Зловмисники виправдовували збройну агресію рф, героїзували російських окупантів та закликали до захоплення всієї території нашої держави.
Так, на Черкащині викрили депутата Чигиринської міськради, який публічно виправдовував воєнні злочини рашистів та чекав на захоплення області.
За даними слідства, посадовець поширював серед свого оточення антиукраїнські публікації. Деструктивний контент брав з прокремлівських інформресурсів та доповнював його «авторськими» дописами.
Також задокументовано, що фігурант був на прямому зв’язку з екснардепом-зрадником від забороненої Партії регіонів Володимиром Олійником, який переховується за кордоном.
У листуваннях з колишнім «регіоналом» він повідомляв дезінформацію, якою дискредитував українських воїнів та збирав для нього дані про настрої населення на Черкащині.
Крім того, затримано ще одного мешканця Черкащини, який поширював заклики до збройного захоплення державної влади в Україні.
Щоб розповсюдити ворожу агітацію, він створив декілька «Телеграм»- і Фейсбук-спільнот та адміністрував Ютуб-канал.
У Києві викрито столичну блогерку, яка «відбілювала» підривну діяльність екснардепа-зрадника Медведчука та колаборанта Стремоусова.
Для цього використовувала власні сторінки в Телеграмі, ТікТоці, Інстаграмі із загальною аудиторією понад 100 тис. користувачів.
На Дніпропетровщині викрито ще двох проросійських агітаторів. Один з них — колишній правоохоронець, який вихваляв бойовиків окупаційних угруповань рф.
Іншим фігурантом виявився мешканець Новомосковська. На особистій сторінці в соцмережі він поширював фейки про Сили оборони, які воюють на передовій.
На Донеччині затримано жителя прифронтового району, який закликав бомбардувати Київ та героїзував бойовиків російського угруповання «Ахмат».
Наразі слідчі СБУ повідомили фігурантам про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України.
Як повідомляла АрміяInform, у Харкові затримали зрадника, який коригував удари по місту, а потім «заліг на дно».
Поки в Італії та Німеччині представники діаспори поневолених народів росії та європейські парламентарі на 9-му форумі вільних держав постросії розмірковують над тим, що робити в найближчому майбутньому з уламками поки що найбільшої недоімперії світу, АрміяInformпропонує тижневий огляд новин «з-за порєбріка».
Ниють, але несуть: на рф почали вилучати закордонні паспорти
Цього тижня дмітрій мєдвєдєв оголосив про чергове внесення правок до конституції рф. Це досить очікувано, зважаючи на те, що росія з кожним днем дедалі більше перетворюється на концтабір. І будь-які «демократичні» лазівки в статуті концтабору абсолютно неприпустимі. Ця заява збіглася в часі з початком вилучення закордонних паспортів у всіляких «неблагонадійних», які ще не змогли чи не встигли втекти з рашки за кордон. А втікати дедалі складніше, бо за кордоном росіян давно не раді бачити. Приміром, Латвія позбавила права на тимчасове проживання 3500 росіян, які провалили іспит з латиської мови.
Згідно з ухваленим ще в травні законом всі військовозобов’язані, частина держслужбовців, «іноагенти» тощо зобов’язані самі в зубах принести свій закордонний паспорт до силовиків. І перші вже понесли. Ниють, але несуть. Просто як у відомій літературній цитаті: «Люблять російські люди бунтувати! Стануть навколішки перед панським домом і стоять негідники! І знають, що бунтують, і все одно стоять!» Давно варто було зрозуміти, що коли хтось у росії називає себе «опозицією», то певним чином навіть підіграє путіну, демонізуючи його та розповідаючи, що він є зло, яке неможливо подолати. Або навіть прямо працює на російську владу.
От, наприклад, днями з російської в’язниці у Володимирській області «зник» головний опозиціонер Олексій Навальний. Поки російська опозиція чи ті, хто себе так називає, активно його «розшукують», фсб сумлінно бере на олівець усіх, хто «співчуває», щоб потім було кого зачищати. Адже після «перемоги» путіна на «виборах» у березні очікується потужна зачистка країни від «сволоти», що заважає будувати прекрасний «русскій мір». Подібна зачистка насправді відбувається після кожних «виборів» путіна. До цього росіяни вже звикли, тому дивуватися, знов-таки, немає чому.
Як у «старі добрі» радянські часи: в чергу за яйцями — з ночі!
Цікаво інше. Наприклад, щоб зараз придбати на росії яйця, в багатьох містах черги потрібно займати з ночі. Як у «старі добрі» радянські часи. Про їхню вартість говорити навіть не буду. Яєчний дефіцит — прямий результат роботи українських Збройних Сил, адже головним виробником яєць на болотах є окупована в 1919 році українська Білгородщина, яка цього року стала одним з епіцентрів діяльності Легіону «Свобода росії». Шкода тільки, що Легіон не обрав десь у Шебекіному тимчасовий уряд рф, що проголосив би звільнення території від диктатури путіна… А варто було б.
