Президент України підписав Закон №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який зокрема, врегульовує механізм психологічної підтримки.
Затвердження порядку психологічного забезпечення військовослужбовців Кабінетом Міністрів.
Надання психологічної допомоги комбатантам з використанням психологічних служб військових частин.
Реінтеграцію військових, звільнених з полону, за протоколами Міноборони.
Вивчення психологічних аспектів подій під час службових розслідувань насильства за ознакою статі із залученням психологів.
Разом з тим, Наказом Міністра оборони від 26 березня 2024 року №198 «Про затвердження змін до Переліку військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу та Переліку військово-облікових спеціальностей, за якими може бути присвоєне первинне військове звання молодшого лейтенанта запасу» виокремлено в окрему військово-облікову спеціальність – психолог із закріпленням кваліфікаційних обмежень для кандидатів на посади: обов’язковою психологічною освітою за спеціальностями 053 або 225.
«Ця новація посилює вимоги до фахових компетенцій, закріплює міжнародні стандарти та вимоги щодо допуску фахівців ментального здоров’я до практичної роботи. Відтепер на посади психологів будуть призначатись тільки спеціалісти з профільною освітою. Раніше допускалися всі, хто мав гуманітарну освіту», — зазначили в оборонному відомстві.
Заходи з ментального здоров’я військовослужбовців є важливим елементом впровадження Всеукраїнської програми з відновлення ментального здоров’я, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.
Як повідомляла АрміяInform, Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який зменшує вік мобілізації з 27 до 25 років.
Для громадян з тимчасово окупованих територій України схвалено механізм підтвердження результатів їхнього навчання.
Про це повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради України.
Прийнятий Верховною Радою України у другому читанні законопроєкт № 9591 передбачає можливість визнання результатів навчання осіб, що проживають на тимчасово окупованій території України. Таким чином влада дає нашим громадянам в окупації потужний сигнал підтримки. Про це заявив народний депутат, член Комітету з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук.
«Посил законопроєкту дуже простий: Крим — це Україна, Донбас — це Україна. Є українці, які зараз перебувають під окупацією і здобули якісь знання, ці знання можуть бути визнані на підконтрольній території України. Можуть бути визнані кваліфікації на рівні професійної освіти, на рівні вищої освіти — до 75%, якщо ці знання не стосуються певних категорій — військового права, військової науки, педагогіки тощо. Цей механізм закладений у законопроєкті», — зазначив народний депутат.
За його словами, ухвалення відповідного документа дає потужний сигнал для всіх, хто до цього часу перебуває на окупованих територіях.
«Можна переїжджати в Україну, тут можна підтверджувати свої знання, працювати. Крім того, коли Україна поверне свої території, і якщо людина не працювала з ворогом, то зможе визнати здобуті знання, але ми додатково в законі зобов’язали пройти мінімум річний курс української мови, історії України, бо це значна складова будь-якої вищої освіти», — наголосив народний депутат.
Президент України Володимир Зеленський. Фото: Офіс Президента України
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон, відповідно до якого військовий податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та акцизу переспрямовується з місцевих бюджетів до державного.
Про це свідчать дані картки законопроєкту на сайті Верховної ради.
Зазначається, що з 1 жовтня до 31 грудня 2023 року військовий ПДФО спрямовують до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: для Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації — на дрони (13 млрд грн) і для Міністерства оборони — на закупівлю артилерійських систем (також 13 млрд гривень).
Розподіл військового ПДФО у 2024 році
З 1 січня і до 31 грудня 2024 року військовий ПДФО розподіляється в таких пропорціях:
45% — Держспецзв’язку на дрони (прогноз 43+ мільярди гривень);
45% — Мінстратегпрому для розгортання виробництва боєприпасів і зброї (43+ мільярди гривень);
10% — розпорядникам сектору безпеки й оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно відповідно до сплаченого ПДФО (близько 10 мільярдів гривень).
Також із 1 січня на військові потреби піде акциз (окрім місцевої частини 13,44%), який йшов у Дорожній фонд.
Відповідно до законодавства, доходи військовослужбовців підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), і відповідні суми податку утримуються з їхніх заробітних плат. Ці надходження розподілялися у пропорції: 79% (місцеві бюджети), 21% (держбюджет). Верховна Рада схвалила новий Закон у цілому 8 листопада 2023 року.
Верховна Рада України прийняла в першому читанні за основу проект Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про загальну чисельність Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» (№ 9666 (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42649)).
Законопроект передбачає скасування законодавчого обмеження чисельності військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
До цього стаття один Закону «Про загальну чисельність Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» передбачала загальну чисельність Держспецзв’язку в кількості 7500 осіб, зокрема, 6095 військовослужбовців.
