У Київській області підходять до фіналу десятиденні тренування одного з підрозділів Сил ТрО ЗСУ. На даному етапі військовослужбовці відпрацьовують стрільбу в русі зі зміною магазину, вивчають технічні характеристики новітнього озброєння іноземного зразка та порівнюють, як діє вибух на різні матеріали.
– Планові стрільби відбуваються щотижня. Патронів не жаліємо, адже тільки практика дає навчених військовослужбовців. На дальньому рубежі інженери покажуть хлопцям, що таке вибух, як він діє на дерево, бетон і метал. Ну і, тактична медицина, якій були присвячені перші три дні. Військові мають бути готові накласти турнікет у будь-який момент, розуміти, що це врятує їхнє життя, – розповідає інструктор із позивним «Стугна».
Нині військові готуються підсилити позиції на сході нашої держави. Ця рота вже втретє проходить навчання. До списку базових дисциплін входять: тактика ведення бою, стрілецька підготовка, тактична медицина, інженерне обладнання підрозділу та топографія. Змінним є лише тривалість проходження навчання.
– Перший раз у них були триденні курси, потім семиденні, а нині – десятиденні, – додає «Стугна».
Кожен із воїнів підрозділу демонструє зацікавленість та прагнення до навчання, основною проблемою залишається брак часу.
– Насправді 80 відсотків знань з військової справи я здобув саме тут. Надається дуже багато якісної інформації, не тільки теорії, а й практики. Не вистачає лише часу, щоб вмістити ті знання, які доносять інструктори, – поділився військовослужбовець підрозділу з позивним «Італієць».
В’єтнамець за походженням, військовослужбовець із з позивним «Танк» розповів про власну мотивацію:
– Я громадянин України вже 3 роки, дійсно полюбив цю країну, я не можу стояти осторонь, коли окупанти розтрощили будинок моїх батьків у Чернігові. Просто не можу змиритися з тим, що нещодавно моя дружина поховала брата, тому я і воюю… А за ці десять днів хочу взяти максимальну кількість знань.
Особлива увага приділена також психологічним тренінгам. Під виглядом ігор перевіряється стресостійкість та лідерські якості кожного військового.
– Наприклад, я беру відділення, яке має обрати для себе командира. І ця людина керує, поки у всіх закриті очі. Насправді, це потужно згуртовує підрозділ та допомагає виокремити неформального лідера. Це все-таки війна, а в армії без командира нікуди, – зауважив інструктор «Стугна».
Фото Дмитра Юрченка