Наприкінці минулого року Президент України Володимир Зеленський призначив стипендії імені Левка Лук’яненка політв’язням Кремля. Серед стипендіатів — журналіст, громадський діяч, видавець, головний редактор газети «Кримська світлиця», співкоординатор Крайової Ради Українців Криму Андрій Щекун.
Довідково. 9 березня 2014 року Андрія Щекуна — одного з координаторів Руху «Євромайдан — Крим» викрали на сімферопольському вокзалі російські терористи. Саме тоді, коли він разом із побратимом Анатолієм Ковальським та ще кількома активістами готували потужну акцію на підтримку України. 11 днів полонені перебували у приміщенні Сімферопольського військкомату, яке захопили російські спецслужби, цілодобово терпіли тортури і катування, допити і знущання окупантів. 20 березня 2014 року з третьої спроби Андрія Щекуна разом з іншими полоненими, викраденими на початку окупації півострова (зокрема й сина політика Анатолія Гриценка Олексія — одного з лідерів Київського автомайдану), вивезли до Чонгара, де передали українським військовим. Чоловіків забрали до херсонської лікарні, надали першу допомогу, а згодом перевезли до Києва. Відтоді Андрій Щекун із родиною мешкає у Київській області, у вимушеній еміграції, після 23-х років життя на півострові. Донині пан Андрій один із перших у переліку «особого следственного отдела ФСБ», адже з часу звільнення невтомно працює над питанням повернення Кримського півострова під юрисдикцію України.
— Що для вас Крим?
— Це більша частина мого життя, де я 5 років навчався у Сімферополі, де я зустрівся з кримчанкою — дружиною Людмилою, де народилися мої три сини: Олексій, Володимир та Назарій-Іван. Крим — це Бахчисарай, — це чудовий мальовничий край невід’ємної частини української землі, де є неповторні природні та історичні пам’ятки — національна спадщина України. Крим — це моя боротьба за українську мову, українську культуру, за українську церкву, за відстоювання прав та свобод українців Криму. Крим — це знайомство з культурою корінного кримськотатарського народу, що повернувся на свої етнічні землі після довгих років депортації. Крим — це спротив окупації, мої дні в полоні, тортури і катування. Крим — це надія і віра, що ми повернемося до рідних і знайомих місць.
Крим — це моя боротьба за українську мову, українську культуру, за українську церкву, за відстоювання прав та свобод українців Криму.
Я вірю, що Крим неодмінно повернеться до України. Коли? Це процес довгостроковий і залежить від міжнародної економічної складової, яка стане в основі розпаду країни-агресора Російської Федерації та зміцнюватиме Збройні Сили України. З цього періоду почнеться й звільнення Криму від окупації.
Згадую 1999 рік, коли відбувся розкол у партії Народний рух України. Тоді я у кримській республіканській газеті «Думка» написав статтю під назвою «Два рухи — одна дорога», де зробив акцент на консолідації патріотичних сил, а не на розбрат, бо прогнозував небезпечні виклики для всіх нас, можливу спробу окупації Криму у 2017 році. Чому 2017 рік? Бо в цей час закінчувалася оренда Росією наших українських земель для базування Чорноморського флоту у Криму.
Потім згадую 2010 рік, коли до влади прийшов Янукович. Тоді я давав інтерв’ю кримським ЗМІ і спрогнозував, що цей президент ненадовго, не більше як два роки буде при владі. Трішки не вгадав точну кількість років… Тепер згадую 2014-й рік, і такі ж запитання мені були адресовані. Моя відповідь тоді була — не менше ніж 20 років потрібно, щоб Крим звільнити від окупації. Впала Берлінська стіна — впаде й російська імперія…
Впала Берлінська стіна — впаде й російська імперія…
Повернення має відбутися швидко і рішуче. Для цього нам потрібні три потужні складові, що пришвидшуватимуть звільнення Криму, — це розвиток економіки нашої держави, зміцнення Збройних Сил України, посилення ролі внутрішньо переміщених осіб, що здійснюють активну громадсько-політичну діяльність, направлену на деокупацію Кримського півострова.
Повернення має відбутися швидко і рішуче. Для цього нам потрібні три потужні складові, що пришвидшуватимуть звільнення Криму, — це розвиток економіки нашої держави, зміцнення Збройних Сил України, посилення ролі внутрішньо переміщених осіб, що здійснюють активну громадсько-політичну діяльність, направлену на деокупацію Кримського півострова.
Збройні Сили України повинні бути максимально зміцнені, бо саме вони в перші дні визволення Криму будуть відігравати ключову роль. А надалі впродовж років забезпечуватимуть безпеку під час реінтеграції тимчасово окупованих територій.
