Чим росія «купує» викрадених з України дітей та як повернути їх ментально. Інтерв’ю

Прочитаєте за: 5 хв. 3 Лютого 2024, 10:30

Юристка: росія користується становищем, в якому опинилися наші діти

В навчальних закладах рф українських підлітків налаштовують проти всього українського і виховують як патріотів росії, тільки повернення українських дітей на батьківщину або під контроль України є забезпеченням їхніх найкращих інтересів.

Про це розповіла в інтерв’ю АрміяInform експертка-юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.

Це друга частина розмови, в якій ми дізналися про долю всиновленого уповноваженою при президентові рф з прав людини українського хлопця; про те, що Україна робить, аби повернуті українські діти почувалися комфортно на батьківщині та як можливо інтегрувати в наше суспільство тих, хто змалку був підданий російській пропаганді. Першу частину читайте тут.

— В грудні 2023-го низка ЗМІ опублікували інформацію, що померла дівчинка з окупованої Луганщини, яка «відпочивала» в таборі десь в Сибіру. Чи відомі якійсь обставини її смерті?

— Насправді, відомо дуже мало, оскільки у нас немає прямого доступу ані до родини дівчинки, ані до осіб, які її супроводжували з табору. Відомо, що в дорозі у багатьох дітей з’явилися ознаки ГРВІ. Їх було госпіталізовано до одного з медичних закладів Саратова. Там діти перебували близько трьох тижнів. Чому так різко погіршився стан їхнього здоров’я, яка цьому причина – невідомо. Про смерть дитини та ж уповноважена при президентові рф з прав людини марія львова-бєлова взагалі нічого не каже.

— марія львова-бєлова заявила, що всиновила українську дитину. Що відомо про цього хлопця?

— Вона взяла його під опіку. Хлопця звати Пилип Головня. 4 квітня цього року йому виконається 18 років. До 11 років він жив з рідною матір’ю, яка потім померла від раку. Тому його передали спочатку в сиротинець, потім – в прийомну родину.

Він мешканець Маріуполя. Під час окупації міста його вивезли в Донецьк, а потім – в Московську область, в санаторій “Поляна”. Яким чином, при яких обставинах – це може розповісти лише хлопець, коли повернеться в Україну.

В росії Пилип і ще кілька хлопців відмовлялися від влаштування до російських родин, тому їх відправили в реабілітаційний центр. Яким чином в подальшому Пилип потрапив в родину львової-бєлової, вам достеменно ніхто не скаже.

В Москві він спочатку навчався в правовому коледжі, згодом його перевели в президентську академію. З останнього інтерв’ю для британського видання стало зрозуміло, що дитина сама ще не вирішила, чи хоче повертатися в Україну. Не через те, що він її не любить – просто Маріуполь, де він зростав, зруйнований, його друзі або загинули, або поїхали.

Він не розуміє, куди йому повертатися, оскільки не живе в українському інформаційному полі.

Але я впевнена – ми повернемо Пилипа. Ми працюємо над тим, щоб українські діти хотіли повернутися в Україну. На жаль, і росія користується становищем, в якому опинилися наші діти. Наприклад, надає житлові сертифікати. Але про те, що житло в непридатному для проживання стані, дитина дізнається вже безпосередньо, коли побачить його.

Також існує проблема освітнього розриву – коли росіяни вивезли 16-17 річних українських дітей, яким потрібно було вступати до вишу.
Вочевидь, вони не могли скласти російський “ЕГЭ”, то ж їм потрібно було вступити кудись за спрощеною системою. І путін її надав: до військових училища, академії, коледжу брали без іспитів. А це повне забезпечення: стипендії, безплатний гуртожиток. Багато переміщених українських дітей вступили туди.

А в цих навчальних закладах підлітки знову ж піддаються мілітаризації і “денацифікації”: їх налаштовують проти всього українського, виховують як патріотів росії, примушують писати листи підтримки солдатам російської армії, які воюють проти України.

Рашевська: В цих навчальних закладах підлітки знову ж піддаються мілітаризації і “денацифікації”

— Що робить Україна, аби діти, які повертаються до України, почувалися комфортно?

— Останнє з того, що ми розробили – це рекомендації для новоствореного спеціального комітету Ради Європи з питань захисту прав дитини.
Там передбачені і різного роду підтримки для програм реабілітації: експертна, аби розробити такі програми; тренінги для психологів, адже нам потрібна ціла армія таких фахівців; джерела фінансування таких програм.

Розроблено окрему програму фінансового сприяння із Банку розвитку ради Європи Це установа, яка надає грантове фінансування і може створити окрему програму спеціально для українських дітей.

Крім того, в цих рекомендаціях є положення про санкції: створити спільний реєстр осіб, які включені до санкційних списків в різних державах за примусове переміщення чи затримку в репатріації українських дітей.

І що найважливіше для нас – це визнання того, що тільки повернення українських дітей на батьківщину або під контроль України є забезпеченням їхніх найкращих інтересів. Без будь-яких винятків.

— Чи були зафіксовані випадки, коли 18-річні хлопці, які проживають на окупованих територіях, підпадали під мобілізацію до росармії?

— Нам відомі поодинокі випадки, коли людей забирали прямо з вищих навчальних закладів. Відомо, що є люди, які виросли під впливом роспропаганди, за власним бажанням йшли воювати проти України. До широкомасштабного вторгнення на території тимчасово окупованого Криму було проведено близько 17 мобілізаційних кампаній.

Звісно, росіяни ставлять на військовий облік 16-17 річних підлітків, а це може означати, що в 18 років до них прийдуть з повісткою.

— Що робити Україні з молоддю, яка виросла під цим впливом російської пропаганди? Як її інтегрувати в наше суспільство?

— Так, ми розуміємо, що це велика проблема. Ми не можемо просто взяти цю дитину і проти її волі повернути в Україну – чим ми тоді краще за росіян?

Тому виникла ідея створити такі собі хаби на території третьої країни задля того, щоб вони могли пройти там реабілітацію, реконструювати події, які відбувалися з конкретною дитиною, пропрацювати травми, а потім вже говорити про повернення до України.

Або ж в більш складних випадках домовлятися з іншими державами, аби українська дитина перебувала там, а вже після досягнення повноліття робила свій вибір – де їй жити.

— І останнє питання – скільки українських дітей вдалося повернути до України?

— На сьогоднішній день нам відомо про 388 випадків повернення дітей. Омбудсмен часто говорить про цифру 517. Щоб не було ніяких непорозумінь: Офіс омбудсмена рахує ще 129 дітей, які були розлучені з батьками в силу обставин через широкомасштабне вторгнення росіян, але перебували на окупованих територіях або росії з із законним представником, (бабусею, тіткою, сестрою тощо). Тобто вони не є жертвами депортації.

Оксана Іванець

https://armyinform.com.ua/2024/02/03/chym-rosiya-kupuye-vykradenyh-z-ukrayiny-ditej-ta-yak-povernuty-yih-mentalno-intervyu/