За результатами етапів Кубка світу зі скелетону з жовтня минулого року по 17 січня нинішнього, сформувалась група з 25 спортсменів світу, що змагатимуться за медалі ХХІV Олімпійських ігор. Ліцензію на змагання в Пекіні виборов і єдиний представник цього виду спорту в Національній команді України армієць Владислав Гераскевич.
Трохи історії
Попередником скелетона вважають спуск із гір на санях — безполозових дерев’яних дошках, які були поширені серед канадських індіанців. У літературі його появу відносять до XVI століття. Відомості про спортивні змагання саночників датуються серединою XIX століття, коли британські туристи в Альпах почали спускатися на санях засніженими гірськими схилами.
У 1892 році англієць, на прізвище Чилд, представив сани, виготовлені з металу. Є припущення, що назву цим саням — скелетон — дали через те, що вони були схожі на скелет.
Вперше спуск на скелетоні був продемонстрований у 1905 році на змаганнях із бобслею в Мюрццушлазі. Роком пізніше там же пройшов перший чемпіонат Австрії зі скелетону.
У 1923 році на конгресі, проведеному в Парижі, делегати, що представляли саночників Великої Британії, Канади, США, Франції та Швейцарії, створили Міжнародну федерацію, яка протягом досить тривалого періоду керувала розвитком як бобслею, так і санного спорту.
Змагання зі скелетону вперше були представлені на ІІ зимових Олімпійських іграх, що проходили у Санкт-Моріці у 1928 році. Вдруге олімпійські нагороди у змаганнях зі скелетону спортсмени виборювали 20 років потому — у 1948 році. У заїздах брали участь тринадцять атлетів із п’яти країн. А потім, аж до 2002 року, скелетон не був представлений на Олімпійських іграх.
Рекорд швидкості в скелетоні — 146,4 км/год.
В останній день минулого року — найкращий результат у кар’єрі
Перед тим як зайнятись скелетоном, Владислав Гераскевич перепробував чимало видів спорту. Захоплювався у тренажерній залі «залізяками», займався боксом, був стронгменом, випробовував себе у дзюдо, самбо, вільній боротьбі й навіть у змішаних єдиноборствах. А одного разу батькові юнака запропонували, щоб Влад спробував себе в новому для України виді спорту.
З 2014 року скелетон став для Владислава спортом № 1, а батько Михайло Дем’янович — тренером № 1. Уже в лютому 2016 року він узяв участь у юнацьких Олімпійських іграх, що проходили в норвезькому Ліллегаммері, де посів 8-ме місце. Згодом на юніорському чемпіонаті світу став 17-м, а через рік — 10-м. У лютому 2017-го став першим українським скелетоністом на дорослих чемпіонатах світу. І вже наступного року представив Україну на зимових Олімпійських іграх у корейському Пхенчхані, фінішувавши 12-м.
Після Олімпіади, виступаючи на чемпіонатах світу, Гераскевич двічі поспіль фінішував на 14-му місці — у 2019 та 2020 роках, а на ЧС-2021 зайняв 13-й рядок підсумкового протоколу. А на двох останніх чемпіонатах Європи (2020-го та 2021-го) взагалі фінішував 11-м, на порозі десятки найсильніших спортсменів.
На Кубку світу армієць здійснив справжній прорив у сезоні 2018-2019 років, посівши 9-те місце. Сезон 2021-2022 для Владислава розпочався не дуже вдало. Проте свій потенціал армієць зумів розкрити на третьому етапі в німецькому Альтенберзі, фінішувавши з 9-м результатом. А в останній день 2021 року в латвійському місті Сігулда Гераскевич узагалі показав свій найкращий результат у кар’єрі на етапах Кубка світу. В першому заїзді він був лише 13-м. Але зумів зібратися і в другому фінішував другим, а в підсумку посів 6-те місце.
Чи до снаги армійцю бути в призерах у Пекіні?
Статистика змагань зі скелетону останнього сезону та виступи титулованих спортсменів світу засвідчують, що головними претендентами на медалі майбутньої Олімпіади передусім є брати-латвійці Мартінс і Томас Дукурси, німці Аксель Юнг та Крістофер Гротхер і представники команди ОКР — Олександр Третьяков, Микита Трегубов та Владислав Семенов. Саме ці спортсмени ділили перемоги й на етапах Кубка світу в нинішньому олімпійському сезоні 2021-2022.
