Дуже важливо продовжувати робити дієвим санкційний тиск на росію за її агресію. Те, як зараз працюють санкції вільного світу, — це взірець, як можна буде тиснути на інших руйнівників миру. На цьому наголосив глава держави під час виступу на засіданні колегії Європейської комісії.
Володимир Зеленський зазначив, що кожна впроваджена санкція має бути ефективною на сто відсотків. І так само це стосується тиску на посередників, які допомагають росії обходити санкційний режим.
«І зараз, перед зимою, ми активно працюємо з усіма партнерами заради посилення ППО, щоб дати захист Україні — нашим містам, нашим людям — від російського терору. Міцність нашого повітряного щита — це гарантія зокрема для сусідів, що російський терор не перетне кордонів ЄС. І я дякую всім країнам і лідерам, які підтримують нас у посиленні ППО», — заявив Президент України.
Українська віра в ЄС завжди була однією з найсильніших на континенті. Українці були й залишаються оптимістичними щодо Євросоюзу, і наш оптимізм підтверджується тим, як міцно ЄС стоїть на варті своїх цінностей і допомагає нам захищати свободу й незалежність.
Про це повідомив Глава держави під час виступу на засіданні колегії Європейської комісії.
Я вдячний усім вам — і як представникам ЄС, і як усім представникам держав — членів Євросоюзу — за всю надану Україні підтримку! І оборонну, і санкційну, і гуманітарну, і фінансову. Та особливо відзначу програми тривалої підтримки, зокрема ініціативу Єврокомісії про створення фінансового інструменту для України. Ми вітаємо його схвалення Європарламентом 17 жовтня й очікуємо, що цей інструмент буде остаточно затверджений до кінця року, щоб у січні фінансування запрацювало.
І я хочу відзначити досвід Бельгії — держави, яка зробила перший у Європі крок у використанні заморожених російських активів для компенсації шкоди від російської ж агресії. Буде справедливо, якщо таке рішення буде масштабоване на рівень усього континенту. І варто зробити наступні логічні кроки, зокрема конфіскацію активів агресора. Це має бути правилом Європи для світу: агресор сплачує найбільшу ціну за порушення миру.
Європейський союз від початку широкомасштабної війни надав Україні фінансову, гуманітарну та військову допомогу на суму 81 мільярд євро.
Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на заході «Дні освіти» у хорватському місті Спліт.
«Війна рф проти України довела велику необхідність для Європи адаптуватися до більш небезпечного та швидкозмінного геостратегічного та геополітичного середовища. Ми нарощуємо зусилля у напрямку побудови оборонного союзу та зміцнюємо зв’язки з глобальними партнерами, яким довіряємо, а також із союзниками по НАТО. Водночас наша фінансова підтримка, а також військова та гуманітарна допомога для України становить уже 81 мільярд євро», — сказала Урсула фон дер Ляєн.
Президентка Єврокомісії наголосила на спробах росії застосувати проти ЄС енергетичний шантаж та паралізувати його енергетичну систему. Але завдяки рішучій спільній відповіді ЄС майже позбувся енергетичної залежності від російських викопних енергоносіїв. За її словами, ціни на енергію, які влітку минулого року сягали «космічних висот», знизилися до передвоєнного рівня.
«Але ми знаємо, що ціни все ще високі. Це одна із тем для дискусії під час обговорення глобальної конкурентоспроможності ЄС на міжнародній арені. Ключовим рішенням залишається застосування та вдосконалення «чистих» технологій. Тому що саме це підвищить нашу незалежність, посилить конкурентоспроможність та зміцнить суверенітет», — підкреслила президентка Єврокомісії.
Про це повідомила віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, відповідаючи на запитання кореспондента АрміяInform під час спілкування з журналістами на заході «Як виглядає шлях України до ЄС? Hard Talk».
— Ми перший звіт отримали ще до отримання статусу кандидата. Україна стане частиною регулярного процесу ЄС. Європейська комісія буде публікувати зріз держави, який стосується всіх сфер нашого існування — від місцевого самоврядування до політичної сфери, — наголосила Ольга Стефанішина.
Нині на урядовому рівні триває оцінка впровадження європейського законодавства в Україні. На початку вересня Ольга Стефанішина здійснить візит до Брюсселя щодо висловлення політичної позиції про майбутнє європейської інтеграції та результати саміту НАТО у Вільнюсі для вступу України до НАТО.
— І за результатами тих звітів, які публікуються щороку, лідери ЄС, які зустрічаються в грудні, можуть ухвалювати:
політичні рішення про відкриття перемовин;
надання статусу кандидата;
приєднання до Європейського Союзу;
рішення щодо додаткового фінансування.
