«Над героїзмом непідвладний час — І дай вам Боже, хлопці, дай вам Боже…»

Навряд чи хтось міг спрогнозувати, що поезія в умовах війни не тільки не піде в «евакуацію», а виявиться напрочуд влучною, плідною і такою потрібною. Це доводить своєю творчістю відомий львівський поет і від певного часу друг АрміяInform Іван Гентош. Його вірші ми неодноразово розміщували на розсуд читачів. Весною Іван Михайлович з новою енергією відгукнувся на повномасштабне вторгнення московитів.

Перетворювати емоції на віршований рядок, спостереження і відчуття — у тексти, рятуючи чиїсь зруйновані душі, надихаючи людей навколо і вселяючи їм віру в перемогу — чи не головна місія поета, що пише на тему війни. Давно доведено: слово лікує і допомагає, а іноді й рятує.

Поезія Івана Гентоша вміщує не лише всю нашу силу й мужність, а й безмежну ненависть і злість до ворога. В кожному рядку його віршів закарбована гідність і українська нескореність. А ще, за традицією, в Івана Михайловича чимало віршів, наповнені гострою сатирою та сарказмом — це його родзинка.

Гентош навіть у віршах за місяць передбачав повномасштабну війну, на відміну від політиків. І закликав до єднання:

Чубимось далі. Хоч пахне війною…

Навіть не пахне — отруйно смердить.

Та схаменімося — станьмо стіною,

Бо запалати вже може за мить!

Нас обступило ординське залізо,

Східний сусід — непокаране зло.

Вже дипломати пакують валізи

І співчувають — так завжди було…

— Мої відчуття мене не підвели, та хіба до поетів прислухаються, — каже Іван Михайлович. — Але то вже минулий час. Нам потрібно жити сьогоденням і робити все для перемоги, хто що вміє: хтось приймає переселенців, хтось не спить ночами й в’яже маскувальні сітки для фронту, готує їжу захисникам, збирає кошти на квадрокоптер або тепловізор. А я щасливий від того, що моє поетичне слово когось надихає, кличе до боротьби і підтримує.

Від самого початку повномасштабного рашистського вторгнення у Львові запрацював проєкт «Мистецтво проти війни» і Гентош став його активним учасником.

— Щонеділі на Мистецькому балконі Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука стали проходити мистецькі акції, — продовжив Іван Михайлович. — Їх ініціював та зрежисирував киянин, народний артист України Тарас Жирко. Зважаючи на те, що Львів прийняв чимало переселенців, серед яких були люди творчі, то й вони долучились до акцій. Були дні, коли на Мистецькому балконі збирались митці з Харкова, Запоріжжя, Миколаєва, Києва та інших міст. Лунали пісні, декламувались вірші, проза. А завдяки Тарасу Жирку навіть відбувались мінівистави.

За словами Івана Гентоша, дійство об’єднало як професійних акторів, так і студентську молодь, письменників, музикантів, виконавців і навіть духовних наставників — служителів церкви.

— Серед переселенців у Львові є чимало людей з Херсонщини, тому один день з Мистецького балкона лунали твори на підтримку Херсона, — зазначив наприкінці розмови Іван Михайлович. — Всі ми віримо, що невдовзі це місто буде звільнено й над ним знову замайорить Український прапор. Віримо в Збройні Сили України!

Пропонуємо читачам вірші Івана Гентоша, написані ним у квітні-травні.

Азовцям

У слові цім звитяга, біль і кров,

Готовність вмерти України ради,

І слово це — нескорений «Азов»,

Славетний полк геройської бригади.

Надійний щит від орківських нашесть

І зла, що нам несе орда кривава,

Несхитна міць, обов’язок і честь,

Вкраїни гордість й невмируща слава!

Над героїзмом непідвладний час —

І дай вам Боже, хлопці, дай вам Боже…

Вкраїна вся молилася за вас

І плакала, що помогти не може.

І хоч в димах ще нині небосхил,

Але над нами синьо-жовті стяги —

А нам би, хлопці, трохи ваших сил,

І доблесті, і віри, і відваги.

Від ворогів нескорений заслін,

Що стримав зло страшне й несамовите —

І вам низький від Матері уклін!

