Уже втретє в Україні вступна кампанія до військових навчальних закладів відбуватиметься в умовах воєнного стану. У Департаменті військової освіти і науки Міністерства оборони України назвали терміни проведення цьогорічної кампанії.
«Прийом заяв (рапортів), оформлення та надсилання документів від ТЦК та СП, служб персоналу військових частин, установ і організацій до приймальних (відбіркових) комісій вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ), військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (ВНП ЗВО) та закладів фахової передвищої військової освіти (ЗФПВО) триватиме до 1 липня 2024 року», — повідомили в Департаменті.
У відомстві зазначили, що опрацювання документів у приймальних (вибіркових) комісіях ЗФПВО, ВВНЗ та ВНП ЗВО має відбутись до 10 липня цього року.
Прийняття приймальними (відбірковими) комісіями рішення щодо допуску до участі у вступних випробуваннях і конкурсному відборі та направлення викликів вступникам — до 15 липня 2024 року;
прийом заяв безпосередньо від вступників та оформлення документів приймальними комісіями ЗФПВО, ВВНЗ та ВНП ЗВО — до 20 липня 2024 року;
проведення вступних випробувань та конкурсного відбору на навчання для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра та ступеня вищої освіти бакалавра (магістра ветеринарного спрямування) — з 20 по 30 липня 2024 року.
Виконання вступниками вимог до зарахування має завершитись до 15:00 31 липня 2024 року.
А зарахування вступників на навчання триватиме до 1 серпня цього року.
Курс підвищення кваліфікації з процесу прийняття військового рішення (Military Decision Making Process, MDMP) проходив на базі одного з військових навчальних закладів.
За її даними, до навчання були залучені експерти компанії Sonata Holding LLC, які є ветеранами військової служби Морської піхоти США і добре знаються на використанні зазначеної методики під час планування бою.
Процес MDMP складає сім взаємопов’язаних кроків, які передбачають: аналіз місії, опрацювання варіантів дій, їхнє моделювання, порівняння, визначення, затвердження оптимального варіанту і опрацювання бойового наказу.
Це методика постійного мозкового штурму та делегування повноважень на нижчий рівень військового управління, а також робота штабів як по вертикалі, так і по горизонталі — за принципами довіри, ініціативи і критичного мислення.
Маневрена війна і комбіноване застосування нової технологічної зброї при цьому дозволяють перемагати навіть більшого за чисельністю противника.
«Дуже вдячна американським експертам за співпрацю. Реалізація проєкту на базі військових навчальних закладів дозволить максимально широко розповсюдити цей досвід та знання серед майбутніх офіцерів», — написала Наталія Калмикова.
Відповідно до підписаного між Міністерством оборони України і американською компанією меморандуму про співпрацю, протягом 2024 року її експерти проведуть понад десять подібних курсів для викладачів та курсантів військових навчальних закладів, а також навчання для штабів бойових підрозділів.
14 грудня о 11:00 у Military Media Center відбудеться брифінг на тему: «Військова освіта та досвід повномасштабної війни з російською федерацією: які зміни відбулись» за участю заступника начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка з навчальної роботи полковника Лойшина Анатолія Анатолійовича.
Акредитація журналістів обов’язкова і триватиме до 10:00 14 грудня 2023 року за електронною адресою: psmodu@post.mil.gov.ua.
У заявці на акредитацію вкажіть, будь ласка: прізвище, ім’я, по батькові журналіста, назву медіа, контактний телефон, номер прескарти акредитації ЗСУ; для іноземців, додатково – громадянство та фотокопію паспорту.
Реформа військової освіти в Україні, яка почалася 2020 року, виходить на новий рівень. Відтак, у вересні було презентовано план реалізації проєкту з підготовки нової Стратегії менеджменту системи військової освіти. Це ініціатива першого заступника Міністра оборони України генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, в якій також активну участь брали партнери з держав-членів НАТО.
Суть змін полягає у формуванні правового підґрунтя для упорядкування й розмежування зон відповідальності структурних підрозділів Міноборони, Генштабу та військових вишів на різних рівнях військової освіти. Це дозволить зробити систему управління більш функціональною, а також відкриє шлях західній моделі лідерства.
Розробляти стратегію допомагав радник високого рівня від Литовської Республіки генерал-майор (у відставці) Віталіюс Вайкшнорас, який свого часу брав участь у розробці аналогічного документа в Литві.
