Світового банку на 1,2 мільярда доларів із Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine), що підтримується урядом Японії.
Проєкт буде спрямований на «соціальну підтримку осіб з інвалідністю, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, прийомних та патронатних сімей, осіб, які потребують догляду, студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти, які отримують соціальні стипендії, а також громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та торгівлі людьми».
Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна отримає від Світового банку позику на майже 1,1 мільярда доларів.
Німеччина надасть Україні майже 2 мільярда гривень (50 мільйонів євро) для підтримки економіки, повідомив на засіданні уряду 24 листопада прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Ці кошти допомагають уряду продовжувати фінансувати одну з найбільш успішних програм підтримки бізнесу – програму пільгового кредитування «5-7-9», – цитує Шмигаля Урядовий портал.
Премʼєр-міністр нагадав, що цього тижня ЄС надав Україні черговий транш макрофінансової допомоги на суму 1,5 мільярда євро, ще 400 мільйонів доларів надійшло від Великої Британії через трастовий фонд Світового банку.
Денис Шмигаль подякував міжнародним партнерам за допомогу у відновленні економіки.
Сторони обговорили актуальні питання двосторонньої співпраці, євроінтеграційні та євроатлантичні прагнення України, посилення санкційного тиску на агресора. Як зауважив Денис Шмигаль, Латвія в цих питаннях завжди серед лідерів.
«Дякую за готовність реалізовувати конкретні пункти формули миру Президента України, зокрема в частині створення спеціального міжнародного трибуналу. Цінуємо допомогу Латвії у проходженні опалювального сезону та у відновленні Чернігівської області. Розраховуємо на подальше залучення латвійського бізнесу в проєкти відбудови на основі державно-приватного партнерства», — сказав очільник українського Уряду.
Окремо прем’єр-міністри України й Латвії обговорили розвиток логістики. Денис Шмигаль відзначив, що наша держава зацікавлена в розширенні доступу до балтійських портів, зокрема через проект Rail Baltica.
Евіка Сіліня зі свого боку запевнила, що Латвія продовжить підтримувати Україну.
Державний департамент і Міністерство фінансів США застосували візові обмеження та санкції до 13 російських фізичних та юридичних осіб, які пов’язані з насильницьким вивезенням українських дітей.
Про це повідомляє Мінреінтеграції, з посиланням на «Голос Америки».
Зокрема, у списку санкцій: уповноважені з прав дитини в Калузькій області Ірина Агєєва, у Ростовській області — Ірина Черкасова, у Білгородській області — Галина П’ятих, уповноважений з прав людини в Чеченській Республіці Мансур Солтаєв та голова уряду Чеченської Республіки Муслім Хучієв.
Під санкції потрапили також дитячий літній табір в окупованому Криму «Артек» та його «директор» Костянтин Федоренко.
У Держдепартаменті заявляють, що санкції та візові обмеження введені з метою притягнення до відповідальності тих, хто вчиняє геноцид проти українських дітей.
Міністр закордонних справ Французької Республіки Катрін Колонна (Photo by AlainDENANTES/Gamma-Rapho via Getty Images)
Міністр закордонних справ Франції Катрін Колонна після ракетного обстрілу росією Одеси вкотре наголосила, що цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі є воєнним злочином. Про це очільниця МЗС Франції написала у Твіттері.
«Росія продовжила удари по Одесі і вразила (Свято-Преображенський — ред.) собор, тому нам треба невтомно повторювати, що цілеспрямована атака на цивільну ціль є воєнним злочином згідно з міжнародним правом», — зазначила Колонна.
Нагадаємо, за даними оперативного командування «Південь», під час ракетної атаки вночі 23 липня ворог вдарив по Одещині щонайменше п’ятьма видами ракет всіх видів базування: «Калібри», «Онікси», Х-22 та «Іскандер-К», а також застосував балістичні «Іскандер-М». Внаслідок чергового нічного ворожого обстрілу одна людина загинула і 22 людини дістали поранення, зокрема чотири дитини.
Великих руйнувань зазнав головний православний храм Одеси — кафедральний Свято-Преображенський собор УПЦ (Московського патріархату).
Нещодавно відбулося засідання Європейської Ради в Брюсселі. На ньому вирішувалися питання подальшої підтримки України, подолання нелегальної міграції біля кордонів ЄС та реформ, зокрема діджиталізації Європи.
З огляду на численні виклики, що стоять перед Європейським Союзом, необхідно розуміти його позицію щодо членства України та яким чином російсько-українська війна змінює Європу. Тривалий час ЄС сприймався суто як проєкт з економічної інтеграції, а безпека не була серед пріоритетів. Тепер усе змінюється — так, може, не так швидко, але зміни відчутні.
Кореспондент АрміяInform відвідав засідання Європейської Ради в рамках престуру від Представництва ЄС в Україні та написав огляд головних рішень, від яких залежатиме європейське майбутнє.
Європейська Рада — ключовий політичний орган ЄС, який складається з лідерів 27 країн-членів та президента. Нині президентом Європейської Ради є колишній прем’єр-міністр Бельгії Шарль Мішель.
Засідання Європейської Ради відбулося 29-30 червня. Зрозуміло, що «бунт» пригожина проти путіна на позаминулих вихідних став головною політичною подією, яку обговорювали лідери країн ЄС. І більшість із них зустріли новини з росії з невизначеністю та певним шоком.
