Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у вечірньому зведенні.
Сили оборони надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику.
Протягом доби авіація Сил оборони завдала 10 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та ще 1— по зенітно-ракетному комплексу противника.
Підрозділи ракетних військ уразили 2 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, 3 зенітно-ракетних комплекси, радіолокаційну станцію та станцію радіоелектронної боротьби противника.
Активність військ рф на півдні України залишається високою. Вороже корабельне угруповання й далі маневрує в північно-східному районі Чорного моря поблизу новоросійська. У такий спосіб кораблі окупантів намагаються переховуватися та триматися на безпечній відстані. Про це у прямому ефірі загальнонаціонального марафону «Єдині новини» повідомила керівниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
— Нині це десять кораблів та катерів, серед яких немає носіїв ракет «Калібрів», — додала речниця. — У морі курсує один великий десантний корабель, який охороняє Керченську протоку в умовах непрацюючого «кримського мосту» (Керченського мосту. — Авт.). Отже, можна стверджувати, що ракетна небезпека дещо знижена.
Водночас, за словами Наталії Гуменюк, ворожив підводний човен у будь-який момент може швидко вийти на бойове чергування. Окрім цього, у рф є інші підводні та надводні ракетоносії, які теж можуть підсилити корабельне угруповання росії в короткі терміни. Однак оперативна обстановка щодо цих питань постійно відстежується, щоб повідомити населення про необхідність перейти в укриття.
Наталія Гуменюк розповіла також про бої на суходолі. Ворог постійно завдає артилерійських ударів по об’єктах інфраструктури, щоб тримати в напруженні цивільне населення. Зокрема за останню добу окупанти завдали по населених пунктах Херсонщини понад 10 ударів. Також ворог гатив по морській акваторії поблизу Очакова з метою тероризування водних шляхів, аби досягнути своїх цілей з панування в Чорному морі.
— У дельті Дніпра також гаряче. російські військові з артилерії обстріляли місто Білозерка. Постраждало 6 людей, які дістали тяжкі поранення внаслідок обстрілу окупантів. Ворог свідомо завдав удару по скупченню людей поблизу церкви, де містяни отримували гуманітарну допомогу, — повідомила Наталія Гуменюк.
«Триває п’ятсот дванадцята доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти нашої держави.
Протягом доби російські окупанти завдали масованого ракетно-авіаційного удару по території України, застосувавши 3 крилаті ракети морського базування „Калібр“, 5 крилатих ракет наземного базування „Іскандер-К“, 4 крилаті ракет Х-22, 7 крилатих ракет „Онікс“ та 19 ударних БПЛА типу Shahed. За результатами бойової роботи, протиповітряною обороною Повітряних Сил та ППО інших складових Сил оборони України знищено 2 крилаті ракети „Калібр“, 3 крилаті ракети наземного базування „Іскандер-К“ та 13 ударних БПЛА типу Shahed.
Крім того, ворог завдав 40 авіаційних ударів та здійснив 46 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є постраждалі серед цивільного населення, руйнувань та пошкоджень зазнали промислові об’єкти, житлові будинки та інша цивільна та адміністративна інфраструктура.
Ймовірність завдання ракетних та авіаційних ударів по всій території України залишається дуже високою», — йдеться в повідомленні.
Експерти з безпеки вважають, що Україна зможе вистояти під натиском росії, але за певних геополітичних умов. Утім, українцям варто готуватися до довготривалої боротьби з рф, а вже з осені агресія ворога може відчутно посилитися, вважає український конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, доктор політичних наук Григорій Перепелиця.
Своїми міркуваннями про те, чому росії важливо «вирішити українське питання», і якими шляхами ми зможемо здобути перемогу над нею, відомий вчений поділився з читачами АрміяInform.
−Григорію Миколайовичу, на вашу думку, чому для позначення головної мети розв’язаної проти нас війни росія застосовує лексику нацистів третього рейху, зокрема, словосполучення «вирішити українське питання»?
−Причина проста і вже озвучена − у росії встановлено фашистський режим, який калькує буквально усе з гітлерівського. Технології − одні й ті ж, наративи − одні і ті ж. Це, до речі, найбільш помітно по путінській пропаганді, яка фактично у всьому наслідує пропаганду геббельсівську.
Ми термінологічно дуже влучно і правильно робимо, що називаємо таке явище, як путінський режим – рашизмом, адже це, за фактом − російський різновид фашизму.
Нагадаю, що в гітлера також було своє «національне питання» − єврейське. І те, як німецькі нацисти реалізовували його на практиці, цілком збігається з нинішніми діями росіян.