Під час візиту до Києва він розповів АрміяInform про те, що змінить нова стратегія, важливість менталітету командирів і те, яким бачить український прогрес в реформуванні системи військової освіти. Генерал-майор Вайшнорас був щедрим в позитивних оцінках реформи, хоча і вказав на деякі виклики радянського минулого.
Україна вже перейшли до моделі професійної військової освіти країн НАТО
— Пане Вайкшнорас, ви брали безпосередню участь у розробленні стратегії менеджменту військової освіти. Коли і з чого розпочалася ця робота?
— Передусім я хотів би зазначити, що у вашого міністра дуже амбітні, але водночас здійсненні плани. У вас дуже хороша команда в Міністерстві оборони, в Генеральному штабі, у Національному університеті оборони та академіях.
Вас підтримують партнери, і я хочу наголосити на важливості їхньої участі у цьому процесі. Це провідні професійні військові навчальні заклади країн НАТО та Західної Європи. Це Програма НАТО з вдосконалення військової освіти DEEP, оборонні стипендії.
Ви впроваджуєте цю реформу дуже структуровано та чітко, починаючи з 2020 року. Тоді ми домовилися та провели міжнародний інституційний аудит системи професійної військової освіти.
Він проводився за участю міжнародних експертів і показав реальний стан речей. Відтоді ви ґрунтовно попрацювали, змінюючи своє законодавство.
— Розкажіть детальніше про ці зміни в законодавстві та у системі підготовки українських військових?
— Ваш уряд ухвалив нову концепцію трансформації системи військової освіти для всіх Сил оборони. І поки ми говоримо, ви зараз адаптуєте новий тип менеджменту, професійну військову освіту, стратегію управління системою. Це дуже важливий документ, оскільки він описує архітектуру відповідальності основних гравців у системі.
За цей час у вас відбулися докорінні зміни в системі військової освіти. З першого вересня цього року ви вже перейшли до дуже поширеної моделі професійної військової освіти країн НАТО, в якій у вас є 5 етапів від L1 до L5, від лейтенанта до генерала. І це означає, що ви забезпечуєте безперервну тривалу освіту.
Також ви проводите курси вивчення іноземних мов — дуже хороша ініціатива, оскільки це допомагає набагато краще інтегруватися в європейські та євроатлантичні структури.
Водночас не треба забувати про ваших цивільних колег, які працюють у Міністерстві оборони та Силах оборони. Їх також потрібно навчати, адже вони є частиною команди, і повинні краще розуміти всю цю складну машину військової та оборонної системи. Я дуже радий, що ви приділяєте цьому увагу.
Україна має справді великі досягнення під час реформування системи військової освіти й заслуговує на велику повагу, тому що робить це під час війни. Ви приділяєте значну увагу розвитку лідерів. Це дуже важлива річ, і я хотів би висловити своє захоплення тим, що ви зробили останнім часом.
Найголовніше не лише змінювати папери, а працювати над людським менталітетом та новою мілітарною культурою
— Ви згадали про проєкти, які стосуються розвитку лідерства. Що саме вам імпонує в українській моделі?
— Вам вдалося, я б сказав, відійти від моделі, де влада командирів залежить лише від кількості зірок на погонах.
Тепер ви переходите до моделі, де командири — лідери, чий авторитет ґрунтується на здатності розвивати бачення створення команди, організації процесів і ведення своєї команди до цілей, які дозволять досягнути мети.
Справжня західна модель лідерства — це коли командир говорить, що потрібно робити, а ви своєю чергою знаєте, як цього досягти, і для досягнення цієї мети використовуєте креативне мислення. Такий підхід розвиває дуже досвідчених і критично мислездатних людей, які є лідерами, здатними вирішувати проблеми та давати підлеглим можливість виконувати завдання якнайкраще.
Загалом, за усіма реформами стоїть багато викликів. Найголовніше не лише змінювати папери. Насправді найголовніше — це робота над людським менталітетом та новою мілітарною культурою, і ви успішно рухаєтеся в цьому напрямку.
— Чи можливо повністю позбутися пережитків минулого, будуючи нову систему військової освіти?
— Абсолютно. Ця система передбачає, що ви цілковито позбуваєтесь пережитків минулого. Це буде складно, адже радянська система чинить опір, як і будь-яка система пручається, противиться змінам, тому що певні люди живуть у комфорт-зоні. Потрібне справжнє лідерство, щоб подолати великий опір. Як це зробити? Ви повинні продовжувати працювати над досягненням цілей, незважаючи на тих, хто, можливо, не дуже задоволений цими реформами.