А поки ерефія швидше ніж очікувала повертається в совкові реалії з дефіцитом, обмеженням громадянських прав та кримінальними розбірками. Врешті, що дивуватися країні, яка в 1991 році перейменувалася із ррфср на рф, просто прибравши з власної назви кілька слів, що втратили на той момент актуальність.
На росії фільм-утопію про часи перебудови нарекли «пророчим»
Українці вже нарешті мали б зрозуміти, що російська мова, так звана вєлікая русская культура з усіма фільмами, музикою й тощо шкідливі для нашого ментального здоров’я. Щоб перемогти, ми маємо повністю відмовитися від усього, що породжене росією. Це життєво необхідно для нашого подальшого існування.
Тим часом в Україні татарськомовний трек виконавиці Aigel під назвою Piyala очолив ТОП-100 на Apple Music. Популярність пісні пов’язують з тим, що вона використовується в черговому пропагандистському серіалі, прем’єра якого відбулася місяць тому, після чого він розлетівся по соцмережах, що і ставила за мету російська влада. Фільм розповідає про події в окупованому Татарстані наприкінці 1980-х років. На росії його нарекли «пророчим», адже те, що відбувалося там за часів так званої перебудови, дуже подібне до того, що відбувається зараз. Показово, що малолітні фанати фільму 2 грудня вбили в Іркутську свого однолітка. Проте так званий роскомнагляд 9 грудня повідомив про те, що «провів перевірку серіалу на законність та порушень не знайшов». Серіал став справжньою пропагандистською бомбою, яку вдало законспірували під так звані ліберальні цінності. Ймовірно, фільм має на меті розхитати внутрішню ситуацію в Україні, змусити українців «згадати» радянські часи, щоб хоч якось схилити нас до переговорів. Проте навряд чи їм це вдасться…
Зелений Клин хоче додому: дітям після змагань вручили грамоти з українською символікою
Звісно, не може не тішити те, що дедалі частіше ми спостерігаємо за всілякими пожежами на оборонних підприємствах, «хвилюваннями» в аеропортах та іншими проявами саботажу й відголосками санкцій. Тривають також одиночні пікети орчинь (мітинги в країні-концлагері давно заборонені. — Авт.) під гаслом «vернітє мужа, я zа…балась».
Водночас багато хто в росії свідомо чи несвідомо тягнеться до України. На Кубані, Білгородщині та Вороніжчині згадують українську мову, якою говорили їхні дідусі й бабусі. Днями в одному з дитсадків Хабаровська дітям після спортивних змагань вручили грамоти з українською символікою. Зелений Клин хоче повернутися до складу майбутньої Великої України — це зрозуміло. І саме діти, як майбутні громадяни вільної Далекосхідної республіки, мають звикати до нової символіки. Але сексотам і окупаційній адміністрації цей символічний акт не сподобався. Вони підняли лемент, скандал дійшов до мера міста та закінчився звільненнями співробітників.
На жаль, ані масова загибель російських солдатів, ані знущання російської влади над власним населенням, ані економічні санкції поки що не можуть розтрощити зліплений з екскрементів і палиць колос під назвою рф. Але період напіврозпаду, протягом якого російська державна система розпадається, вже триває. І Збройні Сили України щодня наближають цей момент, який стане фінальною крапкою і для нашої української Перемоги.
В інтерв’ю АрміяInform доцент Національного університету оборони України Ростислав Пилявець розповів про певні аспекти воєнних злочинів, скоєних червоною армією та радянським союзом загалом у часи Другої світової війни.
Науковець зазначив, що для росіян — самопроголошених «наступників переможців» у Другій світовій — варваризація війни залишилася включеною у наратив актуалізованої пам’яті. І навів приклади популярних у рф висловлювань: «Можем повторіть», «На Берлін!» тощо.
читайте також:
«І сьогодні, під час теперішньої російсько-української війни, варварство й мародерство є певними формами інституціоналізації російського імперського месіанства. У цьому ми з вами переконуємось щодня», — наголосив Ростислав Пилявець.
На Європейській площі у Вінниці розпочала функціонувати виставка під назвою «Рашизм — це…», створена Українським інститутом національної пам’яті (УІНП), Національним музеєм Революції Гідності та Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
На 16 стендах тематичної експозиції її творці детально описали та проілюстрували справжню природу путінського режиму, зокрема виділили питомі ознаки й характерні риси рашизму. Це культ «скрєп» і культ вождя, імперський реваншизм і «побєдобєсіє», агресивна пропаганда та ксенофобія, варварство та прагнення знищити культурну спадщину іншого народу, а також ті злочини, які здійснюють рашисти. Також проводяться паралелі між рашизмом, нацизмом та комунізмом.
