8 червня в Центральному будинку офіцерів зібралася ініціативна група законодавців, представників виконавчої влади, громадських організацій, територіальної оборони Києва тощо. Фахово обговорювали давно назрілий законопроєкт № 5557 — про основи національного спротиву (Докладніше про нову систему можна довідатися за посиланням: https://sprotyv.in.ua/uk/)
На думку спікерів, ухвалення законопроєкту № 5557 — безальтернативний шлях максимально швидко зміцнити нашу державу в умовах зростаючої російської загрози з території РФ, з боку окупованих Криму та ОРДЛО, Білорусі, молдовського Придністров’я та Чорного моря.
Автори вважають законопроєкт правильним і нагальним, адже недарма саме після його подання на розгляд Верховної Ради, міністр оборони Росії Шойгу заявив про намір сформувати в Західному військовому окрузі РФ близько 20 нових з’єднань і частин. Це найяскравіше свідчення того, що Кремль нарощує загрозу широкомасштабного вторгнення на українську територію, чому ми можемо протистояти шляхом впровадження концепції всеохоплюючої оборони.
Спікери підкреслили, що через вимоги Бюджетного кодексу, якщо законопроєкт «Про основи національного спротиву» не ухвалять під час цієї сесії парламенту, він зможе вступити в силу лише у 2023 році. Зважаючи на зростання рішучості з боку РФ, така затримка може стати для нас фатальною.
Присутнім повідомили, що над розробкою законопроєкту № 5557 працювали представники всіх родів військ, ветеранських організацій та експерти. Він є спільним напрацюванням, де враховано пропозиції всіх сторін. Крім того, це імплементація концепції всеохоплюючої оборони як однієї з практик країн-членів НАТО.
Наразі цей законопроєкт є найкращою платформою для майбутніх підзаконних актів та втілення всеохоплюючої системи національного спротиву.
Як саме законопроєкт посилить обороноздатність?
Чисельність ЗСУ, потрібна для захисту територіальної цілісності країни, наразі є обмеженою. Ситуація не унікальна, адже жодна держава не має фінансово-економічних можливостей утримувати в кожному регіоні велику кількість регулярних військових частин чи підрозділів. Однак Україна має бути готовою до швидкої протидії та відсічі агресії з будь-якого напрямку.
Саме тому і змінюється підхід до національної безпеки. Ми поступово переходимо до концепції всеохоплюючої оборони, яку закріплено у схваленій наприкінці березня 2021 року «Стратегії воєнної безпеки».
Проєкт Закону України «Про основи національного спротиву» № 5557, який Президент України подав на розгляд Верховної Ради, є втіленням цієї концепції. Національний спротив — це залучення всього населення до протидії агресору й підготовка до такої протидії. Він передбачає впровадження системи загальновійськового навчання населення, розвиток територіальної оборони та руху опору.
Територіальна оборона вестиметься по всім терені України поза межами бойових дій, а рух опору — на можливій тимчасово окупованій території. Це суттєво посилить обороноздатність, потенційний агресор знатиме, що в кожній області й районі є організовані підрозділи, які будь-коли готові дати йому відсіч навіть під окупацією.
Чи відповідає законопроєкт № 5557 міжнародній практиці?
Законопроєкт підготовлений на основі вивчення досвіду країн-членів НАТО з організації всеохоплюючої оборони, зокрема, територіальної оборони та підготовки населення до захисту своєї держави.
Законопроєкт опрацьовували експерти понад рік. Практично він імплементує концепцію всеохоплюючої оборони країн-членів Альянсу. За рахунок зміни підходу до оборони Україна приводить її у відповідність до існуючих у НАТО практик.
Хто може долучитись до національного спротиву?
Громадяни України, які перебували на військовій службі, воювали проти російського агресора, зможуть стати резервістами й бути приписаними до військових частин і підрозділів тероборони в тому регіоні, де проживають. На думку авторів законопроєкту, їхній досвід надзвичайно важливий і його слід використати для захисту України.
Особи без військового досвіду теж зможуть стати на захист Батьківщини, оскільки отримають шанс стати бійцями добровольчих загонів територіальних громад. Відповідно до законопроєкту, якщо такі українці висловлюють бажання приєднатися до тероборони, їх можуть зарахувати до складу добровольчих формувань територіальних громад після проходження медичного, професійного та психологічного відбору і підписання контракту добровольця територіальної оборони.
Які обов’язки покладатимуть на учасника національного спротиву?
Обов’язки учасника національного спротиву залежать від того, до якої його складової він залучений — територіальної оборони чи руху опору.
Наприклад, члени тероборони не перебуватимуть на дійсній військовій службі, за винятком організаційного ядра — командування самих Сил територіальної оборони та військових частин і підрозділів, а залучатимуться до виконання окремих завдань, покладених на сили оборони. Перш за все — захист території від окупанта в разі потреби в будь-якому регіоні України. Крім того, частини і підрозділи тероборони залучатимуть до завдань зі сприяння діям регулярних Збройних сил. Наприклад, забезпечення умов для стратегічного чи оперативного розгортання військ (сил) чи їх перегруповання, а також участі в захисті населення у випадку криз чи катаклізмів.
Ще одна особливість — учасник руху опору діятиме переважно на конфіденційній основі, бо він готується до дій на окупованій або захопленій противником території. За задумом авторів законопроєкту, він має виконувати такі завдання:
- формувати осередки руху опору і набуття ними відповідних спроможностей;
- перешкоджання діям військ агресора;
- участь у проведенні спеціальних — розвідувальних, інформаційно-психологічних та інших — операцій.
Якщо територію окупує противник, то там організують рух опору. Його учасникам надають повноцінний соціально-правовий захист, передбачений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Спікери звертали увагу, що не можна допустити таких ганебних випадків, як у 2014 році, коли частина захисників України опинилася поза правовим полем.
Як регулюватимуть використання зброї?
Жваву дискусію викликало питання індивідуальної зброї. Відповідно до законопроєкту, індивідуальна штатна зброя зберігатиметься у визначених та спеціально обладнаних приміщеннях на території пунктів постійної дислокації або визначених місцях зберігання.
У разі виконання завдань після введення планів територіальної оборони в дію учасникам національного спротиву надаватимуть право на зберігання індивідуальної штатної зброї і боєприпасів до неї в місцях проживання.
Члени добровольчих формувань під час виконання завдань матимуть право застосовувати особисту мисливську зброю та боєприпаси. За ними також закріпиться індивідуальна штатна зброя. Забезпечення нею та боєприпасами здійснюється за єдиним у ЗСУ алгоритмом.