Експерти з безпеки вважають, що Україна зможе вистояти під натиском росії, але за певних геополітичних умов. Утім, українцям варто готуватися до довготривалої боротьби з рф, а вже з осені агресія ворога може відчутно посилитися, вважає український конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, доктор політичних наук Григорій Перепелиця.
Своїми міркуваннями про те, чому росії важливо «вирішити українське питання», і якими шляхами ми зможемо здобути перемогу над нею, відомий вчений поділився з читачами АрміяInform.
−Григорію Миколайовичу, на вашу думку, чому для позначення головної мети розв’язаної проти нас війни росія застосовує лексику нацистів третього рейху, зокрема, словосполучення «вирішити українське питання»?
−Причина проста і вже озвучена − у росії встановлено фашистський режим, який калькує буквально усе з гітлерівського. Технології − одні й ті ж, наративи − одні і ті ж. Це, до речі, найбільш помітно по путінській пропаганді, яка фактично у всьому наслідує пропаганду геббельсівську.
Ми термінологічно дуже влучно і правильно робимо, що називаємо таке явище, як путінський режим – рашизмом, адже це, за фактом − російський різновид фашизму.
Нагадаю, що в гітлера також було своє «національне питання» − єврейське. І те, як німецькі нацисти реалізовували його на практиці, цілком збігається з нинішніми діями росіян.
Тому, якщо б комусь спало на думку дати визначення діям гітлерівців 40-х років, вживаючи теперішню термінологію путінців, він міг би безпомильно сказати – німецькі нацисти займалися денацифікацією євреїв.
−Тобто проголошений путіним термін «денацифікація» має чітке нацистське підґрунтя? Але ж багато політиків демократичних країн й досі не вірить у реальність відтворення методів гітлерівців у ХХІ сторіччі! Можливо через те, що цей термін, побіжно вжитий путіним, не дає чіткого розуміння його істинної суті в сучасному світі?
−Що означає слово «денацифікація» у російському тлумаченні? Це фізичне знищення народу, а також позбавлення його своєї національної ідентичності. Йдеться, зокрема, про знищення його історичної пам’яті, знищення його культури, знищення генофонду, знищення мови. Що, власне, і робить росія сьогодні з українцями.
Чому ми спостерігаємо у росіян таку надзвичайну зосередженість на знищенні української мови? Тому що мова – ключовий носій ідентичності. Це найдосконаліший носій національної пам’яті, у якому закодовано досвід минулих поколінь нації, і на цьому досвіді, власне, й вибудовується поведінка нації, вибудовуються речі, пов’язані з безпекою нації, з її розвитком і процвітанням.
Ми дивуємося: чому росіяни знищують наші церкви, (не рідко − храми московського патріархату); чому руйнують наші музеї (на музей Сковороди взагалі не пошкодували ракети); чому вони спалили сотні наших шкіл? Це і є процес денацифікації по-російськи, для них це такі ж пріоритетні об’єкти для завдавання ракетних і бомбових ударів, як і воєнні.
До дій цього порядку слід віднести й численні факти викрадення наших дітей і їхнє переміщення на територію рф. Вони вивозять їх у свої депресивні регіони і роблять з них «руський народ», стираючи їхню пам’ять про українське походження.
−І в пересічних людей, і в багатьох науковців жорстокість і варварство росіян й досі викликають подив: що ними рухає, якими є мотиви їхніх дій? У вас є відповідь на ці запитання?
−Дам трошки розширену відповідь.
Доля нам дала можливість отримати незалежність мирним шляхом. У 1991 році в нас не було критичної маси української національної еліти, здатної її надійно зацементувати. Ми мали тотально зрусифіковане суспільство, громадян, позбавлених української ідентичності, як наслідок трьохсотрічної роботи росії над тим, щоб українці не визнавали себе нацією.
Існування України та українців, як окремих держави і нації, для росіян були і є абсолютно недопустимими фактами.
