Для успішного подавлення ворожої артилерії потрібно постійно проводити контрбатарейну боротьбу. Але для правильного виявлення ворожих позицій, звідки веде вогонь артилерія, спостерігачі на передових позиціях можуть вказати тільки напрямок ведення вогню по них. І часто немає великих дистанцій між такими спостерігачами, щоб спільним пересіченням напрямків дізнатись приблизне розташування артсистем ворога. Тому в пригоді стають радіолокатори та системи раннього попередження, які з великою точністю можуть вказати нашій артилерійській розвідці, де розташовані російські гармати чи міномети.
Українські воїни вже давно знайомі з американськими радіолокаторами для контрбатарейної боротьби AN/TPQ-36 та AN/TPQ-49. Перші радари були передані Україні ще у 2016 році, але з початком широкомасштабного вторгнення рф — США передали ще більше таких радарів. Головною перевагою таких комплексів є вага, точність та мобільність. Вони встановлюються на автомобілі пікапи без причепів та не потребують під час розгортання установки на землю. А за такої мобільності та швидкості виявлення до 10 цілей вони відіграють значну роль у подавленні російської артилерії на лінії зіткнення.
Радіолокатор AN/TPQ-49 встановлюється на автомобіль, має свій генератор перемінного струму потужністю 5 кВт та точно передає координати російської артилерії на планшет оператора на дальності до 20 км. Практичне використання та постійну контрбатарейну роботу російський окупант постійно відчуває на собі, а на цьому відео від Командування ДШВ ви можете практично побачити спільну роботу таких радіолокаторів з артилерійськими системами іноземного виробництва: