Авторитетний портал dexerto опублікував велику аналітичну статтю Річарда Льюіса про вплив, який спричинила війна в Україні на світовий кіберспорт. Попереджуємо одразу, що автор не особливо співчуває Україні, більш того він не раз був помічений в симпатіях до російських гравців. Річард більше акцентує увагу на потужний удар, який зазнав світ кіберспорту в наслідок війни і на тому, що за цим стоїть. Пропонуємо вашій увазі переклад матеріалу.
Наслідки вторгнення Росії в Україну відчуваються в кіберспорті. Це регрес для індустрії, яку рекламують як глобальну, і пройде багато часу, перш ніж все повернеться до нормального стану.
Останній Мейджор з CS:GO буде записаний в книгах із зірочками поряд з назвою. Але, незважаючи на вторгнення Росії в Україну, на турнірі вдалося побачити кожну команду, яка пройшла кваліфікацію, зі своїм повним складом, хоча це здавалося нереальнми в попередні місяці.
Звичайно, могло бути зовсім інакше. Початкова реакція Бельгії на вторгнення Путіна в Україну була настільки суворою, як і можна було очікувати від країни, в якій знаходиться штаб-квартира Європейського Союзу. «Нерозважлива атака Росії змушує нас бути обережними з росіянами, які бажають приїхати до Бельгії», – сказав Семмі Махді, молодший міністр притулку та міграції Бельгії. «На цей час росіян тут не вітають, загальна заборона на видачу віз для росіян не повинна стати табу». І хоча прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кру не говорив конкретно про заборону поїздок для росіян, він дав зрозуміти, що підтримує ще більш жорсткі санкції проти Росії, ніж ті, які були введені досі.
У травні також було оголошено, що Європейський Союз буде посилено перевіряти заявки на шенгенські візи, подані громадянами Росії, що, ймовірно, призведе до того, що обробка віз триватиме довше і збільшеться кількість виданих відмов. «З огляду на поточну ситуацію з безпекою, важливо, щоб консульства ретельно перевіряли, чи можна вважати заявників загрозою державному порядку, внутрішній безпеці чи міжнародним відносинам будь-якої з держав-членів, і в такому випадку у видачі візи має бути відмовлено», – йдеться в офіційному комюніке Комісії ЄС.
Тоді здавалося логічним, що російські громадяни можуть мати проблеми з в’їздом до країни для змагань на Мейджорі. Проблем вдалося уникнути лише завдяки спільним зусиллям PGL, організацій та місцевих політиків в Антверпені. Визнаючи важливість Мейджора для міста Антверпен, мерія та співробітники PGL працювали з лютого до першого офіційного дня турніру, щоб забезпечити відсутність перешкод для гравців. Не випадково, що щойно турнір почався на стадіоні, мер міста з’явився з привітаннями перед камерами та потенційними майбутніми виборцями.
Те, що серед нинішнього геополітичного ландшафту ми змогли побачити змагання, яка не було певним чином зруйноване імміграційним та туристичним законодавством, — це диво. На жаль, я підозрюю, що це може бути одним з останніх таких випадків на деякий час. Оскільки вторгнення в Україну не показує жодних ознак завершення, санкції, введені проти Росії, продовжують підсилюватися у всіх напрямках. Майже напевно кінцевим результатом стане те, що російські команди більше не будуть запрошуватися на міжнародні змагання з кіберспорту, і що ми отримаємо дві території кіберспорту по обидва боки від «залізної завіси». Команди з Росії та Білорусі, ймовірно, змагатимуться разом із китайськими командами, які наразі підпадають під дію низки законів їхніх урядів щодо міжнародних подорожей, і ми рідко будемо бачити їх на міжнародних турнірах.
Для росіян, незалежно від того, займуть вони антипутінську позицію чи ні, зараз світ зменшується. У березні, невдовзі після вторгнення, Чеська Республіка оголосила, що більше не прийматиме та не розглядатиме візи від громадян Росії. Литва наслідувала її приклад, як і Латвія, зробивши виняток для гуманітарних випадків. У квітні Нідерланди припинили видавати всі візи росіянам після висилки їхніх дипломатів. Немає офіційної заборони ЄС на видачу нових російських віз, але офіційний статус в основному не має значення, якщо російська заявка надходить із вищезгаданим більш ретельним розглядом. Навіть запит на додаткові докази може затримати заявку на такий час, щоб зробити візу вже не актуальною, тому практичні можливості найму російських гравців за межами Росії зараз є серйозним питанням.
