Сьогодні, 13 грудня, Європейський суд з прав людини провів засідання по суті у справі «Україна проти росії» щодо окупації Криму, на якому Україна доповіла, які саме порушення прав людини вчиняє російська федерація на окупованій території. Мова йшла про існування системної адміністративної практики порушень прав людини з боку росії з часу окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.
«росія несе відповідальність перед цим Судом за порушення прав людини, вчинені її власними силами, а також за порушення, вчинені її місцевими підлеглими, починаючи з дня державного перевороту. Вона несе відповідальність не лише за акти фізичного насильства, які сталися протягом кількох тижнів після державного перевороту, а й за кампанію політичних репресій, яку згодом запровадив її маріонетковий режим у Криму», — наголосила під час слухання заступник міністра юстиції України Ірина Мудра.
Вона підкреслила, що поширені та систематичні порушення прав людини, вчинені росією та її ставлениками в Криму, від самого початку були спрямовані проти етнічних та релігійних меншин, проукраїнських активістів та журналістів, військовослужбовців українських Збройних Сил, і всі ті особи, групи та організації, які виступали проти російської окупації або, як вважалося, виступають проти російської окупації.
Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко під час усних слухань заявила: «З початку окупації Криму у 2014 році, рік за роком, ситуація з дотриманням прав людини на окупованій території Криму погіршується. Постраждалі від дій окупаційної влади не можуть захистити свої порушені права та отримати компенсацію внаслідок незаконних та варварських дій російських окупантів. Більше того, росія відмовляється співпрацювати з будь-якою стороною щодо розслідування фактів порушення прав людини на окупованих територіях України, що значно поглиблює й без того невтішну ситуацію з їх дотриманням.
Беручи до уваги заяви та докази, надані Україною за останні 9 років, включаючи сьогоднішні заяви під час усних слухань, Уряд України просить ЄСПЛ визнати росію відповідальною за порушення прав людини, гарантованих Конвенцією, які розглядаються в цій міждержавній справі».
У 2014 році, в період тимчасової окупації рф території АР Крим та м. Севастополя, колишня військовослужбовиця у військовому званні «старший матрос», зрадивши Військовій присязі, відмовилась виконувати обов’язки військової служби у Збройних Силах України та перейшла на бік ворога, чим вчинила дезертирство та державну зраду. Їй заочно повідомлено про підозру за фактами дезертирства та державної зради.
Про це повідомляє Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.
Надалі вона уклала контракт про проходження військової служби у військовій частині зс рф, яка з березня 2014 року дислокується у смт Новоозерне місто Євпаторія Автономної республіки Крим.
Наразі Миколаївська спецпрокуратура ініціює питання про здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні в порядку спеціального досудового розслідування (in absentia).
Зрадниці загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна.
Дата 26 лютого 2014 року увійшла до історії як День кримського спротиву російській окупації: саме тоді біля Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбулося протистояння між проросійськими та проукраїнськими активістами через наміри кримського парламенту проголосувати за вихід Криму зі складу України. Проукраїнський мітинг, організований Меджлісом кримськотатарського народу, рухом «Євромайдан Крим» та іншими організаціями зібрав до 10 тисяч учасників, а проросійський налічував близько 700 осіб. Через незадовільні заходи безпеки, вжиті правоохоронцями, між учасниками проукраїнського та проросійського мітингів сталися сутички, внаслідок чого загинули дві людини. Проросійський мітинг був витіснений до внутрішнього двору кримської Верховної Ради, а призначена днем раніше сесія парламенту — скасована.
Уже наступного дня російські спецпризначенці без розпізнавальних знаків захопили будівлі ВР та Ради міністрів АРК, на яких були вивішені російські прапори. Розпочалася відкрита російська окупація Криму. ВР АРК під дулами автоматів окупантів ухвалила постанову про проведення республіканського референдуму щодо статусу автономії та проголосувала за відставку Анатолія Могильова з посади прем’єр-міністра АРК, призначивши натомість голову партії «русскоє єдінство» сергія аксьонова, який заявив, що чекає на підтримку Криму росією.