Вам також потрібно примножити кількість людей, які дійсно розуміють і підтримують реформи. І водночас намагатися зменшити кількість людей, які нібито з різних причин не підтримують реформи.
Рухайтеся до задуманого та розширюйте команду своїх однодумців і тих, хто вірить у реформи, і у вас усе обов’язково вийде.
Реформа військової освіти є ключем до успіху, але англійська мова є ключем до західної цивілізації
— За вашими словами, нова стратегія покликана змінити багато процесів у сфері військової освіти. Що саме зміниться у роботі вищих військових навчальних закладів?
— Я думаю, що вже з першого вересня 2024 року ви перейдете до нових структур усіх військових навчальних закладів, і це дасть змогу краще організовувати процеси.
Ви матимете загальну вимогу до здобувачів, які вступають до військових навчальних закладів — добре володіння англійською мовою.
Коли вперше я мав честь читати лекції у Національному університеті оборони України, мені були потрібні перекладачі. Сьогодні ж, коли я прийшов туди, — мені вже не був потрібен перекладач. Ось чому я наголошую на цьому.
Реформа військової освіти є ключем до успіху, але англійська мова є ключем до західної цивілізації. Це допомагає в цьому нелегкому процесі інтеграції до НАТО.
Також зараз ми спільно працюємо над системою контролю якості освіти. У вас є стандарти, але водночас ви повинні мати дуже хороший контроль. Нині ваш міністр та його заступники саме розробляють дуже хорошу нову систему контролю якості військової освіти.
— Ви маєте досвід розроблення схожого документа в Литві. Яким був ваш шлях у цьому напрямку?
— Ми не реформували систему професійної та військової освіти, а започатковували її. У нас не було професійних військових навчальних закладів, тому ми почали створювати їх з нуля. Натомість у вас є система військової освіти, яку ви реформуєте й трансформуєте.
Тоді ми отримали дуже хороші поради від наших партнерів та радників, які допомагали нам розробляти нову систему, засновану на найкращому досвіді провідних професійних військових навчальних закладів НАТО. Тож це не були процеси трансформації, це був процес розвитку.
Можу точно сказати, що ми зробили великий прорив, коли наголосили на необхідності викладати та вивчати англійську мову. Пам’ятаю, коли вперше прийшов до вашого університету, одразу озвучив три головні пріоритети: перший пріоритет — англійська мова, другий пріоритет — англійська мова і третій пріоритет — це теж англійська мова.
Ми досягли успіху, коли всі наші спеціалісти та офіцери вивели на високий рівень знання іноземної мови.
— Ваші поради у контексті української стратегії базувалися на литовському досвіді?
— Звісно. Взагалі, на початку 1990 років я був молодим офіцером, який працював над створенням системи приєднання Литви до ЄС та НАТО.
Литва вступила до НАТО лише у 2004 році, і на той момент я був уже начальником Штабу оборони. Весь цей час я був частиною спільноти лідерів, які керували процесом імплементації та інтеграції. Тож один з уроків, що ви отримали від мене, полягає в тому, що до вступу в НАТО потрібно дуже багато та наполегливо працювати.
Литва підтримувала й підтримуватиме всі трансформаційні зусилля України
— Широкомасштабне вторгнення росії в Україну для багатьох країн-партнерів стало справжнім шоком. Якою була реакція литовського суспільства?
— Для нас це теж стало шоком. Ми точно розуміємо, який у нас сусід і які в нього амбіції. Ми розуміли також, що наші брати й сестри в біді і ми мусимо підтримувати їх, як можемо. Литва невелика країна, але ми маємо велике серце й, з огляду на наш ВВП, ми справді вкладаємо багато коштів у підтримку України.
Ми не тільки матеріально підтримуємо Україну, а й ділимося досвідом. Наш досвід базується на тому, що ми самі пройшли через реформи та процес розвитку.
Ви справді робите чудову роботу й заслуговуєте на велику повагу за проведення реформ у багатьох сферах, і йдеться не лише про сферу військової освіти. У вас дуже масштабні, але водночас здійсненні плани.
— Що б ви хотіли сказати українцям у цей час?