Верховна Рада України 5 жовтня прийняла у першому читанні за основу та в цілому проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» щодо спрощення процедури списання військового майна.
Закон був розроблений для спрощення процедури списання військового майна.
Закон передбачає особливості списання військового майна під час дії воєнного стану, зокрема право командира військової частини за поданням комісії для списання військового майна списувати закріплене за військової частиною майно незалежно від номенклатури служб забезпечення (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без затверджень та погоджень з посадовими особами вищих рівнів, правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України, а також приймати рішення про необхідність проведення розслідування причин та обставин втрати або знищення, дострокового зносу, перевитрати військового майна (крім зброї) вартістю за одиницю або за одним актом до зазначеного розміру.
Документом також пропонується запровадження спрощеної процедури складання єдиного акта по списанню військового майна у разі втрати (знищення, руйнування) внаслідок воєнних (бойових) дій.
15 квітня набуває чинності Закон України, який передбачає збільшення видатків державного бюджету на 537,2 млрд грн, з яких 96,5% спрямовуються на сектор національної безпеки і оборони.
Текст документу оприлюднено на сайті офіційної газети Верховної Ради «Голос України».
Закон України «Про внесення змін до Закону України ‘Про Державний бюджет України на 2023 рік’ щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони» передбачає, що 518 млрд грн буде спрямовано на потреби Сил оборони. Зокрема, на грошове забезпечення військових, харчування, виробництво та закупівлю спеціального обладнання.
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон 2801-ІХ про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства цифрової трансформації.
«Закон пришвидшує інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку ЄС та наближає положення національного законодавства до європейських вимог у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг», — зазначається в повідомленні. Мінцифри звертає увагу, що близько 90 законів України про електронні довірчі послуги і послуги електронної ідентифікації будуть приведені у відповідність до європейських норм.
Згідно із новим Законом в Україні визнаватимуть:
статус європейських кваліфікованих надавачів;
статус засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що використовуються європейськими кваліфікованими надавачами при наданні електронних довірчих послуг;
перелік довірчих списків держав—членів ЄС, інформацію про які публікує Європейська Комісія.
«Це дозволить українцям використовувати кваліфіковані підписи, отримані в ЄС, щоб мати послуги в Україні. Також це спростить електронну взаємодію з європейськими партнерами при веденні бізнесу», — запевняють у Міністерстві цифрової трансформації.
В Українському парламенті зареєстровано проєкт Постанови «Про Заяву Верховної Ради України щодо визнання російського режиму терористичним, нелегітимності перебування російської федерації в Організації Об’єднаних Націй і її реформування, відповідальності членів російських політичних партій, що підтримують агресію».
Про це повідомив Голова ВерховноЇ Ради України Руслан Стефанчук.
«Тут все просто. рф вважає себе правонаступником СРСР, хоча у 1991 році СРСР, як держава і суб‘єкт міжнародного права, припинив своє існування.
Тому і рф не може мати статусу держави-продовжувача СРСР.
Є абсурдним те, що держава-терорист може впливати на ухвалення рішень в ООН, і, тим більше, ветувати їх. Тому Україна закликає реформувати таку важливу міжнародну організацію. З цим і будемо звертатись до парламентів та урядів іноземних держав.
Прогнозую схвалення цієї Постанови Українським Парламентом без тривалих дискусій», — заявив Голова Верховної Ради України.
З часу введення воєнного стану та оголошення мобілізації військовозобов’язаним заборонено виїзд з країни. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України, тож лише деякі категорії чоловіків у віці від 18 до 60 можуть перетнути державний кордон. Однак питання в цій сфері постійно виникають, тож розглянемо, де шукати актуальну інформацію.
Перш ніж планувати поїздку за кордон, слід вивчити постанову Кабінету Міністрів України № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», а також ст. 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», більшість відповідей ви в них знайдете.
З початку широкомасштабної війни у ці законодавчі документи внесено чимало змін, що покликані спростити правила перетину кордону і дозволити більшій кількості українців виїхати з країни, де триває війна. Зокрема, 2 вересня внесено зміни щодо можливості виїзду моряків. Тепер у них є змога виїхати за кордон, «якщо вони прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах» за наявності всіх підтверджуючих документів, вказаних у постанові.
Ще одна категорія громадян, які наразі намагаються виїхати за кордон – це студенти. Відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ця категорія осіб звільняється від мобілізації (абзац другий ст. 23), а саме: «здобувачі професійної, професійно-технічної, передвищої та вищої освіти, асистенти, стажисти, аспіранти, докторанти, які навчаються за денно або дуальною формою здобуття освіти».