Та все ж шосте місце Гераскевича на етапі в Сігулді, а тим паче друге у заїзді дають надію, що в армійця все ж є шанс. Владислав переконаний, що чудес на змаганнях не буває, а запорукою перемог може стати лише копітка робота на тренуваннях.
Два дні тому Владислав Гераскевич написав на своїй сторінці у Facebook:
«МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ!
Ми вибороли ОЛІМПІЙСЬКУ ЛІЦЕНЗІЮ та їдемо на зимові Олімпійські ігри в Китай.Неймовірна та історична подія не тільки для нашої команди, а й для усього українського спорту.
Просто уявіть, ще у 2014 році в нашій країні (а це усього 7 років тому) не існувало виду спорту „СКЕЛЕТОН“… А тепер Україна вдруге буде представлена на Олімпійських іграх у льодовій версії ФОРМУЛИ-1.
Не маючи жодних умов для тренувань на Батьківщині, маючи величезну кількість перепон і труднощів, ми сміливо рухаємось вперед та разом з Вами пишемо історію…
Дякую за підтримку!».
Втім, навіть без олімпійської медалі Владислав Гераскевич разом з батьком-тренером увійдуть в історію українського спорту. Саме вони започаткували в нашій країні скелетон — вид спорту мужніх та сміливих.
На Олімпійські ігри до Пекіну поїде ще одна підопічна Михайла Гераскевича і теж представниця Збройних Сил. Але про це в наступних публікаціях.
У Василькові на базі СК «Кристал» стартував турнір із футзалу на першість Повітряного командування «Центр».
Як повідомляє пресслужба командування, турнір триватиме два дні.
За першість змагатимуться 6 команд військових частин повітряного з’єднання.
Під час відкриття турніру командувач Повітряного командування «Центр» генерал-лейтенант Анатолій Кривоножко привітав учасників змагань з початком нового спортивного сезону та побажав чесної і результативної гри, талановитим гравцям ‒ вдало продемонструвати свій потенціал, а найсильнішим ‒ здобути заслужену перемогу.
В окремій аеромобільній бригаді на сході України відбулися змагання з гирьового спорту «Гвардійський ривок», переможці якого стануть учасниками від бригади на чемпіонаті Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Про це повідомляє пресслужба окремої аеромобільної бригади.
«Учасники були налаштовані рішуче та боролись до останнього. Саме з переможців формуватиметься команда, яка захищатиме честь бригади на чемпіонаті ДШВ з гирьового спорту», — йдеться в повідомленні.
Переможцями стали десантники окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, друге місце виборов окремий аеромобільний батальйон та переможне третє здобув артилерійський дивізіон.
Коли я попросив начальника Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України Юрія Фіногенова коротко охарактеризувати рік, що минає, він сказав просто: «2021-й ‒ рік спортивний». Та й дійсно, попри пандемію, у 2021 році відбулися знакові спортивні змагання. А яким він був для армійських спортсменів? Чи виправдали вони надії тренерів та вболівальників? Що допомагає чи заважає успішній підготовці? На ці та інші запитання АрміяInform відповів очільник вітчизняного армійського спорту Юрій Фіногенов.
До складу збірних команд України з видів спорту входить 545 представників ЗСУ
‒ Юрію Семеновичу, яка структура армійського спорту?
‒ Маю зазначити, що одним із основних завдань Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України є організація підготовки спортсменів і команд, здатних досягати високих результатів на Олімпійських іграх, чемпіонатах і кубках світу та Європи, інших міжнародних змаганнях, змаганнях, які відбуваються під егідою Міжнародної ради військового спорту, чемпіонатах, кубках України та інших всеукраїнських змаганнях.
У підпорядкуванні Управління фізичної культури і спорту МО України функціонують 6 закладів фізичної культури і спорту. Це ‒ Центральний спортивний клуб Збройних Сил України, який розташований у місті Києві, Навчально-спортивна база літніх видів спорту у місті Львові та Навчально-спортивна база зимових видів спорту «Тисовець», що у Сколівському районі на Львівщині. Маю зазначити, що Постановою Кабміну ЦСК ЗС України Навчально-спортивна база літніх видів спорту та Навчально-спортивна база зимових видів спорту «Тисовець» включені до Переліку закладів фізичної культури і спорту, яким надається статус бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки. Також у структурі три спортивні клуби: 7-й спортивний клуб ‒ у місті Біла Церква, 8-й спортивний клуб ‒ у місті Херсон та 9-й спортивний клуб ‒ у місті Одеса.