Однак саме напередодні засідання було ухвалено 11-й пакет санкцій Європейського Союзу проти рф. Нинішні обмеження стосуються не так нових осіб чи компаній, як сприяють мінімізації обходу кремлем уже чинних санкцій за допомогою третіх країн.
Головними темами обговорення на Європейській Раді були Україна, боротьба з нелегальною міграцією та Китай. Не буде перебільшенням сказати, що після широкомасштабного вторгнення рф в Україну Європейський Союз виявив амбіції як геополітичний гравець. Вищезгадана тенденція простежується в збільшенні уваги до питань безпеки та оборони. ЄС уперше в історії надав військову допомогу державі, яка не є країною-членом — Україні.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес та Верховний Представник ЄС із питань зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель
Стратегічний компас, затверджений у березні 2022 року як візія подальшого міжнародного розвитку Євросоюзу, вже враховує Китай та значення Індо-Тихоокеанського регіону. Компас узагалі можна вважати першою комплексною стратегією національної безпеки ЄС.
Цікаво, що в засіданні Європейської Ради брав участь генсек НАТО Єнс Столтенберг. Після 24 лютого 2022 року, особливо з початку 2023-го ми побачили зростання співпраці між ЄС і НАТО — чого раніше не було й важко було очікувати. Але тепер усе інакше і обидва об’єднання працюють разом заради збільшення допомоги Україні.
У заяві від Європейської Ради від 29 червня стверджується, що «ще раз було підтверджено готовність ЄС забезпечувати сталу військову підтримку Україні стільки, скільки це буде потрібно, особливо через Військову консультативну місію ЄС (EUMAM) та Європейський фонд миру».
Єнс Столтенберг і Шарль Мішель
Під час засідання Європейської Ради 29-30 червня також відбулося офіційне завершення головування Швеції та початок головування Іспанії. Кожну з країн ЄС обирають як сторону, що головує, на пів року.
За перші пів року 2023-го Швеція зробила досить багато для України. Згадати хоча б заяву про 1 мільйон артилерійських снарядів 155 мм від ЄС.
З 1 липня головує Іспанія. І в перший день головування своєї країни в Раді ЄС прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес здійснив візит до Києва, де оголосив про додаткову військову допомогу.
На час головування Іспанії в Раді Європейського Союзу в України дуже великі очікування. Це стосується передусім публікації звіту про розширення в жовтні 2023 року, де вперше буде згадана Україна як країна-кандидат на вступ до ЄС.
Нагадаємо, що під час надання Україні кандидатського статусу в червні 2022 року Європейська комісія оприлюднила сім рекомендацій, які стосувалися реформування держави. Від упровадження реформ у визначених сферах (антикорупційна діяльність, боротьба з олігархами, затвердження законодавства про національні меншини та медіа) залежатиме подальший вступ України до ЄС.
Хоча варто зазначити, що євроінтеграція нашої держави залежить не лише від виконання семи рекомендацій, а від здатності держави реформуватися за умов війни. Тому тут є два одночасні завдання — перемогти російських окупантів за підтримки партнерів (у тому числі ЄС) та здійснити трансформації всередині країни.
Шарль Мішель
Керівництво ЄС у цілому налаштоване позитивно щодо шансів розпочати переговори про вступ України до кінця 2023 року. Але відразу наголосимо, що це буде лише початок тривалого процесу впровадження законодавства ЄС в Україні як на державному, так і регіональному рівні.
Це підтвердила президентка Європейського парламенту Роберта Мецола під час пресконференції 29 червня. На її думку, «Україна має залишатися пріоритетом для ЄС».
Перед ЄС стоїть ще один виклик, окрім російсько-української війни, — нелегальна міграція. Так, цей виклик виник не сьогодні й навіть не минулого року. Тисячі мешканців країн Африки та Близького Сходу прагнуть потрапити до ЄС і це сприяє напруженості в Середземномор’ї та частково Чорному морі.
Для таких країн Євросоюзу, як Італія, Греція та Болгарія мігранти є питанням національної безпеки. Тож було ухвалено рішення зміцнити сили FRONTEX, щоб мінімізувати загрози.
Під час підсумкової пресконференції, де виступили президент Європейської Ради Шарль Мішель, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, було заявлено, що підтримка України зростатиме. Шарль Мішель торкнувся також теми Китаю. Він заявив, що «для вирішення глобальних питань нам потрібно залучати Китай».
Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що «важливим питанням залишається відповідальність росії за скоєні воєнні злочини». І Європейська комісія є тим органом, який і створює Спецтрибунал щодо росії.
Ульф Крістерссон нагадав, що основним гаслом головування Швеції було зробити «ЄС більш зеленим, безпечним та вільним».
Ульф Крістерссон
Шарль Мішель заявив, що військова підтримка України «робить ближче українську армію до ЄС і НАТО». Щодо безпекових гарантій для нашої держави, то про це стане зрозуміло лише на саміті НАТО у Вільнюсі.
У цілому враження від спілкування з високопосадовцями Європейського Союзу такі: ЄС готовий більше вкладатися в безпеку, далі слідувати курсом накладання санкцій проти росії та надавати військову, гуманітарну, економічну й дипломатичну підтримку України.
Європейський Союз уже постав як геополітичний гравець, але залишається питання подальшого позиціонування Брюсселя в протистоянні між США і Китаєм. Водночас перемога України над росією є і буде залишатися тим завданням для Заходу, від якого залежить майбутнє не лише Європи, а й світу.
