Понад 2500 призовників (загальна кількість. — Ред.) відправили до військових частини з трьох східних областей України.
АрміяInform поспілкувалася з новобранцями, які поповнять лави Державної прикордонної служби України.
— Це етап у житті, що виведе мене на якісно новий рівень самодостатності та дисциплінованості, — говорить 20-річний Дмитро.
Мрія хлопця — отримати військову підготовку, сформувалася з дитячих років. Значний вплив справили розповіді дідуся, який служив у групі радянських військ у Німеччині.
— Служба у війську — лиш невеликий внесок в обороноздатність нашої країни, — каже молодий чоловік.
Разом із Дмитром на строкову службу йде і його 18-річний брат Андрій.
— Отримавши також повістку, він зголосився пройти цей шлях зі мною, — із радістю відзначає Дмитро. — Спочатку нас хотіли призвати до різних структур, але пізніше погодилися направити разом.
А для Ростислава прикладом незламності та хоробрості послужив його прадідусь, який під час Другої світової війни три роки пробув у полоні. Службу в армії юнак сприймає як необхідне випробування. Професійно займаючись футболом, він впевнений щодо спроможності легко переносити фізичні навантаження в армії.
— Фактором визначення моєї ідентифікації як українця в дитинстві стали перемоги національної збірної з футболу, — пригадує 21-річний рекрут. — Тоді у мене з’явилася гордість за співвітчизників, і чимдалі — тим більше я упевнювався в тому, що Україна — найкраща країна у світі. Захищати її спокій — для мене честь.
Водночас Євген розраховує, що на службі вдасться знайти надійних друзів. Про відносини у бойовому колективі він дізнавався з розповідей героїчного розвідника.
— Я особисто знав Ярослава Журавля, — ділиться хлопець. — Для мене він був взірцем, міг підтримати, підняти дух. Мусимо бути гідними подвигу оборонців.
А Денис переконаний, що кожен військовозобов’язаний має відслужити в армії.
— Вороги України повинні бачити, що народ налаштований патріотично. Це відіб’є у противника бажання погрожувати чи вчиняти акти агресії, — стверджує новобранець. — Сподіваюся, здобуті знання і навички допоможуть мені стати на захист країни у разі погіршення обстановки на передовій.
30 листопада розпочнеться другий етап відправки юнаків на строкову службу до ЗСУ.
Про це кореспондентові АрміяInform розповів начальник відділу комплектування рядовим, сержантським складом та призову управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ полковник Микола Качаненко.
— Станом на 25 листопада цього року до війська в Україні призвано 8 800 осіб, що становить 65% від запланованого. Найбільша кількість відправлених до військ на сьогодні у Дніпропетровській області — 922 юнаки, у Харківській — 720, — зазначив офіцер.
За його словами, з 30 листопада до 3 грудня триватиме другий етап відправки до ЗСУ.
— До інших складових сил оборони відправка триває постійно. Мова про Національну гвардію, Державну прикордонну службу та Державну спеціальну службу транспорту України, — пояснив Микола Качаненко.
читайте також:
Він зауважив, що проблем із доставкою юнаків із призовних пунктів до військових частин немає.
— Основний спосіб доставки — залізничний транспорт. Якщо ж військова частина неподалік від призовного пункту, то вона забирає своїх людей автотранспортом, — додав полковник.
Після закінчення другого етапу відправки до ЗСУ в навчальних центрах підготовка строковиків розпочнеться 8 грудня.
Нагадаємо, що з нинішнього року юнаків спочатку доправляють до військової частини, а вже потім — до навчальних центрів.
З жовтня по грудень цього року у Чернігівському обласному ТЦК та соцпідтримки планують призвати понад 460 юнаків. Зокрема, до Збройних Сил України більше ніж 200 призовників, до Національної гвардії України близько 150, до Державної спеціальної служби транспорту майже 30 і до Державної прикордонної служби України більше ніж 60 призовників.
— Особливістю цього осіннього призову є те, що ми вперше проводимо призов юнаків на строкову військову службу в нових організаційно-штатних структурах. А саме: ще навесні цього року у нас був 21 район, а на сьогодні у зв’язку зі змінами територіального устрою лише 5 районів і місто Чернігів, на базі яких і розгорнуті призовні дільниці, — зазначив військовий комісар Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соцпідтримки полковник Олег Гончарук.
Втім, офіцер зазначає, що зменшення кількості районних ТЦК та соцпідтримки жодним чином не вплине на якість призову.
Як зазначають у Чернігівському ТЦК та соцпідтримки, останнім часом простежується негативна тенденція щодо поганого здоров’я призовників і така ситуація з кожним роком погіршується. Це пов’язують з тим, що юнаки не займаються фізичною підготовкою та надають перевагу сидячому способу життя.
