У неділю, 18 липня, військовослужбовці Бердичівського гарнізону взяли участь в урочистостях з нагоди Санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію. Це — День ікони Матері Божої Бердичівської, який широко відзначається щороку. Тисячі вірян західного обряду пішки приходять до Бердичева, аби вшанувати Божу Матір та її ікону.
Вже в суботу, 17 липня, до Бердичева почали сходитись паломники. Долаючи сотні кілометрів довгої дороги, дороги роздумів та щирої молитви, кожен із них ніс до Матері Божої свої подяки й прохання.
Чи не найбільше за кількістю паломників стало цьогорічне 29-те Францисканське паломництво — 356 осіб, серед яких один єпископ, 11 священників та 10 сестер-монахинь.
Долучилися до урочистостей і десятки військовослужбовців Бердичівського гарнізону. Зокрема, дуже відповідальна й почесна місія випала на долю гармашів артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича — вони несли ікону під час урочистої ходи містом.
— Років 15 тому я навчався в художній школі тут, на території монастиря Босих Кармелітів, — розповідає військовик Андрій. — Тому про цю святиню знаю змалку. Гордий, що тепер ніс цю ікону! Перед цим святі отці проводили з нами інструктаж: показали й розказали, що і як потрібно робити — є чимало нюансів, про які ми мали знати.
Довідково.
Ікона Матері Божої Бердичівської — чудотворна ікона Божої Матері, одигітрія, головна католицька святиня України, а також головна святиня Полісся. Коронована 28 січня 1753-го Папою Бенедиктом ХІV. Оригінал не зберігся. Копію написала краківська художниця-реставраторка полотен Божена Муха-Совінська у 1990 році. Ікона коронована в липні 1998-го Папою Іваном-Павлом ІІ, розміщена в головному вівтарі костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Бердичеві. Її однаково шанують католики і православні.
Інша назва Бердичівської ікони — «Богородиця Сніжна». Ця назва перейшла на неї з римського оригіналу. За переказом, храм Santa Maria Maggiore зведений на місці базиліки, спорудженої ще в середині IV ст. за повелінням Божої Матері на місці, де випав сніг.
У 1566-му з благословення Папи Римського Пія V єзуїти написали кілька копій ікони Salus populi romani. Деякі з них потрапили до Речі Посполитої, зокрема України. Одна копія опинилася в магнатській родині Тишкевичів. Ікона написана олійними фарбами на полотні, закріпленому на кипарисовій дошці. Тишкевичі зберігали її у своїй домовій церкві.
У 1630 році київський воєвода Януш Тишкевич на знак подяки Богородиці за звільнення з татарського полону заснував у Бердичеві кляштор Босих Кармелітів і 22 липня 1642-го передав до нього цю ікону. Іконі Богородиці Бердичівській приписував зцілення київський католицький єпископ Станіслав Заремба, котрий 23 травня 1647 року проголосив її чудотворною. Відтоді зародилася традиція паломництва до бердичівського кармелітського кляштора. Церковні хроніки повідомляють про сотні випадків оздоровлення перед іконою Богородиці Бердичівської.
Фото Володимира Соболя