У закладах фізичної культури і спорту культивується 48 видів спорту, з них ‒ 36 олімпійських (28 літніх і 8 зимових) та 12 неолімпійських. 24 олімпійських види спорту (21 літній і 3 зимових) визначено як пріоритетні.
Наш спортивний потенціал ‒ це 78 заслужених майстрів спорту України, 193 майстри спорту України міжнародного класу, 270 майстрів спорту України та 34 заслужених тренерів України. До складу збірних команд України з видів спорту входить 545 представників ЗСУ.
Наш спортивний потенціал ‒ це 78 заслужених майстрів спорту України, 193 майстри спорту України міжнародного класу, 270 майстрів спорту України та 34 заслужених тренерів України. До складу збірних команд України з видів спорту входить 545 представників ЗСУ.
«Вдячні й тому, що маємо»
‒ Господарство досить велике, відповідно й коштів потребує чималих. З огляду на те, що багато об’єктів армійської спортивної інфраструктури потребують реконструкції, що вдалося зробити цього року?
‒ Ми усі маємо розуміти, що в умовах війни не можемо вимагати від оборонного відомства великих капіталовкладень, адже кошти потрібні на більш життєво необхідні речі. Тому, як то кажуть, вдячні й тому, що маємо. Завдяки тому, що керівництво Міноборони не залишає армійський спорт поза увагою, сьогодні ми можемо виконувати деякі роботи з реконструкції та ремонту спортивної інфраструктури.
Наприклад, багатостраждальний стадіон ЦСК ЗС України у Києві. На сьогодні відпрацьована проєктно-кошторисна документація та проводиться остаточна експертиза. Наразі триває підготовча робота, щоб наступного року реконструкція стадіону врешті-решт була розпочата. Це питання державної ваги. Коли ми замовляли технічне завдання на реконструкцію стадіону, то ставили найвищу планку. Тобто на цьому стадіоні відбуватимуться міжнародні змагання найвищого рівня. Відповідно й вимоги ‒ найвищі. Тому сума, необхідна для реконструкції, досить велика і лише коштами оборонного відомства тут не впоратися. Отже, до реконструкції стадіону ЦСК ЗСУ будуть також залучені кошти державного бюджету України.
Щодо інших наших спортивних об’єктів у Києві. Наразі завершено ремонт кінно-спортивної бази на Печерську. Там сьогодні успішно тренуються спортсмени. До речі, близько 80 відсотків збірної України з сучасного п’ятиборства ‒ армійці. Адже у ЦСК ЗСУ створені всі умови для їхніх тренувань. Сучасний плавальний басейн, фехтувальна зала, тир, дистанції кросу і відтепер кінноспортивна база. Цього року було закуплено сучасне обладнання для фехтувальної зали, і тому ми вже плануємо проведення міжнародних змагань на базі ЦСК ЗСУ.
Також слід згадати манеж, де відбуваються тренування з художньої гімнастики, спортивних ігор, стрибків на батуті та інших видів спорту. Зал гімнастики, який укомплектовано сучасним гімнастичним обладнанням, наразі розглядається питання щодо проведення на наших фондах тренувань юнацької збірної України зі спортивної гімнастики. А також введено в експлуатацію залу спортивних ігор, де не тільки тривають різноманітні змагання, а й тренується національна збірна з бадмінтону.
Тепер щодо інших міст. Навчально-спортивна база літніх видів спорту у Львові. На жаль, у 2018 році тут внаслідок пожежі було пошкоджено спортивно-стрілецький комплекс. Наразі тривають будівельні роботи з відновлення комплексу, які налічують нове будівництво споруди фінального тиру, реконструкцію бліндажів і елементів благоустрою. Також сподіваємось, що у 2022 році розпочнеться реконструкція основної будівлі. Нещодавно цю базу відвідав Міністр оборони України Олексій Резніков разом із Головнокомандувачем ЗС України генерал-лейтенантом Валерієм Залужним, де вони ознайомилися з ходом відновлюваних робіт. Окрім того, на цій базі цього року встановлено нову освітлювальну систему, нове електронне табло та проведено поточний ремонт плавального басейну.
