24 армійські спортсмени продовжують боротися за отримання олімпійських ліцензій

Коли я попросив начальника Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України Юрія Фіногенова коротко охарактеризувати рік, що минає, він сказав просто: «2021-й ‒ рік спортивний». Та й дійсно, попри пандемію, у 2021 році відбулися знакові спортивні змагання. А яким він був для армійських спортсменів? Чи виправдали вони надії тренерів та вболівальників? Що допомагає чи заважає успішній підготовці? На ці та інші запитання АрміяInform відповів очільник вітчизняного армійського спорту Юрій Фіногенов.

До складу збірних команд України з видів спорту входить 545 представників ЗСУ

‒ Юрію Семеновичу, яка структура армійського спорту?

‒ Маю зазначити, що одним із основних завдань Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України є організація підготовки спортсменів і команд, здатних досягати високих результатів на Олімпійських іграх, чемпіонатах і кубках світу та Європи, інших міжнародних змаганнях, змаганнях, які відбуваються під егідою Міжнародної ради військового спорту, чемпіонатах, кубках України та інших всеукраїнських змаганнях.

У підпорядкуванні Управління фізичної культури і спорту МО України функціонують 6 закладів фізичної культури і спорту. Це ‒ Центральний спортивний клуб Збройних Сил України, який розташований у місті Києві, Навчально-спортивна база літніх видів спорту у місті Львові та Навчально-спортивна база зимових видів спорту «Тисовець», що у Сколівському районі на Львівщині. Маю зазначити, що Постановою Кабміну ЦСК ЗС України Навчально-спортивна база літніх видів спорту та Навчально-спортивна база зимових видів спорту «Тисовець» включені до Переліку закладів фізичної культури і спорту, яким надається статус бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки. Також у структурі три спортивні клуби: 7-й спортивний клуб ‒ у місті Біла Церква, 8-й спортивний клуб ‒ у місті Херсон та 9-й спортивний клуб ‒ у місті Одеса.

У закладах фізичної культури і спорту культивується 48 видів спорту, з них ‒ 36 олімпійських (28 літніх і 8 зимових) та 12 неолімпійських. 24 олімпійських види спорту (21 літній і 3 зимових) визначено як пріоритетні.

Наш спортивний потенціал ‒ це 78 заслужених майстрів спорту України, 193 майстри спорту України міжнародного класу, 270 майстрів спорту України та 34 заслужених тренерів України. До складу збірних команд України з видів спорту входить 545 представників ЗСУ.

Наш спортивний потенціал ‒ це 78 заслужених майстрів спорту України, 193 майстри спорту України міжнародного класу, 270 майстрів спорту України та 34 заслужених тренерів України. До складу збірних команд України з видів спорту входить 545 представників ЗСУ.

«Вдячні й тому, що маємо»

‒ Господарство досить велике, відповідно й коштів потребує чималих. З огляду на те, що багато об’єктів армійської спортивної інфраструктури потребують реконструкції, що вдалося зробити цього року?

‒ Ми усі маємо розуміти, що в умовах війни не можемо вимагати від оборонного відомства великих капіталовкладень, адже кошти потрібні на більш життєво необхідні речі. Тому, як то кажуть, вдячні й тому, що маємо. Завдяки тому, що керівництво Міноборони не залишає армійський спорт поза увагою, сьогодні ми можемо виконувати деякі роботи з реконструкції та ремонту спортивної інфраструктури.

Наприклад, багатостраждальний стадіон ЦСК ЗС України у Києві. На сьогодні відпрацьована проєктно-кошторисна документація та проводиться остаточна експертиза. Наразі триває підготовча робота, щоб наступного року реконструкція стадіону врешті-решт була розпочата. Це питання державної ваги. Коли ми замовляли технічне завдання на реконструкцію стадіону, то ставили найвищу планку. Тобто на цьому стадіоні відбуватимуться міжнародні змагання найвищого рівня. Відповідно й вимоги ‒ найвищі. Тому сума, необхідна для реконструкції, досить велика і лише коштами оборонного відомства тут не впоратися. Отже, до реконструкції стадіону ЦСК ЗСУ будуть також залучені кошти державного бюджету України.

Щодо інших наших спортивних об’єктів у Києві. Наразі завершено ремонт кінно-спортивної бази на Печерську. Там сьогодні успішно тренуються спортсмени. До речі, близько 80 відсотків збірної України з сучасного п’ятиборства ‒ армійці. Адже у ЦСК ЗСУ створені всі умови для їхніх тренувань. Сучасний плавальний басейн, фехтувальна зала, тир, дистанції кросу і відтепер кінноспортивна база. Цього року було закуплено сучасне обладнання для фехтувальної зали, і тому ми вже плануємо проведення міжнародних змагань на базі ЦСК ЗСУ.