Звіт про розширення буде позитивним однозначно. Україна виконала критичну масу політичних рішень. Завершуємо процес самооцінки, яка стане базою для секторальної євроінтеграції, — резюмувала Ольга Стефанішина.
Україна вперше буде представлена у Звіті про розширення за 2023 рік, де пояснюється політика розширення ЄС. Минулий звіт було опубліковано 12 жовтня 2022 року з висвітлення прогресу в європейській інтеграції Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії, Сербії та Туреччини.
Організаторами заходу «Як виглядає шлях України до ЄС? Hard Talk» є Кабінет Міністрів України, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції України за сприяння USAID.
Маргус Цахкна і посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич
Естонія є одним з важливих партнерів України у Європейському Союзі й НАТО. Це держава, яка чудово знає ціну московської окупації, тому надає нашій державі всебічну військову, дипломатичну та економічну підтримку. Більше про двосторонню співпрацю Естонії та України, європейські та євроатлантичні перспективи для Києва розповів міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
— Які ваші очікування від Вільнюського саміту НАТО з точки зору членства України в Альянсі?
— У Вільнюсі відбувається дуже важливий саміт. Позиція Естонії щодо України чітка.
Єдиною гарантією безпеки для Києва може бути НАТО, а також повноправне членство України в Альянсі у майбутньому.
Єдиний реалістичний мирний план щодо України у цій війні проти російської агресії — це мирний план Президента Зеленського. Яким би не був висновок, він повинен спиратися на рішення українців. Це перше.
Довідково. Маргус Цахкна — естонський політик та дипломат. Випускник Університету Тарту (теологія) та Університету Торонто (міжнародне право). У 2007–2015 роках був депутатом Рійгікогу. У 2015–2016 роках — міністр соціального захисту Естонської Республіки, у 2016–2017 роках — міністр оборони. З квітня 2023 року — міністр закордонних справ Естонії.
По-друге, ми повинні розуміти, що в сусідніх з росією країнах не буде сірих зон (держав, які не є членами НАТО. — Ред.). Якщо ми хочемо отримати відповідну безпеку в нашому регіоні.
— Чому засудження російських воєнних злочинів є частиною перемоги України та Європи?
— Так, відновлення міжнародного права щодо агресії має вирішальне значення, як ви сказали, також для всіх нас. Не тільки для Естонії. Це наша основа — міжнародне право. Тому ми дуже чітко заявляємо, що ніхто не повинен залишатися безкарним за агресію та інші види порушень міжнародного права.
Існує ініціатива Міжнародного Кримінального Суду щодо розслідування злочинів проти людства, а також депортації дітей і злочину агресії. путін має яскравий приклад агресії з усіма аспектами. Це надзвичайно важливо зараз, коли міжнародна спільнота має вжити заходів для правової процедури, наприклад, роботу спецтрибуналу.
Головний принцип полягає в тому, що ніхто не повинен користуватися безкарністю цього. Я маю на увазі путіна та його маріонеток.
Там ми разом працювали в групі Core (коаліція держав, які підтримують створення спецтрибуналу щодо злочину агресії росії проти України. — Ред.). Ми також ведемо дискусії з нашими партнерами по всьому світу. Йдеться не лише про країни ЄС, НАТО. Це також частина майбутньої роботи в рамках ООН.
— Чому, на вашу думку, особа Леннарта Мері актуальна зараз?
— Леннарт Мері був нашим першим президентом після відновлення нашої незалежності. Дуже важливо сказати, що ми були окуповані москвою. Мері відновив республіку, яка була проголошена ще 1918 року.
У нинішньому аспекті (мається на увазі російсько-українська війна. — Ред.) Леннарт Мері дуже чітко сказав, що для малих націй міжнародне право є ядерною зброєю для захисту себе. Тому Естонія підтримує Україну в її боротьбі за нашу спільну свободу та наші цінності. У такий спосіб ми відновлюємо верховенство міжнародного права.
Дотримання норм міжнародного права життєво важливо для всіх демократичних країн і націй.
Маргус Цахкна виступає під час Конференції Леннарта Мері
Ми повинні виступати за те, щоб не тільки відновити мир на українських умовах, але й віддати (російських. — Ред.) міжнародних воєнних злочинців під суд міжнародного спецтрибуналу.
— Існує багато регіональних альянсів України з міжнародними партнерами, наприклад, Люблінський трикутник. Якими ви бачите перспективи формування регіонального альянсу Естонії та України?
