Світовий банк 14 грудня оголосив про виділення 1,34 мільярда доларів додаткової фінансової допомоги для забезпечення критично важливих державних послуг на національному та регіональному рівнях в Україні.
Як повідомляє в релізі банку, цей пакет фінансування надається в рамках проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні(PEACE)», який є невід’ємною частиною пакету міжнародної підтримки для України, спрямованої на задоволення її фінансових потреб у 2024 році.
Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, ці кошти будуть направлені на виплату пенсій, зарплат вчителів, підтримку ВПО та інші пріоритетні видатки держбюджету.
«Основна частина цього пакету фінансування – 1,086 млрд – це кошти Уряду Японії. Інше – гранти від США, Швейцарії та Фонду підтримки, відновлення та реформування України (URTF)», – написав він у телеграмі.
Прем’єр додав, що фінансова допомога міжнародних партнерів дає можливість забезпечувати макрофінансову стабільність України та спрямовувати всі внутрішні ресурси на потреби армії.
Після вторгнення Росії в Україну разом із схваленим сьогодні пакетом допомоги Світовий банк вже мобілізував понад 39 мільярдів доларів США екстреного фінансування на підтримку України.
Цього тижня президент України Володимир Зеленський у рамках візиту до Сполучених Штатів провів зустріч із президентом Світового банку Аджаєм Бангою. За словами президента, у ході зустрічі «обговорили шляхи зміцнення української фінансової системи, стратегію відновлення іпотечного кредитування, механізми використання заморожених російських активів на користь України».
Україна та Швеція обговорюють спільну роботу у сфері інновацій, досвіду, здобутого під час бойових дій, а також питання військової допомоги й оборонні теми загалом.
Про це йшлося під час зустрічі Міністра оборони України Рустема Умерова, заступника Міністра оборони України генерал-лейтенанта Івана Гаврилюка та Верховного головнокомандувача Збройних сил Швеції генерала Мікаеля Бюдена.
Серед тем на порядку денному було й потенційне постачання ЗСУ літаків Gripen.
«Триває плідна двостороння робота стосовно передачі нам літаків Gripen», — сказав Іван Гаврилюк.
Заступник міністра додав, що є «певні питання, пов’язані з НАТО», однак висловив сподівання, що «спільними зусиллями у нас вийде отримати ці літаки».
Головнокомандувач Збройних сил Швеції генерал Мікаель Бюден, який очолював шведську делегацію, зазначив, що питання передачі літаків Gripen Україні обговорюється як на політичному, так і на військовому операційному рівні.
«Я знаю, що діалог між нашими країнами триває. Тож ми в очікуванні політичних рішень», — сказав генерал Бюден.
Голодомор одна з найстрашніших трагедій українського народу: в 1932-1933 роках від умисно організованого радянською владою голоду загинуло понад 4 млн українців, або 13% населення. Згадки про «великий голод» є чи не в кожній родині. Яке було і яке зараз ставлення до цієї болючої теми у сучасного населення країни? Соціологічна група «Рейтинг» досліджувала це питання з 2010 року, проводячи щорічний моніторинг.
До Вашої уваги — динаміка ставлення до Голодомору 1932-33 рр.
У 2010 р. 60% опитаних групою Рейтинг відповідали ствердно на питання «Чи погоджуєтесь Ви з тим, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу?»
А за результатами останнього опитування Рейтингу, 2023 року, 92% погоджуються з вищенаведеним твердженням. Лише 4% — заперечують це, вагалися з відповіддю — 4%.
За останні десять років відбулося зростання у півтори рази кількості респондентів, які погоджуються з тезою про те, що Голодомор 1932-33 років є геноцидом Українського народу. Голодомор 1932-33 рр. визнають геноцидом абсолютна більшість мешканців як західних, центральних, так і південно-східних областей країни. Також не зафіксовано значних відхилень у вікових розподілах у цьому питанні.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Президентом Латвійської Республіки Едгарсом Рінкевичсом, який перебуває з візитом у нашій країні.
Глава держави подякував Президенту Латвії за відвідання села Ягідного на Чернігівщині, де російські окупанти майже місяць утримували в нелюдських умовах полонених українців.