Законодавчі переваги для строковиків
Для всіх призовників, хто офіційно працевлаштований, в обов’язковому порядку зберігатиметься їхнє робоче місце та середній заробіток на весь період проходження строкової військової служби, навіть для тих, хто під час проходження строкової служби укладе контракт.
— Під час відправлення безпосередньо вже до лав ЗСУ кожному строковику виплачується матеріальна допомога у розмірі двох мінімальних прожиткових мінімумів, що становить понад 4 тисячі гривень. Поряд з цим кожного безоплатно забезпечують військовою формою і харчуванням. У суспільстві існує хибна думка, що призивають до армії з 20 років, але вона не відповідає дійсності. В Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу» чітко передбачено — з 18 років, — зауважив Олег Гончарук.
Читайте також:
Нещодавно були внесені відповідні зміни в законодавство щодо надання відпусток військовослужбовцям строкової служби протягом проходження служби. Термін такої відпустки наразі становить 10 діб, без врахування часу, необхідного на дорогу.
З квітня цього року під час внесення змін у законодавство строковики вже позбавлені права щодо звільнення від сплати відсотків і штрафів за кредитами.
Водночас через поширення коронавірусної хвороби місцеві органи влади ухвалили рішення щодо забезпечення призову засобами протидії, зокрема тестами, захисними масками тощо.
Керівництво Чернігівського обласного ТЦК та соцпідтримки наголошує, якщо повістка якимось чином не надійшла до призовника, то він попри це обов’язково протягом 10 днів з початку призову повинен прибути до найближчого центру комплектування та соцпідтримки з особистими документами за місцем свого проживання й повідомити про намір проходження військової служби або надати документи, в яких вказані причини, що перешкоджають йому це зробити. Такий обов’язок визначений у посвідченні про приписку, яке видається кожному юнаку під час взяття на військовий облік.
Особливістю призовної кампанії «Весна-2021» став значний відсоток відібраних строковиків із вищою освітою. Бажання служити проявили юнаки із дипломами різних спеціальностей.
— Як можна відмовити хлопцю, який успішно закінчив технічний університет, цікавиться радіоелектронікою та мріє про бригаду зв’язку? — коментує підполковник Роман Потерлевич, заступник військового комісара, начальник сектору комплектування Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. — Очевидно, що такий хлопець не просиджуватиме штани, а генеруватиме корисні ідеї й справлятиметься з поставленими завданнями.
Своєю мотивацією із журналістом АрміяInform поділився Дмитро Левчук, якого відібрали на службу до Окремого президентського полку. Хлопець також має вищу освіту.
— Я — вчитель фізичного виховання. І хоч знайти роботу за моєю спеціальністю не є великою проблемою, мріяв саме про військову службу, — каже Дмитро. — У моїй родині це вважається почесним, з дитинства мені батько розповідав, що саме служба робить із хлопця чоловіка. Тож рішення служити підтримала вся сім’я.
Офіцер Вінницького ОТЦК додав, що проблеми знайти строковиків ніколи не було. Є проблема знайти найкращих, адже хочеться не лише виконати кількісні показники призову, а й знайти дійсно тих, хто хоче служити й принесе користь державі.
Цього тижня в рамках призовної кампанії «Весна-2021» до Збройних Сил України направлено вже близько 160 юних мешканців Харківщини. Настрої більшості хлопців бойові, а мотивація в кожного своя і доволі цікава.
– До перших команд-новобранців увійшли, без перебільшення, найкращі юні патріоти. Адже ці хлопці за першою повісткою, ще у березні, прибули до свої районних ТЦК та СП, – каже заступник військового комісара Харківського обласного ТЦК та СП підполковник Олександр Томашевський.
Після відправки першої команди призовників до війська на обласному збірному пункті триває процес формування наступних груп. Представники військових частин ретельно відбирають хлопців і особисто перевіряють їхню готовність служити за різними показниками.
Так, капітан Павло Корольов прибув до Харкова зі столиці, щоб відібрати декілька десятків новобранців для служби в окремій бригаді охорони Генерального штабу Збройних Сил України.
– Наші хлопці часто залучаються до несення служби у варті чи патрулях, а також виконують інші важливі завдання. Тож вимоги до фізичного та морально-психологічного станів досить високі. Приміром, ми працюємо із призовниками на зріст не менше ніж 175 сантиметрів, які мають бездоганне здоров’я, стійкі до моральних навантажень. Роботу починаю із вивчення особової справи, потім спілкуюся з кожним на різні теми, щоб оцінити розумові здібності. Наприкінці ж їх оглядає військовий медик нашої бригади, який також приїхавдо Харкова, – розповів капітан Павло Корольов.
Офіцер додав, що в перший день роботи на Харківському обласному збірному пункті із 64 юнаків, всім їхнім вимогам відповідали лише 30.