— Естонія підтримує Україну на суму понад 1% ВВП, а також ми будемо брати участь у відбудові України, реконструкції на різних рівнях. 2 червня у Житомирі відкрили дитячий садок — це наш перший проєкт, над яким ми працювали 9 місяців.
Це важливо у випадку початкового проєкту. Естонія показала, що навіть під час війни можна співпрацювати, в аспекті побудувати, що є теж корисним для України. Є двостороння співпраця між урядами та місцевим самоврядуванням. Також закупівлі, які проходили як в Естонії, так і в ЄС.
Цей досвід може бути використаний у подальшій відбудові України від імені Групи Семи, Європейської Комісії.
Маргус Цахкна і посол України в Естонії Максим Кононенко
І, звичайно, будь-які розробки державного управління, ІТ, електронного урядування, боротьби з корупцією, прозорих закупівель. Такий досвід ми маємо в Естонії, а також тісно співпрацюємо з Україною.
Ми розглядаємо Естонію як центр для відбудови України за підтримки ЄС і західного світу.
— Який вплив матиме членство Фінляндії в НАТО для Балтії та Східної Європи?
— Це має величезний вплив через політичне рішення, яке фінський народ прийняв, завершивши період нейтралітету після Другої світової війни. Вступ Фінляндії до НАТО є надзвичайно важливим для регіону Північної Європи та Балтики.
Водночас шведський народ теж прагне долучитися до Північноатлантичного альянсу. Ми дуже сподіваємося, що на саміті НАТО у Вільнюсі Швеція стане повноправним членом НАТО.
Як колишній міністр оборони Естонії я розумію, який військовий потенціал має Фінляндія в нашому регіоні. У нас є спільні плани, втілені в реальні спроможності в нашому регіоні. Це те, чому ми дуже раді — значення Балтійського моря, а також регіональної співпраці.
Як і нації, які належать до однієї родини з однаковими цінностями. Це дійсно збільшує наше регіональне оборонне співробітництво.
Процес вступу Фінляндії до НАТО має принаймні два дуже важливі результати. Один — це зміна світогляду на політичному рівні як рішення нації, а другий — практична співпраця.
Отже, ми є свідками кардинальних змін у безпеці балтійсько-скандинавського регіону.
— Яка ваша позиція щодо розширення ЄС і шансів України розпочати переговори про вступ цього року?
— Ми дуже уважно стежимо за процесом України щодо семи рекомендацій з боку ЄС. А також щодо їхнього виконання та початку переговорів щодо вступу до ЄС як повноправного члена.
В Естонії ми маємо такий досвід з 2003–2004 років, коли наша країна приєдналася до Європейського Союзу.
Перший момент — це політична воля. Другий — це реформи і законодавство, якого має дотримуватися Україна. Але мова йде не лише про законопроєкти, а й реальні реформи.
Маргус Цахкна і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба
Естонія заохочує українців до змін, ми навчаємо їх. У травні у нас була група українських високопосадовців тут, в Естонії. І ми обговорювали, як виконати рекомендації Єврокомісії.
Також ми закликаємо українців виконувати рекомендації ЄС не лише на 100%, а й на 120%. Я впевнений, що наприкінці 2023 року все буде зроблено. Звичайно, Єврокомісія уважно спостерігатиме за всіма процесами та результатами реформування України.
Наше бачення є чітким — лише тоді в ЄС повинні почати переговорний процес. Звичайно, це займе деякий час. Тоді це буде практична цінність для процесу інтеграції та процесу трансформації входження України до нашої європейської сім’ї.
Неспровокована агресія росії проти України та масові вбивства мирного населення на територіях, що були тимчасово окуповані російськими загарбниками, нагадали світу про геноцид Сребрениці (містечка на сході Боснії і Герцеговини), який залишається однією з найтемніших сторінок європейської історії.
Про це йдеться у спільній заяві високого представника ЄС/віце-президента Європейської Комісії Жозепа Борреля та єврокомісара Олівера Варгеї у зв’язку із 27-ю річницею геноциду у місті Сребрениця, де були навмисно знищені тисячі чоловіків з числа боснійських мусульман.
«Ми вшановуємо 27-й рік пам’яті всіх жертв та всіх, хто досі вважається зниклим унаслідок геноциду в Сребрениці. Ми перебуваємо у скорботі разом із їх близькими та друзями, що вижили у цьому геноциді. Водночас, ми не можемо сприймати мир як даність. Російська невиправдана та неспровокована агресія проти України повернула жорстоку війну на наш континент. Масові вбивства та воєнні злочини, які ми бачили в Україні, нагадують про подібні вчинки, що ми бачили на Західних Балканах у 1990-х роках», – йдеться у документі.
