17 червня у пресцентрі Інформаційного агентства відбувся круглий стіл на тему «Російсько-українська війна в контексті конфліктів світу». Експерти недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» (НАЦ «УССД») розповіли, як після повномасштабного вторгнення рф Україна перетворилася на важливу геополітичну фігуру.
Минулого року було дуже багато розмов про майбутнє загострення конфлікту між росією та Україною, що триває від 2014 року. Хтось приводив аргументи за, хтось – проти. НАЦ «УССД», що 10 років займається безпековими дослідженнями, з 2019 року реалізовує спільно з партнерами масштабний проєкт «Індекс війни» – моніторинг усіх воєнних конфліктів у світі та прогноз їх розгортання. Директор Центру, а нині – солдат П’ятого окремого штурмового полку ЗСУ Юрій Сиротюк, почав розмову з того, якими критеріями керувалися їхні аналітики.
[embedded content]
У чому помилилися ті, хто заперечував можливість широкомасштабного вторгнення?
«Коли зароджувалася ідея «Індексу війни», у нас виникла гіпотеза, що у світі вже триває Третя світова війна. Ми добре розуміли, що затишшя на фронті російсько-української війни після 2015 року носить тимчасовий характер. Що це передишка і питання – хто краще нею скористається і коли війна знову розгорнеться в повномасштабній фазі, бо жодні питання цієї війни не вирішені.
Перехід восьмирічної російсько-української війни в повномасштабну гарячу фазу став конфліктом номер один у світі
Ми прогнозували, що у 2022-му цілком можливе загострення російсько-української війни на південному фланзі через проблеми з питною водою у Криму. Також після остаточного поглинання білорусі у 2020 році ми розуміли, що в нас виник новий великий фронт – тисяча кілометрів білорусько-українського кордону. І ми передбачили, що загострення можливе там, а також на Донбасі. Але, на жаль, ми помилилися в інтенсивності цієї війни – ми не передбачали, що вона буде носити настільки широкомасштабний формат, − говорить Юрій Сиротюк. − Якщо якісь розвідки світу справді знали про те, що події розвиватимуться саме так, – до них запитання: чому вони нічого не зробили для того, щоб ця війна не відбулася?».
Ці три місяці війни фактично поставили крапку на світовій системі безпеки – та система, що вибудовувалася після Другої світової війни, більше не існує
«Перехід восьмирічної російсько-української війни в повномасштабну гарячу фазу став конфліктом номер один у світі, який матиме і вже має глобальні наслідки для світової безпеки, політики, економіки, зміни культурно-ідеологічних трендів.
Три місяці повномасштабної російсько-української війни істотно вплинули на продовольчу безпеку, економічні ринки і будуть посилювати військові конфлікти.
Ці три місяці війни фактично поставили крапку на світовій системі безпеки – та система, що вибудовувалася після Другої світової війни, більше не існує. Це сталося тому, що після Другої світової покарали тільки одного агресора, позбавивши можливості здійснювати агресію надалі. Союзник і партнер гітлерівської Німеччини в розпалюванні Другої світової війни сталінський совєтський союз не поніс належної відповідальності, а навпаки отримав карт-бланш безвідповідальності. ГУЛАГ переміг Бухенвальд і росія залишилася безкарною. І нині увесь світ платить високу ціну за те, що не покарав свого часу одного з розпалювачів війни», − говорить експерт.
Після Другої світової покарали тільки одного агресора, позбавивши можливості здійснювати агресію надалі
Політика умиротворення москви ніколи не давала і не дасть результатів
«Нова дієва міжнародна система безпеки можлива виключно після воєнної поразки росії, її деімперіалізаціі та дефрагментації. Коли на місці останньої імперії світу ми будемо мати природній простір для незалежних національних держав.
На жаль, західні країни, які намагалися стримати розпад совєцького союзу, нині так само впираються знищенню останньої імперії на європейському континенті. Ми пам’ятаємо, як на початку серпня 1991 року Президент США Джордж Буш прилітав до Києва і вимагав, щоб Україна не виходила зі складу срср. Коли ж союз розвалився – ніяких надзвичайних ситуацій не сталося, − говорить Юрій Сиротюк. − Це перша велика війна на Європейському континенті, яку не змогло зупинити світове співтовариство. Але ми бачимо, що так звана друга армія світу, якій прогнозували дуже швидку перемогу на території України, не досягла жодного свого результату і приречена на стратегічну поразку. Тому сьогодні Україна є ключем до нової безпекової системи.
До 24 лютого 2022 року Україну, на жаль, не сприймали як суб’єкт міжнародної політики.
Це перша велика війна на Європейському континенті, яку не змогло зупинити світове співтовариство
«Ми навіть не були пішаком на геополітичній шахівниці. Навіть як клітинку на шахівниці нас не сприймали, бо дехто вважав, що цю клітинку можна спокійно і холоднокровно порізати, розчленувати і знищити.
Тепер Україна серйозна геополітична фігура, повноцінний суб’єкт. І ключовий гравець принаймні для європейської системи безпеки, бо з нашим рівнем обороноздатності будь-яка міжнародна організація, до якої приєднається Україна, – зміцниться, тому що ми єдина країна, яка засвідчила, що може вести конвекційну велику війну проти істотно переважаючого супротивника. Стало прикладом те, як Україна перемелює «другу армію у світі», позбавляє її статусу глобального гравця і знову переводить у розряд регіональних. Тож ми цю війну не програємо».
«Україна перемелює «другу армію у світі», позбавляє її статусу глобального гравця і знову переводить у розряд регіональних. Тож ми цю війну не програємо»
Яка справжня мета цієї війни в Україні?
«Війна засвідчила дві речі. Справжня мета росії – повне знищення суб’єктності української держави (те, що вони називають «демілітаризацією») та української ідентичності (так звана денацифікація). Вони нищать інфраструктуру, культуру, шляхи сполучення, − все, що дозволяє державі існувати. А знищення української ідентичності, яке вони намагалися зробити під час Голодомору, під час репресій, під час тотальної русифікації – в них не вдалося й цього разу. Навіть коли поряд зі «спеціальною військовою операцією» проводиться, наприклад, «спеціальна релігійна операція», − зауважив Юрій.
− Ця війна носить екзистенційний характер, її не можна закінчити «гібридними методами», навіть не називаючи війну війною. Також не можливо її виграти, не перенісши на територію ворога, передусім у свідомість поневолених росією народів. Без цього, навіть якщо ми матимемо виснаження сил – це буде коротке перемир’я до переозброєння росії.
«Цю війну можна припинити виключно військовою поразкою та дефрагментацією росії»
Тому цю війну можна припинити виключно військовою поразкою та дефрагментацією росії, і це єдиний шлях до свободи як України, так і поневолених народів росії та й усієї Європи».