18 квітня набуде чинності ухвалений закон про мобілізацію. Разом з багатьма нормами почнуть діяти і заходи впливу щодо тих, хто ухиляється від виконання конституційного обов’язку.
Порівняно із першим варіантом цього законопроєкту, заходів впливу в ухваленому документі поменшало. АрміяInform розповідає, які обмеження чекають на тих, хто ігнорує ТЦК.
Якщо у початковому варіанті законопроєкту пропонувалося забороняти виїзд за межі України, блокувати рахунки та позбавляти права на керування транспортом, то зараз по суті залишилася лише норма про права: на вимогу ТЦК громадян зможуть обмежувати у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Важливо розуміти, що це обмеження може застосовуватися лише за рішенням суду після відповідного звернення від територіального центру комплектування.
За що саме ТЦК може подати до суду?
Невиконанням обов’язку вважається ігнорування вимог, що прописані в статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема:
Військовозобов’язані та резервісти, які приписані до військових частин, мають з’явитися на збірні пункти ТЦК у строки, зазначені в повістках, або мобілізаційних розпорядженнях.
Інші військовозобов’язані протягом 60 днів мають уточнити свої дані через ЦНАП, електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (наразі його створення є добровільним), або у ТЦК за місцем перебування.
Громадяни, у разі отримання повістки мають прибути у ТЦК в строки, вказані у повістці. (За винятком перешкод стихійного характеру, хвороби, воєнних дій на відповідній території та їхніх наслідків або інших обставин, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк; смерть близьких родичів.)
Невиконання цих вимог надаватиме право ТЦК звертатися до суду. Однак цьому має передувати певна процедура.
Спочатку керівник ТЦК має звернутися до поліції. Адже відтепер правоохоронці мають залучатися до оповіщення, а також адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які порушують законодавство про військовий обов’язок та військову службу.
Якщо поліція не може затримати та доставити військовозобов’язаного, вона письмово про це повідомляє ТЦК. А керівник цього центру комплектування протягом 5 днів надсилає громадянину засобами поштового зв’язку на адресу місця проживання, або перебування вимогу про виконання обов’язку.
Після отримання такої вимоги у військовозобов’язаного є 10 днів, аби прибути до ТЦК. У разі відмови отримати вимогу або у разі неможливості її вручення з інших причин, громадянин вважається повідомленим про вимогу.
Якщо після цього впродовж 10 календарних днів громадянин не виконав зазначеного у вимозі обов’язку, то це дає право ТЦК звертатися до суду.
У разі прийняття позову та відкриття провадження, суд має розглянути справу впродовж 30 днів. Неприбуття на судове засідання не перешкоджатиме його розгляду.
Є випадки, коли суд може відмовити у задоволенні вимог ТЦК:
— це обмеження позбавляє людину основного законного джерела засобів для існування;
— якщо громадянин використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю, або на його утриманні є дорослі з інвалідністю I, II групи та/або дитини з інвалідністю.
Накладене судом обмеження має строк — до виконання зобов’язань, вказаних у вимогах ТЦК, або до завершення мобілізації. Тобто, якщо людина з’явиться до ТЦК, то вже наступного дня його керівник має видати документ, що засвідчує виконання вимог. У разі якщо людину одразу мобілізують, то керівник ТЦК має самостійно надіслати повідомлення державній виконавчій службі про виконання вимог.
Сьогодні поповнення війська відбувається двома способами. Частина українців, отримавши повістку, вирушає до ТЦК та СП для звірки даних.
Інша частина, не чекаючи запрошення від територіальних центрів, сама шукає собі підрозділ. Шляхи перших і других дещо відрізняються.
Тож, як нині відбувається залучення до лав ЗСУ майбутніх контрактників і мобілізованих, кореспонденту АрміяInform розповів уповноважений представник Міністерства оборони України з питань рекрутингу Олексій Бежевець.
