спростовано
АрміяInform підготувала дайджест-добірку спростувань фейків та маніпуляцій щодо Міністерства оборони та Збройних Сил України за тиждень.
Поза увагою оборонного відомства не залишилися недостовірні та маніпулятивні медіазакиди із «запорєбріка», що їх останнім часом було поширено в деяких мас-медіа та у соціальних мережах. Пропонуємо вашій увазі кілька прикладів фейків та їхнє спростування.
«Злобна Україна змушує Москву посилювати військовий контингент на кордоні»
Залишаючись однією з головних тем поточного життя України, інформація про нарощування російських військ біля українського кордону набула нових рис.
Зокрема, якщо тиждень тому лейтмотивом хвилі критичних телевізійних коментарів та публікацій були сумніви української громадськості щодо належного рівня готовності Збройних Сил України до протистояння збройній агресії з боку РФ, то впродовж останніх діб ця хвиля критики всередині української медіаспільноти дещо поступилася хвилі нагнітання з боку російських провладних ідеологів (на заході це називають warscare — «страх війни»).
Йдеться про «новини» російських ЗМІ, в яких використовуються заяви тих або інших високопосадовців та псевдоекспертів, що мають на меті не тільки «амортизувати» стурбованість західних мас-медіа російською загрозою, а й перекласти джерело нинішньої напруженості — з Росії на Україну.
Суть розрахованої на внутрішнього споживача російської маніпулятивної риторики можна звести до наступного посилу: «Україна мілітаризується поставками зброї з країн НАТО та здатна вдатися до провокацій проти Росії».
«Могутні російські лазери врятують Вороніж від бомбардування»
Серед публікацій, що є красномовним свідченням зазначеного вище наративу, привертає увагу розповсюджений у соцмережах 22 листопада матеріал Російської служби новин «Обнуління українських БПЛА».
У ньому, розмірковуючи про тактику та засоби, які можуть застосовуватися для нібито майбутнього знищення російськими системами радіоелектронної боротьби (РЕБ) українських «Байрактарів», оглядач видання «Правда.ру» Олександр Артамонов стверджує, що українські Збройні Сили начебто мають агресивні плани проти Росії.
За словами Артамонова, «окрім систем РЕБ „Красуха-4“ з „Байрактаром“ може справитися лазерний комплекс „Пєрєсвєт“». Українські військові, які будують плани з бомбардування Вороніжа з використанням «Байрактару», забувають, що в полі, яке створюється лазером, що вже стоїть у нас на бойовому чергуванні, не літає жоден електронний засіб«.
Згадані маніпулятором «плани з бомбардування Вороніжа» є чистим фейком, адресованим російському читачеві, якому малюють образ ворога — України.
«Спецслужби України об’єдналися з радикалами і кошмарять кримчан»
Цю лінію продовжують й інші публікації російських ЗМІ, найважливішою з яких, за оцінками оглядачів, цього тижня виявилось інтерв’ю «Російській газеті» заступника секретаря Ради безпеки Росії Олександра Гребьонкіна.
Він, зокрема, заявив, що «зросли ризики проведення українськими спецслужбами та радикальними організаціями провокацій на кримському напрямку та щодо об’єктів морської економічної діяльності та транспортних переходів у Азовському та Чорному морях».
Також заступник секретаря Радбезу РФ повідомив, що «триває деструктивна діяльність української влади з вчинення негативного інформаційного впливу на російських громадян, які проживають у Республіці Крим».
Привертає увагу той факт, що зазвичай російські «важковаговики» Лавров та Патрушев кажуть про ситуацію саме на сході України. Гребьонкін же, який до останнього часу залишався непублічною, вірніше, немедійною особою, несподівано акцентує увагу саме на кримському напрямку.
Натякаючи на прийдешні українські провокації та диверсії, пан Гребьонкін, схоже, робить перший крок у спланованому інформаційному ланцюгу, згідно з яким, у разі реальних сутичок на півдні України, кремлівська влада може заявити, мовляв, «ми ще восени попереджали про небезпеку провокацій з боку України».
Росія продовжує використовувати відпрацьовану систему: «брехливі звинувачення — брудна провокація — підлий удар»
Насправді такі заяви є важливим сигналом для України, що із великим ступенем вірогідності саме російські провокації можуть мати місце на кримському перешийку, причому лише як частина більш великого плану російської агресії.
До речі, історія чудово пам’ятає серпневу «виставу» 1939 року, що її на німецькій прикордонній радіостанції міста Гляйвіц вчинили перевдягнуті в польський військовий однострій німці. 1 вересня 1939 року чітко зрежисована «польська агресія» зазнала миттєвої відповіді Третього рейху.
І тому до звинувачувальних заяв людей рівня заступника Радбезу РФ варто ставитися не просто як до маніпуляції суспільною думкою, а й як до маркеру, що сигналізує про приховані мілітарні плани, яким у ЗС РФ, згідно з військовими методиками, завжди передує інформаційна підготовка.
Підготував Олександр Козубенко