— У травні цього року Верховна Рада України визнала рашизм державною ідеологією рф та засудила його, а також ухвалила постанову із закликом до всіх міжнародних організацій визнати це явище як офіційну російську злочинну ідеологію, — зазначив співробітник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Олексій Серветнік. — Наша виставка висвітлює основні позиції цієї злочинної рашистської ідеології, страшними проявами якої є «Бучанська різанина», місто-цвинтар Маріуполь, могили Ізюму, руїни багатьох міст, містечок і сіл, майже щоденні обстріли кожного куточка України, знищені храми, пограбовані музеї, випалені тисячі гектарів землі, тисячі вбитих, замучених, зґвалтованих, скалічених українців.
Виставка розповідає не лише про основні ознаки рашизму, а й проводить паралелі між Гітлером та путіним. Так, обидва диктатори отримали звання «людина року» за версією журналу Time, проводили олімпіади для покращення іміджу, організовували незаконні плебісцит (Гітлер) та «референдум» (путін) на окупованих територіях тощо. Гітлер провів аншлюс Австрії та порушив умови Версальського договору, а путін — Будапештського меморандуму та окупував Крим. Врешті-решт, Гітлер здійснив широкомасштабне вторгнення в Польщу, а путін — в Україну.
Окрему увагу представник УІНП зупинив на стенді, який розповідає про нищення російськими окупаційними військами цивільних об’єктів. Він зауважив, що від початку російсько-української війни, а особливо від широкомасштабного вторгнення, в Україні частково зруйновано або повністю стерто з лиця землі тисячі населених пунктів.
— російські окупанти абсолютно ниці та підлі, і знищення Каховської ГЕС це вкотре доводить. І це відбувається зараз, у 21 столітті. Можна проводити і сумні аналогії, зокрема у всіх на слуху зараз підрив «совєтами» ДніпроГЕСу в 1941 році. Проте сучасний ворог набагато жорстокіший, ніж нацисти та комуністи. Тож спільними зусиллями військових на фронті та цивільних у тилу ми маємо здобути Перемогу. І пам’ятаймо просте правило — незнання історії не звільняє нас від відповідальності.
Євгеній Сафар’янс, заступник директора з виставкової роботи «Музею Вінниці», розповів кореспондентці АрміяInform, що виставка вже отримала позитивні відгуки від вінничан, які відзначають важливість, систематизованість та стислість зібраного матеріалу.
— Оглядаючи експозицію, мешканці міста та гості мають можливість познайомитись з доктринальними ідеологічними наративами, які просуваються російською пропагандою. Частково ми їх можемо чути з російських новин, якщо їх хтось дивиться, або від наших блогерів, які виривають їх з контексту. Багато російських меседжів приховано нав’язують і деякі ЗМІ в інтернеті та ТГ-канали, дуже часто ще й українською мовою. Натомість ця виставка систематизує подібні маніпуляції та розкладає все «по поличках», щоб люди розуміли навіть приховану російську пропаганду та вміли відрізняти її від правди. Зібрані матеріали вчать українців відчувати, де їх намагаються обманути, — прокоментував він, — та допомагають протистояти наративам окупантів.
У Вінниці виставка відбувається за сприяння Департаменту культури Вінницької міської ради та Музею Вінниці. Експозиція завершить роботу 6 липня.
Інституційна та економічна неспроможність і депопуляція — головні проблеми сучасної російської федерації, які неминуче зруйнують державу-агресорку зсередини, — вважає кандидатка історичних наук, завідувачка відділу Національного інституту стратегічних досліджень Ірина Павленко. Ці міркування науковиця висловила під час роботи круглого столу «Рашизм. Зрозуміти, щоб подолати».
Експертка нагадала, що російська федерація має величезну, але малозаселену та слабко економічно освоєну територію. Утримання такого надзвичайно великого простору неухильно стає для росії дедалі важчим тягарем, який зрештою стане для неї непідйомним.
— Намагаючись утримати цю територію під контролем, вони постійно збільшують апарат, який має утримувати її під контролем. І апарат, який має стежити за тим апаратом. Тобто в них на сьогодні вже дві третини населення залежить від бюджету, починаючи від інвалідів і закінчуючи військовими, — підкреслила Ірина Павленко.
Наслідками невпинного розростання управлінського апарату та збільшення кількості чиновників є посилення зарегульованості та погіршення якості управління. А переважання бюджетників у структурі населення призводить до браку ресурсів на соціальні видатки.
— Я роблю ставку на санкції й фінансову неспроможність, — зауважила експертка. — Все це можна утримувати й утримується через бюджет. Забираються гроші, перерозподіляються гроші. Що менше тих грошей, які ви перерозподіляєте, то рано чи пізно у тому самому владивостоці постане питання, яке вже стояло у 1990-ті роки: а нащо нам та москва? Що вона визначає?