Щоб потрапити до конкретного підрозділу, треба отримати згоду (рекомендаційний лист) від військової частини
За словами уповноваженого з питань рекрутингу, нині кандидат, який хоче призватись до війська, може обрати вакантну посаду та відповідну військову частину за допомогою цивільних фахівців у центрах рекрутингу української армії (діють на базі ЦНАПів).
Цей рекрутинговий проєкт реалізується Міністерством оборони України в координації з Генеральним штабом України у тісній співпраці з органами місцевого самоврядування.
Також обрати майбутню посаду у війську можна на онлайн-платформах Lobby X, Work.ua, Robota.ua та OLX.ua, де військові частини безпосередньо розміщують інформацію щодо вакантних посад.
— Обрати посаду і частину є можливість і на сайтах окремих військових частин у мережі «Інтернет», у рекрутингових центрах окремих частин і в ТЦК та СП, де діють відповідні рекрутингові підрозділи терцентрів, — зазначає Олексій Бежевець.
Олексій Бежевець. Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
Він зауважує, що після обрання посади відбуваються комунікації (наприклад, співбесіда) з відповідною військовою частиною, яка здійснює пошук кандидатів на заміщення вакантних посад.
За підсумками таких комунікацій, у разі досягнення взаєморозуміння по усіх істотних умовах, військова частина видає кандидату рекомендаційний лист встановленої форми (відношення. — Ред.).
— Дуже важливий момент. Щоб потрапити на військову службу на обрану вакантну посаду до конкретної військової частини, спочатку необхідно отримати згоду (рекомендаційний лист. — Ред.) від такої частини.
При цьому, якщо особа бажає укласти контракт на проходження військової служби, такий рекомендаційний лист має обов’язковий характер незалежно від того, чи входить частина, що його видала, до переліку військових частин пріоритетного комплектування. Перелік визначається Генеральним штабом ЗСУ, — звертає увагу уповноважений Міноборони.
Він додає, що можливість обрати посаду в конкретній частині, яка входить до вказаного переліку, однакова — як для осіб, які бажають укласти контракт, так і для тих, хто добровільно зголошується на військову службу через мобілізацію.
Питання щодо належності військової частини до переліку частин пріоритетного комплектування можливо з’ясовувати безпосередньо у військовій частині, яка надає рекомендаційний лист.
Олексій Бежевець каже, що якщо військова частина не входить до вказаного переліку, тоді щодо осіб, які мобілізуються, виданий такою частиною рекомендаційний лист не носить обов’язкового характеру для врахування в ТЦК та СП і навчальними центрами.
— А щодо осіб, які мають намір укласти контракт, тут трішки по-іншому. Перед видачею рекомендаційного листа військові частини мають погодити залучення саме цього кандидата з вищим командуванням, а воно, в свою чергу, з Генеральним штабом.
За умови цього погодження виданий такому майбутньому контрактнику рекомендаційний лист має обов’язковий характер при його подальшому оформленні. Слід відмітити, що Генеральний штаб послідовно дотримується позиції щодо максимального сприяння залученню кандидатів на військову службу за контрактом, — наголошує уповноважений.
Покрокові інструкції
Олексій Бежевець пояснює, що за системою рекрутингу діє два алгоритми прийняття на службу — окремо для контрактників і окремо для тих, хто хоче мобілізуватися.
Нижче подаємо обидва.
