Як Україна виграла у Словаччини: пропустила традиційний для себе гол, але скористалася слабкостями суперника

Роман Котляр розібрав матч національної команди з другим суперником на нинішньому чемпіонаті Європи.

Збірна України, Getty Images

Збірна України, Getty Images 22 червня 2024, 11:00

Перша перемога на Євро-2024 у виконанні збірної України здобута! Команда Сергія Реброва виграла у Словаччини та суттєво покращила своє турнірне становище. Попереду ще як мінімум один важливий матч, але спершу сконцентруємося на зустрічі зі Словаччиною. У цьому матеріалі розберемося за рахунок чого вдалося виграти у колективу Франческо Кальцони. 

Словаччина використовувала свої стандартні прийоми у першому таймі, але Україна довгий час не могла на них відповісти 

Після поразки в матчі з Румунією повстало питання стосовно деяких позицій на наступну зустріч. Багато критики звалилося на Андрія Луніна, якого звинувачували у більшості пропущених голів. Було цікаво, чи довіриться тренерський штаб Анатолію Трубіну або знову зробить ставку на голкіпера Реала. Залишити його у воротах було б хорошим жестом, хоча би для того, щоб продемонструвати підтримку, яка дуже важлива для гравців позиції Андрія. Втім, у стартовому складі вийшов все ж таки футболіст Бенфіки. 

На правому фланзі захисту Олександр Тимчик замінив Юхима Коноплю, скоріше за все це була ставка на прямолінійність — латераль київського Динамо грає більш традиційно по всій бровці, а також нерідко займає більш низьку позицію, що мало б дозволити мати контраргументи на швидкі атаки Словаччини. 

На позиції опорного півзахисника передбачувано з’явився Володимир Бражко. 

Правого вінгера зіграв Андрій Ярмоленко, а не Віктор Циганков. 

Головним завданням збірної України у цьому матчі була надійна гра в захисті. Команда Франческо Кальцони вміє добре застосовувати високий пресинг, а також грамотно змушувати суперника помилятися. 

Крім того, необхідно було продемонструвати більшу ефективність в атаці, але в першому таймі це вдавалося нечасто. Однією з претензій в попередній зустрічі було стерильне володіння м’ячем, яке не вело до загострення тих чи інших епізодів. Цього разу ми побачили приблизно схожу картину. У багатьох моментах гравці намагалися мінімізувати ризики, зіграти простіше, щоб уникнути контратак, через що запороли як мінімум декілька потенційно небезпечних підходів до чужих воріт. Замість передачі вперед йшов пас назад. 

Активно застосовувалася тактика лонгболів, щоб швидше діставляти м’яч у фінальну третину, минаючи атакувальну та намагаючись підловити високу лінії оборони суперника. Головними фігурами в цьому компоненті виступили Микола Матвієнко та Ілля Забарний, після довгої передачі центрбека Шахтаря Україна вперше змогла втекти на просторі завдяки Андрію Ярмоленко, щоправда з офсайду. 

Словаччина високо пресингувала і не давала “синьо-жовтим” нормально побудувати білд-ап. 

Намагалася перекривати адресатів для пасу вперед, що змушувало захисників подовгу контролювати м’яч і шукати оптимальні варіанти. 

Також це створювало небезпечні ситуації, тому що нерідко Україні доводилося сідати у низький блок, вона не завжди контролювала вривання суперників та дозволяла проходити передачам між лініями. Одного разу це ледь не призвело до пропущеного голу, коли внаслідок подібної атаки врятував Анатолій Трубін. 

Крім того, перебували у середньому блоці і дозволяли Словаччині, в тому числі центральним захисникам, добре підготувати передачу вперед і оцінити, куди буде найкраще всього її віддати, найчастіше шукали адресатів на флангах. 

Свій м’яч колектив Франческо Кальцони забив стандарту, як і в багатьох попередніх матчах збірної України, дана проблема наразі не виправляється. 

Найголовніше те, що “синьо-жовтим” вдавалося користуватися слабкостями суперника навіть за такого сценарію. Одного разу це призвело до швидкої атаки з неточним ударом Михайла Мудрика. 

Ще в одному епізоді Георгій Судаков виконав блискучу довгу передачу на фланг, в підсумку було створено чудовий момент, який лише дивом не завершився голом. 

Україна виконала ряд змін, що дозволило змінити малюнок гри 

Важливим фактором стало те, що команда Сергія Реброва почала більш високо тиснути на суперника, а також ловила його у перехідних фазах, що є проблемою збірної Словаччини. Її гравці добре вміють пресингувати опонента ближче до його воріт, але не завжди ефективно повертаються назад в захист. 

Також нерідко втрачають своїх футболістів у власному штрафному майданчику — це також систематичний недолік, який прослідковується у багатьох матчах. Перший гол України вийшов саме таким — Олександр Зінченко виконав передачу з флангу у центр, а там залишили одного Миколу Шапаренка, який чітким ударом зрівняв рахунок. 

Допоміг і вихід Романа Яремчука. Саме йому вдалося зловити Словаччину тоді, коли вона знаходилася занадто високо, а відмітити треба довгу передачу від Іллі Забарного. В першому таймі схожий епізод не призвів до небезпечного моменту, цього разу навпаки. Тим не менш, ближче до завершення матчу “синьо-жовті” відійшли у низький блок, а також все більше відмовлялися від намагань тиснути на суперника, сконцентрувавшися на контратаках. 

Малюнок зустрічі диктував подібні умови, але не факт, що в майбутньому це не призведе до іншого результату. В загальному за другий матч на Євро-2024 Україні можна поставити плюс за характер та хороший другий тайм, але виступи точно необхідно покращити і мати стабільність протягом всієї зустрічі, а не лише певних моментів. 

Источник