Начальник Контактного центру Державної прикордонної служби України полковник Руслан Новодранов дав коментар з цього приводу в ефірі «Радіо Кордон»: «Від мобілізації вони звільняються, але право перетинання кордону на них не поширюється, тому вони не можуть виїхати. Щоб вони отримали право виїзду, слід звертатися або до Уряду, або до профільного міністерства, яке відповідає за освіту і все що з нею пов’язане. Скажімо, щодо виїзду моряків зміни ініціювало Міністерство інфраструктури України, яке відповідає за перевезення».
Досить часто виникають запитання щодо документів для виїзду за кордон в умовах воєнного стану. Згідно із законом «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», це перш за все закордонний паспорт (дипломатичний, службовий, посвідчення особи моряка – для відповідних категорій осіб).
По внутрішньому паспорту громадянина України можуть виїхати за кордон у виняткових випадках особи, які евакуюються із зони активних бойових дій. У жодному разі мобільний застосунок «Дія» і документи в ньому не надавали і не надають права перетинати державний кордон.
«Закордонний паспорт у «Дії» може бути використаний тільки під час повернення в Україну з-за кордону для підтвердження громадянства особи України. Однак він не є підставою для виїзду за кордон. Якщо ви тривалий час перебуваєте за кордоном, втратили паспорт і хоче повернутися в Україну, то слід звернутися до дипломатичної установи у країні-перебування та подати документи на закордонний паспорт або отримати посвідчення особи для повернення в Україну. Цей документ визнаний і дозволяє перетинати всі кордони всіх країн на шляху повернення в Україну», − пояснив Руслан Новодранов.
Щодо документів, які вимагаються на кордоні, Руслан Новодранов зазначив, що в деяких випадках слід пред’являти лише оригінали: військово-облікові документи, військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов’язаного з відповідними відмітками, довідка ВЛК чи довідка МСЕК. А якщо говорити про свідоцтво про народження, то це може бути і документ у застосунку «Дія», і нотаріально завірена копія.
З моменту введення воєнного стану відбулися суттєві спрощення для виїзду дітей. По перше, діти до 16 років можуть виїхати на підставі свідоцтва українського зразка. Якщо ж дитина народилася за кордоном і має закордонне свідоцтво про народження, такий документ не підходить для виїзду за кордон. Потрібно оформити дитині закордонний паспорт або внести її до закордонного паспорта одного з батьків.
І по друге, у разі виїзду за кордон згода другого з батьків не потрібна. Крім того, якщо виїздить, скажімо, бабуся з онуком і пред’явить документи, які підтверджують прямий родинний зв’язок, то згода батьків також не потрібна. Натомість, коли з дитиною їде стороння особа, то потрібна нотаріально засвідчена згода двох батьків або згода одного з батьків на третю особу, засвідчена письмово в органах опіки і піклування.
У більшості родин, які розділені війною, дружина з дитиною виїхали, а чоловік залишився у країні: хто воює, хто став волонтером, хто працює. Однак, якщо, не дай Бог, дитина лишається за кордоном сама – тоді батько може виїхати за кордон за наявності документів, що підтверджують не передбачувані чи трагічні обставини.
У кожного може бути своя ситуація, та більшість відповідей щодо правил перетинання державного кордону під час воєнного стану ви знайдете на сторінці Дежприкордонслужби України.
До цього вчергове закликає на своїй фейсбук-сторінці заступник Міністра оборони України Ганна Маляр, яка змушена дублювати раніше вже оприлюднену інформацію.
«Зараз працюємо над законопроєктом»
Міноборони розробило і передало до Верховної Ради пропозиції змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо добровільності постановки на військовий облік жінок.
«Зараз працюємо над законопроєктом разом з профільним комітетом Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки», — повідомляє Ганна Маляр.
Вона нагадує, що Міністерство оборони України вже неодноразово заявляло, що постановку жінок на військовий облік встановлено законом. Тому Міноборони та Генштаб не можуть її змінити самостійно. Це повноваження Парламента.
«Якщо будуть прийняті зміни — Міноборони і Генштаб їх виконають», — наголошує заступниця Міністра оборони.
«З 2014 року жодна жінка примусово на фронт не потрапила — лише за її згодою»
Досвід розгортання всіх військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань до повних штатів воєнного часу свідчить, що на сьогодні в державі немає гострої потреби суттєво збільшувати кількість жінок на військовому обліку.
Разом із тим, для Збройних Сил залишається потреба в спеціальностях та фахівцях медицини, радіотехніки, харчових технологій.
Тому, у разі прийняття змін до згаданого закону, Генштаб розробить зміни до переліку військово-облікових спеціальностей для жінок і скоротить перелік до оптимальної потреби.
«Ще раз нагадую — йдеться про ДОБРОВІЛЬНУ постановку на військовий облік, — підкреслює представниця оборонного відомства. — Нагадаю, що з 2014 року жодна жінка примусово на фронт не потрапила — лише за її згодою».
