Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому проект Закону про внесення змін до статті 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо окремих питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги), реєстр. №7415.
Закон розроблено з метою приведення норми згаданого Закону у відповідність до рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2022 від 6 квітня 2022 року. Вказаним Рішенням пункт 4 статті 163 Закону був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Зокрема, Конституційний Суд України визнав, що «оспорювані приписи Закону, якими встановлено обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі за умови встановлення вищої групи інвалідності (або більшого відсотка втрати працездатності) лише протягом двох років, не узгоджуються з засадничими конституційними цінностями».
Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №7414, який тимчасово забороняє банкам, небанківським установам та колекторам стягувати з військових прострочені борги, про що йдеться на сайті Ради. Документ прийняли за основу зі скороченням терміну підготовки до другого читання.
Згідно з документом, заборона стосується військовослужбовців ЗСУ та інших утворених військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Держслужби спеціального зв’язку, які проходять військову службу на території України, а також українців, які виконують військовий обов’язок за межами України.
Окрім того, зміни стосуються військовослужбовців, які отримали інвалідність внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби та членів їхніх сімей; військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні та спеціальні збори; членів добровольчих формувань територіальних громад під час участі у підготовці формувань та виконання завдань територіальної оборони України.
«Україна розглядає співпрацю у форматі Ініціативи трьох морів, як невід’ємну і прикладну складову інтеграції України до європейського політичного, економічного, енергетичного, безпекового та гуманітарного простору», — звернулася до учасників та учасниць другого дня саміту Ініціативи трьох морів у Ризі Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк та додала, що без України неможливо уявити повноцінний розвиток Тримор’я. Повідомляє пресслужба Верховної Ради.
Віцеспікерка зауважила, що поділяє думку Прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького, який нещодавно заявив, що «Ініціатива трьох морів неможлива без залучення до неї вільної і суверенної України». «Україна зараз бореться за свій суверенітет, але в широкому сенсі — і за суверенітет держав Тримор’я», — заявив, зі свого боку, Матеуш Моравецький.
«Без України архітектура Тримор’я буде неповною. Ми є великою чорноморською державою. Протяжність української берегової лінії Чорного моря становить 1540 кілометрів, що є майже половиною від її загальної довжини. Присутність України у Тримор’ї робить довершеною як міжрегіональну, так і європейську архітектуру безпеки, транспортної та енергетичної інфраструктури», — зазначила Олена Кондратюк.
[embedded content]
Окрім того, Заступниця Голови Парламенту окреслила, яким може бути внесок України у розвиток Тримор’я. Насамперед Україна — це гарант продовольчої безпеки, це транспортні та енергетичні коридори з півночі на південь. Також це масштабний газовий коридор «Північ-Південь», який може бути посилений можливостями України, що володіє одними з найбільших підземних газосховищ та найбільш розгалуженою системою транспортування і розподілу природного газу. «Українська інфраструктура транспортування та зберігання газу має величезний профіцит потужності, сполучена із сусідніми країнами-учасницями 3SI — Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею — та може задовольнити потреби всіх країн Тримор’я», — додала вона, акцентувавши, що саме в Україні можна створити газовий хаб, який буде сполучатися зі згаданим коридором інтерконектором «Україна-Польща».
«Це — створення основного транс’європейського коридору VIA CARPATHIA. У цьому проекті Україна може відігравати роль логістичного центру, з’єднавши північну та південну частини Європи», — повідомила Олена Кондратюк, наголосивши, що Україна зацікавлена в реалізації проекту Rail Baltica, частиною якого має стати швидкісна залізнична лінія «Варшава-Київ».
«Перспективним є вантажний коридор між Литвою та Україною Viking Train. До того ж, Україна здатна надати підтримку багатьом цифровим інфраструктурним проектам, зробити значний внесок у сферу фінансових технологій, такі програми як Digital Europe Programme, Life Programme, Single Market Programme», — зазначила Віцеспікерка.
Заступниця Голови Верховної Ради України зауважила, що Україна здобула реальний досвід у сфері кібербезпеки: «Разом із державами-членами 3SI (особливо Балтійськими) ми володіємо та можемо ділитися унікальними знаннями боротьби з кіберзагрозами».
Окрім того, Олена Кондратюк наголосила, що Україна має найбільш досвідчену та боєздатну армію в Європі, яка може суттєво посилити безпеку Міжмор’я та всього Європейського Союзу.
Також Україна зацікавлена у культурних обмінах та спільній протидії російській гуманітарній агресії.
«Водночас Тримор’я може відіграти головну роль у повоєнній відбудові України. Тому звернулася до лідерів 12 країн ЄС, які входять до Тримор’я, з проханням розглянути надання Україні статусу повноправного члена Ініціативи трьох морів», — повідомила Олена Кондратюк.
Насамкінець Віцеспікерка Парламенту розповіла, що за останні два місяці особисто відвідала більшість країн Тримор’я: «Як прихильниця парламентаризму і парламентської дипломатії, вважаю, що національні парламенти мають активно долучитися до розвитку Ініціативи трьох морів».
Саме тому Олена Кондратюк внесла на розгляд й обговорення Саміту ідею створення Парламентської Асамблеї Тримор’я, яка може стати міцним фундаментом взаємодії.
«Війна в Європі припиниться тоді, коли ми спільними зусиллями зупинимо путіна. Україні потрібна наступальна зброя. Нам потрібен мир, нам потрібна Перемога! Лише Перемога зробить Європу по-справжньому вільною, сильною і самодостатньою», — резюмувала Заступниця Голови Верховної Ради України.
Як повідомляє на своїй сторінці Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, у Старобільську заплановано відкриття найбільшого на тимчасово окупованій території Луганщини козачого кадетського корпусу на 400 місць.
Таке рішення було ухвалене наприкінці березня в Луганську під час розширеного засідання щодо підтримки та розвитку козачого компонента у системі освіти «ЛНР».
Вона інформує, що, крім того, кадетські корпуси та класи окупаційна влада планує відкривати у Сєвєродонецьку та Лисичанську.
Станом на кінець 2021 року, на тимчасово окупованій території Луганської області функціонувало 62 кадетських класи, в яких навчалися понад 1 200 дітей, та два кадетських корпуси, в яких навчалося 417 дітей.
Серед випускників кадетських корпусів вже є загиблі. Зокрема, на початку квітня 2022 року під час виконання «бойових завдань» окупантів загинув Андрій Дегтяренко, випускник Республіканського козачого кадетського корпусу імені маршала авіації Олександра Єфімова (м. Луганськ), випускник 2017 року.
Пропагуючи вступ до армії цивільного населення, включаючи дітей, з тимчасово окупованих територій, рф грубо порушує закони та звичаї війни, передбачені Женевською конвенцією 1949 року про захист цивільного населення під час війни та Факультативним протоколом до Конвенції ООН про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах.
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, звертається до Комісії ООН з розслідування прав людини під час військового вторгнення рф в Україну врахувати ці факти порушень рф прав дітей в Україні.