Алгоритм прийняття громадян України на військову службу за контрактом:
кандидат отримує інформацію щодо наявних вакантних посад від рекрутера (або з інших джерел);
кандидат обирає вакансію, яка його зацікавила;
кандидат (самостійно чи з допомогою рекрутера) комунікує з в/ч з метою отримання рекомендаційного листа від командира в/ч для подальшого прийняття на військову службу за контрактом за конкретною вакантною посадою; представник в/ч може провести тестування (із перевірки фізичної підготовки, психолого-діагностичне тестування відповідно до військово-облікової спеціальності кандидата (далі — ВОС) тощо);
після отримання рекомендаційного листа від командира в/ч, кандидат повинен відвідати ТЦК та СП для уточнення облікових даних, формування особової справи, проходження військово-лікарської комісії (далі — ВЛК), проходження професійно-психологічного відбору;
ТЦК та СП здійснює направлення кандидата для укладення контракту:
— якщо кандидат має досвід проходження військової служби (у т. ч. у складі добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ), які виконують завдання відповідно до контракту) та відібраний за прямою (спорідненою) ВОС — безпосередньо до визначених в/ч згідно з наданими рекомендаційними листами на відповідну посаду;
— якщо кандидат не має досвіду проходження військової служби або відібраний за непрямою ВОС — до Навчального центру (НЦ) для проходження базової загальновійськової підготовки (БЗВП) протягом 1 місяця (а в разі необхідності також проходить навчання із фахової підготовки (ФП), строк якої залежить від конкретної ВОС), після чого відправляється до визначених в/ч згідно з наданими рекомендаційними листами на відповідну посаду;
— якщо кандидат проходив військову службу та відібраний на військову службу за контрактом до в/ч, яка не входить до переліку пріоритетних в/ч — безпосередньо для укладення контракту до такої в/ч після погодження з Генеральним штабом ЗС України;
— якщо кандидат відібраний для прийняття на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу — безпосередньо до в/ч відповідно до наданого рекомендаційного листа з подальшим направленням на курси підвищення кваліфікації (КПК) для проходження підготовки за відповідною ВОС.
— У разі встановлення під час відбору невідповідності кандидата встановленим вимогам до проходження військової служби за контрактом (наприклад, за станом здоров’я), і якщо кандидат виявив бажання проходити військову службу за призовом по мобілізації, то в першу чергу розглядатиметься варіант призову такого кандидата до військової частини, яка надала рекомендаційний лист, — уточнює Олексій Бежевець.
Алгоритм прийняття громадян України на військову службу за системою рекрутингу за призовом під час мобілізації:
1. Кандидати, які бажають проходити військову службу за призовом під час мобілізації, отримують інформацію щодо вакантних посад і, за результатами співбесіди, отримують рекомендаційні листи від командирів в/ч пріоритетного комплектування для їх залучення на військову службу за мобілізацією.
2. Кандидати прибувають із рекомендаційними листами до ТЦК та СП для:
уточнення військово-облікових даних;
проходження ВЛК;
проведення професійно-психологічного відбору.(Якщо після проходження професійно-психологічного відбору встановлено, що кандидат не відповідає вимогам обраної посади, йому пропонують інші посади з урахуванням його професійно-психологічних якостей. Згода кандидата на заміну ВОС або в/ч оформлюється у письмовому вигляді).
оформлення військово-облікових документів.
3. ТЦК СП направляє кандидата для проходження військової служби:
— якщо кандидат має досвід проходження військової служби протягом останніх 10 років та відібраний за прямою (спорідненою) ВОС — безпосередньо до визначених в/ч згідно з наданими рекомендаційними листами на відповідну посаду;
— якщо кандидат не має досвіду проходження військової служби або відібраний за не прямою ВОС — до відповідного НЦ, Навчального батальйону резерву (НБРез), КПК для проходження БЗВП та/або ФП та подальшого направлення до визначеної в/ч.
— Кандидати, які в ТЦК та СП висловили бажання призватися до іншої військової частини, подають відповідну заяву начальнику ТЦК та СП, копія якої надсилається командиру частини, який видав рекомендаційний лист, — пояснює уповноважений.
І окремо наголошує, що навчальним центрам, органам військового управління і ТЦК та СП нині забороняється здійснювати направлення особового складу, який закінчив підготовку відповідного рівня, до інших частин, окрім військових частин пріоритетного комплектування (відповідно до наданих рекомендаційних листів).
На Прикарпатті судитимуть командира роти охорони Івано-Франківського обласного ТЦК та СП, який взяв на фіктивну військову службу футболістів та тренерів ФК «Прикарпаття».
Розслідування встановило, що під керівництвом цього командира фіктивно служили семеро військовослужбовців, серед яких гравці та тренери місцевої професійної футбольної команди. Насправді ж спортсмени на службу не з’являлися та жодних військових обов’язків не виконували.
