«Гуд ібенінг» для Манчестер Сіті, капітуляція Арсеналу та Ліверпуля (?), дитячий садочок у Челсі: підсумки 33 туру АПЛ

Черговий тур у рамках поточного сезону англійської Прем’єр-ліги підійшов до свого завершення, і він знову подарував нам цікаві та місцями сенсаційні протистоянні, які вартують окремої уваги в нашому традиційному матеріалі подібного типу.

До вашої уваги наші традиційні підсумки 32-го туру АПЛ-2023/24, в рамках яких ми розглядаємо усі найцікавіші події і не тільки за результатами останніх матчів англійської першості, де продовжується фінальний етап щодо розв’язки ключових питань.

ВМІСТ МАТЕРІАЛУ (нагадування):

— результати останніх матчів;
— огляд головних протистоянь;
— одним рядком про інші матчі (але не завжди одним);
— відео найкращих моментів усіх матчів туру;
— символічна збірна туру;
— турнірна таблиця та лідери за статистикою;
— календар наступних матчів;
— гумор у соцмережах.

---

⚽️ ЛІВЕРПУЛЬ… ЦЕ СТАЛОСЯ ЗНОВУ?

---

По-перше, якщо у когось справді були сумніви, то розгромна поразка Аталанті на Енфілді з рахунком 0:3 посеред минулого тижня — це точно був не «злив» Ліги Європи, як хтось міг подумати. По-друге, підтвердилися всі найголовніші побоювання і вболівальників «червоних», і просто нейтральних глядачів, що фізично Ліверпуль «закінчується». Явні натяки на це були вже давно, адже неодноразово підопічні Ліверпуля були змушені вигризати вольові перемоги в заключні відрізки матчів проти не найсильніших суперників, як, наприклад, Ноттінгем Форест чи Шеффілд Юнайтед. Тоді це вдавалось зробити команді Клоппа, але тут, вже на 14-й хвилині атака Крістал Пелес не відчуває абсолютно ніякого опору від оборони Ліверпуля та Еберечі Езе забиває гол, який, забігаючи наперед, у результаті й завдасть мерсісайдцям другої поразки поспіль на Енфілді.

Відверто кажучи, цей матч нагадував якийсь режисерський сценарій із купою відсилань на події, пов’язані з минулим. Те, як капітан Ліверпуля Вірджіл ван Дейк послизнувся на своїй половині поля, як свого часу легендарний капітан «червоних» Стівен Джеррард зробив це ж саме проти Челсі… Але на відміну від моменту десятирічної давнини Енді Робертсон буквально в останній момент вибив м’яч з лінії своїх порожніх воріт, не давши статися другому голу «орлів».

У вболівальників Ліверпуля надія на черговий камбек не згасала аж до фінального свистка, адже подібне відбувалося неодноразово протягом цього сезону, та й команда вийшла на другий тайм із зовсім іншим настроєм та грою! Але потім чергова драма: купа нереалізованих 99,9% моментів від, наприклад, Кертіса Джонса або Діогу Жоти, а також м’яч від Матета, що дивом не залетів, — і це все за якісь хвилини три… Дарвін Нуньєс, звісно, традиційно також у цій нереалізації брав участь.

Проте коли вже навіть Мо Салах не зміг забити свій момент — все остаточно стало зрозумілим. Сталося те, що мало статися вже давно, але підопічні Юргена Клоппа і так дуже часто поверталися, а тепер просто вже не змогли… Чи є шанси у Ліверпуля на «корону»? Звісно, лише два очки до першого місця, але звідки брати сили на всю дистанцію, якщо й так уже давно граєш на характері? Схоже, останній сезон Клоппа стане ремейком на 2014 рік… По-людськи дуже шкода саме за такий вірогідний кінець красивої історії Юргена в Ліверпулі, за яку б команду ви не вболівали.

[embedded content]

Ліверпуль — Крістал Пелес 0:1
Гол: Езе, 14

Ліверпуль: Бекер — Бредлі (Александер-Арнольд, 48), ван Дейк, Конате, Робертсон — Джонс (Елліотт, 82), Ендо (Собослаї, 46), Мак Аллістер — Салах, Нуньєс (Жота, 67), Діас (Гакпо, 67)

Крістал Пелес: Гендерсон — Муньйос, Андерсен, Лерма — Клайн (Ворд, 77), Вортон, Г’юз (Рідевалд, 77), Мітчелл — Олісе (Аю, 68), Матета (Едуар, 90), Езе (Шлупп, 77)

Попередження: Джонс — Лерма

---

⚽️ ЯК АРТЕТА ЗНОВУ ПОСТУПИВСЯ ЕМЕРІ

---

Вдруге за сезон Мікель Артета не може обіграти Унаї Емері, який у тренерській кар’єрі поточного керманича Арсеналу став справжнім крептонітом: Астон Вілла практично завжди є проблемою для «канонірів» з моменту призначення Унаї, і саме Унаї свого часу, якщо пам’ятаєте, вибивав свою колишню лондонську команду на стадії півфіналу Ліги Європи зі своїм Вільярреалом.