Поступово описана ситуація має привести до зростання регіонального сепаратизму й децентралізації чи навіть розпаду російської федерації. Цей процес, на думку дослідниці, найімовірніше буде не миттєвим, а довготривалим. Слід бути готовими, що він затягнеться на роки чи навіть десятиліття.
— Мають запрацювати механізми, які посилять їхню інституційну та економічну неспроможність. Тобто це історія тривалого розпаду, це тривала історія, це марафон, — підсумувала Ірина Павленко.
читайте також:
Нагадаємо, що круглий стіл «Рашизм. Зрозуміти, щоб подолати» відбувся в Military Media Center за сприяння Світового конгресу українців з нагоди ухвалення й оприлюднення Верховною Радою України Постанови про Заяву «Про використання політичним режимом російської федерації ідеології рашизму, засудження засад і практик рашизму як тоталітарних і людиноненависницьких». Цей адресований світовій спільноті документ закликає підтримати засудження ідеології, політики та практики рашизму.
У вівторок, 16 травня, об 11:00у Military Media Center відбудеться круглий стіл на тему: «Рашизм. Зрозуміти, щоб подолати».
Питання до обговорення:
Соціально-економічні та культурно-історичні передумови рашизму.
Чи громадяни рф вважають себе рашистами? Про що свідчить соціологія.
Чи допоможе введення терміну «рашизм» у юридичне поле просувати в західній політичній думці та серед керівних еліт визнання рашизму як злочинної ідеології. Реакція міжнародної спільноти та інтелектуалів західного світу
Учасники заходу:
Лариса Якубова, доктор історичних наук, Інститут історії України НАНУ;
Олексій Панич, доктор філософських наук, провідний науковий співробітник НВО «Дух і Літера»;
Ірина Павленко, завідувачка відділу Національного інституту стратегічних досліджень;
Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, керівник аналітичного центру «Інститут конфліктології та аналізу росії»;
Олександр Овчаров, начальник відділу політико-безпекових питань 6-го територіального управління МЗС України.
Акредитація представників ЗМІ обов’язкова і триватиме до 10.00 16 травня.
Заявки на акредитацію надсилайте на електронну адресу: [email protected] із зазначенням прізвища, імені та по батькові журналіста, назви видання, контактного телефону.
Свій позивний старший сержант Максим Матушевський зі Ставищ Білоцерківського району отримав через один з бойових епізодів під час звільнення Авдіївки та її промислової зони у 2016 році. «Промку» його 16-й окремий мотопіхотний батальйон 58-ї бригади та підрозділи з інших бригад звільняли одними з перших, а потім утримували її протягом 258 днів. Якось «Вовкулака» з побратимами чітко вирахували на позиціях у бойовиків добре замасковані укріплення, де базувалися їхні кулеметники і снайпер, що неабияк дошкуляли їхньому підрозділу та сусідам…
Про псевдо та найважчий бій до великої навали
«…Я був старшим чергової бойової зміни, — розповідає Максим. — Ми тільки почали закріплятися на нових позиціях, а та кулеметно-снайперська група була нам як кістка в горлі. Тоді ми розвідали підступи до схованок рашиків, ухвалили рішення. Втрьох із побратимами, молоді й гарячі, безмісячної ночі рушили на полювання, щоби їх трошки провчити. Кралися, немов вовки, повільно, вглядаючись у темряву, бо приладів нічного бачення не мали. Підійшли впритул й рознесли з гранатометів усі фортифікації з тим овечим стадом у пух і прах. Постріляли від душі. Мабуть, і снайпера завалили, бо по нас він більше не стріляв. Звідти й прилипло до мене „Вовкулака“, а комбат Олег Громадський нагородив мене відпусткою».
Деякий час розмовляємо про колишнього комбата Максима, про якого в Авдіївці мало не легенди складали. «Вовкулака» каже, що той знав на ім’я майже кожного солдата й з передової не вилізав… На жаль, 24 лютого, у перший день великої навали, він загинув під час захисту Харкова. До слова, разом з Олегом Громадським раніше воював і його син — офіцер Євгеній Громадський. 25 березня 2022 року Євгенію було присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Прошу Максима розповісти про самий важкий бій на «промці». Той деякий час масує поранену голову, пригадуючи, а потім починає широко всміхатися.