— Ми беззаперечно будемо з вами на цьому шляху трансформації та реформування системи військової освіти і не тільки. Я б хотів запевнити, що Литва підтримувала й підтримуватиме всі ваші трансформаційні зусилля та вашу боротьбу за незалежність і територіальну цілісність.
Понад 12 тисяч українських військовослужбовців та викладачів пройшли підготовку та підвищення кваліфікації у межах програми НАТО «Удосконалення військової освіти» (DEEP).
Про це повідомив у фейсбуці перший заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Олександр Павлюк.
«У рамках роботи в штаб-квартирі НАТО провів зустріч з директором програми DEEP Маріушем Солісом. Незважаючи на широкомасштабну збройну агресію російської федерації проти України, одним із основних пріоритетів Міноборони України залишається розвиток військової освіти, зокрема і системи підготовки професійного сержантського складу. Програма DEEP є потужним інструментом, який вже понад 10 років допомагає Україні удосконалювати та підвищувати сумісність нашої освіти з Альянсом. Проведено близько 1000 заходів», — зазначив генерал-лейтенант Олександр Павлюк.
За його словами, особливо інтенсивно йде посилення спільної роботи протягом цього року. Якщо в 2022 реалізовано близько 100 заходів за участі 965 представників ЗСУ, то нині — вже 169 заходів і майже 1700 учасників.
«Мова йде про підготовку науково-педагогічних працівників, інструкторів та інших фахівців як для викладання процедур планування та прийняття рішень за стандартами НАТО (TLP, MDMP, OPP), так і в частині посилення мовних спроможностей», — повідомив перший заступник Міністра оборони України та додав, що триває й підготовка військовослужбовців на курсах командирів та інструкторів сержантського складу.
Так, за сприяння програми DEEP розроблено низку базових документів щодо змін у вищій військовій освіті. Зокрема — Дорожня карта вдосконалення мовної підготовки у Збройних Силах України, а також Концепція трансформації системи військової освіти.
«На шляху реалізації намічених амбітних планів нам знадобиться допомога іноземних радників, експертів НАТО та Програми DEEP. З цією метою цього року розроблена “Візія системи “патронажу” держав-членів НАТО над військовими навчальними закладами в системі Міністерства оборони України”. Задача — інтеграція системи військової освіти України в європейський військовий-освітній простір шляхом впровадження архітектури всеохоплюючого навчання. Під час зустрічі висловив сподівання, що Програма DEEP також долучиться до реалізації Візії та надасть необхідне сприяння розвитку цієї ініціативи», — резюмував генерал-лейтенант Олександр Павлюк.
До Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулась XIX Міжнародна науково-практична конференція «Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє».
Як повідомляє пресслужба ВІКНУ, захід відбувся відповідно до Річного плану наукової і науково-технічної діяльності військового вишу.
«Головна мета проведення конференції полягає у всебічному обговоренні стану військової освіти і науки, визначенні перспектив їхнього розвитку, апробації результатів наукових досліджень, організації співробітництва в науковій діяльності та підготовці військових фахівців», — зазначено в повідомленні.
Начальник ВІКНУ бригадний генерал Анатолій Шевченко
— Наш науковий захід проходить в особливий час. Але навіть під час повномасштабного вторгнення росії в Україну, ми намагаємось продовжувати традиції, запроваджені багато років тому у нашому вищому військовому навчальному закладі та впроваджувати новітні технології в системі національної безпеки та оборони нашої держави. А також інноваційні підходи в системі військової освіти та науки, підвищувати рівень компетентностей та лідерських якостей наших майбутніх офіцерів. Пріоритетним напрямом розвитку військової освіти і науки під час воєнного стану є використання бойового досвіду та впровадження його в освітній процес, — сказав під час свого виступу начальник Військового інституту бригадний генерал Анатолій Шевченко.
До Військового інституту завітав заступник начальника Центрального воєнно-наукового управління Генерального штабу ЗС України полковник Євген Левіщенко та Начальник управління інноваційних проєктів Центрального воєнно-наукового управління Генерального штабу ЗС України доктор технічних наук, професор, заслужений винахідник України полковник Володимир Коцюруба, який виступив із доповіддю «Інноваційна діяльність у ЗС України щодо впровадження інноваційних проєктів з розроблення перспективних зразків (комплексів систем) ОВТ, предметів постачання для потреб ЗС України».