Для Арсеналу цей матч варто поділити на «до» та «після» перерви. Планом Артети, зважаючи на все, було забезпечити собі перевагу на табло ще в першому таймі, а вже потім грати, що називається, за рахунком, адже бірмінгемцям через відставання довелося б відмовлятися від свого первісного прагматичного плану з акцентом на оборону і більше розкриватися… І моментів для гола в Арсеналу в першому таймі було більш ніж достатньо: наприклад, варто згадати крутий сейв Емі Мартінеса виключно на реакції в моменті з ударом Леандро Троссара з кількох метрів або те, як кілька разів проходило домашнє напрацювання із дальнім закиданням від Олександра Зінченка на Кая Гаверца.

Але після перерви ми почали розуміти, що тримати таку високу інтенсивну атаку Арсенал у другому таймі більше не здатний, а організована оборона Астон Вілли вже може видихнути, адже найстрашніше вже точно позаду. На тлі втоми і бажання нарешті забити цей злощасний гол Арсенал почав більше робити індивідуальних помилок на рівному місці, і як тільки бірмінгемці відчули кров і можливість з мінімальними ризиками перехопити ініціативу в матчі — вони це зробили, причому досить планомірно, без поспіху та паніки. «Каноніри» ж навпаки — чим ближче був фінальний свисток, тим більший тиск і відсутність концентрації позначалося на гравцях.

Гол Леона Бейлі та нокаутуючий удар від Оллі Воткінса на контратаці лише підкреслили те, як Унаї Емері з урахуванням різних обставин (єврокубків, щільного графіка та іншого) зміг переграти Мікеля Артету в тактичному плані, проте керманич лондонців капітулював ще до цих голів, коли замінив Мартіна Едегора та Габі Жезуса, тримаючи в голові майбутній виїзд до Мюнхена. Звичайно, можна зараз сидіти і думати, як би завершився матч, якби Арсенал таки забив у першому таймі, але яке це вже має значення? «Каноніри» зазнали першої поразки в АПЛ у 2024 році після 10 перемог та єдиної нічиєї з Манчестер Сіті. Про такий «гуд ібенінг» команда Гвардіоли десь у Манчестері могла собі тільки мріяти!

Попереду в Арсеналу виїзний матч-відповідь з Баварією в чвертьфіналі Ліги чемпіонів, непростий календар в АПЛ і вже є перші питання щодо фізичної готовності команди до майбутнії викликів… Але як сказав Мікель Артета після поразки Астон Віллі: «Якщо один результат зламає нас, це означатиме, що ми недостатньо сильні». Подивимося…

[embedded content]

Арсенал — Астон Вілла 0:2
Голи: Бейлі, 84, Воткінс, 87

Арсенал: Рая — Вайт (Томіясу, 67), Саліба, Магальяйнс, Зінченко (Нкетіа, 89) — Едегор (Сміт-Роу, 79), Райс, Гаверц — Сака, Жезус (Жоржиньо, 79), Троссар (Мартінеллі, 67).

Астон Вілла: Мартінес — Конса, Дієго Карлос, Торрес, Дінь — Макгінн, Тілеманс, Роджерс, Дзаніоло (Морено, 80) — Діабі (Бейлі, 61), Воткінс.

Попередження: Вайт, Магальяйнс, Гаверц — Роджерс

---

⚽️ ПРИЙШОВ ТРЕНУВАТИ ЧЕЛСІ, А СТАВ ВИХОВАТЕЛЕМ У ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ

---

Обговорювати цей матч із тактичного погляду особливого сенсу немає: Евертон вийшов на поле буквально на пару хвилин, але був абсолютно втомлений, нединамічний, «мертвий» – називайте це як хочете. Що вже тут говорити, якщо Бету не реалізовує навіть момент, xG якого становить якісь феноменальні 0,95 (тобто ймовірність гола там була більша на +-20%, ніж у випадку з умовним пенальті). Челсі скористався відсутністю суперника на полі повною мірою і навіть занадто, а Коул Палмер підтвердив свої наміри стати найкращим трансфером сезону в АПЛ і навіть наздогнав Ерлінга Голанда в бомбардирських перегонах завдяки оформленому покеру.

