За ініціативи Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй щорічно 6 листопада відзначають Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів.
Його мета — привернути увагу до екологічних наслідків війни і важливості відмови від безглуздо заподіяної шкоди екосистемам у прагненні досягти військових цілей. ООН наголошує, що завдана під час збройних конфліктів шкода довкіллю ще довго після їх закінчення впливає на стан екосистем та природних ресурсів і часто виходить за межі національних територій та за період життя одного покоління.
У травні 2016 року Асамблея Організації Об’єднаних Націй з довкілля ухвалила резолюцію щодо прихильності охороні довкілля в районах, що постраждали від збройних конфліктів.
ООН надає великого значення тому, щоб діяльність у сфері охорони довкілля ставала частиною зусиль із запобігання конфліктам, стратегій з підтримання миру. Адже не може бути міцного і стійкого миру там, де природні ресурси, що забезпечують належний життєвий рівень і адекватне функціонування екосистем, пошкоджені або зруйновані.
Повною мірою ця проблема стосується й ситуації на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях Криму та Донбасу.
Агресія РФ проти України спричинила значну екологічну шкоду.
Як йдеться у звіті Української Гельсінської спілки з прав людини, у Донецькій та Луганській областях під час збройного конфлікту сталося значне забруднення довкілля хімічними токсичними речовинами, уламками металів і тяжкими металами внаслідок артилерійських обстрілів та застосування вибухівки; утворилися численні воронки, що понівечили землю й знищили природні заповідні території, відбулося затоплення шахт, будівництво оборонних споруд, копанок, пошкодження каналізаційних і водогінних мереж.
Ризики, пов’язані з пошкодженням комунікацій, підприємств та інших об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, мають особливе значення, адже в умовах відсутності контролю й можливостей ліквідації негативних наслідків ці явища потенційно збільшують масштаби негативного впливу.
Унаслідок руйнування очисних споруд погіршився екологічний стан водних об’єктів.
Мінна небезпека призвела до обмеження або втрати можливості природокористування на значних територіях.
Чимало об’єктів природно-заповідного фонду, розташованих у зоні бойових дій, зазнали значної шкоди. Через обстріли з боку незаконних збройних формувань РФ мали місце пожежі на небезпечних хімічних підприємствах, що призвело до хімічного забруднення довкілля.
Масштабного характеру внаслідок бойових дій набули лісові пожежі, через які постраждали тисячі гектарів лісових масивів, включно з об’єктами природно-заповідного фонду.
Агресія РФ призвела до потрапляння в довкілля шкідливих і небезпечних речовин, знищення родючого шару ґрунту, рослинного покриву, об’єктів дикої фауни, зокрема й занесених до Червоної книги України.
Окрім того, мілітаризація Кримського півострова стала причиною негативного впливу на флору та фауну Чорного моря, призвела до проблем із заповідним фондом, труднощами із водопостачанням тощо.
РФ як держава-агресор несе відповідальність за всю шкоду, завдану внаслідок її агресії проти України, у тому числі навколишньому природному середовищу України, зокрема природному середовищу Криму і Донецької та Луганської областей, згідно зі звичаєвими нормами права міжнародної відповідальності, кодифікованими у Статтях про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння, а також згідно зі звичаєвими нормами Міжнародного гуманітарного права. РФ як сторона міжнародного збройного конфлікту має відшкодувати шкоду, яка заподіяна внаслідок порушень положень Женевських конвенцій.
Проте, як зазначили міжнародні експерти під час конференції «Зменшимо загрозу: екологічні та техногенні ризики на сході України», що відбулась у Києві на початку цього року, Росія показово ігнорує екологічні проблеми, не дотримується екологічних норм на тимчасово окупованих нею територіях України, а інформацію про шкоду екології прирівнює до фейкових новин.
Підготувала Оксана Уретій