На Навчально-спортивний базі зимових видів спорту «Тисовець» та у 7-му спортклубі у Білій Церкві також цього року були виконані поточні ремонти спортивних споруд.
Дуже багато для відновлення інфраструктури зроблено колективом 9-го спортивного клубу у місті Одеса. За останні два роки практично відновлена галерея стрілецького тиру. Ця споруда вже використовується для тренувань спортсменів зі стрільби з луку.
Також відремонтували залу спортивних ігор. Відносно зали гімнастики та адміністративного корпусу ‒ відпрацьована проєктно-кошторисна документація та проведена експертиза. Плануємо розпочати роботи наступного року.
Щодо стадіону в Одесі. Він також потребує реконструкції. Лише саме футбольне поле підтримується у нормальному робочому стані. Тому, так би мовити, «косметичним» ремонтом справі не допомогти. Певно, як і у питанні реконструкції стадіону у місті Києві, потрібно підходити до цієї проблеми комплексно, із залученням додаткових державних бюджетних коштів.
Чи не найпроблемніший з точки зору інфраструктури ‒ спортивний клуб у місті Херсон. Слід сказати, що до 2014 року він розташовувався у місті Севастополь, але після окупації Криму росіянами був виведений до міста Херсон. Тому інфраструктуру цього закладу потрібно розвивати практично з нуля. Але незважаючи на це, там досить потужна спортивна складова. Активно розвиваються види веслування та спортивна боротьба. Тому, знову ж таки, за відповідного фінансування ми плануємо за кілька років збудувати там фізкультурно-оздоровчий комплекс, де будуть розвиватися пріоритетні види спорту.
10 з 19 олімпійських нагород ‒ на рахунку армійців
‒ Як бачимо, проблем вистачає. Але незважаючи на це, результати виступів армійських спортсменів на змаганнях таки вражають. Давайте згадаємо основні наші перемоги у 2021 році.
‒ У 2021 році спортсмени Збройних Сил України у складі національних збірних команд України на чемпіонатах світу, Європи, міжнародних змаганнях здобули 202 золотих, 170 срібних, 197 бронзових медалей. На чемпіонатах та кубках України, всеукраїнських змаганнях відповідно 932 золотих, 714 срібних, 575 бронзових медалей.
У 2021 році спортсмени Збройних Сил України у складі національних збірних команд України на чемпіонатах світу, Європи, міжнародних змаганнях здобули 202 золотих, 170 срібних, 197 бронзових медалей. На чемпіонатах та кубках України, всеукраїнських змаганнях відповідно 932 золотих, 714 срібних, 575 бронзових медалей.
Звісно, головними стартами цього року були XXXII Олімпійські ігри у місті Токіо. На цих змаганнях брали учать 60 армійських спортсменів, які виступали у 16 видах спорту. Наш «армійський» внесок у національну скарбничку ‒ 10 медалей (з 19 завойованих українськими спортсменами). Золоту медаль завоював старший лейтенант Жан Беленюк, срібні: старший сержант Олена Старікова, старший солдат Парвіз Насібов, працівник ЗС України Анжеліка Терлюга, працівник ЗС України Анастасія Четверікова, бронзові: капітан Олег Омельчук, лейтенант Ігор Рейзлін, солдат Станіслав Горуна, молодший сержант Ярослава Магучіх, працівник ЗС України Ірина Коляденко. Ще 12 армійських спортсменів посіли 4–6 місця.
Також слід нагадати: Збройні Сили України з 1993 року є повноправним членом Міжнародної ради військового спорту (СІЗМ), до складу якої входить 140 країн світу. У 2021 році на змаганнях за програмою Міжнародної Ради військового спорту (СІЗМ) армійські спортсмени брали участь у чемпіонатах світу серед військовослужбовців із вітрильного спорту, сучасного п’ятиборства, велоспорту, дзюдо, аеронавтичного п’ятиборства, парашутного спорту та вибороли: 6 золотих, 4 срібних та 7 бронзових медалей.
