Війська рф значно збільшили кількість штурмів і обстрілів наших позицій та населених пунктів Луганської області.
Про це повідомив начальник Луганської ОВА Артем Лисогор.
Минулої доби атаковані Новоєгорівка, Стельмахівка. Бої точилися поблизу Невського та у Серебрянському лісі. Авіаційних ударів ворог завдав по Білогорівці та Серебрянському лісу.
Також зафіксовано понад 60 артилерійських та мінометних обстрілів прифронтових населених пунктів.
Під вогонь росіян потрапили Греківка, Невське, Куземівка, Стельмахівка, Макіївка.
Крім того, 14 БПЛА противника намагалися вразити територію Невського та Куземівки.
Як повідомляла АрміяInform, протягом минулої доби відбулося 88 бойових зіткнень, третина з них — на Авдіївському напрямку.
Весняну хвилю примусової мобілізації у так званій «лнр» розпочали із призову осіб чоловічої статі 1994-2006 років народження.
Про це повідомив начальник Луганської ОВА Артем Лисогор.
«Тих, кому у минулому або поточному році виповнилося 18 років, знайдуть швидко, бо особисті дані молоді окупанти збирали упродовж цих двох років, зокрема, через навчальні заклади. Їхнє місцеперебування відомо», — пояснив Артем Лисогор.
За його словами, так зване міністерство внутрішніх справ «лнр» отримало наказ вживати усіх необхідних заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження громадян, які не з’являються до військкоматів, та їх доставлення силоміць.
Примусова кампанія триватиме протягом квітня-липня. Відповідний указ підписано окупаційною владою регіону.
У кремлі вчергове наголосили на проведенні повної паспортизації населення на окупованих територіях. За словами загарбників, її вже «завершували» щонайменше двічі.
«Але коли знадобилася підвищена явка для перевиборів президента рф, проблема проявилася знов. Тому й дозволили голосувати без документів російського зразка, а подекуди — й взагалі без документів. Наступний дедлайн для повної примусової паспортизації — 2026 рік», — зазначив голова Луганської ОВА.
На окупованій частині Луганщини — в Сорокиному, Довжанську, Хрустальному, Ровеньках та Антрациті почастішали випадки затримання чоловіків на блокпостах або при отриманні паспорту рф.
Окупанти запевняють, ніби «заходи безпеки» посилені у зв’язку зі збільшенням дезертирів.
Так би мовити, «відпрацювання» розпочали з півдня регіону. І, як завжди, цинічно проводять примусову мобілізацію під прикриттям «безпекових заходів».
Окрім того, в окупаційній адміністрації Луганщини заявили, що місцева молодь не готова працювати в «органах влади» через недостатній рівень знання законодавства рф. Точніше, повну відсутність цих знань.
Також Луганська ОВА інформує, що вчора від мінометів та артилерії росіян потерпали Невське, Білогорівка та територія Серебрянського лісу. Їх росіяни знищують практично щодня. Як й інші прифронтові території. До прикладу, в Андріївці та Новоселівському не залишилося жодної вцілілої будівлі. Людей в цих двох населених пунктах немає давно. Інші села серйозно пошкоджені. В чотирьох із них залишається цивільне населення.
До шпиталів «лнр» практично щодня надходять сотні поранених росіян, медичні пункти переповнені.
Про це повідомив у телеграм-каналі голова Луганської ОВА Артем Лисогор.
За його словами, далеко не всі окупанти можуть потрапити до лікарень, розташованих на території рф.
Артем Лисогор зазначив, що туди доправляють лише з важкими пораненнями — тих, хто вже не повернеться на фронт, а також тих, хто зможе домовитися.
«Всіх інших після нетривалого відновлення повертають до «м’ясних» штурмів. У кращому для них випадку ці особи знов завітають до шпиталю», — додав голова Луганської ОВА.
Як повідомляла АрміяInform, війська рф змінили вектор руху штурмів Луганської області та намагаються витіснити наших захисників із Серебрянського лісництва.