А ми, як ви — ми знаєм, що робити…

22.05.2022

Діалог

Язики брехали злі,

Що у бункері в кремлі

З купою пересторог

Відбувався діалог…

п:

Ти, шoйгy, мнє доложі,

І, прічом, бєз каплі лжі,

Голова єщо цела?

Как ідут у нас дєла?

Ти у нас храбрєє всєх!

Как побєда? Как успєх?

ш:

Продолжаєм наступать,

Но, кажісь, єдрьона мать,

С окончательной побєдой

Надо малость подождать.

п:

Ти, шoйгy, мнє нє дурі —

Обєщал дєнька за трі!

Отвєчаєш за базар?

Спішеш все на «Байрактар»?

ш:

Подустала наша рать,

Нє жєлаєт воєвать,

Чорнобаєвка достала,

Мочі нєт — ні дать, ні взять.

п:

Я чєго-то нє пойму —

Захотєл на Колиму?

Іль вєлікую побєду

Надо мнє ліш одному?

ш:

Кто же думал, што в хохлов

Столько войска — будь здоров!

І єщо в прідачу НАТО!

Ізвінітє — нє готов…

п:

Ти того… нє сци, шoйгy,

Я с рєзєрвом помогу,

Но запомні — я нє рад,

Ти і так сорвал парад!

ш:

Тут вознік вопросік, шеф —

«Двєсті» груз пошол в рф,

А «трєхсотих» большє втроє,

Ето істіна, нє блєф.

п:

Ти, шoйгy, мнє ето брось,

Ти олєнєвод, нє лось,

Засєкреть потєрі бистро,

Как всєгда у нас вєлось.

Но вопрос поставлю в лоб —

Крєйсер наш «москва» утоп?

ш:

Нє утоп… А ето… Вот…

Пєрєшол в подводний флот.

п:

Ти давай, шoйгy, слєтай

Іль в Корею, іль в Кітай,

Может чєм-нібудь помогут —

Ти ім нєфть пообєщай.

На обратном же путі,

Слишіш, ботокс пріхваті —

Давіт санкционний прєс,

Надо снять бистрєє стрєс.

Ногі плєдом мнє укрой

І давай іді, гєрой…

Корком вискочив шoйгy,

Крикнув «Єсть» вже на бігу,

І пропав — мабуть, поїхав

У Китай, а чи в тайгу…

Завершився діалог,

Та для світу, бачить Бог,

Було би найкраще, щоби

Кожен з них пошвидше здох.

13.05.2022

Новини — люкс!

Бальзам на ду́ші (не для тіла!),

Що так втішає багатьох:

Новини — люкс! Москва згоріла!

І, кажуть, навіть Putin здох!

Чи преса трохи перегнула

І все за бажане здало́сь?

Хай не згоріла, а втонула,

Й не та москва — та все хоч щось!

Отож — була на морі качка,

Не ураган, і не тайфун,

Але… «Случілась нєзадачка»,

Бо звідкись прилетів «Нептун»!

Та й відвернулася фортуна,

І далі, наче у кіно,

«Славетний» флагман до Нептуна

Пішов на чорноморське дно!

Ну так і треба тій заразі —

Пішов, куди послали… вдаль…

Та й Putin ще не той наразі —

Амурський тигр… Направду жаль.

Та справжнє все у нас ще буде —

А що не нині, то шкода́…

Нічо! Ми терпеливі люди,

Ми почекаєм — не біда!

14.04.2022

Ми з України!

В грудях не душі — гарячі жарини,

В кожного воїна серце левине,

Б’єм ворогів ще з часів катерини —

Доброго вечора, ми з України!

Нам в боротьбі помагають і стіни,

Треба, то й кров віддамо до краплини

За Маріуполь і острів Зміїний —

Доброго вечора, ми з України!

Вперто воюєм, не просим заміни,

І, як ординець останній загине,

Сповниться наше бажання єдине —

Доброго вечора, ми з України!

Рідної мови лелієм перлини —

Віра і сила в бою не покине,

Дух наш міцніє щодня, щохвилини —

Доброго вечора, ми з України!

Наші навколо і сонце, й хмарини,

І відчування міцної родини,

Ми повернéмся — Стрічай, господине!

Доброго вечора, ми з України!

13.04.2022

https://armyinform.com.ua/2022/06/20/nad-geroyizmom-nepidvladnyj-chas-i-daj-vam-bozhe-hlopczi-daj-vam-bozhe/