російська агресія проти України серед інших вимірів має також і економічний. Через дії окупантів знищено підприємства та блокується експорт українських товарів. Попри це активно триває процес залучення іноземних коштів для ведення бізнесу в Україні та надання нашій державі всебічної допомоги. Більше про економічний аспект співпраці із закордонними партнерами в умовах війни розповіла керівник Департаменту міжнародного співробітництва Торгово-промислової палати України Анна Любима.
– Розкажіть, будь ласка, про проєкт Міжнародний штаб допомоги українцям. Чому він важливий?
– Торгово-промислова палата України є одним з ініціаторів та співзасновників цього штабу. Свою діяльність він почав з 25 лютого – ми дзвонили в торгово-промислові палати в регіонах, нашим закордонним партнерам, Business Woman Club, які є теж серед ініціаторів проєкту. А також благодійний фонд «Озеленення України – озеленення планети».
Намагалися організувати наших координаторів у різних країнах світу, які готові допомагати Україні. Почали активно консолідувати всі зусилля. Розробили систему подачі заявок на отримання гуманітарної допомоги, процедуру перерозподілу та задоволення цих заявок.
Отримали за цей час допомогу від 51 країни світу – найактивніше долучилася Німеччина. Наша представниця Оксана Шарлеммер, яка і дотепер направляє допомогу. Також Микола Жаров – представник ТППУ в Люксембурзі та президент Асоціації українців Люксембурга. Він надавав допомогу, яка складалася не тільки з харчування, одягу, медикаментів, але насамперед з амуніції (бронежилети, прилади нічного бачення, тепловізори) й тактичної медицини.
Серед країн, які надавали допомогу, можна назвати також Північну Македонію, Румунію, Казахстан, Болгарію, Грецію, Польщу, Латвію. Країни на початку війни дуже швидко відреагували на ситуацію в Україні в наданні гуманітарної допомоги.
– Як Ви опрацьовуєте заявки щодо отримання гуманітарної допомоги?
– У нас є централізована система подачі заявок та їхнього опрацювання. Хоча є першочерговість щодо надання допомоги Збройним Силам України та тим регіонам, де тривають бойові дії – Харківська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Донецька, Луганська області. Коли було окуповано частину Сумщини та Чернігівщини, то ми намагалися місцевим передавати допомогу.
Працюємо з обласними військовими адміністраціями, з перевіреними організаціями.
– Скажіть, будь ласка, як нині триває процес залучення іноземних інвестицій в Україну?
– У червні відбувся візит генерального секретаря Міжнародної торгово-промислової палати Джона Дентона в Україну. Провели ряд зустрічей з органами державної влади. Питання залучення інвестицій стояло одним з найперших на всіх зустрічах.
Зараз для України дуже важливо зрозуміти, що саме потрібно іноземному інвестору для продовження роботи або залучення нових інвестицій в нашу країну.
Партнери з Європи та США відчувають зобов’язання якось долучитися до процесу надання допомоги Україні. Але ми теж зі свого боку маємо доносити інформацію системно і постійно про те, що нам необхідно.
У нас є окрема твінінгова програма з європейськими палатами. І ми зрозуміли, що варто правильно сформулювати наші потреби. А саме – яка нам необхідна фінансова, гуманітарна, консультаційна допомога, а також те, що стосується відбудови та сфери послуг.
Зі свого боку хочу сказати, що президент палати пан Геннадій Чижиков проводить зустрічі з партнерами – вже є певні результати. Україна долучилася до ініціативи Тримор’я (отримала статус партнера-учасника 21 червня. – Ред.), і там є ділова складова, адже ТПП України приєдналася теж.
Відносно інвестицій, варто думати як про середньострокову, так і довгострокову перспективу. Варто також пам’ятати, що зараз дуже багато української продукції не може бути експортованою через заблоковані порти.
Ми маємо говорити про переформатування підприємств, виготовлення продукції з доданою вартістю. Але для цього теж потрібні інвестиції, і ми маємо створити базу підприємств, куди інвестори можуть заходити. Аналогічно до того, як це зробили на Заході України щодо підприємств, які переїхали з Півдня та Сходу.
Тому можу з впевненістю сказати, що відбувається активна робота із залучення інвестицій в Україну. Ми отримуємо постійно пропозиції українських компаній, які прагнуть виходити на іноземні ринки.
– Яким чином функціонує Торгово-промислова палата після 24 лютого?
– Спочатку працювали дистанційно, але дуже активно. Відразу ж почали готувати офіційні звернення від імені Торгово-промислової палати України до всіх наших іноземних партнерів про те, що відбувається в Україні. Почали зв’язуватися з нашими представниками ТПП України за кордоном, з діловими радами. Так само з Міжнародною Торговою Палатою.
Результат – наше головне досягнення це виключення палати рф з Міжнародної Торгової Палати.
На сьогодні в офісі в Києві знаходяться не всі співробітники. Наприклад, у моєму департаменті з 8 людей лише 2 знаходяться на місці – я та моя колега. Інші продовжують працювати дистанційно.
Система палат, включаючи регіональні палати, функціонує абсолютно по різному. Херсонська палата під окупацією, Донецька – всі співробітники виїхали до інших областей або за кордон, Харківська – працює на місці (10 осіб), а решта за межами області чи країни.
Але всі продовжують працювати. Президент палати здійснює візити до наших міжнародних партнерів, бере участь в міжнародних форумах, тому що це створення також інформприводів для України. Особисті зв’язки дуже діють – тоді результат набагато більш ефективний. І наразі вже 7 міжнародних делегацій відвідали Україну з 24 лютого.
Ми маємо доносити інформацію міжнародній спільноті, що агресія росії проти України це жах. Ми показували іноземним делегаціям розбомблені Бучу, Ірпінь, місця в Києві, де влучали ракети, щоб люди розуміли, що це дійсно ризик.
– Чому, на Вашу думку, економічний фронт є не менш важливим за інші аспекти протидії російській агресії?
– Ми знаємо теорію, і вона перекликається з практикою – безпека країни складається з кількох аспектів. Економічна безпека це одна з ключових умов повноцінного функціонування держави. Якщо не буде працювати бізнес, якщо не будуть сплачуватися податки, то це напряму залежить від працездатності держави.
Економічний фронт полягає в тому, щоб компанії продовжували вести свою діяльність: експортувати, шукати вигідні умови імпорту, роботу по інвестиціях. Це дуже тяжка робота, але консолідація зусиль всіх бізнес-об’єднань в країні, всіх підприємців, попри тяжку ситуацію, що склалася в Харкові, в містах, які знаходяться біля лінії фронту. Бізнес, який продовжує там працювати, для мене реально герої.
В умовах, коли є ризик втратити все щодня, вони продовжують працювати на благо країни.