Кінець ліги FLASHPOINT. Історія про те, як намагалися створити першу у світі франшизну лігу з CS:GO, та як все скінчилося провалом, боргами та судом

Через два з половиною роки після свого створення кіберспортивна ліга FLASHPOINT знаходиться на межі банкрутства і винна багато грошей гравцям. Профспілка професійних гравців CSPPA подає до суду, намагаючись домогтися виплат у $457 500.

У 2020 році FLASHPOINT жорстко зайшла на ринок, намагаючись конкурувати з гігантом ESL і піднімаючи планку. Вперше в історії Counter-Strike вісім команд, переважно з Північної Америки, інвестували по два мільйони доларів, щоб створити власну франчайзингову лігу, акціонерами якої всі вони будуть. Прибутки, отримані лігою, йдуть безпосередньо в кишені цих команд-засновників. Ідея амбітна й не позбавлена ​​сенсу в той час, коли дискусії про прибутковість команд у світі кіберспорту стають все більш гнітючими.

Встановивши початкову ціну у два мільйони доларів, організація хотіла забезпечити прихильність команд, які повинні були зробити все, щоб долучитися до успіху проекту, інвестуючи, наприклад, у відомих гравців. Після того, як вісім організацій зібралися за столом, було знайдено продюсерську компанію, в цьому випадку FACEIT, яка отримала 5% акцій у FLASHPOINT, і було найнято кілька фігурантів сцени, включаючи Дункана Thorin Шилдса та Крістофера MonteCristo Миклесе, залишилося лише запустити перший сезон.

На початку планувалося круте закінчення сезону на Avicii Arena, у центрі Стокгольма, проте Covid змусив організаторів переглянути свої плани, перейшовши до каліфорнійських студій FACEIT, і завершити все онлайн, звідти FLASHPOINT так і не вийшло вийти на ЛАНи.

Перші невдачі навколо проекту з’явилися майже одразу після старту. Клуби, що вклали кошти на запуск ліги, зникали один за одним, майже не даючи пояснень. Дункан Thorin Шилдс також покинув корабель, підкреслюючи незацікавленість команд, які не могли зібрати конкурентоспроможні склади. Треба сказати, що з іншого боку, ESL і BLAST, два конкуруючих організатори, не стояли на місці, а швидко провели переговори й створили власну систему розподілу доходів з командами через контракти.

Попри всі негаразди, і на загальний подив, FLASHPOINT отримав від Valve права на організацією першого кваліфікаційного турніру RMR для PGL Stockholm Major.  З моменту завершення цього онлайн-турніру, у травні 2021 року, FLASHPOINT  зникли з радарів. 

На даний момент з восьми співзасновників лише двоє ще мають команду з CS:GO (Cloud9 і MIBR). Фактично початкові акціонери просто втратили свої інвестиції без шансу їх повернути. 

Проте CSPPA, міжнародна спілка професійних гравців, не готова здаватися і планує розпочати судову процедуру проти B Site, материнської компанії FLASHPOINT

Зараз професійні топові гравці у CS:GO заробляють кількома основними способами. Чотири окремих джерела здаються очевидними: зарплата, яку виплачує команда, спонсорські контракти, які гравець може підписувати або ні, дохід від наклейок та призові, виграні в змаганнях. Останнім часом з’явився ще один спосіб.

Це розподіл доходів, отриманих від турніру. ESL, BLAST і FLASHPOINT не тільки розподіляють частину доходів, отриманих від своїх змагань (права на трансляцію, спонсорство, продаж квитків…) між командами-партнерами, але вони також поділяють доходи з гравцями команд. Саме тут роль CSPPA набуває всього свого значення, оскільки саме цей союз уклав більшість цих угод в інтересах гравців.

У деяких випадках розповсюдження є навіть публічним. Особливо це стосується ESL та її Луврської угоди, яка пов’язує чотирнадцять найкращих команд світу з організатором принаймні до 2025 року. Гравці за контрактом з командою-партнером Луврської угоди поділяють 15% частки, призначеної для їхньої команди. Поки що це не означає величезні суми грошей, але це потенційний потік доходу, оскільки він пропорційний здатності ESL продавати свої змагання в майбутньому.

Що стосується FLASHPOINT, не існує публічного відсотка, а є гарантований мінімум кожного року. Якщо вважати 2020 рік єдиним справжнім роком FLASHPOINT (єдині два сезони франшизи, які відбулися в цьому році), кожен гравець повинен був отримати частину від $457 500, призначених для них. Поділивши на вісім (кількість команд), а потім на п’ять (кількість гравців у команді), сума перевищує 11 000 доларів на гравця.

Саме цих грошей не вистачає, і вони змушують CSPPA зібрати підписи учасників перших двох сезонів ліги, щоб порушити колективний позов проти B Site та FLASHPOINT. 

Це не перший випадок, коли CSPPA і FLASHPOINT зустрічаються віч-на-віч. Наприкінці першого сезону, навесні 2020 року, вже був конфлікт щодо розподілу доходів, зарезервованих для гравців. FLASHPOINT звинуватив CSPPA у тому, що та, серед іншого, розірвала спонсорську угоду з брендом моніторів, через що ліга призупинила виплату 165 000 доларів США профспілці.

Скоріше за все позив до суду — це не питання грошей, а питання принципу для CSPPA, але це ще й останній удар по проекту FLASHPOINT, який, судячи з усього, впав і вже ніколи не підніметься. 

Источник