— Нині ви є одним зі співкоординаторів Крайової Ради Українців Криму…
— Крайова Рада Українців Криму — це інститут національної самоорганізації українців Криму, що відновив діяльність у 2020 році. Процес самоорганізації був розпочатий у 1918 році Першим конгресом українських організацій Криму та продовжений 1992 року Всекримським конгресом українців. 17 вересня 2020 року представники кримських громадських інституцій та кримські активісти підписали спільну Декларацію про відновлення діяльності Крайової Ради Українців Криму та про скликання ІІІ Конгресу українців Криму. Мета нашої діяльності — посилення скоординованої діяльності українців Криму задля звільнення півострова від окупації.
До сьогодні, на жаль, у багатьох наших керівників немає усвідомлення того, що Крим — це єдиний регіон України, де українці перебувають в меншині до національних меншин нашої країни. Досі немає усвідомлення, що носіями української ідентичності у Криму є саме українці. І байдужість до їхнього існування та діяльності з боку держави буде призводити до подальших конфліктів та ризиків для національної безпеки. Тому одним із завдань Крайової Ради Українців Криму є привернення уваги до того, що саме проти українців у Криму здійснюються насильницькі дії, направлені на асиміляцію, знищення національної ідентичності.
Одним із завдань Крайової Ради Українців Криму є привернення уваги до того, що саме проти українців у Криму здійснюються насильницькі дії, направлені на асиміляцію, знищення національної ідентичності.
9 березня цього року відбудеться запланований Конгрес українців Криму у Києві
9 березня цього року відбудеться запланований Конгрес українців Криму у Києві. Надважливо вже сьогодні гуртувати кримчан, які в період звільнення півострова будуть готові взяти на себе відповідальність за формування кадрової політики вільного українського Криму. Це символічний для Криму день. Саме 9 березня 2014 року українці Криму, представники руху «Євромайдан − Крим» організували найбільшу мирну акцію спротиву вже в окупованому Криму біля пам`ятника Тарасові Шевченку у Сімферополі. Як ви знаєте, ЄСПЛ визнав, що «ефективний контроль» над Автономною Республікою Крим і містом Севастополем Російською Федерацією існує з 27 лютого 2014 року. Однак понад дві тисячі кримчан у день 200-річчя з Дня народження Великого Кобзаря вийшли захищати територіальну цілісність України. Саме цього дня мене та побратима Анатолія Ковальського до початку акції було викрадено бійцями так званої проросійської самооборони та передано до представників спецслужб Російської Федерації.
Крайова Рада Українців Криму закликає всіх українців щороку 28 серпня виходити до пам’ятників Тарасові Шевченку в знак солідарності з кримськими українцями.
Цього дня вшанують пам’ять лідера кримських українців початку ХХ ст., консула УНР у Ялті Павла Горянського. Започаткував це вшанування у 2017 році кримчанин, кандидат історичних наук Андрій Іванець. Доповнив цю ініціативу кримчанин, співкоординатор руху «Євромайдан − Крим» Сергій Мокренюк, запропонувавши організовувати заходи саме біля пам’ятників Тарасові Шевченку. Перша акція «Українці Криму: коло солідарності» відбулася у 2021 році у Києві, Харкові, Чернігові, Севастополі та інших містах Криму.
Окрім того, ми запропонували органам державної влади України, зокрема, офіційно звернулися до Представництва Президента в АР Крим, зафіксувати цей день як День захисту прав громади українців Криму в календарі державних свят і пам’ятних днів України.
— Ми знаємо про успішне проведення минулого року «Кримської платформи». Які ще кроки обов’язково мала би зробити держава у процесі деокупації?
— Перш за все необхідно всім усвідомити те, що завдяки громадянському суспільству, його активній позиції, насамперед кримчан з числа внутрішньо переміщених осіб, що зорганізувалися у громадські та правозахисні організації, політики не мали можливості «злити» питання Криму. У 2014 та 2015 роках були проведені І та ІІ Всеукраїнські з’їзди вимушених переселенців із Криму, на яких було консолідовано випрацювані основи боротьби за Український Крим. Була створена громадська спілка «Координаційна Рада організацій вимушених переселенців з Криму». Тоді ми домоглися створення міжфракційного депутатського об’єднання «Крим», яке очолив Олексій Гончаренко. Мене було делеговано від громадськості та затверджено його помічником. 27 грудня 2014 року відбулося перше засідання Міжфракційного депутатського об’єднання «Крим» у Верховній Раді України VIII скликання. За підсумками засідання був підписаний Меморандум про взаємодію та співробітництво громадських організацій (об’єднань) та Міжфракційного депутатського об’єднання «Крим». Усі ці основи кримчани винесли У 2015− 2016 роках на комітетські слухання Верховної Ради України, а згодом і на парламентські слухання. А 22 вересня 2016 року Верховна Рада України ухвалила Постанову про Рекомендації парламентських слухань.