Нині вже відомо, що старт російській спецоперації з окупації Криму було дано 20 лютого 2014 року: саме ця дата була викарбувана на медалях «За возвращение Крыма», якими міністерство оборони рф нагороджувало її учасників. Ще вранці 21 лютого голова Верховної Ради АРК володимир константинов, який повернувся з москви, заявив, що Крим може відійти до росії… Що відбувалося потім, всім дуже добре відомо росія завезла на півострів величезну кількість «ряжених» — переодягнених російських військових, розвідників, феесбешників, «козаків» та іншого зброду, які почати тероризувати місцеве населення. Події в Криму стали початком російсько-української війни, яка зараз виходить на свій фінальний етап.
Українська ідентичність, як показала нинішня війна, — це пряма загроза пануванню «русского міра». Більше ніж 100 тисяч українців покинули все та виїхали з Криму. І їхали вони не від обстрілів, а тому, що не могли дихати «російським повітрям» у Криму, воно їх пригнічувало та маргіналізувало.
У перші роки окупації півострова саме завдяки активній позиції кримчан з числа внутрішньо переміщених осіб, що зорганізувалися в громадські та правозахисні організації, питання Криму залишалося в порядку денному спротиву російській агресії. У 2014 та 2015 роках були проведені І та ІІ Всеукраїнські з’їзди вимушених переселенців із Криму, на яких було консолідовано випрацювані основи боротьби за Український Крим. Була створена громадська спілка «Координаційна Рада організацій вимушених переселенців з Криму», яка у 2020 році, спираючись на історичну традицію, склала основу Крайової Ради Українців Криму.
Довідково.Крайова Рада Українців Криму (КРУК) — це інститут національної самоорганізації українців Криму, що відновив діяльність у 2020 році. Процес самоорганізації був розпочатий у 1918 році Першим конгресом українських організацій Криму та продовжений 1992 року Всекримським конгресом українців. 17 вересня 2020 року представники кримських громадських інституцій та кримські активісти підписали спільну Декларацію про відновлення діяльності Крайової Ради Українців Криму. Мета діяльності КРУК — посилення скоординованої діяльності українців Криму задля звільнення півострова від окупації.
Жодна національна громада за весь період окупації так не постраждала в Криму, як українська. Окупанти знищили все — порівняно нечисленні українські школи, культурні установи, громадсько-політичні інституції, зачистили український інформаційний простір. Український прапор визнали екстремістською символікою, а останнім часом арештовують уже за українську пісню та вишивку.
КРУК з моменту створення документує злочини на тимчасово окупованій території і ділиться цією інформацією з правоохоронцями, бере участь у розробці санкційних документів, готує аналітичні матеріали про стан справ на півострові. Проголошена мета інституту громадянського суспільства — повернутися у звільнений Крим і відчути себе нарешті вдома в українському Криму, а не в приймах, як це відчувалось у багатьох сферах навіть до 2014 року.
Голосом української громади Криму є газета «Кримська світлиця», що була заснована в Криму 1992 року, а від 2016-го видається в Києві. Вона публікує матеріали на підтримку бранців кремля, українського спротиву та української ідентичності на окупованих територіях, захисту національної культурної спадщини, української церкви в Криму, що розповідають про утиски окупантами української мови та лінгвоцид україномовної освіти, про історичні віхи, що пов’язують Крим з Україною. Велика частина публікацій присвячена діяльності Крайової Ради Українців Криму і експертної мережі Кримської платформи, які розробляють стратегію деокупації півострова. Також велика увага журналістів газети прикута до перебігу російсько-української війни та кримчан, які воюють у лавах Збройних Сил України.
Невдовзі після початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну КРУК закликала кримчан чинити спротив окупації всіма можливими засобами. Чимало переселенців стали до зброї. За даними голови Ради ветеранів Крайової Ради Українців Криму Сергія Вікарчука, нині в лавах Збройних Сил України захищають Україну близько 10 000 кримчан, багато з тих, хто змушений був досі залишатися в Криму, долучаються до організованого спротиву агресору.
Українці Криму завжди були, є і будуть носіями української ідентичності, української державності в Криму. Навіть тепер, у період тимчасової окупації. Майбутнє Українського Криму неможливо уявити без кримських українців, без їхньої національної самосвідомості та самоорганізації. Український Крим чекає на Збройні Сили України, чекає на деокупацію і мріє разом з усією Україною відсвяткувати нашу Перемогу.