«Це лише один із небагатьох прикладів російського терору проти українців, але цей приклад настільки красномовний у своїй жорстокості, що з нього одного абсолютно зрозуміло, чим стала сьогоднішня Росія. Ми повинні перемогти тут, в Україні, інакше це зло агресії може прийти в міста й села інших народів, передусім сусідів Росії», — сказав Володимир Зеленський під час зустрічі з представниками ЗМІ за результатами переговорів з Едгарсом Рінкевичсом у Києві.
Президент України висловив переконання, що наша держава спільно з партнерами має достатньо сил, щоб зупинити антиєвропейську російську агресію. Він зауважив, що Латвія допомагає Україні з перших годин повномасштабного вторгнення РФ.
Глава держави поінформував латвійського лідера про ситуацію на полі бою та оборонні потреби України.
«Ми вдячні за всю надану нашій державі латвійську підтримку. Зокрема, за нещодавнє рішення про черговий пакет, що містить і снаряди, і міномети, і інші військові засоби. Ми обговорили, як зробити сталим постачання та виробництво необхідних снарядів, зброї для нашої оборони. Також я звернувся до пана Президента щодо можливості підтримати Україну броньованою технікою для евакуації наших поранених воїнів із поля бою», — сказав Володимир Зеленський.
Президенти обговорили можливості посилення української протиповітряної оборони, зокрема на фронті та в прибережній частині Чорного моря.
Глава держави подякував Латвії за підтримку санкційної політики щодо Росії.
Він також висловив подяку всім партнерам України, які шукають коректні юридичні рішення для того, щоб активи агресора були спрямовані постраждалим від російської агресії. Президент наголосив, що кошти агресора мають працювати для відновлення України після бойових дій, і наша країна буде вдячна Латвії за відповідну підтримку.
Володимир Зеленський відзначив важливість співпраці між Україною та Латвією в енергетичній сфері, у напрямку відбудови, зокрема у відновленні медичних установ, шкіл, а також у будівництві бомбосховищ для освітньої інфраструктури.
Крім того, лідери обговорили відносини двох держав на рівні інституцій Євросоюзу.
«Латвія принципово підтримує повноправний вступ України у Європейський Союз. Я поінформував про виконання Україною рекомендацій Єврокомісії, що було передумовою для початку переговорів», — сказав Президент.
Глава держави подякував Латвії та особисто Едгарсу Рінкевичсу за готовність зберегти енергійний підхід до співпраці Євросоюзу з Україною.
Під час зустрічі президенти також обговорили зусилля щодо реалізації пунктів Формули миру.
Зі свого боку Едгарс Рінкевичс висловив повну підтримку Формули миру Президента Володимира Зеленського і назвав її єдиним шляхом завершення війни в Україні.
Він також зазначив, що Латвія долучається до роботи з повернення до України незаконно депортованих Росією дітей.
Крім того, Латвійська Республіка готова до подальшої співпраці в напрямі притягнення РФ до відповідальності та створення відповідного трибуналу.
Президент Латвії наголосив, що політична, економічна й військова підтримка України з боку його держави залишиться непохитною.
«Ми обговорили продовження військової підтримки України. Цього року Латвія підготувала 3 тисячі військовослужбовців для ЗСУ. І будемо це робити наступного року. Ми також завершуємо підготовку наступного пакета військової допомоги, який буде відправлено в Україну», — повідомив Едгарс Рінкевичс.
Він також відзначив прогрес України в реформуванні й виконанні критеріїв щодо членства у Європейському Союзі.
«Вважаємо, що Євросоюз має відповідним чином відреагувати, розпочавши переговорний процес», — сказав Президент Латвії.
Едгарс Рінкевичс наголосив на важливості забезпечення експорту зернових з українських портів, зокрема до країн Глобального Півдня, про що йтиметься на другому саміті ініціативи Grain from Ukraine, який відбудеться незабаром.
Протягом вчорашніх он-лайн переговорів у форматі Рамштайн «двічі прозвучала дуже чітка заява про те, що не може йтися ні про який вибір, США стоять поруч з Ізраїлем, але одночасно повністю віддані всім своїм зобов’язанням з підтримки України». Про це сказав начальник Управління преси та інформації Міністерства оборони України Ілларіон Павлюк на брифінгу щодо підсумків 17-тої зустрічі у форматі Рамштайн, інформує пресслужба військового відомства.
«Дуже важливим є те, що вчора наш ключовий партнер США, а саме Міністр оборони Ллойд Остін, фактично зняли будь-які спекуляції з приводу того, що США нібито доводиться обирати між Ізраїлем і Україною», — наголосив Ілларіон Павлюк.