Тому, якщо б комусь спало на думку дати визначення діям гітлерівців 40-х років, вживаючи теперішню термінологію путінців, він міг би безпомильно сказати – німецькі нацисти займалися денацифікацією євреїв.
−Тобто проголошений путіним термін «денацифікація» має чітке нацистське підґрунтя? Але ж багато політиків демократичних країн й досі не вірить у реальність відтворення методів гітлерівців у ХХІ сторіччі! Можливо через те, що цей термін, побіжно вжитий путіним, не дає чіткого розуміння його істинної суті в сучасному світі?
−Що означає слово «денацифікація» у російському тлумаченні? Це фізичне знищення народу, а також позбавлення його своєї національної ідентичності. Йдеться, зокрема, про знищення його історичної пам’яті, знищення його культури, знищення генофонду, знищення мови. Що, власне, і робить росія сьогодні з українцями.
Чому ми спостерігаємо у росіян таку надзвичайну зосередженість на знищенні української мови? Тому що мова – ключовий носій ідентичності. Це найдосконаліший носій національної пам’яті, у якому закодовано досвід минулих поколінь нації, і на цьому досвіді, власне, й вибудовується поведінка нації, вибудовуються речі, пов’язані з безпекою нації, з її розвитком і процвітанням.
Ми дивуємося: чому росіяни знищують наші церкви, (не рідко − храми московського патріархату); чому руйнують наші музеї (на музей Сковороди взагалі не пошкодували ракети); чому вони спалили сотні наших шкіл? Це і є процес денацифікації по-російськи, для них це такі ж пріоритетні об’єкти для завдавання ракетних і бомбових ударів, як і воєнні.
До дій цього порядку слід віднести й численні факти викрадення наших дітей і їхнє переміщення на територію рф. Вони вивозять їх у свої депресивні регіони і роблять з них «руський народ», стираючи їхню пам’ять про українське походження.
−І в пересічних людей, і в багатьох науковців жорстокість і варварство росіян й досі викликають подив: що ними рухає, якими є мотиви їхніх дій? У вас є відповідь на ці запитання?
−Дам трошки розширену відповідь.
Доля нам дала можливість отримати незалежність мирним шляхом. У 1991 році в нас не було критичної маси української національної еліти, здатної її надійно зацементувати. Ми мали тотально зрусифіковане суспільство, громадян, позбавлених української ідентичності, як наслідок трьохсотрічної роботи росії над тим, щоб українці не визнавали себе нацією.
Існування України та українців, як окремих держави і нації, для росіян були і є абсолютно недопустимими фактами.
Чому? Тому що визнання українців окремою європейською нацією ставить хрест на розумінні того, хто такі росіяни. Нація – це категорія фізична. Нація дається природою − і через кров, і через ідентичність.
Де ж етнічні корені росіян? Яким народом вони себе усвідомлюють?
Згідно з російською міфологією, «російський народ» (зауважте, вони не кажуть про себе – «російська нація», а саме «російський народ») пішов з Київської Русі, а відтак і російська держава також.
Утім, ми знаємо, що на момент розпаду Київської Русі ніякої московії ще не існувало. А відкіль вона пішла? Від монгольської держави Чингісхана, і цей факт росіяни ретельно приховують. Чому вони це роблять? Щоб обґрунтувати свою експансію на Захід.
Це стара історія, яка сягає ще часів московського царя Івана ІІІ, коли росія заповзялася завоювати нові території у Європі, виступаючи спадкоємцем монгольської орди і її несправджених сподівань «дійти до останнього моря», себто оволодіти усім континентом.
Саме для того, щоб обґрунтувати експансію, московія вкрала назву європейської держави – Русь, а з нею і її історію, тобто – нашу. Володіючи ними понад триста років, ординці «легітимно» здійснювали вторгнення до європейських країн, окуповували їхні території.
Але в ХХ сторіччі Україна почала дрейфувати в інший бік, і цій псевдо-легітимності настає кінець. Нинішній режим у росії розуміє − якщо не знищити Україну, тоді московщина постане перед світом тим, чим вона є насправді – духовною і фізичною спадкоємицею монгольської держави Чінгісхана.
−Ця «духовна спадщина» – заповіт Чінгісхана захопити увесь світ?
− Так, і путін вважає, що саме він має історичну місію його виконати – повернути орді не тільки Україну, а й, щонайменше, Європу.
Під цю мету «підігнано» офіційну світоглядну доктрину рф, а в наукових працях, які її обґрунтовують, використовується формула «Русь – це Євразія».
