Пандемія коронавірусу, стверджують експерти, назавжди змінила життя людства, зокрема, це стосується і професійної сфери. Як виглядатиме організація роботи в майбутньому? Чи призведе дистанційна зайнятість до того, що деякі професії втратять сенс? Як локдауни позначилися на ринку праці в Україні, і як змінились підходи до нарахування зарплати? Це з’ясовувало Радіо Свобода.
«Піжамні» наради і розкіш живого спілкування
Киянка Ганна працює менеджером із внутрішньої комунікації однієї з міжнародних компаній. Під час обох жорстких локдаунів вона виходила на роботу в офіс, а більшість її колег працювали з дому.
Помічаєш, що втрачаєш контакт із колегами
«Ми дуже скучили за цей час один за одним, навіть за простою можливістю обговорити якісь робочі моменти за кавою чи під час обіду, – ділиться своїми спостереженнями Ганна з Радіо Свобода, – помічаєш, що втрачаєш контакт із колегами. Якось довелося працювати дистанційно, то відчула, як важко змусити себе працювати вдома, бо це все ж таки приватне місце. Складно переключитися і сконцентруватися на роботі».
Ганна каже, що деякі поточні виробничі питання, розв’язання яких у звичайному режимі вимагало 5-10 хвилин, під час віддаленої праці доводилося вирішувати за пів години.
«Додаткові наради, дзвінки, віртуальні зустрічі… Це виснажує. Важко керувати, координувати роботу над тим чи іншим проєктом. У кожного свій графік. Хтось забирає дитину з садочка, у когось в цей час сусіди роблять ремонт – страшенно гамірно. Від віртуальних нарад люди набагато швидше втомлюються, ніж від живого спілкування», – зауважує Ганна.
Крім втоми (фізичної і психологічної), дистанційна праця може викликати в людей почуття провини і тривоги, стверджує психолог Вікторія Сахнієнко. Вимушена віддалена робота вимагає надзусиль, підвищених психічних ресурсів, яких у співробітника може просто не бути.
«Коли почався локдаун, більшість людей зраділи можливості побути вдома. Стрімкий ритм життя вимагав відпочинку. На початку це видавалося заспокійливим фактором. Але людина є соціальною істотою, їй потрібен колектив, щоб розмовляти і підтримувати один одного. Між колегами важливе і неформальне спілкування.
Деякі співробітники відчувають себе самотніми, «покинутими», а це не може не позначатися на продуктивності праці
Велику роль відіграє і темперамент людини. Деякі співробітники відчувають себе самотніми, «покинутими», а це не може не позначатися на продуктивності праці. Я помічаю, як зростає тривожний стан моїх пацієнтів.
Проте не варто вимагати від себе надмірної психологічної стійкості, адже карантинні обмеження і пов’язана з ними дистанційна робота – це вимушені заходи, і людина мало чим може на це впливати», – зазначає у розмові з Радіо Свобода Вікторія Сахнієнко.
Корпорація Microsoft провела дослідження, яке засвідчило, що віддалена робота є більш складною для психіки людини, ніж звична офісна праця. Маркери мозкових хвиль, пов’язані із перевтомою та стресом, є значно вищі під час віртуальних зустрічей. Через високу концентрацію співробітники відчувають виснаження вже за пів години після початку відеоконференції. Втому спричиняє низка факторів:
- працівник мусить постійно концентруватися на екрані, щоб отримати необхідну йому інформацію;
- працівник не відчуває невербальні сигнали від своїх колег, що суттєво ускладнює спілкування;
- працівник відчуває психологічний дискомфорт, оскільки вважає себе ізольованим, він не впевнений, як його розуміють і сприймають інші колеги.
В дистанційній роботі, як і в будь-якому явищі, фахівці виокремлюють свої переваги і недоліки.
Плюси
- більш гнучкий робочий графік;
- можливість розпоряджатися своїм часом;
- висока мобільність;
- економія на проїзді, обідах, офісному одязі
… та мінуси дистанційної роботи
- розмиті межі між професійним і приватним життям;
- ненормований робочий день;
- брак комунікації;
- проблеми з самоорганізацією і мотивацією
Тон задають роботодавці
Під час локдаунів і після них ринок праці суттєво змінився. Якщо раніше право вибору належало шукачам роботи, то нині естафету перехопили роботодавці, розповідає в інтерв’ю Радіо Свобода експерт із працевлаштування Валентина Бардадим. На це вплинули не лише масові скорочення під час карантину (особливо першого), але й той факт, що українці почали масово повертатися з-за кордону, відтак шукачів вакансій стало набагато більше.
«Традиційно високий попит на ІТ-спеціалістів, бізнес-аналітиків, фінансистів, зросли запити на фахівців медичної сфери. Карантинні обмеження і різке збільшення використання інтернету викликали популярність провайдерів. Але на ринку праці попитом користуються не стільки нові вакансії, скільки навики тих чи інших спеціалістів.
Цінується працівник, який може поєднувати в собі крос-функціональні обов’язки, виконувати кілька задач
Зростає попит на креативних фахівців, які можуть збалансувати витрати і ефективність роботи. Цінується працівник, який може поєднувати в собі крос-функціональні обов’язки, виконувати кілька задач:
- програміст-продавець (який не лише виготовляє інтелектуальний продукт, але й може його продати
- бухгалтер-кадровик;
- оператор call-центру-продавець;
- куֹр’єр-вантажник.
Роботодавець переглядає функціональні обов’язки, збільшує зарплату, і люди погоджуються на таку роботу.
Зарплати і ціни на офісну нерухомість
Пандемія суттєво не вплинула на розмір зарплат, хіба що під час першого карантину вони знизились на 5-10%. Проте згодом бізнес оговтався, і компанії повернулися до звичних розмірів оплати праці, каже Валентина Бардадим. За її словами, змінились підходи до нарахування зарплати.
«Зараз є чіткий розподіл на дві складові – основна і бонусна частини. Якщо раніше бонуси більше отримували ті, хто був залучений у сферу продажів, то нині навіть в офісних працівників є бонуси, які нараховуються за результатами їхньої роботи. Бонусна частина, яка складає приблизно половину заробітньої плати, прив’язана до показників ефективності. Таким чином роботодавці мотивують працівника», – наголосила HR-фахівець.
Карантин позначився не лише на зарплатах, але й на цінах на офісну нерухомість. У Києві ціни на такі приміщення знизилися у середньому на 20%, зауважує керівник проєктів Perfect Group Олексій Коваль.
Якщо раніше робочі площі можна було орендувати за 40 доларів в місяць за квадратний метр, то після пандемії вартість впала до 25 доларів. По-перше, це пояснюється зменшенням попиту, оскільки багато співробітників компаній перейшли на дистанційний режим. По-друге, зростають обсяги будівництва нових бізнес-центрів. Олексій Коваль прогнозує, що за два роки пропозиція офісних будівель зросте на 20%.
Експерти вважають малоймовірним той факт, що у майбутньому дистанційна праця повністю замінить офісну зайнятість. Хоча, за результатами різних опитувань, до звичного робочого режиму повернуться близько 40% роботодавців, решта практикуватиме або віддалену, або змішану працю.
На думку Валентини Бардадим, Україна – виробнича, аграрна країна, відтак не всі професії можна перевести на дистанційний роботу. Усі бізнес-компанії, які втрималися на ринку, вже перелаштували свої графіки, проробили велику роботу щодо налагодження комунікацій та забезпечення працівників технічними можливостями.
https://www.radiosvoboda.org/a/yak-pandemiya-vplynula-na-profesiyne-zhyttia-ludey/31226069.html