Комітет міністрів Ради Європи засудив порушення прав людини вчинені російською окупаційною владою проти українців за національністю, кримських татар та інших жителів тимчасово окупованого Криму. Також Комітет міністрів підтвердив, що не визнає незаконну анексію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російською федерацією.
Про це йдеться у рішенні Комітету міністрів Ради Європи, прийнятому на основі доповіді генерального секретаря РЄ про ситуацію з правами людини в Криму.
Комітет міністрів РЄ висловив глибоку стурбованість тим, що російська федерація постійно відмовляється надати Уповноваженому з прав людини та представникам інших регіональних або міжнародних структур моніторингу прав людини можливість безпечно та безперешкодно подорожувати до Криму.
Комітет також закликав російську владу виконати свої зобов’язання за міжнародним гуманітарним правом і правами людини, звільнити всіх тих, хто був незаконно затриманий, і негайно припинити порушення прав людини жителів Криму, скасувати рішення про визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборону його діяльності.
Кримська правозахисна група (КПГ) представила моніторинговий огляд ситуації з правами людини у Криму за грудень 2021 року.
За даними КПГ у окупованому Росією Криму станом на кінець грудня 117 осіб перебувають у місцях позбавлення волі через політичне мотивоване й/або релігійне кримінальне переслідування. Ще 4 особи, позбавлення свободи яких може бути пов’язане з політичними мотивами, перебувають під вартою.
У грудні КПГ зафіксувала 6 нових кримінальних справ щодо жителів Криму за ст. 328 КК РФ (Ухилення від служби у Збройних силах РФ) і 2 нових вироки, ухвалених за ст. 328 КК РФ. На кінець грудня КПГ зафіксувала за весь період окупації 281 кримінальну справу за ухилення від служби у ЗС РФ, які передані на розгляд до «судів». За 269 з них уже винесено вироки, 9 перебувають на стадії розгляду, ще 3 провадження призупинено.
У КПГ нагадали, що проведення призову жителів тимчасово окупованих територій до лав армії держави-окупанта, а також пропаганда на території Криму служби у ЗС РФ порушують ст. 51 Четвертої Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни.
Довідково.Кримська правозахисна група (КПГ) — організація кримських правозахисників і журналістів, метою якої є сприяння дотриманню і захисту прав людини у Криму шляхом формування пильної уваги до проблем дотримання прав людини і міжнародного гуманітарного права на території Кримського півострова, а також пошуку і відпрацювання механізмів для захисту прав людини у Криму.
У Львові заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз разом зі своїм адвокатом Миколою Полозовим представили книгу «Процес 26 лютого». Її презентували до восьмої річниці з дня кримського спротиву російській окупації.
У книзі детально розписано, як відбувався безпосередньо судовий процес над Ахтемом Чийгозом, які покази надавали свідки та потерпілі. Основою її написання стали записи, які адвокат Микола Полозов робив на своїй сторінці у фейсбуку після кожного судового засідання.
— Через цей процес ми дуже детально відкриваємо анатомію початку захоплення Криму Російською Федерацією. Тобто ця книга про те, як українці та кримські татари чинили опір окупантам, — зазначив Микола Полозов.
Також автори підкреслили, що ця книга — фактично документальне зізнання всіх колаборантів, що причетні до захоплення українського Криму, у їхніх злочинах. Адже всі нинішні «очільники», а фактично — кремлівські маріонетки, приходили на судилище над Ахтемом Чийгозом, аби дати свідчення щодо своїх дій і проти нього.
— Колись теж так було: знищили кримськотатарську державність, знищили українську державність, і всі ці території на довгі роки стали колоніями Росії, — розповів Ахтем Чийгоз. — Нині Путін має цей же намір — зробити з України колонію. І те, що Крим нині в окупації, — це чіткий сигнал, чого далі він очікує і як нам треба відповісти ворогу, щоб бути державою Україною.
Довідково: Ахтема Чийгоза затримали у січні 2015 року в Криму. Він пробув у в’язниці три роки. У жовтні 2017-го був виданий Туреччині та звільнений від відбування покарання.