Також слід згадати манеж, де відбуваються тренування з художньої гімнастики, спортивних ігор, стрибків на батуті та інших видів спорту. Зал гімнастики, який укомплектовано сучасним гімнастичним обладнанням, наразі розглядається питання щодо проведення на наших фондах тренувань юнацької збірної України зі спортивної гімнастики. А також введено в експлуатацію залу спортивних ігор, де не тільки тривають різноманітні змагання, а й тренується національна збірна з бадмінтону.

Тепер щодо інших міст. Навчально-спортивна база літніх видів спорту у Львові. На жаль, у 2018 році тут внаслідок пожежі було пошкоджено спортивно-стрілецький комплекс. Наразі тривають будівельні роботи з відновлення комплексу, які налічують нове будівництво споруди фінального тиру, реконструкцію бліндажів і елементів благоустрою. Також сподіваємось, що у 2022 році розпочнеться реконструкція основної будівлі. Нещодавно цю базу відвідав Міністр оборони України Олексій Резніков разом із Головнокомандувачем ЗС України генерал-лейтенантом Валерієм Залужним, де вони ознайомилися з ходом відновлюваних робіт. Окрім того, на цій базі цього року встановлено нову освітлювальну систему, нове електронне табло та проведено поточний ремонт плавального басейну.

На Навчально-спортивний базі зимових видів спорту «Тисовець» та у 7-му спортклубі у Білій Церкві також цього року були виконані поточні ремонти спортивних споруд.

Дуже багато для відновлення інфраструктури зроблено колективом 9-го спортивного клубу у місті Одеса. За останні два роки практично відновлена галерея стрілецького тиру. Ця споруда вже використовується для тренувань спортсменів зі стрільби з луку.

Також відремонтували залу спортивних ігор. Відносно зали гімнастики та адміністративного корпусу ‒ відпрацьована проєктно-кошторисна документація та проведена експертиза. Плануємо розпочати роботи наступного року.

Щодо стадіону в Одесі. Він також потребує реконструкції. Лише саме футбольне поле підтримується у нормальному робочому стані. Тому, так би мовити, «косметичним» ремонтом справі не допомогти. Певно, як і у питанні реконструкції стадіону у місті Києві, потрібно підходити до цієї проблеми комплексно, із залученням додаткових державних бюджетних коштів.

Чи не найпроблемніший з точки зору інфраструктури ‒ спортивний клуб у місті Херсон. Слід сказати, що до 2014 року він розташовувався у місті Севастополь, але після окупації Криму росіянами був виведений до міста Херсон. Тому інфраструктуру цього закладу потрібно розвивати практично з нуля. Але незважаючи на це, там досить потужна спортивна складова. Активно розвиваються види веслування та спортивна боротьба. Тому, знову ж таки, за відповідного фінансування ми плануємо за кілька років збудувати там фізкультурно-оздоровчий комплекс, де будуть розвиватися пріоритетні види спорту.

10 з 19 олімпійських нагород ‒ на рахунку армійців

‒ Як бачимо, проблем вистачає. Але незважаючи на це, результати виступів армійських спортсменів на змаганнях таки вражають. Давайте згадаємо основні наші перемоги у 2021 році.

‒ У 2021 році спортсмени Збройних Сил України у складі національних збірних команд України на чемпіонатах світу, Європи, міжнародних змаганнях здобули 202 золотих, 170 срібних, 197 бронзових медалей. На чемпіонатах та кубках України, всеукраїнських змаганнях відповідно 932 золотих, 714 срібних, 575 бронзових медалей.

У 2021 році спортсмени Збройних Сил України у складі національних збірних команд України на чемпіонатах світу, Європи, міжнародних змаганнях здобули 202 золотих, 170 срібних, 197 бронзових медалей. На чемпіонатах та кубках України, всеукраїнських змаганнях відповідно 932 золотих, 714 срібних, 575 бронзових медалей.

Звісно, головними стартами цього року були XXXII Олімпійські ігри у місті Токіо. На цих змаганнях брали учать 60 армійських спортсменів, які виступали у 16 видах спорту. Наш «армійський» внесок у національну скарбничку ‒ 10 медалей (з 19 завойованих українськими спортсменами). Золоту медаль завоював старший лейтенант Жан Беленюк, срібні: старший сержант Олена Старікова, старший солдат Парвіз Насібов, працівник ЗС України Анжеліка Терлюга, працівник ЗС України Анастасія Четверікова, бронзові: капітан Олег Омельчук, лейтенант Ігор Рейзлін, солдат Станіслав Горуна, молодший сержант Ярослава Магучіх, працівник ЗС України Ірина Коляденко. Ще 12 армійських спортсменів посіли 4–6 місця.

Також слід нагадати: Збройні Сили України з 1993 року є повноправним членом Міжнародної ради військового спорту (СІЗМ), до складу якої входить 140 країн світу. У 2021 році на змаганнях за програмою Міжнародної Ради військового спорту (СІЗМ) армійські спортсмени брали участь у чемпіонатах світу серед військовослужбовців із вітрильного спорту, сучасного п’ятиборства, велоспорту, дзюдо, аеронавтичного п’ятиборства, парашутного спорту та вибороли: 6 золотих, 4 срібних та 7 бронзових медалей.