«…21 лютого 2016 року в нас був восьмигодинний бій. Бойовики закріпилися та окопалися метрах у ста від нас. Напилися мабуть, як завжди після „зарплатні“, бо вночі пішли в лобову атаку. Лютий місяць, морозяка, а ми всі, хто був у відпочиваючій зміні по підвалах, повискакували на позиції хто в чому був: у шльопанцях, у підштаниках, бушлатах на голе тіло, у спідньому. Всього на моїй позиції набралося восьмеро побратимів. А ворогів, що на нас ішли, й порахувати було важко. Лізли й лізли! „Аллах акбар“ було чутно. Коли в нас уже перегрілися майже всі стволи, один із наших на позивний „Абдулла“ примудрився дистанційно підірвати МОНку, чим зірвав останню з їхніх атак. Відкотилися, свині, а через деякий час запросили через Громадського режим тиші, щоби позбирати трупи своїх. Довго збирали… А серед наших обійшлося без втрат…»
Про поранення й велику війну
Повоювавши під Авдіївкою, у Кримському Луганської області та Золотим-5, Максим «доріс» у батальйоні до головного сержанта роти. У 2018 році звільнився за сімейними обставинами в запас, але у 2020 році знову пішов на контракт. Цього разу — в танкісти. У Старичах у навчальному центрі під час перепідготовки був спочатку призначений командиром танка, але згодом став головним сержантом взводу технічного забезпечення танкового батальйону.
«24 лютого 2022 року перед світанком комбат зібрав на коротку нараду усіх командирів, сказав, що як тільки побачимо ворога — знищувати його самостійно усіма засобами, бо з години на годину очікується його великий наступ, — продовжує розповідь „Вовкулака“. — Наша танкова група зазнала перших авіаційних та ракетно-артилерійських ударів уже 27 лютого в лісах під Черніговом. Після двох потужних авіаударів у нас загинуло 32 людини. Втрата була важкою, але відносно мінімальною, позаяк ми грамотно розосередилися та замаскувалися. Практично в тому районі готувалася до оборони, доозброювалася зведена бригада, яка посилювалася хвилею мобілізованих, багатьох з яких приймав та ставив у стрій я особисто…»
росіяни вирахували їх з БПЛА й скинули на техніку зверху дві міни, перша з яких впала прямісінько між танком й бензовозом, а друга поцілила в сам танк. Боєкомплект танка детонував, він вибухнув. Один з уламків від міни чи броні панцирника вразив «Вовкулаку» в голову
Зі слів Максима, батальйону переважно доводилося підтримувати дії піхоти на кількох напрямках, рідше бити ворожі колони. Вдалося знищити та виперти орків з багатьох населених пунктів — уявляєте, яким то було для них «хлібом та сіллю» від українських танкістів? Одначе й у танкістів не обходилося без втрат. 25 березня 2022 року між селами Кукшин і Дмитрівка, що на Чернігівщині, Матушевський заправляв один із танків із бензовоза.
росіяни вирахували їх з БПЛА й скинули на них зверху дві міни, перша з яких впала прямісінько між танком й бензовозом, а друга поцілила в сам танк. Боєкомплект танка детонував, він вибухнув. Башта від танка пролетіла якусь відстань й рознесла дах пустої двоповерхової будівлі. Один із уламків від міни чи броні панцирника вразив «Вовкулаку» в голову. Прийшов він у свідомість увечері 26 березня. Лікар, який це побачив, аж Богу подякував уголос: сказав, що вже не вірив у те, що він виживе. Й почалися для старшого сержанта довгі місяці поневірянь медзакладами…
Про рідні душі…
Дізнаюся, що Максим має велику кількість військових відомчих відзнак, прошу їх показати. А поки він порпається десь у хаті, до розмови долучається жінка, яка нас із Максимом познайомила. Понад 200 ветеранів АТО/ООС із цього райцентру, що нині воюють на фронті, та якими вона опікувалася до 24 лютого 2022-го, зокрема і сам Матушевський, називають її не інакше як «Мама Надя». Рідше — Петрівна. Ось її розповідь.
читайте також:
«Макс разом із колишнім місцевим військовим комісаром Славіком воювали після вторгнення разом. 25 березня після обіду мені дзвонить Славік і каже, що Максим дуже важко поранений й навряд чи виживе. Я йому — буде, буде Максик жити! Й уявляєте, буквально за хвилину після розмови зі Славою мені дзвонить дружина Максима! «Петрівно, — плаче, — серце мені віщує, що з Максимом щось не так»…
Скажіть після такого, що над нами немає вищої сили! Мене тіпає, але кажу їй:”Оксано, заспокойся, все із ним гаразд. Потім я її протягом усього дня й ночі заспокоювала. Вона ревла, казала, що не знаходить собі місця. Уже під час комендантської години подзвонила в ТЦК, попросила начальника завезти мене до Оксани, бо вона наодинці дахом поїде. Вона із ним без телефона всю ніч розмовляла, у простір, немов він поруч. Й Максим опритомнів…«
«Вовкулака» виносить нагороди — цілу коробку. «Іконостас» ще той! Показує: оця відзнака — ще з Авдіївки, оця — Президентська, від генерала Павлюка є, коли він був командувачем ООС, ця — від генерала Залужного, коли він командував сектором «С», від Муженка є — мовляв, он їхні підписи у посвідченнях.