Цього року спортсменам закладів фізичної культури і спорту Міністерства оборони України присвоєні спортивні звання: заслужений майстер спорту України — 11, майстер спорту України міжнародного класу — 21, майстер спорту України — 49.
Цього року спортсменам закладів фізичної культури і спорту Міністерства оборони України присвоєні спортивні звання: заслужений майстер спорту України — 11, майстер спорту України міжнародного класу — 21, майстер спорту України — 49.
‒ Цифри вражають… А чи ведеться статистика, скільки олімпійських нагород вибороли армійці за роки незалежності?
‒ Так, звісно ведеться. І досить доречно буде згадати ці цифри в рік 30-річчя нашої Незалежності та Збройних Сил України. За роки незалежності України військові спортсмени загалом здобули 85 олімпійських нагород, з яких ‒ 27 золотих, 27 срібних та 31 бронзових. На чемпіонатах світу, Європи та Всесвітніх іграх серед військовослужбовців було завойовано 2929 медалей, із них ‒ 928 золотих, 946 срібних та 1055 бронзових. Така наша переможна статистика, яка свідчить про високий професіоналізм спортсменів, тренерів та усього особового складу закладів фізичної культури і спорту Міністерства оборони України.
Потрібно завжди бути пильними і прораховувати наслідки своїх дій
‒ Не можу обійти увагою деякі факти, які викликали певний негативний резонанс у суспільстві. Я щодо фотографування наших спортсменів із росіянами. Чому так відбувається?
‒ Звісно, українські спортсмени, а особливо представники Збройних Сил, на міжнародних змаганнях мають розуміти і ані на мить не забувати, що в нашій країні триває війна, і хто наш ворог. І що цей ворог використовуватиме будь-яку нашу помилку насамперед із пропагандистською метою. Спортсмени, які представляють Україну на міжнародних змаганнях, повинні розуміти, що російсько-українська війна точиться не лише на лінії розмежування, а й у мирних містах і на спортивних аренах також. Це накладає певні обмеження та відповідальність. Тому потрібно завжди бути пильними і прораховувати наслідки своїх дій.
Щоразу перед відбуттям на змагання ми інструктуємо керівників делегацій, проводимо певні роз’яснювальні бесіди зі спортсменами. Чому все ж таки іноді відбуваються випадки «братання» зі спортсменами країни-агресора? Я особисто можу лише пояснити це таким собі перебуванням у стані ейфорії, коли після вдалого виступу спортсмен, так би мовити, «готовий обійняти весь світ». Але ми цілеспрямовано проводимо роботу в цьому напрямку і, впевнений, вона дасть свої результати.
24 армійські спортсмени продовжують боротися за отримання олімпійських ліцензій
‒ Що нам готує 2022 рік? У яких знакових змаганнях візьмуть участь армійські спортсмени наступного року?
‒ Звісно, основними стартами у 2022 році для армійських спортсменів насамперед є участь у складі національної збірної команди України у ХХІV зимових Олімпійських іграх. Ігри Олімпіади-2022 відбудуться з 04 по 20 лютого 2022 року у Пекіні. Планується, що понад 2892 спортсмени з 95 країн світу візьмуть участь у змаганнях із 7 видів спорту в 24 дисциплінах, де буде розіграно 109 комплектів нагород.
Ігри Олімпіади-2022 відбудуться з 04 по 20 лютого 2022 року у Пекіні. Планується, що понад 2892 спортсмени з 95 країн світу візьмуть участь у змаганнях із 7 видів спорту у 24 дисциплінах, де буде розіграно 109 комплектів нагород.
До програми Ігор-2022 включені 7 нових дисциплін: монобоб у жінок, змішана естафета у шорт-треку, змішані командні змагання зі стрибків на лижах із трампліна, змішані командні змагання з акробатичного фрістайлу, жіночий та чоловічий біг-ейр вільним стилем, змішані командні змагання зі сноубордкросу.
Загалом планується, що до складу збірної України увійдуть 40-46 спортсменів, які змагатимуться у 13 дисциплінах. Серед них, звісно, будуть і армійці. На сьогодні 24 армійських спортсмени продовжують боротися за отримання олімпійських ліцензій, які будуть розіграні у січні 2022 року.