А вже у 2021 році Указом Президента України № 117/2021 було затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя».
Для чого це я згадую. Щоб у всіх було усвідомлення, яку велику роль у розвалі Радянського Союзу свого часу відіграли українці в екзилі. Їхня боротьба з окупацією України відбувалася постійно і системно. Так само українці Криму та кримські татари, що нині опинилися за межами своєї малої батьківщини, постійно здійснюють заходи, направлені на деокупацію Криму. Завдяки цьому ми отримали підтримку як держава з боку 46 країн-учасниць міжнародного саміту «Кримська платформа». Це важлива підтримка. І щоб ця підтримка була надалі й зміцнювалася, необхідно ще більше зусиль від нас самих і наших державних органів влади у питаннях деокупації та реінтеграції Криму.
«Кримська платформа» — це не тільки сильний поштовх для нашої спільної боротьби разом із міжнародною спільнотою за український Крим, а ще й сильний публічний виклик Російській Федерації. Її вже ніхто не боїться, і нікого вона не залякає…
«Кримська платформа» — це не тільки сильний поштовх для нашої спільної боротьби разом із міжнародною спільнотою за український Крим, а ще й сильний публічний виклик Російській Федерації. Її вже ніхто не боїться, і нікого вона не залякає… Боротьба триватиме до тих пір, допоки Крим не буде повернуто до складу України. І цей напрямок діяльності необхідно тільки максимально посилювати. Від цього залежатимуть терміни звільнення Криму, — і важливо ці терміни скоротити!
У процесі деокупації держава повинна насамперед максимально захищати на всіх рівнях права та свободи українців Криму та корінних народів України. Почати терміново вести системну роботу, що спрямована на збереження української ідентичності кримчан, бо це запорука його щасливого майбутнього як невід’ємної складової частини України.
Окрім цього, Україна повинна негайно ініціювати нову міжнародну інституцію — Міжнародний спеціальний трибунал ООН щодо російсько-українського збройного конфлікту (війни), забезпечивши міжнародне розслідування відповідно до Міжнародного гуманітарного права. Президент Російської Федерації Володимир Путін повинен стати перед Міжнародним судом у Гаазі задля відновлення справедливості щодо жертв військових злочинів, злочинів проти людства та етноциду, скоєних під час російсько-українського збройного конфлікту (війни), та покарання винних у цих злочинах.
— Чи багато кримчан у Збройних Силах?
— При Крайовій Раді Українців Криму створено Раду ветеранів. У 2020 році до Дня пам’яті захисників України редакції інформаційної агенції «Голос Криму» та газети «Кримська світлиця» вперше опублікували список загиблих учасників російсько-української війни. Станом на сьогодні − 43 воїни. Список, на жаль, постійно оновлюється…
Точних статистичних даних щодо кількості кримчан на цій війні в нас немає. Але згідно з нашими даними, отриманими під час комунікацій з ветеранами — це понад тисячу військових, які захищали та захищають українську землю від ворога. Дуже велика кількість кримчан, сотні кримчан, пішли добровольцями на фронт ще у 2014 році, в перші дні війни. Серед них і кримські татари. Також дуже багато українців Криму, серед них мої знайомі, активісти руху «Євромайдан − Крим».
— Що для вас особисто означає Державна стипендія імені Левка Лук’яненка?
— Це для мене, перш за все, повага та пошана з боку держави за ту боротьбу, яку я здійснював у Криму, ризикував своїм життям заради територіальної цілісності України. Це важлива моральна підтримка мого незборимого українського духу, — це приклад моїм дітям і нашим нащадкам. Це справедлива оцінка моєї активної громадської діяльності, що направлена на захист української землі, збереження української ідентичності кримчан. Слід не забувати про значимість цієї відзнаки — це також нагадування нам усім про те, що український політв’язень і дисидент Левко Лук’яненко після 25 років радянських таборів не скорився і продовжив боротьбу за вільну Україну. Він є автором Акту проголошення незалежності України. Це для мене є важливим — і це повинно бути важливим для всіх тих, хто отримав цю стипендію, — не припиняти боротьбу за територіальну цілісність України, за утвердження Незалежності України! Це надважливо!