Минулої доби росіяни декілька разів спробували штурмувати Макіївку на Луганщині, але були зупинені Силами оборони.
Про це повідомив у Telegram голова Луганської ОВА Артем Лисогор.
«Декілька разів росіяни спробували штурмувати Макіївку, але були зупинені. Авіацію окупант використовував в Серебрянському лісі», — йдеться у повідомленні.
Артем Лисогор додав, що загарбники не зменшили кількості обстрілів в останню добу 2023 року, застосувавши близько 540 снарядів на цій ділянці фронту. Відкривали вогонь поблизу Невського та Білогорівки.
«Перебуваючи в активній обороні, українські військові намагаються максимально нанести ураження техніці та особовому складу ворога», — додав глава ОДА.
Нагадаємо, в зоні відповідальності Сил оборони півдня ворог не припиняє спроб штурмувати позиції українських військ на лівобережжі Дніпра.
Кремлівські пропагандисти-чорноротики на весь світ кричать про гуманізм «російського солдата-визволителя, який несе в Україну мир і спокій, звільняючи її з нацистсько-бандерівського ярма». А ще вони патякають «про розбрат і ненависть в українському суспільстві, посіяні нацистським режимом, яке із 2014 року живе за вовчими законами». Двоногі тварини на кшталт соловйова, симоньян, скабєєвої та їм подібних добре знають, що насправді несуть на нашу землю московити, але, продавши душу дияволу, служать кремлю «вірою і правдою».
У цьому дописі ми на прикладі однієї людини та її сім’ї вчергове покажемо поневіряння сотень тисяч, а то й мільйонів українців, їхню палку любов до своєї країни, милосердя українців, які допомагають своїм співвітчизникам, яких війна вигнала зі своїх домівок. Наш співрозмовник Геннадій Марченко — житель міста Сєвєродонецьк, що в Луганській області.
— Пане Геннадію! Скажіть, будь ласка, де вас і вашу сім’ю застала звістка про початок широкомасштабного вторгнення кацапні на українську землю?
— Удома. А про вторгнення, як і всі пересічні українці, дізналися з ранкових випусків новин.
— Почуте не шокувало вас і ваших рідних?
— І так, і ні. Сєвєродонецьк, де я народився, виріс і працював багато років, з 2014 року був за кілька десятків кілометрів від лінії зіткнення з російськими найманцями й містяни впродовж восьми років жили, як на пороховій бочці. До того ж улітку 2014-го ми два місяці були під окупацією. Словом, у більшості людей було відчуття, що вони перебувають на війні, й психологічно більшість із них були готові до розвитку подій у будь-якому руслі.
Ну а щодо шоку… Так, він був: разом із розумінням того, що кацапня може посунути на нас у будь-який день, у людей все ж жевріла надія, що в дідька, який сидить у кремлі, запрацює нарешті хоча б мільярдна частка сірої речовини, що називається мізками, точніше їхніх залишків, і він не допустить цього. Ось так ми й жили всі ці вісім років.
— Сєвєродонецьк, судячи зі світлин, викладених у соцмережах, дуже постраждав від російських обстрілів. Московити кажуть, що це не вони, а українці зруйнували вщент десятки житлових будинків…
— А може, це зробили монголо-татари? Не здивуюся, коли почую й таку версію. На світанку 24 лютого орки вдарили по блокпостах, об’єктах критичної інфраструктури. Ну а потім черга дійшла й до звичайних житлових будинків. Було зрозуміло, що ці виродки намагаються паралізувати життя міста й посіяти серед його жителів паніку. В районі, де я жив, не було жодного військового об’єкта, а снаряди все падали й падали на голови людей, не лише руйнуючи житло, а й забираючи їхні життя. Орки за наказом сатрапів кремля просто рівняли Сєвєродонецьк, як і Маріуполь, інші міста, із землею. Ось таке воно, «визволення по-російськи»!..