Але такий гарний вечір для Челсі треба було все-таки зіпсувати — куди ж без цього. Всі вже, напевно, бачили, як за рахунку 4:0 на користь лондонців на 64-й хвилині хлопчики почили відбирати один одного м’ячик і сваритися, хто ж таки має пробити призначений пенальті. Палмер як штатний пенальтист відстояв своє право на цей удар, Ноні Мадуеке загалом змирився з цим, але Ніколас Джексон — це прям бенефіс усієї абсурдності ситуації! Майже двометровий 22-річний мужик надув щічки і навіть святкувати гол Палмера після цього пенальті йому довелося дуже неохоче та з великими зусиллями після умовлянь решти одноклубників «забити» та заспокоїтися…

Загалом ще є питання, чому Челсі так низько в таблиці, і який рівень юнацького максималізму там витає в повітрі? Не здивуємося, якщо Конор Галлагер на правах старшого їх там ще й лягати спати в обід примушує, як у справжньому дитячому садочку… Звісно, це гіперболізація, але суть ви зрозуміли… Така поведінка гравців в абсолютно нестресових умовах нічого, крім сорому, не викликає. 39-річному Тіаго Сілві не позаздриш…

Тим не менш, хочеться відзначити здорову публічну реакцію Маурісіо Почеттіно на цей епізод, який як справжній вихователь пригрозив наступного разу одразу замінити учасників подібних «конфліктів» у разі їх повторення. Чесно, головний тренер «синіх», мабуть, мав робити це ще вчора, тим паче ситуація на табло дозволяла це зробити, але менше з тим… Це називається людина прийшла працювати в табір дворазового володаря Ліги чемпіонів, а вимушена витрачати час на щось подібне… Немає слів…

[embedded content]

Челсі — Евертон 6:0
Голи: Палмер, 13, 18, 29, 64 (пен.), Джексон, 45, Гілкріст, 90.

Челсі: Петрович — Гюсто (Гілкріст, 88), Сілва, Чалоба, Кукурелья — Кайседо, Галлагер — Мадуеке (Чуквуемека, 72), Палмер (Казадеї, 80), Мудрик (Чілвелл, 79) — Джексон (Вашингтон, 88).

Евертон: Пікфорд — Коулман (Паттерсон, 46, Годфрі, 90+2), Тарковські, Брентвейт, Миколенко — Янг, Гарнер (Гаррісон, 46), Онана (Гомеш, 46), Макніл — Дукуре — Бету.

Попередження: Мудрик — Гарнер, Янг, Тарковські, Кін.

⚽️ Ньюкасл не залишив і мокрого місця від Тоттенгема. Ми вже звикли до того, що Анге Постекоглу з моменту свого призначення на посаду головного тренера «шпор» ніколи не відступає від своєї футбольної філософії – і це не просто принцип, а можливості, надані йому керівництвом на дебютний сезон. Ми вже неодноразово зазначали, що перед Тоттенгемом цього року насамперед стоять не результати, а кардинальне стилістичне перетворення гри команди на комбінуючий конвеєр атак, з чим Постекоглу чудово впорався ще восени як для кількох місяців роботи.

Але в чому специфіка саме фінальних відрізків сезонів? Якщо хочеш здобувати результат — ти маєш десь стилістично підлаштовуватися, розподіляти фізичні кондиції команди, зіграти менш ефектно, але продуктивно. Гравці Тоттенгема, у свою чергу, взагалі виявилися не готовими фізично протистояти Ньюкаслу в суботу, а Постекоглу не збирався відступати на користь прагматизму. Звідси й тотальне знищення лондонської команди у виконанні Ентоні Гордона та Александера Ісака, а насамкінець — добивання та нокаут від Фабіана Шера.