−Ви маєте на увазі так звані дугінські ідеї?
− Так, звісно, адже всі агресивні проєкти щодо зовнішньої експансії рф, які нині втілює путін, абсолютно тотожні дугінській (Алєксандр Дугін російський філософ, ідеолог рашизму. – Авт.) доктрині неоєвразійства, себто «возз’єднання російських земель». У ній цілком прямолінійно оголошено про наміри встановити світове лідерство рф за рахунок підкорення Європи, включно із Західною.
−Невже європейські політики цього не розуміють?
− Вони намагаються використати це у своїх інтересах: зменшити вплив США і стати домінуючою силою в Європі навіть під проєкцією росії.
Довідково. Григорій Миколайович Перепелиця − український політолог, конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень. Доктор політичних наук, професор КНУ, капітан 1 рангу у відставці.
1976 року закінчив Київське вище військово-морське політичне училище. Службу проходив на Тихоокеанському флоті. Після закінчення у 1984 році військово-політичної академії − на викладацькій роботі в Київському вищому військово-морському училищі.
У 1990 році захистив кандидатську дисертацію. Стажувався у США (1994), працював у аналітичних групах Генерального штабу ЗС України.
З 1995 року − начальник відділу воєнної політики Національного інституту стратегічних досліджень України. У 1996 році захистив докторську дисертацію в Інституті держави і права НАН України на тему: «Воєнно-політичний конфлікт: методологія дослідження та врегулювання». З 2003 року − заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, з 2006 року − професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Київського інституту міжнародних відносин. Завідувач кафедри європейської інтеграції Дипломатичної академії при МЗС України, директор Інституту зовнішньої політики.
Автор понад 120 наукових праць та низки книжок, зокрема, «Конфлікти в посткомуністичній Європі» (2003 р.), «Україна − Росія. Війна в умовах співіснування» (2015 р.).
«На Волині та Поліссі без особливих змін. Протягом липня, на території республіки білорусь, триває кампанія з агітації громадян цієї країни до підписання контрактів з російськими приватними військовими компаніями. В зазначених заходах активну участь беруть військові комісаріати збройних сил республіки білорусь», – йдеться в повідомленні.
Чув про список «хороших русских», які тепер можуть співати в Україні.
✅ Йдеться про рішення Верховної Ради про заборону публічного виконання російських пісень та їх використання на радіо та телебаченні. Заборонено виконання та демонстрацію, а також використання фонограм, відеограм та музичних кліпів виконавців, які підтримують російську агресію.
❌ Фейк
Заборонили слухати прибічників «русского мира» в публічних місцях, але якщо білет куплений, тоді все добре.
✅ Якщо виконавець «заборонений» – його гастролі скасовуються.
❌ Фейк
У цей «білий список» адекватному росіянину потрапити нереально!
✅ Для включення до Переліку необхідно подати:
🔸заяву встановленої форми;
🔸декларацію на підтримку територіальної цілісності України із закликом до рф припинити війну;
🔸надати згоду на публікацію декларації;
🔸утримуватися від будь-яких дій, які могли б свідчити про підтримку агресії проти України.
У рівненському торговому центрі «Злата Плаза» розпочато виставку фотографій двох рівнян — Ростислава Шикули та Олександра Курсика, які сьогодні захищають східні кордони України та беруть безпосередню участь у бойових діях. Першими подивитися на світлини військовослужбовців прийшли їхні рідні й друзі, волонтери, журналісти, фотомитці, музейники та чимало вимушених переселенців, кому болить за долю країни.
Як зазначив організатор експозиції світлин про бойові будні своїх друзів та земляків відомий фотограф Олександр Харват, з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну тисячі рівнян зайняли черги біля територіальних центрів комплектування й соціальної підтримки, аби стати на захист своєї країни. Серед них два нинішні військовослужбовці Збройних Сил України — автори фотографій, знятих на телефони та переданих для підготовки виставки у рідному місті.
— Фотографія має надзвичайну силу візуального сприйняття. Коли ти бачиш фото людини, та ще й особисто з нею знайомий — враження в рази сильніші. Я ініціював цю роботу, аби підтримати військових та надихнути суспільство їхнім прикладом не сидіти вдома, а ставати на захист Батьківщини, — наголосив фотограф.
Ростислав Шикула захищає свою державу у складі Повітряних Сил Збройних Сил України. До 24 лютого кандидат педагогічних наук, доцент кафедри географії й туризму Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука.
