Мікробіологія війни, або Як військові протидіють небезпечним інфекціям

Військові дії росіян в Україні щодня призводять до нових жертв та руйнувань на нашій землі. Разом із очевидними фактами нелюдської поведінки загарбників, вторгнення окупантів у рази збільшило ризики погіршення ситуації щодо санітарно-епідеміологічного благополуччя населення. Усвідомлюючи свою відповідальність за це та готуючи нові провокації, російська пропаганда поширює численні фейки про спалахи небезпечних інфекційних хвороб в Україні чи розробку нових зразків біологічної зброї у міфічних «лабораторіях НАТО».

Яка ж насправді в нас ситуація на фронті протидії мікробіологічним загрозам, кореспонденту АрміяInform розповів начальник Регіонального санітарно-епідеміологічного управління Командування Медичних сил Збройних Сил України полковник медичної служби Олександр Федченко.

− Одразу зазначу, що на контрольованих Урядом України територіях нині випадків захворювання на холеру не зареєстровано. Моніторинг ситуації здійснюється безперервно, ми також співпрацюємо із закладами МОЗ України, які проводять такі ж дослідження. Наразі наші результати співпадають − все спокійно і добре, − наголошує Олександр Федченко.

При цьому військовий фахівець зазначає, що руйнування систем водозабезпечення та водовідведення населених пунктів областей Південного регіону внаслідок артилерійських обстрілів та ракетно-бомбових ударів російськими окупантами, сезонне підвищення температури навколишнього середовища, впливають на зростання і підвищують ризики виникнення гострих кишкових інфекцій, зокрема особливо небезпечних, таких, як холера, черевний тиф, гепатит А тощо. Тримати ситуацію під контролем дозволяють постійний моніторинг інфекційних захворювань та тісна співпраця з цивільними закладами охорони здоров’я і місцевими адміністраціями.

− У нас є лабораторія особливо небезпечних інфекцій, її персонал ретельно моніторить ситуацію, досліджує і морську воду, і воду з прісних водойм у відповідному напрямку. Дослідження проводяться у всіх областях відповідальності управління, окрім Херсонської. На жаль, внаслідок окупації росіянами цієї території контролювати ситуацію на наявність збудників особливо небезпечних інфекцій там, як і на інших загарбаних територіях, неможливо, − розповідає полковник медичної служби.

Він також зазначає, що як у Маріуполі, так і в інших окупованих населених пунктах, ризики спалаху холери значно зросли, оскільки загарбники зруйнували більшість інфраструктури, зокрема, системи водопостачання та водовідведення. Санітарно-гігієнічний стан там вкрай складний, а збудники холери та інших небезпечних інфекцій у більшості випадків передаються переважно водним та фекально-оральним шляхами від людини до людини, частіше під час вживання забрудненої води, овочів, фруктів, під час купання, а також через їжу і при побутових контактах.

У разі ж підтвердження випадків захворювання на особливо небезпечні інфекційні хвороби на окупованих територіях потрібно буде вживати додаткових карантинних заходів як щодо військових колективів, так і стосовно населення, яке переміщується з цих районів.

Полковник медичної служби Олександр Федченко зазначає, що попри контроль загальної ситуації, основним завданням його колективу все ж залишається забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя у військових частинах, окремих підрозділах, закладах та установах МОУ і ЗСУ, розташованих у регіоні відповідальності управління – в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській і Запорізькій областях.

З цією метою його підлеглі ведуть щоденний моніторинг епідситуації та санітарного стану, статистичний облік випадків інфекційних захворювань. Кожен випадок захворювання військовослужбовця на інфекційні захворювання, незалежно від того, у військовий чи цивільний медичний заклад він звернувся, фахівці управління уважно вивчають, збирають епіданамнез, визначають наявність епідемічних ризиків, можливість їх локалізації та відповідно реагують.

− Водночас наші лабораторії постійно аналізують проби води з джерел водопостачання, контролюють організацію харчування, досліджуючи зразки продуктів і готових страв, − розповідає Олександр Федченко. − Наразі дані досліджень підтверджують, що Збройні Сили в нашому регіоні забезпечені якісною питною водою та продуктами, ситуація стабільна.

Ще одним важливим напрямком роботи управління є реагування на ускладнення санепідситуації. У разі виникнення будь-яких загроз спеціалісти виїжджають в осередок захворювання, проводять епідрозслідування, разом із медичною службою здійснюють первинні протиепідемічні заходи, локалізують та ліквідують осередок захворювання. З метою локалізації та ліквідації осередку інфекційного захворювання у найкоротший термін у комплексі протиепідемічних заходів,  залежно від виявленої інфекції, також проводять щеплення особового складу за епідемічними показаннями.

− Будь-яке захворювання легше попередити, ніж лікувати. Тому очільне місце в організації життєдіяльності військових колективів має займати робота з обізнаності особового складу про найпоширеніші чи небезпечні захворювання і як їм запобігти, дотримання правил особистої і колективної гігієни. Особливо актуально для військовослужбовців у спекотний період вживати їжу та воду лише з перевірених джерел. Регулярно проводити профілактичні щеплення, які запобігають поширенню керованих інфекцій. А у випадку появи перших ознак захворювання негайно звертатися до лікарів, щоб убезпечити себе і колектив від подальшого поширення хвороби, − наголосив полковник медичної служби Олександр Федченко.

https://armyinform.com.ua/2022/06/25/mikrobiologiya-vijny-abo-yak-vijskovi-protydiyut-nebezpechnym-infekcziyam/