—Якими були ваші дії того дня? Мабуть, насамперед відправили рідних у безпечне місце…
— Не зовсім так. Я відразу поїхав до свого робочого офісу, зібрав там усю документацію, розуміючи, що ось-ось тут будуть рашисти. Прихопивши онуку Марину й 4-річного правнука Назара, у складі автоколони виїхав до Дніпра. Дорога була настільки запруджена автомобілями, що відстань у 320 кілометрів ми подолали за 12 годин, діставшись міста лише опівночі!.. Нас там зустріли й розмістили в гуртожитку, хоча біженців там вистачало. Проте ніяких чвар, непорозумінь між ними не виникало: спільна біда згуртувала людей. До речі, по російському ТБ влітку минулого року показали сюжет про те, як біженці з’ясовують між собою стосунки за допомогою кулаків і навіть залізної арматури. Журналістка-пропагандистка при цьому стверджувала, що події відбуваються в лютому у Дніпрі, і навіть назвала гуртожиток, де все це начебто сталося. Адресу вказала правильно, а решта — підла брехня. Я ж там був у ті дні й нічого подібного і близько не бачив. Ба більше, знімався цей фейк не у Дніпрі, оскільки в цьому місті таких занехаяних вулиць, будинків немає. Це — по-перше. А по-друге, мій товариш, випадково побачивши цей сюжет, кілька хвилин реготав, впізнавши на телеекрані краєвиди міста Череповця, що у Вологодській області!..
— Ви сказали, що виїхали із Сєвєродонецька з онукою та правнуком. Але ви маєте дружину Тетяну, двох доньок — Наталю й Анну. Як ви могли їх залишити під обстрілами?
— Те, що я відчував, від’їжджаючи від будинку, виносити на широкий загал не буду, а скажу лише, що серце моє обливалося кров’ю: впевненості, що ми ще побачимось, не було. Адже будь-якої миті міг статися «прильот»…
Чому діти залишилися? Обидві доньки задовго до вторгнення орків почали опікуватися старенькими, немічними жителями міста. На волонтерських засадах. Коли місто нещадно обстрілювали і його залишали тисячі людей, вони навідріз відмовилися кудись їхати, вважаючи це зрадою своїх підопічних. Ну а Таня, як мати, хотіла бути поруч зі своїми дітьми, вважаючи, що одна лише її присутність оберігатиме їх від усіляких негараздів…
Надалі я впевнився, що рішення про термінову евакуацію з Сєвєродонецька було правильним і своєчасним. У Дніпрі було налагоджено зв’язок із волонтерами, гуманітарними штабами з розміщення, харчування та вирішення багатьох інших проблем людей, у тому числі моїх колег, друзів, родичів.
— Я знаю, що Анна дістала важке черепно-мозкове поранення…
— Так, вона дивом залишилася жива, мабуть, Господь Бог змилостивився над нею. Сталося це тоді, коли Наталя доставила в один із районів міста гуманітарну допомогу, а вона видавала її людям. В цей момент у двір і прилетів снаряд. Завдяки хлопцям зі Збройних Сил вона відразу опинилася в госпіталі в місті Бахмуті, який на той час там функціонував і де її прооперували, після чого відправили санітарним потягом до Львова. Там вона проходила лікування, реабілітацію та одужувала.
— Сєвєродонецьк уже майже рік окупований орками. Дружина, старша донька досі там?
— Таня залишила місто через два місяці, виїхавши до Дніпра, а потім до Львова, де була Аня. А Наталя залишилася, оскільки переконана, що там, у Сєвєродонецьку, вона значно потрібніша, ніж будь-де. Своїх підопічних вона знає не лише за адресами та прізвищами, а й іменами, хто й де народився і хрестився, може годинами розповідати про цих людей.
— Не відкрию таємниці, коли скажу, що дехто зустрічав ворога якщо не з квітами й «шампанським», то, як писала в ті дні москальська преса, «з надією на краще майбутнє і вірою в те, що росія нарешті покінчить з нацизмом в Україні». Ваша думка з цього приводу.