Така бездіяльність посадовця призвела до безпідставного нарахування їм грошового забезпечення. Сума завданих державі збитків за дні псевдослужби сягла 1,5 мільйона гривень. Частину із цих коштів командир вже повернув на етапі досудового розслідування.
Наразі він відсторонений від посади.
Як повідомляла АрміяInform, на Донеччині викрито посадовців одного з підрозділів, які безпідставно виплатили 3,5 млн грн «бойових» військовим.
Це сталося вдень 6 квітня у Деснянському районі столиці.
Про напад повідомило Оперативне командування «Північ».
За його даними, військовослужбовці Деснянського районного ТЦК та СП проводили оповіщення громадян.
Під час розмови з військовозобов’язаним інший чоловік 1972 року народження підійшов зі спини й ударив рукою по голові одного з військовослужбовців ТЦК.
Після цього дістав із сумки ніж та хотів вдарити ним другого військовослужбовця. Надалі чоловік з ножем продовжував погрожувати, переслідуючи групу військових.
Не застосовуючи сили та намагаючись заспокоїти чоловіка, тримаючи його на дистанції, військовослужбовці викликали поліцію. Працівники Нацполіції затримали нападника.
ОК «Південь» наголошує: за перешкоджання роботі представників ТЦК передбачена кримінальна відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України «Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період» тягне за собою позбавлення волі терміном від 5 до 8 років.
АрміяInform пояснила, чому варто звернутись до рекрутерів у ТЦК.
Працівниками СБУ у ході слідчих дій по справі ексочільника Чернігівської обласної ВЛК було затримано військовослужбовця Чернігівського обласного ТЦК та СП.
За його даними, військовослужбовця затримали за підозрою у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань), ч. 3 ст. 332 (Незаконне переправлення осіб через державний кордон України), ч. 3 ст. 368 КК України (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).
Триває досудове слідство, військовослужбовець перебуває під вартою.
Керівництво та особовий склад оперативного командування «Північ» категорично засуджують протиправні вчинки та всебічно сприятимуть проведенню розслідування.
Крім того, у Чернігівському обласному ТЦК та СП призначено службове розслідування з метою з’ясування всіх обставин.
Як повідомляла АрміяInform, майже $1 млн вилучено в затриманого ексочільника ВЛК Чернігівщини.
Знайшовши вакансію й обравши посаду для проходження служби у лавах ЗСУ за контрактом чи офіційною мобілізацією до завершення воєнного стану, бажано підготувати пакет документів для ТЦК СП.
Частину з них за усталеною формою ви будете заповнювати на місці, про інші ж слід завчасно подбати самостійно.
Рекомендаційний лист
Почати варто з рекомендаційного листа командира військової частини, в якій ви плануєте служити. Отримати його можна після відповідної співбесіди, якщо ваша освіта, фахові знання і досвід відповідають вимогам для заміщення наявної в частині вакантної посади.
Після погодження з обох сторін кандидату надають рекомендаційний лист, який називають також письмовою згодою або погодженням від підрозділу.
Мати цей документ перед зверненням до ТЦК СП для служби за контрактом або офіційною мобілізацією не обов’язково. Однак його наявність є вкрай бажаною, оскільки це гарантує, що ТЦК СП чи навчальний центр направлять вас для проходження служби саме до тієї військової частини і на ту посаду, які зазначені в рекомендаційному листі.
Згідно з роз’ясненнями Міноборони щодо нового алгоритму рекрутингу до лав ЗСУ, ТЦК СП та навчальні центри зобов’язані направляти рекрутів на проходження служби до військових частин пріоритетного комплектування строго згідно наданих рекомендаційних листів.
Про форму укладання рекомендаційного листа подбають у військовій частині (підрозділі), однак варто звернути увагу на те, щоб в ньому навели дані про вашу освіту, попередній досвід роботи, які мають відповідати вимогам до заміщення вакантної посади, та інформацію про службу в ЗС України (у разі, якщо ви її раніше проходили).