…Максим Матушевський звільнився з військових лав у лютому 2023 року за ІІ групою інвалідності. Лікарі кажуть, що на часткове відновлення після усіх оперативних втручань у чоловіка піде не менше ніж 7 років…
АрміяInform продовжує цикл матеріалів про те, як росія впродовж своєї історії веде війни, що мають багато спільних рис. росіяни весь час намагаються загарбати чужу територію, не рахують власних втрат, а також мародерять, знущаються з мирного населення та намагаються уникнути відповідальності за воєнні злочини…
Третя світова війна планувалася в москві ще на початку Другої світової
Друга світова війна, як наймасштабніша та найкривавіша війна в історії людства та найближче до нашого часу глобальне військове протистояння, має дуже багато прикладів аналогій із нинішньою російсько-українською війною. Попередник росії — радянський союз, був одним із зачинателів Другої світової війни і в своїх первинних планах не мав намірів зупинятися. У липні 1940 року замісник наркома закордонних справ срср володимир деканозов заявив міністрові закордонних справ Литви Вінцасу Креве-Міцкявічюсу: «Ми турбуємося не про „єдіную і нєдєлімую“, а про все людство, про пролетаріат всієї земної кулі. Ми повинні зібрати всіх під один червоний прапор. І ми це зробимо. Після Другої світової війни вся Європа впаде до нас в руки, як стиглий плід. А після неминучої Третьої світової війни ми переможемо в усьому світі».
читайте також:
На початку серпня 2014 року депутат державної думи рф, голова ліберально-демократичної партії росії владімір жириновський натякнув, що путін уже ухвалив рішення почати світову війну: «Третя світова війна — головне рішення. Я впевнений, що воно главою російської держави вже ухвалене. Воно поступово озвучуватиметься для того, щоб вони зрозуміли: хлопці, вам потрібна Європа, яка знову згоріла? Європейці цього не хочуть. Що тоді залишиться від Прибалтики? Нічого ж не лишиться! А там стоять НАТОвські літаки, система ППО у Польщі…»
Втрати радянської армії — кожен другий мобілізований
У 1943 році радянська армія під командуванням генерала ватутіна мала за наказом сталіна захопити Київ до річниці жовтневої революції. Утім, через безвідповідальність радянського командування, майже вся армія була знищена. Тоді був даний наказ добиратися на інший берег уплав самотужки й тільки з тим озброєнням, що не потягне на дно. Тож у холодній воді Дніпра загинуло від 500 тисяч до мільйона вояків, з яких 70-80% були щойно мобілізованими на Лівобережжі українцями.
Подібна тактика наступу була й на інших ділянках фронту. У мемуарах один із бійців Вермахту так описував атаку радянських військ: «Спочатку мінне поле штурмують більшовики азійської зовнішності, всі до одного гинуть від мін, після цього лише починається танкова атака».
Зараз росіяни також використовують щойно мобілізованих у наступальних боях. Наші солдати в Бахмуті бачать, як росія завозить на фронт велику кількість військових, вони гинуть, після чого їх заміняють іншими. Як і за часів Другої світової, вони сподіваються розбити ворога людською масою, закидати трупами. За словами українських бійців, «вагнерівці» йдуть хвилями, просто по трупах своїх, завдаючи ударів знову і знову, поки не змусять українців вистріляти боєприпаси та відійти на наступний рубіж.
Фільтраційні табори та депортації цивільного населення
У січні 1942 року були створені так звані спецтабори нквс — фільтраційні заклади для перевірки осіб, що були в німецькому полоні або на окупованій території. Понад 4 млн громадян срср пройшли через фільтрацію. Їх піддавали жорстокій перевірці, яка супроводжувалася допитами, ув’язненнями в ізоляторах, вбивствами та ГУЛАГами.
Сьогодні на окупованих територіях України росіяни також створили фільтраційні табори — в’язниці для цивільних і військовополонених. За будь-які зв’язки українців із законним українським урядом, незалежними ЗМІ та проукраїнську патріотичну діяльність російські війська катують та вбивають. Через табори також здійснюється примусове виселення українських громадян в економічно депресивні регіони росії, зокрема, на Сахалін і далекий схід.
Практика депортацій — давній репресивний винахід росії. 18 травня 1944 року за наказом сталіна весь кримськотатарський народ був звинувачений у колабораціонізмі та депортований з Криму. 21 жовтня 1947 року була проведена операція «захід» — каральна акція уряду срср проти УПА, наймасовіша примусова депортація населення Західної України.
Мародерство і зґвалтування
Мародерство традиційно було одним із найпоширеніших воєнних злочинів радянської армії у Другій світовій війні. Солдати й офіцери мали дозвіл відправляти додому посилки із «трофеями». Генерали та маршали відправляли до срср цілі ешелони захопленого майна.