Цього року спортсменам закладів фізичної культури і спорту Міністерства оборони України присвоєні спортивні звання: заслужений майстер спорту України — 11, майстер спорту України міжнародного класу — 21, майстер спорту України — 49.

Цього року спортсменам закладів фізичної культури і спорту Міністерства оборони України присвоєні спортивні звання: заслужений майстер спорту України — 11, майстер спорту України міжнародного класу — 21, майстер спорту України — 49.

‒ Цифри вражають… А чи ведеться статистика, скільки олімпійських нагород вибороли армійці за роки незалежності?

‒ Так, звісно ведеться. І досить доречно буде згадати ці цифри в рік 30-річчя нашої Незалежності та Збройних Сил України. За роки незалежності України військові спортсмени загалом здобули 85 олімпійських нагород, з яких ‒ 27 золотих, 27 срібних та 31 бронзових. На чемпіонатах світу, Європи та Всесвітніх іграх серед військовослужбовців було завойовано 2929 медалей, із них ‒ 928 золотих, 946 срібних та 1055 бронзових. Така наша переможна статистика, яка свідчить про високий професіоналізм спортсменів, тренерів та усього особового складу закладів фізичної культури і спорту Міністерства оборони України.

Потрібно завжди бути пильними і прораховувати наслідки своїх дій

‒ Не можу обійти увагою деякі факти, які викликали певний негативний резонанс у суспільстві. Я щодо фотографування наших спортсменів із росіянами. Чому так відбувається?

‒ Звісно, українські спортсмени, а особливо представники Збройних Сил, на міжнародних змаганнях мають розуміти і ані на мить не забувати, що в нашій країні триває війна, і хто наш ворог. І що цей ворог використовуватиме будь-яку нашу помилку насамперед із пропагандистською метою. Спортсмени, які представляють Україну на міжнародних змаганнях, повинні розуміти, що російсько-українська війна точиться не лише на лінії розмежування, а й у мирних містах і на спортивних аренах також. Це накладає певні обмеження та відповідальність. Тому потрібно завжди бути пильними і прораховувати наслідки своїх дій.

Щоразу перед відбуттям на змагання ми інструктуємо керівників делегацій, проводимо певні роз’яснювальні бесіди зі спортсменами. Чому все ж таки іноді відбуваються випадки «братання» зі спортсменами країни-агресора? Я особисто можу лише пояснити це таким собі перебуванням у стані ейфорії, коли після вдалого виступу спортсмен, так би мовити, «готовий обійняти весь світ». Але ми цілеспрямовано проводимо роботу в цьому напрямку і, впевнений, вона дасть свої результати.

24 армійські спортсмени продовжують боротися за отримання олімпійських ліцензій

‒ Що нам готує 2022 рік? У яких знакових змаганнях візьмуть участь армійські спортсмени наступного року?

‒ Звісно, основними стартами у 2022 році для армійських спортсменів насамперед є участь у складі національної збірної команди України у ХХІV зимових Олімпійських іграх. Ігри Олімпіади-2022 відбудуться з 04 по 20 лютого 2022 року у Пекіні. Планується, що понад 2892 спортсмени з 95 країн світу візьмуть участь у змаганнях із 7 видів спорту в 24 дисциплінах, де буде розіграно 109 комплектів нагород.

Ігри Олімпіади-2022 відбудуться з 04 по 20 лютого 2022 року у Пекіні. Планується, що понад 2892 спортсмени з 95 країн світу візьмуть участь у змаганнях із 7 видів спорту у 24 дисциплінах, де буде розіграно 109 комплектів нагород.

До програми Ігор-2022 включені 7 нових дисциплін: монобоб у жінок, змішана естафета у шорт-треку, змішані командні змагання зі стрибків на лижах із трампліна, змішані командні змагання з акробатичного фрістайлу, жіночий та чоловічий біг-ейр вільним стилем, змішані командні змагання зі сноубордкросу.

Загалом планується, що до складу збірної України увійдуть 40-46 спортсменів, які змагатимуться у 13 дисциплінах. Серед них, звісно, будуть і армійці. На сьогодні 24 армійських спортсмени продовжують боротися за отримання олімпійських ліцензій, які будуть розіграні у січні 2022 року.

До складу збірної України увійдуть 40-46 спортсменів, які змагатимуться у 13 дисциплінах. Серед них, звісно, будуть і армійці. На сьогодні 24 армійські спортсмени продовжують боротися за отримання олімпійських ліцензій, які будуть розіграні у січні 2022 року.

Також у 2022 році заплановано участь збірної команди Збройних Сил України у 4 Всесвітніх зимових іграх серед військовослужбовців у Німеччині та в кількох чемпіонатах світу з видів спорту за програмою Міжнародної ради військового спорту (CIЗM).

Фото: Дмитро Юрченко

https://armyinform.com.ua/2021/12/29/24-armijski-sportsmeny-prodovzhuyut-borotysya-za-otrymannya-olimpijskyh-liczenzij/