Автобіографія
На відміну від рекомендаційного листа, який вам має надати військова частина, в якій ви плануєте проходити службу, автобіографію слід підготувати самостійно. Причому зробити це слід у двох варіантах — друкованому і рукописному. Текст документа, звісно, в обох випадках буде ідентичним.
Укладається автобіографія в довільній формі, але з обов’язковим наведенням таких відомостей:
Повне прізвище, ім’я та по-батькові
Дата і місце народження
Здобута освіта (починаючи зі школи) із зазначенням часу навчання у відповідних закладах та/або часу їхнього закінчення
Попередні місця роботи (за наявності) із зазначенням посади та терміну перебування на ній
Місце реєстрації проживання та (за потреби) фактичного перебування
Контактний номер телефона
Інформація про членів родини (із зазначенням їхніх повних прізвищ, імен та по-батькові, року народження, місця роботи і посади (за наявності) і місця проживання).
Наприкінці автобіографії зазначається, чи притягувалися ви або ваші близькі родичі до кримінальної відповідальності та чи перебувають на обліку в органах внутрішніх справ.
Завіряється автобіографія особистим підписом з розшифровкою імені та прізвища.
Характеристика (резюме) з попереднього місця роботи або навчання
Також завчасно слід подбати про характеристику або резюме з попереднього місця роботи чи навчання. Цей документ так само укладається в довільній формі з обов’язковим наведенням таких відомостей:
Прізвище, ім’я та по-батькові особи, якій надається характеристика (резюме)
Назва місця роботи або навчання
Час роботи (навчання) на підприємстві (фірмі, установі, закладі тощо)
Посада (посади), які ви обіймали під час роботи
Професійний досвід, фахові знання, уміння й навички
Особисті якості, які впливають на виконання професійних посадових обов’язків та налагодження стосунків в робочому колективі
Дані про премії і нагороди (догани або стягнення), отримані за час роботи (навчання)
За характеристикою варто завчасно звернутись за місцем роботи або навчання, оскільки підготовка цього документа може зайняти певний час. Швидше за все ваше звернення не буде першим, бо практика укладання таких документів є доволі поширеною, тож укладатимуть документи за відомою усталеною схемою.
Завіряється характеристика (резюме) підписом керівника (відповідальної особи) та печаткою за місцем попередньої роботи (навчання). Це слід зробити і з копією трудової книжки, про яку йтиметься далі.
Ксерокопії документів
Наступні документи підготувати ще простіше — це звичайні ксерокопії. До їхнього переліку належать:
Копія паспорта (ID-паспорта) громадянина України
Копія картки платника податків (довідки про присвоєння ідентифікаційного номера)
Копія документа про народження
Копії документів про освіту
Копія документа військового обліку (військовий квиток або приписне свідоцтво)
Копія документа про шлюб або розірвання шлюбу (за наявності)
Копія документів про народження дитини/дітей (за наявності)
Довідка про трудову діяльність (копія трудової книжки)
У наведеному переліку слід звернути увагу на останню позицію, оскільки копію трудової книжки слід завірити за попереднім місцем роботи. Зробити це можна одночасно з отриманням характеристики.
Довідки з «Дії» та фотокартки
Ще два документи слід згенерувати на Єдиному порталі державних послуг онлайн «Дія». Для цього у розділі «Сервіси» слід обрати вкладку «Довідки та витяги» і далі згенерувати документи:
Витяг про несудимість (витяг з інформативно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»)
Витяг про місце проживання (копія довідки про реєстрацію місця проживання особи)
Завершує перелік документів набір фотокарток:
Дві фотокартки розміром 9×12
Стандартний блок з восьми фотокарток 3×4 (шість з них долучать до особової справи у ТЦК СП, інші знадобляться для проходження військово-лікарської комісії)
Про те, які документи знадобляться для проходження ВЛК і як це буде відбуватися — читайте в нашому наступному матеріалі.