Олександр Курсик до повномасштабного вторгнення росії на українську землю — відомий журналіст, депутат Рівненської міської ради, перший заступник голови Малолюбашанської громади, а нині командир роти окремої бригади імені князя Роман Великого. Він свого часу закінчив військову кафедру та розпочав військову службу командиром взвод. Вважає себе середньостатистичним бандерівцем, який на Донбасі, щоб війна не прийшла у Рівне. Для нього стати на захист своєї сім’ї, міста, країни — це обов’язок та найвищий прояв патріотизму. Цей командир, разом із сотнею своїх підлеглих на передовій для того, щоб вбивати, знищувати й виживати заради своїх найрідніших. Він вдячний усім українцям, які допомагають армії, волонтерам, які ризикують, доправляючи все необхідне на фронт. А ще схиляє голову за кожну молитву як щит для українських воїнів.
Фотовиставка триватиме впродовж місяця в підвальному поверсі торгового центру за адресою: місто Рівне, вулиця Короленка, 1.
читайте також:
«Азовсталь. Світло переможе»: у Рівному презентували виставку світлин захисника Маріуполя
Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» вже понад 20 років відбувається у сонячному Херсоні, і цього року мав би… Мав би, якби не прийшли «асвабадітєлі». Але навіть з такими перепонами організатори знайшли вихід та провели фестиваль дистанційно. Оминути можливість долучитися та вкотре заявити на весь світ, що Херсон — це Україна, не міг й київський тілесно-орієнтований театр «ТОТЕАТР». Адже вся акторська трупа ще з початку широкомасштабного вторгнення рф активно волонтерить, а деякі навіть воюють у лавах Збройних Сил України.
«ТОТЕАТР» — тілесно-орієнтований театр, заснований навесні 2019 року режисеркою Оленою Вахрамєєвою та Оленою Костровою за сприяння Акторської майстерні Міши Кострова.
— Сьогодні, в такий важливий час для нашої країни, душі людей потребують тепла та віри в майбутнє. І наші зустрічі з глядачем під час війни показали, наскільки глядач хоче бути «у колі», бути прийнятим, побаченим, хоче знову почати відчувати. Тож театр, не в тому значенні, до якого ми всі звикли, а в значенні «місце, де відбувається життя», такий театр торкається душі та розтоплює, розблоковує, даючи можливість «дихати», — поділилась Олена Вахрамєєва, режисерка і співзасновниця «ТОТЕАТРу».
«Тісно спілкуємося з хлопцями, які зараз на передовій, та опрацьовуємо їхні запити»
Активне волонтерство театру почалось з того, що виставу, яка була запланована на 2 березня, довелося скасувати, але більшість глядачів вирішили віддати гроші з квитків на потреби ЗСУ. Це і були одні з перших внесків від театру загалом, який співпрацює з благодійним фондом «Блага Надія».
Одна з акторок театру Юлія Яковенко — волонтерка і член правління благодійного фонду, ще з лютого 2014 року допомагає захисникам, багатодітним сім’ям, дитячим будинкам. Юлія їздить на звільнені території і доставляє цивільним продукти, предмети першої потреби та рятує покинутих тварин. Нині акторка сконцентрована на адресній допомозі військовослужбовцям задля ефективного розподілу ресурсів.
— Ми тісно спілкуємося з хлопцями, які зараз на передовій, та опрацьовуємо їхні запити. Намагаємося максимально ефективно передавати допомогу та відповідати на запити за градацією необхідності. Нещодавно прийшло близько трьох тисяч турнікетів, займаємося організацією логістики, — розповіла волонтерка Юлія Яковенко.
Актор Руслан Хабло, якого війна «наздоганяє» вже вдруге, здійснив близько 200 волонтерських поїздок та розповів про свої пригоди:
— У перший день в одному з чатів я побачив повідомлення, що треба забрати з Академмістечка в Києві холодильні камери, в яких зберігалась донорська кров. Деякий час ніхто не хотів їхати, тому що це було близько від місця, де велись активні бойові дії, але я все-таки вирішив на своїй старенькій «Таврії» забрати ті камери. Я і надалі продовжую волонтерити, навіть поміняв машину заради цього.
— Так, колеса та водії були дуже потрібні в перші тижні війни, — каже інший актор Володимир Лікутін. — Коли все почалося, я жив у селі Чайки поблизу Києва. На початку місцеві сиділи по домівках, організовували патрулювання вулиць, думали перечекати, а коли обстріли не вщухали, стало очевидно, що треба евакуйовувати людей. Саме цим я і займався кілька місяців. Пам`ятаю, як одного разу в мою машину набилося одразу 9 людей і собака зверху.