За ініціативи Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй щорічно 6 листопада відзначають Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів. Його мета — привернути увагу до екологічних наслідків війни і важливості відмови від безглуздо заподіяної шкоди екосистемам у прагненні досягти військових цілей. ООН наголошує, що завдана під час збройних конфліктів шкода довкіллю ще довго після їх закінчення впливає на стан екосистем та природних ресурсів і часто виходить за межі національних територій та за період життя одного покоління. У травні 2016 року Асамблея Організації Об’єднаних Націй з довкілля ухвалила резолюцію щодо прихильності охороні довкілля в районах, що постраждали від збройних конфліктів. ООН надає великого значення тому, щоб діяльність у сфері охорони довкілля ставала частиною зусиль із запобігання конфліктам, стратегій з підтримання миру. Адже не може бути міцного і стійкого миру там, де природні ресурси, що забезпечують належний життєвий рівень і адекватне функціонування екосистем, пошкоджені або зруйновані.
Повною мірою ця проблема стосується й ситуації на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях Криму та Донбасу. Агресія РФ проти України спричинила значну екологічну шкоду. Як йдеться у звіті Української Гельсінської спілки з прав людини, у Донецькій та Луганській областях під час збройного конфлікту сталося значне забруднення довкілля хімічними токсичними речовинами, уламками металів і тяжкими металами внаслідок артилерійських обстрілів та застосування вибухівки; утворилися численні воронки, що понівечили землю й знищили природні заповідні території, відбулося затоплення шахт, будівництво оборонних споруд, копанок, пошкодження каналізаційних і водогінних мереж. Ризики, пов’язані з пошкодженням комунікацій, підприємств та інших об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, мають особливе значення, адже в умовах відсутності контролю й можливостей ліквідації негативних наслідків ці явища потенційно збільшують масштаби негативного впливу. Унаслідок руйнування очисних споруд погіршився екологічний стан водних об’єктів. Мінна небезпека призвела до обмеження або втрати можливості природокористування на значних територіях. Чимало об’єктів природно-заповідного фонду, розташованих у зоні бойових дій, зазнали значної шкоди. Через обстріли з боку незаконних збройних формувань РФ мали місце пожежі на небезпечних хімічних підприємствах, що призвело до хімічного забруднення довкілля. Масштабного характеру внаслідок бойових дій набули лісові пожежі, через які постраждали тисячі гектарів лісових масивів, включно з об’єктами природно-заповідного фонду.
читайте також:
Агресія РФ призвела до потрапляння в довкілля шкідливих і небезпечних речовин, знищення родючого шару ґрунту, рослинного покриву, об’єктів дикої фауни, зокрема й занесених до Червоної книги України. Окрім того, мілітаризація Кримського півострова стала причиною негативного впливу на флору та фауну Чорного моря, призвела до проблем із заповідним фондом, труднощами із водопостачанням тощо. РФ як держава-агресор несе відповідальність за всю шкоду, завдану внаслідок її агресії проти України, у тому числі навколишньому природному середовищу України, зокрема природному середовищу Криму і Донецької та Луганської областей, згідно зі звичаєвими нормами права міжнародної відповідальності, кодифікованими у Статтях про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння, а також згідно зі звичаєвими нормами Міжнародного гуманітарного права. РФ як сторона міжнародного збройного конфлікту має відшкодувати шкоду, яка заподіяна внаслідок порушень положень Женевських конвенцій. Проте, як зазначили міжнародні експерти під час конференції «Зменшимо загрозу: екологічні та техногенні ризики на сході України», що відбулась у Києві на початку цього року, Росія показово ігнорує екологічні проблеми, не дотримується екологічних норм на тимчасово окупованих нею територіях України, а інформацію про шкоду екології прирівнює до фейкових новин.
Вчора, 4 жовтня, перший заступник Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова виголосила під час 48-ї сесії Ради ООН з прав людини в Женеві спільну заяву від імені 40 держав щодо ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму. Про це повідомляє Урядовий портал.
Основні сигнали спільної заяви, серед підписантів якої — Україна, США, Канада, Велика Британія, Франція, Німеччина, Австралія:
Засудження грубих порушень Російською Федерацією прав людини в тимчасово окупованому Криму.
Підтримка Кримської платформи.
Заклик до РФ дотримуватися своїх зобов’язань, згідно з нормами міжнародного права, та засудження будь-яких спроб РФ легітимізувати анексію Криму.
Засудження проведення виборів до Державної Думи РФ (17-19 вересня) на суверенній території України без згоди української сторони й невизнання результатів згаданих виборів.