Майже всі великі міжнародні авіакомпанії припинили прямі рейси в Росію та з Росії, що робить подорожі дуже не зручними, оскільки спочатку потрібно дістатися до країни, де є авіакомпанії, які не дотримується цих обмежень. Таким чином, для команд, які не переїхали кудись в Європу, додадуться значні витрати за кожну поїздку на турнір, і коли вони туди потраплять то, можливо, навіть не зможуть просувати там своїх спонсорів. Як бачите, навіть переїзду в інше місце в Європі може бути недостатньо для деяких країн, щоб прийняти команди з російськими гравцями.
Питання імміграції є однією з найбільших проблем, з якими стикався кіберспорт протягом багатьох років, попри те, що багато хто стверджував, що вирішив його раз і назавжди. Попри всі крики про розміри галузі та кількість людей, які стверджують, що мають вплив на політиків, реальність залишається приголомшливою. Ми не маємо сили лобіювання, щоб привернути увагу пересічного політика, який воліє потурати іншим, більшим групам виборців, прикидаючись, що відеоігри є деструктивною силою в суспільстві. Тож, коли йдеться про ситуацію, подібну до ситуації між Росією та Україною, яка показала, що світ спорту зав’язав себе у вузол, то які шанси насправді тоді у нас? Крім самих кіберспортсменів у нашої індустрії небагато прихильників, і багато великих країн не збираються відступати від своєї політики заради такої дрібниці, якою є кіберспорт для них.
Візьмемо для прикладу проблеми, пов’язані з першою подією після завершення Мейджору, а саме IEM Dallas. Попри те, що цей турнір є частиною турніру Intel Grand Slam, при тому, що Intel інвестував ще 100 мільйонів доларів у турніри ESL, чемпіонат увійде в історію як один із найбільш побитих життям і безглуздих турнірів, які коли-небудь грали на найвищому рівні. NAVI, українська організація з російськими гравцями, Entropiq, чеська організація з російськими гравцями, і Virtus.pro, російська організація з російськими гравцями, не змогли отримати візи для участі в турнірі, що проходив у Сполучених Штатах. До речі, також було багато інших людей і уболівальників, яким було відмовлено у візах, основну причину цих подій зрозуміло і важко ігнорувати.
Варто згадати, що на додаток до проблем із в’їздом до США, через конфлікт в Україні, є також той фактор, що російська вакцина від коронавірусу Sputnik V наразі не визнається FDA або ВОЗ. Це означає, що якщо російський гравець не отримав дві дози вакцини з інших країн світу і не має необхідних документів, щоб це підтвердити, він не буде допущений до країни. Конфлікт в Україні, ймовірно, означає, що ніякого прискорення цього процесу не буде.
З огляду на все це, якщо ви російський гравець, у вас залишиться вибір, що потребує певної рішучості. Ви маєте погодитися не лише переїхати до іншої країни, але й прийняти деякі інші аспекти. Вам треба змиритися з тим, що ви не зможете повернутися додому протягом тривалого часу, і коли ви врешті це зробите, то можливо не зможете виїхати назад до іншої країни. Під час прийняття цього рішення на вас лягає тягар — з одного боку розуміння, що російська економіка деякий час буде в занепаді, і тому відмова від відносно гарної зарплати може вдарити по вас, з іншого боку вам потрібно піти від сім’ї та друзів. Якщо ви вирішите залишитися в Росії, ваші економічні можливості не тільки значно зменшуються, але й сильно зросте рівень конкуренції. Будь-якому професійному гравцеві доведеться приймати рішення і тут не буде дрібних рішень, коли підлітку, який навчається в середній школі кажуть «просто покинь свою країну та сім’ю, лол» — такі слова можуть сказати лише ті, у кого ніколи не було батьків на нафтових платформах або військових.