31-річний штаб-сержант об’єднаного міського ТЦК та СП висунув військовозобов’язаному вимогу щодо купівлі у його помешкання вхідних дверей за майже 24 тисячі гривень.
За даними слідства, службовець обіцяв, за встановлені двері, забезпечити анулювання врученої повістки та не вносити до інформаційних підсистем відомостей про його розшук.
Затримали підозрюваного під час одержання чека про підтвердження оплати послуг.
Наразі йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави.
На Закарпатті судитимуть експосадовця районного ТЦК та СП, який змушував солдатів будувати будинок. Йому загрожує від 8 до 12 років позбавлення волі.
Про це повідомляє Спеціалізована прокуратура Західного регіону.
«44-річний колишній начальник відділу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки порушив порядок проходження військової служби та в умовах воєнного стану залучив шістьох військових до будівництва і ремонту приватного будинку, що знаходиться на земельній ділянці його близької родички у селищі Перечин на Закарпатті», — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що підлеглі виконували протиправну вказівку свого тодішнього керівника у службовий час, отримуючи при цьому грошове забезпечення.
«Їм безпідставно нараховано понад 527 тис грн бюджетних коштів. Прокурори заявили до суду цивільний позов для відшкодування завданих державі збитків», — повідомили у спецпрокуратурі.
Наразі обвинуваченого звільнено із посади.
Як повідомляла АрміяInform, керівників обласного та районного ТЦК на Рівненщині судитимуть за незаконне збагачення та побиття підлеглого.
30 січня Кабінет Міністрів України схвалив і передав до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту про мобілізацію (№10449). Серед іншого уряд пропонує обмеження для тих, хто ухиляється від виконання своїх обов’язків.
АрміяInform розповідає про запропоновані заходи впливу.
Які саме обмеження пропонуються?
Тимчасова заборона виїзду за межі України;
Тимчасове позбавлення права керувати транспортними засобами;
Тимчасове накладання арешту на кошти та інші цінності.
Важливо розуміти, що всі ці обмеження можуть застосовуватися лише за рішенням суду після відповідного звернення від територіального центру комплектування.
Що буде вважатися невиконанням обов’язків?
Це регламентується частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яку новий законопроєкт пропонує розширити. Зокрема, під час мобілізації:
Військовозобов’язані та резервісти мають з’явитися в частини, до яких приписані, або до на збірні пункти ТЦК у строки, зазначені в повістках, або мобілізаційних розпорядженнях.
Інші військовозобов’язані протягом 60 днів мають уточни свої дані через ЦНАП, електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (Згідно із законопроектом громадяни будуть зобов’язані реєструвати такий електронний кабінет), або у ТЦК за місцем перебування.
Військовозобов’язані, у разі отримання повістки мають прибути у ТЦК в строки, вказані у повістці.
Ігнорування цих вимог вважатиметься невиконанням обов’язку, що надаватиме право ТЦК звертатися до суду. Однак цьому має передувати певна процедура.
В першу чергу представники ТЦК зможуть звертатися до Національної поліції. В законопроєкті пропонується залучення працівників поліції до оповіщення, а також адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які порушують законодавство про військовий обов’язок та військову службу.
Якщо впродовж 15 днів військовозобов’язаний не з’являється, а поліція не може провести затримання та доставлення, то протягом 5 днів керівник ТЦК надсилає громадянину або в електронний кабінет, або в паперовій формі засобами поштового зв’язку на адресу місця проживання громадянина вимогу про виконання обов’язку.
У разі відмови громадянина отримати вимогу або у разі неможливості вручення вимоги з інших причин, громадянин вважається повідомленим про вимогу, а вимога вважається врученою.
Якщо після цього впродовж 10 календарних днів громадянин не виконав зазначеного у вимозі обов’язку, не з’явився у відповідному ТЦК (або закордонної дипломатичної установи України, якщо перебуває за кордоном), то це дає право ТЦК звертатися до суду. Сама вимога може бути оскаржена в суді.
