Солдатам-піхотинцям Дмитрові (той, що на світлині ліворуч) і Федору (праворуч) по 20 років. Юнаки уклали свій перший контракт на службу у Збройних Силах. І влилися до лав піхоти лише цього року. Втім, одразу у бойову бригаду та ще й на передову.
Дмитро за спеціальністю — водій. А його напарник Федір — санінструктор підрозділу. А «Соболем» вони охрестили 20-тонну санітарно-евакуаційну машину БММ-4С виробництва Харківського КБ імені А. А. Морозова. Мовляв, прудка й усюдихідна, як цей хижак.
— Наше завдання — евакуація поранених і травмованих військовослужбовців з так званої червоної зони, — говорить Федір. — Мені ще не доводилося це робити, тільки під час тренувань. Я ж бо лише пів року як приступив до служби. А от побратим уже двічі вивозив поранених з передової.
Федір — з Донеччини. Розповідає, що перед армією чотири роки навчався у Лиманському медичному коледжі та здобув фах медбрата. А після випуску попрямував у військкомат з проханням направити його на службу в район ООС. І прохання виконали.
Дмитро — мешканець Кривого Рогу. До служби встиг закінчити коледж за спеціальністю слюсаря-ремонтника автотехніки. Ну, а у війську здобув фах водія бронемашини й сів за кермо новенького санітарного броньовика.
[embedded content]
— Машина нова й істотних мінусів у ній я, як водій, не знайшов: броня захищає тих, хто всередині. А це додатковий плюс, коли йдеться про життя пацієнта й медиків. Є відкидна апарель, якою постраждалого зручно вносити всередину. Новенька радіостанція, холодильник для медикаментів. Навіть лебідка з тросом 50 метрів. А це значить, що ноші з пораненим можемо дістати й затягнути буквально всередину машини з будь-якої ями чи урвища, — говорить водій солдат Дмитро.
Молодий контрактник каже, що ніколи не їздив на старих евакуаційних медичних машинах на кшталт УАЗ-452. Але чув від інших водіїв санітарного транспорту багато різних «лякачок» на тему зручності й захищеності цих авто в умовах переднього краю. Натомість сівши за кермо БММ-4С та відчувши його переваги, каже, що хороша машина вийшла у харків’ян.
Відео: Ярослав Пясецький (Військове телебачення України)
Фото автора