Ньюкасл Юнайтед — Тоттенгем 4:0
Голи: Ісак, 30, 51, Гордон, 32, Шер, 87

[embedded content]

Ньюкасл Юнайтед: Дубравка — Мерфі (Лівраменто, 77), Крафт, Шер (Дамметт, 90), Берн — Лонгстафф, Гімараес (Вайт, 90), Андерсон (Рітчі, 89) — Барнс (Голл, 89), Ісак, Гордон

Тоттенгем: Вікаріо — Порро (Роял, 49), Ромеро, ван де Вен, Удоджі — Біссума (Кулушевські, 58), Бентанкур (Матар Сарр, 57) — Джонсон, Меддісон (Ло Чельсо, 81), Вернер — Сон (Гейб’єрг, 58)

Попередження: де Вен, Біссума, Ромеро, Меддісон

---

⚽️Голкіпер Мурич знову підставив Бернлі помилкою на рівному місці. Насправді, автоголів у цьому турі було більш ніж достатньо, і один із таких врятував Брайтон від поразки одного з головних аутсайдерів сезону. Косоварський воротар Мурич тижнем раніше подарував Евертону перемогу дурною помилкою, яка призвела до єдиного гола Бету. Цього разу він на рівному місці пропустив від «чайок» на 79-й хвилині, що коштувало Бернлі перемоги. Нічого, буває… Але тут це «буває» якось  дуже часто, що великий психологічний удар для гравця.

Бернлі — Брайтон 1:1
Голи: Браунгілл, 75 —  Мурич (аг), 79

[embedded content]

Бернлі: Мурич — да Сілва (Тейлор, 46), Екдаль (Браунгілл, 67), Естев, Ассіньйон — Фостер, Каллен, Берге, Брун Ларсен (Ндаїшиміє, 86) — Одобер, Фофана (Родрігес, 63)

Брайтон: Вербрюгген — Велтман, ван Геке, Данк, Еступіньян (Ігор, 14) — Гросс, Балеба — Адінгра (Фаті, 77), Модер (Лаллана, 77), Педро (О’Магоні, 90) — Велбек (Буонанотте, 77)

Попередження: Каллен — Велтман, О’Магоні

---

⚽️ Впевнена перемога Брентфорда над Шеффілд Юнайтед, але що там з Айвеном Тоуні? Головна зірка «бджіл» вдруге поспіль залишилася поза стартовим складом, як і наш Єгор Ярмолюк, але на відміну від молодого українського півзахисника англієць взангалі не з’явився на полі. Чи це дисциплінарні санкції? Все можливо, оскільки влітку Тоуні на 90% буде проданий за «кругленьку» суму. Але тут ще важливим фактором стало повернення Браяна Мбемо після травми, тому очевидно, що Томас Франк віддаватиме перевагу награванню і наданню шансів тим виконавцям, які публічно і систематично не заявляють на весь світ про свої плани залишити клуб влітку. 

---

⚽️ Результативна нічия Ноттінгем Форест та Вулвергемптона. Непогана спроба «лісників» здобути вольову та важливу перемогу у боротьбі за виживання завершилася підсумковим дублем у виконанні Матеуса Куньї та нічийним результатом 2:2.

Ноттінгем Форест — Вулвергемптон 2:2
Голи: Гіббс-Вайт, 45+2, Даніло, 57 —  Кунья, 40, 62

[embedded content]

Ноттінгем Форест: Сельс — Вільямс, Омобаміделе, Мурільйо, Айна (Тавареш, 90) — Єйтс (Домінгес, 66), Даніло (Дуарте Рібейру, 90) — Гадсон-Одої, Гіббс-Вайт, Рейна (Орігі, 71) — Вуд

Вулвергемптон: Са (Фрейзер, 88) — Буено, Кілман, Тоті — Семеду (Чірева, 88), Леміна, Гомес (Хі Чхан, 59), Доерті (Буено, 59) — Са (Фрейзер, 88), Дойл — Кунья (Траоре, 76)

Найкращий тренер туру: Унаї Емері (Астон Вілла)

ЯК ЗМІНИЛИСЯ ШАНСИ НА ЧЕМПІОНСТВО ПІСЛЯ МАТЧІВ 33 ТУРУ?

— МАНЧЕСТЕР СІТІ: 70,1% (+29,5%)
— АРСЕНАЛ: 18,3% (-12,0%)
— ЛІВЕРПУЛЬ: 11,7% (-17,4%)

*за даними Opta Analyst

* увесь розклад матчів АПЛ-2023/24 доступний на Football.ua за цим посиланням.

Міккі ван де Вен у матчі з Ньюкаслом:

---

Робіть правильний вибір, як Юрген Клопп:

---

Трофей АПЛ для Арсеналу та Ліверпуля:

Liverpool 0-1 Crystal Palace
Arsenal 0-2 Aston Villa

Pep Guardiola right now:pic.twitter.com/XWIEgeT5HZ

— Troll Football (@TrollFootball) April 14, 2024