Конференція проходила в режимі офлайн та онлайн. В онлайн-режимі роботу побудували по секціях та розглянули такі теми: актуальні проблеми лінгвістичного забезпечення ЗС України та проблеми військової психології та соціальної роботи, інформаційно-психологічна боротьба у воєнній сфері, інформаційно-медійне забезпечення МОУ та ЗСУ в умовах правового режиму воєнного стану, фінанси, наукові проблеми військової політології та морально-психологічного впливу, актуальні проблеми військового права в умовах воєнного стану та геопросторової підтримки військ.
За результатами роботи конференції буде видано збірник тез доповідей, з якими можна ознайомитись на сайті Військового інституту. Загальна кількість поданих тез по секціях складає більше як 350 тез доповідей.
Перший заступник Міністра оборони України Олександр Павлюк з командою та представники посольства США в Україні обговорили план дій у реформуванні української військової освіти з врахуванням стандартів НАТО.
Олександр Павлюк під час зустрічі зазначив, що військова освіта є пріоритетним напрямком для нього. Адже це — стратегічно важливо для безпеки держави.
«Ми розраховуємо на іноземних консультантів, які допоможуть нам з методологією. Інформація та власний досвід сучасної війни у нас є. Тепер потрібно спільно рухатись у бік перетворення цього в навчальні програми», — сказав перший заступник Міністра оборони.
Він додав, що після російського вторгнення західна консультативна підтримка тільки зросла.
За словами Олександра Павлюка, Україна вже відчула результат, оскільки «сержанти і офіцери, які пройшли курси західного зразка, вступили в бій і реалізують отримані знання у боротьбі з ворогом».
На шляху трансформації системи військової освіти дуже багато проблемних питань, які необхідно вирішувати спільно всім Силам оборони України. Разом зможемо дійти до того кінцевого результату, який буде влаштовувати всіх. Про це повідомив директор Департаменту військової освіти і науки МО України Володимир Мірненко під час круглого столу «Рух до НАТО. Трансформація системи військової освіти в Україні» у Military Media Center. — Хочу також поінформувати всіх, що в кожному кварталі року під керівництвом першого заступника Міністра оборони України генерал-лейтенанта Олександра Павлюка проводяться наради з керівним складом системи військової освіти як Міноборони, так і Генштабу, — зазначив Володимир Мірненко. — Основні питання, що обговорюються, стосуються удосконалення системи освітньої діяльності військових навчальних закладів системи МО України. За його словами, головним питанням для обговорення на останній нараді було удосконалення системи військової підготовки саме на кафедрах медицини катастроф та кафедрах підготовки офіцерів запасу у закладах вищої освіти: — Такі щоквартальні наради мають дуже позитивний результат. Запрошуємо туди також наших колег з інших складових Сил оборони України. І я впевнений, що всі проблемні питання, які виникають на тому чи іншому етапі трансформації системи військової освіти, ми можемо разом подолати.
Вперше наша військова освіта поширює досвід, який здобули Сили оборони України у відбитті російської агресії для розуміння сучасних і майбутніх конфліктів нашими партнерами в НАТО. Ми не лише запозичуємо, але й пропонуємо.
Досвід, який отримують Збройні Сили України у війні проти росії, надзвичайно цінний для розуміння природи й перебігу як нинішніх, так і майбутніх збройних конфліктів.
У межах інтеграції до НАТО, Україна пропонує також власний ґрунтовний аналіз війни, який провели фахівці Інституту професійної військової освіти «Вишкіл Лідерів».
За ініціативи Начальника Національного університету оборони України генерал-полковника Михайла Коваля та підтримки Міністерства оборони України розроблено курс «російсько-українська війна: витоки, перебіг, прогноз».
Аналізується все: робота БПЛА, авіації, артилерії та ракетного озброєння, робота противника в інформаційному середовищі та кібербезпека. Українські фахівці проаналізували та узагальнили досвід російсько-української війни від загальних рис і до епізодів.
Вперше курс проведено в лютому 2023 року у Вільнюсі — за участі керівництва програми Defence Education Enhancement Programme (DEEP) NATO. Після ознайомлення з матеріалами курсу керівництвом програми DEEP запропоновано українській стороні розробити спільну публікацію «Базова програма вивчення досвіду російсько-української війни», яка буде використовуватись у військових закладах всіх країн НАТО та партнерів. Два десятки експертів від держав НАТО працюють з українськими фахівцями над розробкою цієї збірки.