До складу збірної України увійдуть 40-46 спортсменів, які змагатимуться у 13 дисциплінах. Серед них, звісно, будуть і армійці. На сьогодні 24 армійські спортсмени продовжують боротися за отримання олімпійських ліцензій, які будуть розіграні у січні 2022 року.
Також у 2022 році заплановано участь збірної команди Збройних Сил України у 4 Всесвітніх зимових іграх серед військовослужбовців у Німеччині та в кількох чемпіонатах світу з видів спорту за програмою Міжнародної ради військового спорту (CIЗM).
У Буковелі завершився чемпіонат України з біатлону, в якому взяли участь і спортсмени Збройних Сил України.
Першу сходинку у спринті на 10 кілометрів посів армієць Андрій Доценко. Перше місце також виборола і Надія Бєлкіна у спринті на 7,5 км, а в гонці переслідування на 10 кілометрів здобула друге.
Крім того, «бронзу» на чемпіонаті виборов армійський спортсмен Сергій Телень. Він змагався в гонці переслідування на 12,5 кілометрів.
Варто відзначити, що наші військові біатлоністи посилено готуються до чемпіонату Європи з біатлону, котрий відбудеться вже в січні в німецькому місті Арбер.
Також армійські спортсмени планують взяти участь в Олімпійських іграх, що відбудуться у лютому в Пекіні.
На базі спортивного комплексу Національного університету «Запорізька політехніка» відбулися змагання з гирьового спорту на першість Оперативного командування «Схід» серед бригад, полків і територіальних центрів комплектування й соціальної підтримки. Серед військових частин першість здобули господарі — артилеристи окремої бригади «Запорізька Січ», «срібло» вибороли військові інженери окремого Охтирського полку підтримки, «бронзу» — команда окремої механізованої бригади «Холодний Яр».
Про це повідомляє служба зв’язків з громадськістю Оперативного командування «Схід».
На чолі з командиром бригади «Запорізька Січ» полковником Романом Качуром у командній першості збірна команда запорізьких артилеристів, яка поєднала традиційну гостинність зі спортивною непоступливістю, перемогла з величезним відривом від суперників. Крім того, старший лейтенант Яна Ніконова і солдат Катерина Логвінова під час змагань виконали норматив кандидатів у майстри спорту з гирьового спорту.
Серед команд обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки перша сходинка п’єдесталу підкорилась збірній Харківського ОТЦК, друга — Луганського ОТЦК і третя — Дніпропетровського ОТЦК.
«За словами головного судді першості, начальника служби фізичної підготовки та спорту Оперативного командування „Схід“ підполковника Євгена Коробки, воїни-спортсмени Оперативного командування, як і на минулих чемпіонатах, продемонстрували високий рівень готовності та відповідні спортивні результати. Найкращі за підсумками чемпіонату гирьовики готуватимуться захищати спортивну честь Оперативного командування на першості Сухопутних військ ЗС України з гирьового спорту, на якій збірна ОК „Схід“ розраховує на успішний виступ як у командному, так й індивідуальному заліках», — йдеться в повідомленні.
Фото служби зв’язків з громадськістю окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ» і пресслужби Запорізького обласного центру комплектування та соціальної підтримки.
Курсант Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка Владислав Глущенко виборов два «срібла» й одну «бронзу» на чемпіонаті Європи з кікбоксингу, який нещодавно пройшов у місті Залаегерсег в Угорщині.
— У моїй ваговій категорії було 11 осіб, тож конкуренція була гідна. Найбільше запам’ятався бій у категорії «К1 лайт». Моїм суперником був спортсмен з Німеччини. Весь поєдинок ми були на рівних, але у вирішальному раунді один суддівський голос вирішив все. І я отримав «срібло». Під час поєдинку міг відправити в нокаут свого суперника, але правила категорії «К1 лайт» цього не дозволяли, — поділився враженням Владислав.
Раніше, у 2019 році, Владислав став переможцем на чемпіонаті світу, який проходив у Великій Британії.
Окрему подяку хлопець висловив своєму тренеру з боксу Ігорю Мацюку. Ще з перших боїв він підтримував хлопця в рідному Павлограді. А зараз вони разом стояли на рингу за кордоном.
— З тренером ти почуваєшся в рази впевненішим, коли виходиш на ринг. Ти чуєш підказки, робиш свою роботу та отримуєш результат, — каже Владислав.