За його словами, і «непублічні заяви також свідчили не тільки про глибоку підтримку, а й про чудове розуміння партнерами, для чого вони підтримують Україну і розуміння того, що ця підтримка потрібна не тільки Україні, вона потрібна цивілізованому світу і їхнім країнам так само».
Нагадаємо, 17-а зустріч Контактної групи з питань оборони України у рамках формату Рамштайн пройшла у середу, 22 листопада. Участь у ній взяли очільники оборонних відомств понад 50-ти країн.
Верховна Рада схвалила проєкт держбюджету на 2024 в цілому, повідомив народний депутат від фракції «Голос», перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк
«За» проголосували 276 депутатів.
Голова парламентського бюджетного комітету, депутатка від фракції «Слуга народу» Роксолана Підласа повідомила, що до другого читання проєкт бюджету зазнав мінімальних змін.
«План по доходах збільшили на 22,2 млрд грн за рахунок збільшення в основному ПДВ з ввезених в Україну товарів, а також податку на прибуток банків, ввізного мита і рентної плати. Основна стаття видатків – оборона. 22,1% або 1,69 трлн грн будуть спрямовані для забезпечення сил безпеки та оборони. Передбачені також видатки на розвиток оборонно-промислового комплексу: 43 млрд грн на виробництво БПЛА, а також 43 млрд грн на виробництво боєприпасів та зброї в Україні», – написала вона на своїй сторінці в фейсбуці.
За її словами, кошти на сектор нацбезпеки та оборони покриваються винятково внутрішніми надходженнями – податками, митними платежами, дивідендами держкомпаній, приватизацією та коштами від розміщення ОВДП.
Голова парламентського бюджетного комітету додала, що решта видатків потрапляють в площину дефіциту бюджету, який передбачено у сумі 1,57 трлн грн.
«Фінансування державного бюджету буде здійснюватися за рахунок зовнішніх запозичень (1,67 трлн грн) та розміщення ОВДП (525,9 млрд грн), а також надходжень від приватизації (4 млрд грн)», – написала Підласа.
Зростання ВВП наразі прогнозується на рівні 4,6%, інфляція – 9,7%. Очікується, що середньорічний курс долара складе 40,7 грн, додала вона.
Коментуючи схвалення депутатами проєкту держбюджету, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що «всі внутрішні ресурси підуть на те, щоб вистояти та перемогти ворога.
«Практично 50% наших видатків – на оборону та безпеку України. Буде ще більше зброї та техніки, більше дронів, боєприпасів, ракет. Кожна гривня платників податків піде на армію», – написав він у телеграмі.
Володимир Зеленський подякував Туреччині за незмінну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.
Сторони обговорили наступний раунд переговорів щодо Формули миру, який відбудеться на Мальті.
«Туреччина братиме участь, додаючи свій авторитетний голос і позицію», — йдеться у повідомленні.
Також обговорили продовольчу безпеку.
«Попри зрив росією Чорноморської зернової ініціативи, Україна залишається відданою своїй життєво важливій ролі гаранта глобальної продовольчої безпеки та забезпечує роботу Чорноморського зернового коридору», — зазначив Володимир Зеленський.
Крім того, лідери двох країн обговорили ситуацію на Близькому Сході й погодилися з необхідністю забезпечити захист цивільних осіб та повагу до гуманітарного права.
Злочини проти довкілля в ході російської агресії є «злочинами проти України як держави» – про це заявив генеральний прокурор Андрій Костін під час міжнародної конференції United for Justice.United for Nature («Об’єднані заради правосуддя. Об’єднані заради природи») у Києві 20 жовтня. Його слова цитує Офіс генерального прокурора.
Конференція, за формулюванням ОГП, присвячена «екологічним викликам, пов’язаним із руйнівним впливом російської агресії».
За його словами, рік тому Офіс генпрокурора сконцентрував увагу на розслідуванні злочинів проти природного довкілля.
«Ми перші в історії людства, хто розслідує злочини проти навколишнього природного середовища як воєнні злочини. Ми співпрацюємо зі всіма нашими міжнародними партнерами на цьому напрямі. Будучи першими, ми не маємо права зробити помилку», – заявив він.
Костін додав, що українська правоохоронна система має на меті, зокрема, «створити відповідні стандарти притягнення до відповідальності» винних у воєнних злочинах і в інших країнах.