Рішуче засудження політично вмотивованих обшуків і затримань кримських татар, зокрема: Ельдара Одаманова, Асана та Азіза Ахметових, Шевкета Усейнова, першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла.
Необхідність дотримання Російською Федерацією як державою-окупантом її зобов’язань згідно з міжнародним гуманітарним правом та у сфері прав людини, зокрема заклик відновити права людини всіх жителів тимчасово окупованого Криму, негайно та повною мірою виконати наказ Міжнародного суду від 19 квітня 2017 року щодо поновлення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу та припинення утисків кримських татар.
Підтримка територіальній цілісності, політичній незалежності та суверенітету України в межах її міжнародно визнаних кордонів і готовність працювати разом заради поваги до прав та основних свобод людини всіх жителів тимчасово окупованого Криму.
Сьогодні, в Міжнародний день музеїв, експозицію Військово-історичного музею Одеси поповнила табличка з назвою малого протичовнового корабля «Хмельницький».
Вона була вручена екіпажу в 1998 році та встановлена на ходовому містку.
Згодом табличка, перед захопленням росіянами цього судна, була демонтована з корабля у лютому 2014 року під час подій у Криму та вивезена до Одеси. Табличка зберігалася у командира «Хмельницького» капітана 3 рангу Юрія Рудовського (нині капітан 2 рангу).
За його словами, захоплення корабля супроводжувалося активними силовими діями з боку російських військових та активістів «самооборони Криму», тривалими рукопашними сутичками та поножів’ям на борту корабля, внаслідок чого табличка була заплямована кров’ю, яка й досі залишається на ній болючим спогадом про російську агресію в Криму 2014 року.
– Напад був здійснений 60 озброєними російськими військовими та групою кримської «самооборони». Ці люди, які висадилися на корабель, повністю пошкодили весь ходовий місток, дизель-генератор №2, за допомогою якого забезпечувався корабель електроенергією, вивели з ладу управління головними двигунами, особовий склад заблокували на ходовому містку, – пригадують очевидці тих подій.
За словами ТВО завідувача Військово-історичного музею Сергія Платовського, предмет прийнятий на постійне зберігання в фонди музею та використовуватиметься в експозиційному залі сучасної історії, в експозиції, присвяченій подіям АТО/ООС.
– Нам приємно, що фонди музею постійно поповнюються. Це перший експонат – найменувальна табличка військового корабля, підступно захопленого ЗС РФ у Криму в 2014 році.
Також науковець зауважив, що такі експонати стануть яскравим свідченням агресії Росії проти України.
Міністри закордонних справ країн Люблінського трикутника зробили спільну заяву в День вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Вони вважають, що дії Росії як країни-окупанта є неприйнятними в сучасному світі.
Як заявили міністри, 18 травня — одна з найтрагічніших дат минулого століття. Депортація десятків тисяч кримських татар сталінським режимом поставила цей народ на межу повного знищення. Нині, через сім десятиліть після цього злочину, сучасне покоління стало очевидцем повторення подій минулого. Тож Київ, Вільнюс та Варшава докладатимуть усіх зусиль для поширення історичних фактів про ці події та забезпечення їх належної міжнародної оцінки на сучасному етапі.
«Тимчасова окупація Криму Росією призвела до нових репресій проти кримськотатарського народу, який знову стикається з порушеннями прав людини, переслідуванням за переконання, релігію та незгоду з окупацією українського Криму, забороною Меджлісу кримськотатарського народу та різними іншими формами утисків та дискримінації. Ці дії Росії як країни-окупанта є неприйнятними в сучасному світі, а тому вимагають адекватної реакції міжнародного співтовариства», — наголосили глави МЗС.
Вони переконані, що найефективнішою відповіддю стане деокупація Кримського півострова. Тому разом продовжуватимуть працювати над відновленням поваги до міжнародного права та суверенного контролю України над Кримом.
«Безперечно, нашим активом у цій боротьбі є солідарність з кримськими татарами та єдність усього світу довкола нашої спільної мети. Саміт міжнародної Кримської платформи, який має відбутися в Києві 23 серпня 2021 року, покликаний зіграти важливу роль у консолідації наших зусиль. Ми розраховуємо на розробку чіткого плану дій світової спільноти щодо наближення деокупації українського Криму та відновлення прав кримських татар», — зауважили міністри закордонних справ Люблінського трикутника.