«Важливо, що така спільна публікація розробляється вперше. За оцінками фахівців НАТО, наші напрацювання є потужним внеском в розвиток спроможностей Альянсу та свідченням готовності України до партнерства на новому рівні», – зазначив перший заступник Міністра оборони, генерал-лейтенант Олександр Павлюк.
«Інтеграція українського експертного досвіду у військову освіту НАТО — показник не лише нашої налаштованості на якнайшвидше досягнення повної сумісності з Альянсом в цій галузі, але й практичний внесок у розуміння майбутнього конфліктів», — підкреслив перший заступник Міністра оборони.
За словами начальника Національного університету оборони України, генерал-полковника Михайла Коваля, матеріал курсу попередньо був наданий партнерам для ремарок та уточнень. Проте вони визнали нашу працю вичерпною.
Наразі група офіцерів НУОУ з відмінним володінням англійською мовою представили зазначену програму, розроблену англійською мовою, у Литві, Латвії, Швеції, Данії, для експертів НАТО — в Польщі, а в онлайн-форматі – для колег з Франції. Крім того, ведуться переговори ще з чотирма країнами Альянсу про проведення курсу.
Курс читається для представників іноземних вищих військових навчальних закладів та академій, керівного складу збройних сил та представників оборонних відомств країн-партнерів НАТО. Програма містить 20 базових тем з можливістю адаптації для потреб закладів кожної конкретної країни.
За результатами представлення курсу в країнах-партнерах запропоновано інтегрувати курс в програми підготовки іноземних військових академій на регулярній основі — щорічно, або двічі на рік, а також проведення додаткових курсів за окремими напрямами: Війна на суходолі, Війна в повітрі, Війна на морі, Війна в кіберпросторі.
Нині на базі Національного університету оборони України триває презентація курсу для представників Київської асоціації військових аташе країн-членів НАТО.
Додатковим ефектом від проведення курсу є ознайомлення експертів університету з кращими практиками професійної військової освіти, а також укладання двох- та багатосторонніх програм співробітництва.
Важливо, що учасники курсу від країн-партнерів залучені до прийняття рішень щодо підтримки України.
Колективна аналітична робота та координація лише зближують розуміння як спільних викликів, так й спільних можливостей для побудови безпечного євроатлантичного простору, в якому Україна є і буде потужним партнером.
6 вересня в Національному університеті оборони України відбувся робочий брифінг, на якому презентували план реалізації проєкту з підготовки Стратегії менеджменту системи військової освіти та її структуру.
Про це інформуєДепартамент військової освіти і науки Міністерства оборони України.
Участь у заході, зокрема і дистанційно, взяли представники структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти системи Міністерства оборони України, іноземні радники.
Начальник Національного університету оборони України генерал-полковник Михайло Коваль акцентував увагу присутніх на важливості забезпечення планомірного розвитку системи військової освіти всупереч широкомасштабній російській збройній агресії.
– В умовах інтенсивної трансформації в сфері військової освіти такий концептуальний документ як Стратегія менеджменту системи військової освіти має закласти дієві механізми врегулювання наявних проблемних питань і неузгодженостей для забезпечення ефективного управління освітньою діяльністю, – зазначив генерал-полковник Михайло Коваль.
Своєю чергою директор Департаменту військової освіти і науки Міноборони України Володимир Мірненко наголосив на лідерських позиціях Національного університету оборони України у впровадженні трансформаційних змін у системі військової освіти, а також висловив думку з приводу низки юридичних аспектів, пов’язаних з імплементацією зазначеної Стратегії.
– Безперечно, розроблення Стратегії сформує правове підґрунтя для упорядкування і розмежування зон відповідальності структурних підрозділів Міністерства оборони, Генерального штабу Збройних Сил України та військових вишів на різних рівнях військової освіти, зробить систему управління більш інноваційною та функціональною, – переконаний Володимир Мірненко.
Радник з питань професійної військової освіти Представництва НАТО в Україні Стасіс Палдунас (Литва) відзначив, що партнери з держав-членів НАТО уважно спостерігають за процесом трансформації системи військової освіти, бачать наскільки серйозно оборонне відомство підходить до впровадження змін, а тому зацікавлені у розширенні співпраці.
– НАТО готове долучитися до роботи проєктної команди та допомогти створити «живий» документ, який можна швидко адаптувати до можливих змін у структурах Міністерства оборони, Генерального штабу та Збройних Сил України, – запропонував Стасіс Палдунас.