«Це має виконати превентивну роль для того, щоб інші агресори розуміли, що відповідальність за злочини проти навколишнього природного середовища, як за воєнні злочини – буде повною», – пояснив він.
Офіс наводить оцінку Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, за якою збитки довкіллю України, завдані російською агресією, перевищують 58 мільярдів доларів.
Жахливі повідомлення з Ізраїлю. Мої співчуття всім, чиї рідні та близькі загинули від терористичної атаки: написав Президент України Володимир Зеленський у своєму Телеграм-каналі.
Віримо, що порядок буде відновлено й терористи будуть знищені.
Ніде у світі не можна давати жодного шансу терору, бо терор завжди є злочином не просто проти однієї країни чи його конкретних жертв, а проти людяності як такої та всього нашого світу.
Хоч би хто використовував терор, це злочин проти світу. Хоч би хто спонсорував терор, це злочин проти світу.
Світ має бути обʼєднаний та солідарний, щоб терор ніколи й ніде не намагався підкорити чи зламати життя.
Право Ізраїлю на захист не підлягає сумніву.
Усі обставини цієї терористичної атаки мають бути зʼясовані, щоб світ знав і притягнув до відповідальності кожного, хто спонукав до нападу та допоміг його організації.
Усі громадяни України, які перебувають у зоні небезпеки, мають уважно дотримуватись інструкцій сил безпеки на місці та пильно стежити за інформацією. Будь ласка, бережіть себе! МЗС України та наше посольство в Ізраїлі готові допомогти в будь-якій ситуації. Створено оперативний штаб для допомоги українцям в Ізраїлі. Якщо ви потребуєте допомоги, будь ласка, невідкладно звертайтесь у будь-який спосіб, який вам доступний, до будь-якого нашого дипломатичного чи консульського представництва.
Кожне життя має значення! Кожен прояв терору засуджуємо.
Реалізації програми швидкого відновлення — один із пріоритетів роботи Уряду. Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив під час Години запитань до Уряду у Верховній Раді.
«Потреби швидкої відбудови України залишаються на рівні до 15 млрд доларів. Цього року було профінансовано лише частину потреб, решта витрат переходять на 2024 рік», — зазначив Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр також повідомив, що була переформатована робота Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України, і тепер до її керівного комітету входять союзники із країн G7 та Європейського Союзу.
«Одним із головних завдань платформи цього року і на наступний рік є забезпечити фінансування проектів відновлення», — наголосив Глава Уряду.
Загалом, за його словами, у 2023 р. з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії на різні програми відновлення було виділено 62,3 млрд грн. Кошти спрямовані, зокрема, на роботи на об’єктах енергетики, будівництво водогонів, будівництво та відновлення об’єктів інфраструктури, на експериментальний проект комплексного відновлення шести населених пунктів, а також місцевим бюджетам для реалізації проектів на об’єктах соціальної сфери та житлово-комунального господарства.
Також в Україні активно реалізовується запроваджена Урядом програма єВідновлення, на яку виділено 4,4 млрд гривень. І вже для 16 тисяч українських родин погоджено виплати на ремонти осель. Наразі впроваджуються житлові сертифікати для тих, чиє житло повністю зруйноване, якими можна буде скористатися вже у листопаді. Третій компонент програми — це відшкодування тим, хто зробив ремонти власним коштом.
Важливим питання на сьогодні є гуманітарне розмінування, на яке у проекті Держбюджету на 2024 рік закладено 2 млрд грн. За словами Прем’єр-міністра, відповідно до Плану розмінування сільськогосподарських земель на деокупованих територіях потрібно обстежити 470 тис. гектарів.
«Запускаємо ринок послуг із гуманітарного розмінування через Prozorro. Компанії-власники земель зможуть закуповувати послугу розмінування від офіційних ліцензованих операторів. Держава далі повністю, або частково буде компенсувати витрати. Це має суттєво прискорити процес очищення земель там, де це можливо», — повідомив Денис Шмигаль.
Крім того, за словами Глави Уряду, незабаром планується Міжнародна донорська конференція з гуманітарного розмінування України в Хорватії, на якій очікується залучення додаткових фінансових ресурсів від різних країн, донорів та організацій.
Також Прем’єр-міністр зазначив, що йде активна робота з партнерами щодо наповнення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок конфіскованих російських активів.