Накладені судом обмеження на громадян мають строк – до виконання зобов’язань, вказаних у вимогах ТЦК.
До речі, новим законопроєктом пропонується надати поліцейським право у період дії воєнного стану вимагати у чоловіків віком від 18 до 60 років пред’явлення військово-облікового документу.
А громадян України зобов’язати мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред’являти їх за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Учора Кабінет Міністрів України передав до Верховної Ради оновлений законопроєкт (№ 10449) про мобілізацію.
Зокрема, у статті 23-й цього документу йдеться про категорії громадян, які матимуть право на відстрочку від призову під час мобілізації.
Законопроєкт ще не проголосований, але у разі його схвалення у парламенті, чинними стануть деякі зміни.
Чи залишать відстрочку студентам? За яких умов батьки 3-х дітей матимуть право не служити? Та кого з цивільних працівників силових структур не призиватимуть під час мобілізації?
Про головні зміни, які пропонує новий законопроєкт, читайте у нашому матеріалі.
Батьки-одинаки: у якому випадку не призиватимуть?
Законопроєкт № 10449 залишає право на відстрочку для громадян, у яких є «бронь» від держави. Але цього разу уточнюється, що ці люди мають перебувати на спеціальному військовому обліку.
Визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я так само матимуть можливість відстрочки. Але на відміну від чинного Закону, де зафіксований термін «до шести місяців», у новому проєкті пропонується можливість збільшення цього строку до 12 місяців.
Жінки та чоловіки, які мають трьох та більше дітей, але не сплачували аліменти більше трьох місяців, можуть бути призваними на службу.
Мати чи батько, які самі виховують дитину, не призиватимуться лише у випадку, коли другий з батьків «помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим».
Додалося уточнення щодо відстрочки для усиновителів. Тепер йдеться про тих, хто мав на утриманні дітей, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування. У цьому ж абзаці разом з опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями тепер згадуються і патронатні вихователі, на утриманні яких «перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років».
У діючому Законі нині йдеться про те, що на відстрочку мають право громадяни, які доглядають за «батьками своїми чи дружини (чоловіка)». У новому ж законопроєкті пропонується залишити тільки тих, хто доглядає своїх батьків, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду.
Окремо у документі йдеться про українців, які доглядають за інвалідами. У новій редакції цей абзац детально розтлумачує, хто з них матиме право не служити.
Тепер це «члени сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за нею, а також члени сім’ї другого ступеню споріднення (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення чи їх фізичної неспроможності)» та «члени сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю II групи, зайняті постійним доглядом за нею, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий постійний догляд».
Якщо загинув дід, баба чи неповнорідний брат, чи дає це право на відстрочку
У пропонованому варіанті законопроєкту до народних депутатів, які не підлягають призову на військову службу, пропонується додати керівників міністерств, їх заступників та «керівників державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України».
Також пропонується не призивати суддів, суддів Конституційного Суду України, членів Вищої ради правосуддя та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
У абзац, де згадуються цивільні працівники силових структур, тепер додалися їхні колеги з Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, установ експертної служби МВС. Вони тепер також матимуть право на відстрочку.
У той же час, прибрали з цього переліку працівників підприємств, установ та організацій Міноборони, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України.
Окремо згадали у законопроєкті і студентів. Згідно новому варіанту не підлягатимуть призову «здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній у частині другій статті 10 Закону України „Про освіту“ (крім аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту), а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури».
У абзац, де йдеться про наукових і науково-педагогічних працівників, додались «педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти», яким теж пропонується дати відстрочку.
У чинному законодавстві вказується, хто має право не служити з громадян, у яких під час нинішньої російсько-української війни загинули або пропали безвісти рідні. У законопроєкті ж цей перелік зазнав змін. Тепер ті українці, у яких загинули чи пропали безвісти дід, баба або неповнорідний брат, не зможуть претендувати на відстрочку.
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби у запас у зв’язку із закінченням строку служби. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
Це перелік головних змін. Повний текст законопроєкту можна прочитати тут.