У заяві наголошується, що в цих умовах обов’язок пам’ятати про геноцид у Сребрениці є актуальним, як ніколи раніше, у спільній європейській історії.
Ж.Боррель та О.Варгеї у спільній заяві наголосили, що безпека й стабільність Європи та міжнародний порядок, оснований на правилах, пережили величезне потрясіння, та нагадали про необхідність повставати для того, щоб захищати мир, людську гідність та універсальні цінності.
«Європа не забула того, що сталося у Сребрениці, і нашу відповідальність. За неспроможність упередити та зупинити цей геноцид. У Сребрениці Європа зазнала поразки, і ми постаємо перед власним соромом», – йдеться у тексті документа.
«В Європі немає місця запереченню геноциду, ревізіонізму та героїзації військових злочинців», – наголошується у спільній заяві.
Нагадаємо, що згідно з рішенням Європейського парламенту від 2009 року, 11 липня відзначається як день пам’яті геноциду в Сребрениці.
Європейська комісія планує задіяти інструмент щодо випуску боргових паперів для подолання тимчасових фінансово-економічних викликів, які стоять перед Україною в період війни.
Про це повідомило в понеділок європейське видання POLITICO із посиланням на трьох дипломатів, обізнаних у питанні, передає Укрінформ.
«Європейська комісія планує випустити нові боргові папери ЄС для покриття короткострокової фінансової потреби України впродовж наступних трьох місяців, яка оцінюється в 15 мільярдів євро», – зазначається в публікації.
За інформацією джерел, офіційно план буде оприлюднений 18 травня.
При цьому зазначається, що уряд України та МВФ наприкінці квітня погодились, що українська економіка в період війни потребуватиме близько 5 мільярдів євро щомісяця впродовж наступних трьох місяців. Ця сума необхідна для погашення бюджетного дефіциту, оборонних витрат і збереження функціонування економіки, у тому числі здійснення соціальних виплат.
Європейський Союз допомагатиме українцям, які рятуються на території країн ЄС від путінської війни, доки ці люди не зможуть безпечно повернутися додому для відновлення мирної та демократичної України.
«Мільйони українців шукають укриття в Європейському Союзі, вони відірвані від своїх родин та від своєї країни бомбами путіна. Сцени війни є жахливими. Але зображення європейців, які вітають біженців, демонструють іншу картину – вони демонструють надію. Україна і Європейський Союз ніколи не були ближчими. До того, як українці зможуть безпечно повернутися додому та відновлювати свою незалежну та демократичну країну у мирі, ми будемо вітати та підтримувати їх. Тому що вони є частиною нашої європейської родини», – заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Вона зазначила, що Єврокомісія минулого тижня представила програму CARE, яка регулює дії з допомоги біженцям в рамках програм та фінансування, що передбачені бюджетом ЄС для регіонального розвитку.
Ця програма CARE дозволить національним урядам країн-членів будувати центри прийому біженців, розгортати мобільні лікарні, організовувати шкільне навчання для дітей. Ці фонди можуть також використовуватися для допомоги у працевлаштуванні біженців та у їх адаптації, наприклад, для організації мовних курсів в країнах перебування або дитячих дошкільних закладів.
«Програма CARE допоможе країнам-членам прийняти українських біженців швидко та гуманно», – додала Урсула фон дер Ляєн.
За даними Єврокомісії, бюджет Європейського Союзу на 2021-2027 роки передбачає виділення суми у 400 мільярдів євро на програми регіонального розвитку, ще близько 100 мільярдів євро для цих програм надають країни-члени.
24 лютого путінська росія розпочала повномасштабну війну проти України. Збройні сили України та підрозділи Територіальної оборони дають гідну відсіч ворогу, на боротьбу з яким піднявся весь народ України.
Цілеспрямовані обстріли російськими загарбниками мирних міст та селищ України вже призвели до того, що країну вимушено залишили понад 3 мільйонів біженців, переважно жінок і дітей, більша частина з яких прибула на територію країн Європейського Союзу.
ЄС активував так звану Директиву тимчасового захисту, яка надає біженцям з України право на проживання в ЄС, на соціальний захист, медичне обслуговування та працевлаштування. Цей пакет тимчасового захисту діятиме протягом року, із можливість продовження до 3 років, або припинення його дії, якщо ситуація дозволятиме безпечне повернення українців додому.
Європейська комісія створила спеціальний сайт для біженців з України, де вони можуть українською мовою отримати корисну інформацію про власні права та порядок дій на території країн Євросоюзу.