Те саме стосується і російських організацій. Давайте будемо чесними, коли справа доходить до грошей на спорт в Росії, можливо, всі їхні гроші якимось чином будуть простежуватися до уряду Путіна або, принаймні, до одного з його друзів. Інвестиції, які ви робите у своїх гравців, стають небезпечнішими, тому що російські гравці, через вище згадані обставини, тепер коштують менше, звідси неймовірна покупка від Cloud9 за допомогою норвезького кіберспортивного агентства ULTI Agency. Гамбіт втратив одну з найкращих команд світу за 1 мільйон доларів, що було немислимим півроку тому. Швидше за все, зараз ми побачимо перехід до стану сплячки тих організацій, яким не вистачає фінансової стабільності, та, можливо, навіть їх закриття. Ті ж, хто вірить у довгострокову перспективу, просто інвестують у російські таланти без розрахунку на змагання на міжнародній арені.
Ці нові реалії вже починають працювати у нас на очах. Відкриття Мейджора в Антверпені команда Team Spirit змушена була звільнити їхнього зіркового гравця Абдулхаліка degster Гасанова, оскільки він не хотів переїжджати до Сербії. Це було пов’язано з тим, що, на вимогу команди, гравці повинні були проводити в цій країні мінімум дев’ять місяців на рік. Це означає, що один із найкращих гравців у Росії, швидше за все, втратить свою кар’єру не з власної вини. Командний дух також постраждає. Тепер команда стикається з тим, що буде платити частину зарплатні неактивному гравцеві або продасть його іншій російській організації лише за частку від його вартості. У недалекому минулому цей продаж міг бути здійснений північноамериканській організації за серйозні гроші.
Якою б не була ваша думка з цього приводу, це, безперечно, регрес для галузі, яку рекламують як справді глобальну. Вперше в молодій історії кіберспорту війна починає глибоко впливати наше майбутнє. Це вплине не тільки на CS:GO, нішу в ніші, але й буде відчутно в нашій галузі в цілому, і разом ми будемо заручниками урядів і корпорацій, які приймають рішення і повинні їх дотримуватися.
Виникає питання, чому ми так поспішали щось робити, а не чекали, як будуть розгортатися події. Перші санкції з боку кіберспортивних організацій були прийняті 1 березня і в кращому випадку були вкрай непослідовними. Майже всі ці рішення диктуються політикою, яку впроваджують організації, з якими ми повинні мати партнерські відносини, якщо ми хочемо функціонувати. Коротше кажучи, кіберспорт не може повернутися до нормального стану, поки світ до нього не повернеться.
Якщо вам ще не зрозуміло, що відбувається, вам потрібно лише поглянути на те, що сталося з NAVI після конфлікту. Основна частина двох складів команд академії була скорочена, їхній генеральний директор приймає рішення щодо кіберспорту, одночасно перебуваючи в лавах ТРО (тут автор помиляється, бо реальний СEO NAVI Євген Золотарьов не мав відношення до оборони України — примітка GI), а їх флагманська команда ледве тримається разом. Двоє їхніх російських гравців погодилися переїхати, але вони втратили свого лідера в грі через пропутінські коментарі дружини цього гравця (туттеж помилка, звільнення Бумича, скоріше за все, не має політичного підґрунтя — примітка GI). Найвищий талант, який вони хотіли б придбати замість нього, швидше за все, зв’язаний контрактом, який вимагає від NAVI оплату російським олігархам, яких ніхто більше не повинен фінансувати, тому заміна в NAVI навряд чи буде найкращою з можливих.
В основі всього лежить їхній талісман Олександр Костилєв, який, ймовірно, через емоційне вигорання через конфлікт і спостерігаючи, як розпадається команда, яку він особисто збирав, неодноразово натякав, що йому знадобиться перерва, щоб прийти до тями. Ця перерва може призвести до будь-чого: від заслуженої відпустки до дострокового виходу на пенсію, або до переходу у менш складний та конкурентний Valorant.
Лише чотири місяці знадобилося, щоб CS:GO перетворилася на щось незрозуміле силами, які ми не могли контролювати. Події, які розпочалися в лютому, знайдуть резонанс і після завершення і вони дають нам застереження щодо того, що насправді означає слово «глобальний«, коли ми граємо у наш глобальний кіберспорт.