— У сьогоднішній росії багато що говорять з телеекранів і пишуть у мас-медіа. Якщо вірити цьому всьому, то складеться враження, що Україна 2022 року — це Німеччина після приходу до влади Гітлера. Але дійсно, знайшлися, на жаль, виродки, які відразу після приходу росіян приповзли до них з єдиним запитанням: «Чего изволитє, господа?..». Але таких людей, якщо їх можна назвати людьми, дуже й дуже мало. Особисто я радий, що жодного мого колеги, наскільки мені відомо, серед них немає.
— Своїм сьогоднішнім статусом задоволені? Як вам живеться, працюється на новому місці — за сотні кілометрів від місць, де прожили стільки років?
— Сьогодні ми з дружиною проживаємо в гуртожитку міста Хмельницького. Разом з іншими містянами займаюсь волонтерством і, зважаючи на проблеми моїх земляків, що опинилися в окупації, гріх скаржитися. Але тягне додому, у Сєвєродонецьк, де знаю кожну вулицю, маю багато друзів. Вірю: настане день, коли вся ця кацапська наволоч накиває п’ятами, як і у 2014-му, і я повернуся додому.
🔥 Ситуація щодо російського вторгнення Про це повідомляє ГШ ЗС України.
«російські окупаційні війська продовжують кидати у бій щойно мобілізованих військовослужбовців без попередньої бойової підготовки. Так, у населеному пункті Рогове Луганської області, до тренувального табору одного з підрозділів російських окупаційних військ, з території рф прибуло близько 110 мобілізованих військовослужбовців. Коли їм було видано екіпірування та зброю, російське командування поінформувало новоприбулий особовий склад, що їх включать до складу штурмових підрозділів та вже найближчим часом відправлять до району виконання бойових завдань на лінії зіткнення», — йдеться у повідомленні.
Прокурори Луганської обласної прокуратури направили до суду обвинувальні акти стосовно двох правоохоронців за фактом державної зради (ч. 2 ст. 111 КК України), повідомляє пресслужба Луганської обласної прокуратури.
«Слідством встановлено, що в квітні 2022 року охоронник команди воєнізованої охорони Лисичанського міського відділу Управління поліції охорони в Луганській області та слідчий відділу поліції Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області зрадили присязі та перейшли на бік ворога. Обвинувачені зайняли проросійську позицію та почали «служити» у незаконному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території Луганщини — у так званому «Біловодському районному відділі внутрішніх справ мвс лнр», — йдеться у повідомленні.
Наразі матеріали обвинувачень направлені до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розгляду по суті. Спеціальне досудове розслідування здійснювали слідчі територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську, за оперативного супроводу Луганського управління ДВБ Нацполіції України.
Командувач Сил спеціальних операцій ЗС України бригадний генерал Віктор Хоренко перевірив роботу підпорядкованих підрозділів, які обороняють Бахмут та залучаються до бойової роботи у Донецькій і Луганській областях. Про це повідомляє Military Media Center в Телеграмі.
— Всі підрозділи ССО України, залучені до оборони Бахмуту, чітко виконують поставлені завдання. Наші воїни безперервно працюють в надзвичайно тяжких умовах і роблять все, аби кількість сил противника зменшувалася щодня. В нинішніх умовах надзвичайно важливу роль грає комунікація та взаємодія усіх ланок, що входять до структури ССО України. А швидке і злагоджене реагування на запити і потреби підрозділів дає найкращий результат на полі бою, — сказав Віктор Хоренко.
Під час поїздки командувач ССО України ознайомився з обстановкою в районах виконання завдань та на місці опрацював низку насущних питань щодо забезпечення та організації роботи підрозділів Сил спеціальних операцій.
На тимчасово зайнятих територіях Луганської області у місцевих фермерів масово псується врожай літо-осінь 2022 року. Російська окупаційна адміністрація повністю блокує усім місцевим фермерам можливість реалізовувати зерно як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
Про це пише Генеральний штаб Збройних Сил України у своєму вечірньому зведенні.
Також, так звана «окупаційна влада» на неофіційному рівні заборонила усім місцевим пекарням приймати зернові від місцевих фермерів. Українські фермери в розпачі від великих втрат зібраного урожаю.