Чому? Тому що визнання українців окремою європейською нацією ставить хрест на розумінні того, хто такі росіяни. Нація – це категорія фізична. Нація дається природою − і через кров, і через ідентичність.
Де ж етнічні корені росіян? Яким народом вони себе усвідомлюють?
Згідно з російською міфологією, «російський народ» (зауважте, вони не кажуть про себе – «російська нація», а саме «російський народ») пішов з Київської Русі, а відтак і російська держава також.
Утім, ми знаємо, що на момент розпаду Київської Русі ніякої московії ще не існувало. А відкіль вона пішла? Від монгольської держави Чингісхана, і цей факт росіяни ретельно приховують. Чому вони це роблять? Щоб обґрунтувати свою експансію на Захід.
Це стара історія, яка сягає ще часів московського царя Івана ІІІ, коли росія заповзялася завоювати нові території у Європі, виступаючи спадкоємцем монгольської орди і її несправджених сподівань «дійти до останнього моря», себто оволодіти усім континентом.
Саме для того, щоб обґрунтувати експансію, московія вкрала назву європейської держави – Русь, а з нею і її історію, тобто – нашу. Володіючи ними понад триста років, ординці «легітимно» здійснювали вторгнення до європейських країн, окуповували їхні території.
Але в ХХ сторіччі Україна почала дрейфувати в інший бік, і цій псевдо-легітимності настає кінець. Нинішній режим у росії розуміє − якщо не знищити Україну, тоді московщина постане перед світом тим, чим вона є насправді – духовною і фізичною спадкоємицею монгольської держави Чінгісхана.
−Ця «духовна спадщина» – заповіт Чінгісхана захопити увесь світ?
− Так, і путін вважає, що саме він має історичну місію його виконати – повернути орді не тільки Україну, а й, щонайменше, Європу.
Під цю мету «підігнано» офіційну світоглядну доктрину рф, а в наукових працях, які її обґрунтовують, використовується формула «Русь – це Євразія».
−Ви маєте на увазі так звані дугінські ідеї?
− Так, звісно, адже всі агресивні проєкти щодо зовнішньої експансії рф, які нині втілює путін, абсолютно тотожні дугінській (Алєксандр Дугін російський філософ, ідеолог рашизму. – Авт.) доктрині неоєвразійства, себто «возз’єднання російських земель». У ній цілком прямолінійно оголошено про наміри встановити світове лідерство рф за рахунок підкорення Європи, включно із Західною.
−Невже європейські політики цього не розуміють?
− Вони намагаються використати це у своїх інтересах: зменшити вплив США і стати домінуючою силою в Європі навіть під проєкцією росії.
Довідково. Григорій Миколайович Перепелиця − український політолог, конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень. Доктор політичних наук, професор КНУ, капітан 1 рангу у відставці.
1976 року закінчив Київське вище військово-морське політичне училище. Службу проходив на Тихоокеанському флоті. Після закінчення у 1984 році військово-політичної академії − на викладацькій роботі в Київському вищому військово-морському училищі.
У 1990 році захистив кандидатську дисертацію. Стажувався у США (1994), працював у аналітичних групах Генерального штабу ЗС України.
З 1995 року − начальник відділу воєнної політики Національного інституту стратегічних досліджень України. У 1996 році захистив докторську дисертацію в Інституті держави і права НАН України на тему: «Воєнно-політичний конфлікт: методологія дослідження та врегулювання». З 2003 року − заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, з 2006 року − професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Київського інституту міжнародних відносин. Завідувач кафедри європейської інтеграції Дипломатичної академії при МЗС України, директор Інституту зовнішньої політики.
Автор понад 120 наукових праць та низки книжок, зокрема, «Конфлікти в посткомуністичній Європі» (2003 р.), «Україна − Росія. Війна в умовах співіснування» (2015 р.).
(Далі буде).