Нині хлопець пробує і себе у ролі тренера. Серед його учнів вже п’ятеро кандидатів у майстри спорту та призери чемпіонатів Києва та області.
Після важких поранень хребта й ноги, яких розвідник Андрій Бадарак зазнав, захищаючи Україну у складі окремого розвідувального батальйону, він вперше на чемпіонаті України з плавання виконав нормативи на звання майстра спорту, а також здобув низку перемог.
Як інформує пресслужба ГУР МОУ, починалось все з важкої депресії, зневіри — інвалідний візок до кінця життя…
Колись спортивний, безстрашний розвідник щодня злився на себе, що не загинув із побратимами в тому бою… Лише обіцянка хірургу, який кілька годин поспіль практично виривав його з обіймів смерті, та мрія потанцювати з донькою весільний танок змусили розпочати такий важкий і довгий шлях боротьби за повноцінне життя.
Щоденні виснажливі вправи, процедури, плавання у басейні, як результат — до ніг почала повертатися чутливість. Не зупиняючись на досягнутому, Андрій ще активніше зайнявся спортом.
І ось минулого тижня у м. Кам’янському відбувся чемпіонат України з плавання серед осіб з ураженнями опорно-рухового апарату, порушеннями зору та розвитку. Саме там Андрій Бадарак та його бойовий побратим Іван Лепеха вперше виконали нормативи на звання майстрів спорту, а також здобули низку перемог.
Щиро вітаємо мужніх воїнів та бажаємо нових перемог!
Нещодавно в селищі Воловець Закарпатської області відбувся Кубок України з армрестлінгу, під час якого молодший сержант Іван Комарь, курсант 5-го курсу факультету озброєння та військової техніки Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», в особистому заліку у ваговій категорії до 80 кілограмів посів 3 місце на ліву та праву руку.
Про це повідомляється на офіційній сторінці Військового інституту танкових військ у Facebook.
У змаганнях взяли участь 143 спортсмени майже з усіх куточків України. Молодший сержант Іван Комарь виступав у складі збірної команди Харківської області.
Категорії були численними, поєдинки видовищними та емоційними, молоді спортсмени впевнено крокували до призових місць, перемагаючи досвідчених майстрів спорту, та підіймались на п’єдестал.
Кожне бойове мистецтво асоціюється у нас з певною країною, як-от: карате з Японією, кунг-фу з Китаєм, бокс із Англією. Є свій національний вид спорту і в України — козацький двобій, що стає дедалі популярнішим у світі.
Нещодавно у Харкові пройшов чемпіонат світу з козацького двобою серед дорослих, юніорів і юнаків. За призові місця змагалися понад 600 спортсменів із 7 країн. Медалі були розіграні в усіх вікових категоріях.
Програма складалася з формальних технічних комплексів і розділів вільного рукопашного бою: «Однотан», «Тан-двобій», «Забава», «Борня», «Герць». Бої відбувалися за правилами проведення змагань Усесвітньої федерації козацького двобою (WCFF). Беззаперечним лідером у своїй групі став вихованець Військово-морського ліцею імені віцеадмірала Володимира Безкоровайного Арсен Тишковець.
Хлопець зауважує, що спорт уже давно став невіддільною частиною його життя, адже він змалку займається бойовим гопаком.
— Козацький двобій — національний вид спорту, який дає змогу продовжувати традиції наших пращурів. У кожному русі збереглася не тільки духовність, а й цілісна система козацького військового мистецтва. До слова, на тренуваннях ми також вивчаємо українські народні пісні й танці, читаємо молитву, — розповідає Арсен.
Варто зазначити, що на рахунку флотського ліцеїста чимало нагород. Зокрема, він неодноразово здобував перші та другі місця на чемпіонатах України з бойового гопака, а також під час регіональних турнірів. А в червні 2021 року під час змагань, які проходили в Одесі, Арсен Тишковець уперше став чемпіоном світу з козацького двобою.
Ліцеїст вважає, що запорукою успіху кожного спортсмена є дисципліна, тому на шляху до омріяних титулів були й виснажливі тренування, і злети, і падіння. Але завдяки амбіціям і силі волі Арсен завжди досягав поставлених цілей.