Відомо, що маршал георгій жуков, один із символів радянської перемоги, заповнив найдорожчими німецькими меблями сім вагонів. Коли в січні 1948 року за наказом сталіна розпочалося слідство у «трофейній справі», у жукова під час обшуку виявили: понад 4000 метрів шовку, парчі, панбархату та інших тканин; 323 соболиних, мавпячих, лисячих, котикових і каракулевих шкір; 44 килими та великі гобелени старовинної роботи, вивезені із Потсдама й інших палаців Німеччини; 55 цінних картин класичного живопису в художніх рамках; 7 великих ящиків із порцеляновим та кришталевим посудом; 2 ящики зі срібними столовими та чайними сервізами.
Мародерство росіян стало одним із символів нинішньої російсько-української війни. Окупанти грабують українських громадян безперервно від її початку. Ледь не щодня в ЗМІ з’являються нові повідомлення про факти мародерства. Так, 5 травня, коли гауляйтер окупованої частини Запорізької області оголосив часткову «евакуацію» населення, на Чонгарі утворився затор із вантажівок, що вивозять награбоване майно українців…
Від початку широкомасштабного вторгнення війська агресора застосовують як метод ведення війни сексуальне насилля в небачених раніше масштабах — для залякування, помсти чи «покарання» цивільного населення на окупованих територіях. Сексуальне насилля застосовується до жінок, чоловіків та дітей.
На завершальному етапі німецько-радянської війни, коли радянські війська увійшли до Німеччини, лише у Берліні було зґвалтовано близько 130 тисяч жінок та дівчат, багато з яких неодноразово. Близько десяти тисяч жертв зґвалтувань загинули внаслідок травм…
путін повторює вчинки гітлера
Водночас від 2014 року історики фіксують очевидні аналогії між політикою нацистського третього райху та агресією кремля. Так, анексія Криму у 2014 році та проведення референдуму вже на окупованій території ідентична до аншлюсу Австрії Німеччиною у 1938 році.
І гітлер, і путін закладали у плани своєї агресії терор мирного населення. Зламати дух психологічно, створити паніку — це завдання для них співмірне за значенням із боротьбою з військом. Свого часу гітлер звертався до військових поневолених країн із закликом скласти зброю. На початку російсько-української війни путін повторив цей заклик, звертаючись до українських військових.
Як колись пропагандистська машина йозефа геббельса, так і тепер російська пропаганда, вигадує брехню, у яку, здається, неможливо повірити. Але за великою кількістю повторів через різні канали вона сприймається як правда. Психологи називають це явище «ефектом ілюзорної правди». У обох диктаторів було виправдання агресії «визволенням» певних народів. Це також аналогія із царини психології — «комплекс месії».
Літера Z на танках окупантів давно стала свастикою ХХІ століття. А 2 травня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про визначення наявного в російській федерації політичного режиму як рашизму та засудження його ідеологічних засад і суспільних практик як тоталітарних та людиноненависницьких».
14 ознак фашизму без жодного винятку підходять до ситуації в росії
У 1995 році один із визначних європейських інтелектуалів Умберто Еко запропонував визначення «вічного фашизму» за 14-ма пунктами. Його суть проста: попри безліч відмінностей між різними тоталітарними системами з різними назвами, вони мають дещо спільне. 2003 року британець Лоуренс В. Брітт у статті Fascism, Anyone? перерахував 14 ознак фашизму. Ситуація в росії вражаюче підходить до концепцій обох авторів. Без жодного винятку.
читайте також:
Спільність гітлерівського, сталінського та нинішнього путінського політичних режимів закорінена в їхньому походженні. Маніфест комуністичної партії Карла Маркса виховував уявлення, що пролетарі не мають батьківщини, що їм нічого втрачати, окрім власних кайданів. Такому марксистському класовому соціалізму гітлер протиставляв інший соціалізм, побудований на німецьких національних засадах і цінностях. Щоб перемогти марксистів, він скористався арсеналом форм, методів і засобів боротьби, що були виписані в працях послідовника маркса — владіміра лєніна. Ще одним послідовником лєніна, що вивчав технології російського вождя, був засновник фашизму беніто муссоліні. Сьогодні рашисти в московії вже не можуть приховати своєї спільної генетики з нацистськими і фашистськими головорізами. А разом з тим вони є послідовниками лєніна і не менш людиноненависницького російського імперського шовінізму.
Терористичні удари по цивільних об’єктах
І ще одна аналогія, про яку хочеться згадати. Під час Другої світової війни нацисти били по Лондону літаками-снарядами «Фау-1» (V-1). Характерною ознакою цих безпілотників було гучне дзижчання двигуна. Через це лондонці почали називати їх buzz bomb («бомби, що дзижчать») або doodlebug
(«комашня»). За допомогою терору мирного населення нацисти сподівалися зламати опір Великої Британії. Але ефект був протилежним — суспільство згуртувалося ще міцніше, а солдати на фронті билися проти ворога ще запекліше.