За словами військового комісара Харківського ОТЦК та СП полковника Юрія Калгушкіна, більшість призовників висловлюють бажання послужити спочатку строковиком і, якщо сподобається в армії, то підписати контракт.
Із якими ж думками йдуть на службу перші призовники нового призовного сезону, дізнавався кореспондент АрміяInform.
Так, у родині мешканця Чугуївського району 22-річного Михайла Ломаки усі чоловіки свого часу відслужили у війську. Тож, коли надійшла повістка із ТЦК та СП, хлопець вирішив також пройти армійську школу.
– Я добре усвідомив важливість професії захисника України з огляду на російсько-українську війну. У дитинстві серйозно займався боксом і футболом. Від армії очікую насамперед внутрішніх змін, хочу повірити у власні сили. Планую спочатку послужити певний час солдатом-строковиком, щоб згодом ухвалити рішення стосовно продовження армійського життя. Батьки схвалили мій життєвий план і підтримали добрим словом. Служитиму в Повітряних Силах, – розповів Михайло.
А 19-річний харків’янин Руслан Шевченко на збірному пункті значно відрізнявся від інших призовників своїм зростом і виваженим, як для його віку, міркуванням щодо сенсу життя. Тому включити юнака до складу своїх команд прагнули представники майже всіх військових частин.
– У мене зріст 193 сантиметри. У нашій сім’ї всі такі велетні. Після закінчення школи працював на різних роботах. Останнім часом – в одному із супермаркетів. Заробітна платня була хоч і пристойна, та великих перспектив для себе там не бачив. Коли у березні прийшла повістка, то пішов до свого РТЦК та СП. Хочу пройти строкову службу та подати документи на вступ до Харківського національного університету Повітряних Сил, щоб у майбутньому стати офіцером. Поки за всіма даними підходжу для служби в Окремому полку Президента України. Тож роблю перший крок на шляху до військового життя, – вважає Руслан Шевченко.
Своїми планами поділився й 22-річний призовник із Богодухова Дмитро Маліновський.
− Уся моя родина займається фермерством. Ми це добре вміємо і маємо від цього непоганий дохід. У дитинстві, я як і всі діти, мріяв бути військовим льотчиком. Проте подорослішавши, став більш прагматично дивитися на життя і своє майбутнє зокрема. Вважаю, що людина повинна робити те, що хоче і до чого має хист. Я зовсім не відкидаю можливість стати воїном-контрактником і в мене є знайомі, які служать в армії. Проте поки йду на строкову. Усі в моїй сім’ї відслужили в армії та згадують ті часи лише добрим словом. Поки включений до команди однієї з частин Сухопутних військ і дуже радий, бо там служив мій батько, − розповів Дмитро Маліновський.
Сьогодні, 1 квітня, розпочали роботу призовні комісії. На Вінниччині проблем із призовниками ніколи не було, кожного «сезону» багато хлопців приходять самостійно із твердим бажанням стати моряком чи десантником. Та разом із тим залишається й немаленький відсоток ухилянтів, що з року в рік дивують своїм креативом…
— Із нових тенденцій — коронавірус. Тема, на яку, здавалось, взагалі не варто «жартувати». Але ж ні! Масово починають «втрачати нюх» та «хворіти» на Covid. Одразу скажу, ідея — провальна, адже в медиків — членів призовних комісій є вся статистична інформація, — розповідає підполковник Роман Потерлевич, заступник військового комісара, начальник сектору комплектування Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. — Ще одним популярним варіантом «відмазок» є релігія, усі раптово стають віруючими різних конфесій, що передбачає альтернативну службу. Та, як тільки починаєш спілкуватись із людиною, розумієш, наскільки вона далека від релігії. Якщо тебе вчора прийняли в церкву, то це точно не спрацює, комісія одразу доведе фальшивість ідеї. У районах вже добре знають пасторів, від яких приноситимуть документи хлопці. За місяць-два до призову їхні конфесії стають неймовірно «популярними».
У військкоматі діляться, що впливати на членів комісії намагаються й батьки потенційних призовників. Надокучливих матерів та татусів одразу відводять у бік.
— Приїжджає мама і починає своє: «Ну як же він піде? Такий домашній, у нього ж сестричка, за якою треба доглядати, робота біля дому…». Та, як тільки батьків відводимо в бік, призовник починає проситись на службу: «Візьміть мене! Хочу нарешті вирватись від цієї опіки!».
І хоч нині більшість призовників — невпевнені та сором’язливі, у військкоматі запевняють, що за якихось кілька місяців вони стануть зовсім іншими… Дорослими, самостійними та цілеспрямованими. І, безсумнівно, багато із тих, хто на початку служби закреслюватиме дні до дембеля, захочуть пов’язати своє життя зі службою!