— Наш час для всіх непростий і для театру також, тому що частина акторів з репертуарних вистав роз’їхались по різних містах та країнах, та ми продовжуємо створювати і грати. В червні зіграли нашу імпровізаційну гру «ТУТіЗАР», під час якої і були зібрані кошти для доставки турнікетів із США. Після перегляду говорили з глядачами, співали пісень, пили полуничний компот і ніхто не хотів розходитись, — розповіла Олена Вахрамєєва.
«Хлопці гідно б’ються на передовій, а ми в тилу підтримуємо, як можемо»
Серед акторів «ТОТЕАТРу» є також хлопці, які виконують завдання на передовій. Один з них — Володимир Кучеренко — зголосився розповісти про те, що відчуває творча людина на війні та особисту мотивацію приходу до війська:
— Я втомився боятись і тому пішов до ЗСУ. У мене таке відчуття, що це зі мною завжди відбувалось, і я не знаю іншого. Якщо говорити про творчість, то мене іноді підриває і я починаю вірші розповідати, співати хлопцям або грати, дуже добре розвиваються емпатія, відчуття допомагають. Взагалі ми всі свої, ми робимо одну справу — це 100%, і у важкі часи ми один за одного!
ФОТО Володимир Кучеренко
У майбутньому акторська трупа планує виїхати з виставами за кордон, щоб доносити світу правду про події в Україні, підтримати українців, які змушені були залишити свої домівки після початку російського вторгнення.
— Сьогодні українці борються за збереження власної ідентичності та самобутності. Наші благодійні вистави — це бажання творити українське і для України, це єдність з нашим народом і наш особистий внесок у звільнення від російської окупації, — пояснила акторка театру Катерина Лещенко. — Маємо найкращі в світі Збройні Сили, тому знаємо точно, що мир обов’язково настане завдяки нашій перемозі. Ми даруємо глядачеві любов і тепло через мистецтво, глядач — донати для воїнів. Хлопці гідно б’ються на передовій, а ми в тилу підтримуємо, як можемо, і дуже чекаємо на їхнє повернення. Так разом і рухаємось до нашої спільної перемоги.
Артилерійські обстріли фіксувалися в районах населених пунктів Дібровне, Чепіль, Костянтинівка, Новомиколаївка, Мазанівка, Богородичне, Микільське та Гусарівка. В районі Слов’янська ворог завдав авіаудару поблизу Богородичного. Про це в оперативній інформації повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«На Донецькому напрямку ворог обстріляв райони Закітного, Сіверська, Григорівки, Тетянівки, Донецького та Райгородка. Штурмові дії окупантів у напрямку Спірне – Івано-Дар’ївка наші захисники успішно відбили», – йдеться в повідомленні.
Противник завдав авіаційних ударів неподалік Берестового та Нью-Йорка. Здійснив артилерійські обстріли в районах населених пунктів Берестове, Соледар, Званівка, Семигір’я.
«Ворожі спроби штурму у напрямках Доломітне – Новолуганське та Доломітне – Семигір’я під влучним вогнем українських воїнів захлинулися. Така ж доля спіткала окупантів у напрямку Роти – Вершина. Противник відійшов. Після перегрупування відновив наступ на Вуглегірську ТЕС, бойові дії тривають», – повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
На Авдіївському, Курахівському, Новопавлівському та Запорізькому напрямках з метою витіснення наших підрозділів із зайнятих рубежів ворог завдав авіаударів поблизу Авдіївки. Окупанти вели артилерійські обстріли в районах населених пунктів Новобахмутівка, Авдіївка, Новомихайлівка, Павлівка, Золота Нива, Времівка, Новопіль, Залізничне, Новояковлівка та Малинівка.
Росія продовжує наносити удари по цивільній інфраструктурі. За 125 днів широкомасштабної війни від ворожого вогню постраждало 100 спортивних об’єктів. Про це заявив Міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт на Фейсбук сторінці.
– Ворог знищує цивільну інфраструктуру (якою є й спортивна) цілеспрямовано і цинічно. Так він намагається зламатинашу економіку, зламати нас самих – залякати і зневірити. Але нічого в них не вийде, – зазначив Вадим Гутцайт
Як повідомляється, 16 об’єктів знищено повністю або частково, 84 –мають пошкодження різного ступеню. Збитки сягають 130-140 млндоларів.
Для відбудови зруйнованої та пошкодженоївійноюспортивної інфраструктури, а також для розвитку сучасних спортивних баз світового рівня – Мінмолодьспорту в рамках ініціативи Президента України UNITED 24 вже відкрито спецрахунок у Національному банку України.