читайте також:
Українці охрестили використовуваний росіянами дрон-камікадзе іранського виробництва «Shahed» «балалайкою» і «мопедом». Як і англійці 80 років тому, зробили це не лише з огляду на характерну трикутну форму БПЛА та звучання його двигуна, а й через зневагу і презирство до російських агресорів і їхніх терористичних методів ведення війни. У відповідь на атаки крилатими ракетами та безпілотниками українці так само гуртуються і стають більш рішучими в боротьбі проти ворога. І неодмінно, як перемогли фашизм, переможуть і рашизм!
Куди путін тягне московію, яскраво видно по останньому його рішенню повернути піонерів. Мабуть, він у своєму глибокому бункері так сильно ностальгує за радянським союзом, що в піонерських червоних краватках бачить панацею від усіх проблем у державі.
Так, під час останньої онлайн-розмови з віцепрем’єром рф тетяною голіковою, яка вкотре хвалилася «успіхами» в військово-патріотичному вихованні, він запропонував перейменувати дитячо-юнацьке об’єднання росії «рух перших» у… «всеросійську піонерську організацію». Звісно ж, чиновниця одразу ж погодилася з таким диктаторським рішенням і пообіцяла все відкласти, аби негайно зайнятися цим «важливим питанням».
Варто сказати, що «рух перших» з’явився на московії буквально торік. Акцент там ставиться на військовій та спортивній підготовці дітей. Тобто, зазнавши у 2022-му значних втрат у живій силі, кремлівські ватажки вирішили готувати заміну загиблим солдатам уже зі школи.
У спеціальному «положенні» про це дитячо-юнацьке об’єднання сказано, що керівники навчальних закладів мають тісно співпрацювати з місцевими військкоматами та військовими частинами, аби значно підняти рівень підготовки юнаків та дівчат. Тим часом в армійських колективах призначили низку офіцерів, які в наказовому порядку періодично проводять практичні заняття в школах, що розташовані поруч із пунктами постійної дислокації.
Цікаво, що якихось суттєвих змін у роботі об’єднання «рух перших» диктатор не запропонував. Просто йому захотілось бачити піонерські червоні краватки та чути назви, знайомі ще з дитинства.
Колись у нас дуже активно сміялися з пропозиції збудувати на кордоні з росією стіну. Багато хто заявляв, що ця споруда не зможе стримати ворожі танки й буде знищена артилерією агресора. Та насправді такі стіни створюють для того, щоб виграти час. Агресор був би змушений так чи інакше долати цю перешкоду, витрачаючи, залежно від її характеристик, певну кількість часового ресурсу. А нам він дуже знадобився б на початок мобілізації на управлінські рішення найвищого керівництва держави, на активізацію державного апарату тощо І в цьому сенсі стіна виконала б своє завдання.
Цікаво, що нині такі стіни на кордоні з росією будують Естонія, Латвія, Литва, Польща й Фінляндія. Всі, хто має спільний кордон з рф, намагаються відгородитися від варварів.
Крім того, зберігається небезпека «мирного» захоплення прикордонних із росією країн і «мирної» їх окупації. Згадаймо, як відносно нещодавно це було на кордоні білорусі з Польщею й Литвою, коли лукашенко зібрав величезні натовпи мігрантів з країн Близького Сходу й кинув їх на подолання польських і литовських прикордонних загороджень. Наявність таких загороджень допомогла Польщі й Литві вистояти та не допустити порушення свого суверенітету. Немає ніяких гарантій того, що путін і лукашенко знову не організують щось схоже.
Можна згадати й наш 2014 рік, коли десятки автобусів з орловськими, курськими, воронезькими, ростовськими, білгородськими номерами рф, переповнені російськими бойовиками, проривалися крізь наші символічні прикордонні рубежі до Харкова, Донецька, Луганська. Ті добре навчені люди атакували адміністративні будівлі, зривали з них українські прапори й вивішували російські. Саме стіна на кордоні могла б їх стримати, але її не було… рф з притаманним їй блюзнірством може під гуманітарними чи релігійними гаслами кинути сотні тисяч беззбройних людей порушувати український кордон. По них як порушниках кордону варто було б відкривати вогонь на враження. Але світова громадськість нас не зрозуміє, мовляв, жорстоко, негуманно. Ось тут знову ж таки має допомогти стіна. Вона затримає нападників на певний час, протягом котрого і світова громадськість почне розуміти, що відбувається… Стіна допоможе виграти час.
Звісно, така споруда не буде чимось на кшталт ліні Мажино чи лінії Маннергейма, але якісь прикордонні укріплення там мають бути. А в разі великомасштабного нападу ворожої армії, якщо стіна протримається бодай добу, це дасть якусь важливу паузу нашому Верховному Головнокомандувачу, Генеральному штабу, уряду. З тієї війни, що веде проти нас сьогодні рф, ми повинні зробити всі необхідні висновки на майбутнє.
