Прочитаєте за: 4 хв. 18 Квітня 2024, 7:01
За перший квартал поточного року російські терористичні війська випустили по Україні таку кількість ракет, що сумарно пропорційна потужності 9 кілотонн і може бути порівняна із зарядом малої атомної бомби.
На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми.
Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець ЗСУ Максим Білявський.
Необхідна умова стабільної роботи енергосистеми
На сьогодні потрібно зосередитись на стратегії компенсації втраченої потужності генерації та спроможностей з постачання електроенергії внаслідок терористичних російських атак.
Будь-яка енергосистема побудована на принципі миттєвого пошуку балансу між попитом та генерацією, тому збереження маневровості — це необхідна умова для стабільної її роботи.
У разі порушення такої пропорції відбуватиметься миттєва втрата частоти, і відповідно переривання електропостачання.
Три нові підходи для забезпечення стабільності електропостачання
Традиційно гнучкість систем електропостачання забезпечувалась за рахунок виробників електроенергії (теплові електростанції, відновлювальні джерела енергії), які здатні швидко змінювати обсяг генерації у відповідь на потребу споживача.
Утім, зухвалий та інтенсивний характер обстрілів терористичними російськими військами змушує знаходити та запроваджувати нові підходи для забезпечення стабільності електропостачання в середньостроковій та довгостроковій перспективі.
По-перше, це розвиток розподіленої генерації, тобто замість однієї великої електростанції з потужністю до 800 МВт — варто зосередитись на спорудженні 40 станцій по 20 МВт.
Серед проєктів зі спорудження потужностей розподіленої генерації — маневрові газові електростанції, модульні котельні, малі гідроелектростанції.
Не виключно, що такі проєкти мають бути реалізовані безпосередньо промисловими підприємствами і для самозабезпечення, і в межах підтримки громад.
Наприклад, для невеликих мікрорайонів можливо варто розглянути проєкт генерації електроенергії на когенераційних установках, які споживають пропан-бутан.
Окрім цього, доречно підвищувати маневреність енергосистеми за рахунок промислових споживачів через впровадження механізму управління попитом, який полягає в самостійній зміні графіка навантаження за командою диспетчера оператора систем передачі.
У контексті саморегулювання попиту споживачам варто пам’ятати про ощадливе використання електроенергії та постійне впровадження енергозберігаючих заходів.
По-друге, це розвиток інфраструктури з накопичення електроенергії. Впровадження таких систем дозволить вирівняти графік навантаження, знизити потреби в резервних і регулюючих потужностях, а також підвищити надійність роботи об’єктів об’єднаної енергосистеми.
Наприклад, можна розглянути проєкт зі спорудження на базі неперспективних шахт накопичувачів електроенергії, які функціонуватимуть за принципом гравітаційних технологій.
По-третє, це мережа передачі електроенергії. Одними з головних завдань є створення широкої коаліції для пошуку та доставки необхідного електротехнічного обладнання, фактично це енергетичний «Рамштайн», а також збільшення ліміту на імпорт електроенергії з енергомережі ЄС в об’єднану енергосистему України, зокрема шляхом збільшення кількості міждержавних з’єднань.
Важливість пересувних трансформаторних підстанцій
Окрему увагу варто приділити питанню пошуку та доставки пересувних трансформаторних підстанцій на автомобільних шасі, які здатні понижувати напругу зі 110 на 33 кіловольти для розподільчих мереж.
Про реалістичність такого проєкту свідчить один цікавий факт: у 2015 році наша гордість вітчизняного літакобудування Ан-124 успішно перевіз аналогічне обладнання з Португалії до Аргентини, де мобільні трансформаторні підстанції використовували для забезпечення сталого електропостачання в районах з нестабільним мережевим навантаженням.
Дана проблема особливо загострювалась у період різдвяних та новорічних свят, а також різних карнавалів протягом року.
Загалом, мобільні трансформаторні підстанції використовуються там, де потрібно швидко забезпечити заживлення великих споживачів.
Пересувні підстанції також використовуються для швидкого відновлення електропостачання під час відключення, викликаного штормом або іншим лихом.
Особливо це актуально для США та Канади, де за крайні шістдесят років сталось щонайменше сорок масштабних системних аварій з наступним відключенням кількох мільйонів абонентів.
Про досвід війни в Мозамбіку
Загалом, якщо говорити про категорію об’єктів системи передачі електроенергії, доречно згадати про досвід війни в Мозамбіку.
Враховуючи активність ворожих загонів, була розгорнута лінія електропередач постійного струму потужністю 1,9 ГВт та протяжністю 1362 км.
При цьому кожний полюс лінії постійного струму був споруджений на окремих опорах і проходив по різних трасах, віддалених одна від одної на десятки кілометрів.
Це дозволяло в разі ураження однієї лінії зберігати половину потужності передачі по непошкодженому полюсу. Зазначений підхід може бути корисним і для забезпечення стійкості енергосистеми України.
Наприклад, об’єднання регіональних систем транспортування електроенергії лініями електропередач постійного струму для збільшення стійкості національної мережі.
Необхідно усунути бар’єри
Проводити хоча б частину описаних вище змін неможливо без фінансового забезпечення та страхування від воєнних ризиків.
Отже, для забезпечення ліквідності ринку електроенергії потрібно провести комплекс заходів. Насамперед врегулювати проблему багатомільярдних боргів, зокрема на балансуючому ринку.
Водночас бажано укласти довгострокові контракти на імпорт електроенергії з ЄС, а також ліквідувати цінові обмеження в сегменті ринку доби наперед з метою усунення бар’єрів для постачання електроенергії з європейського ринку.
Продовжуючи тематику фінансової сталості на вітчизняному енергоринку, бажано створити фонд страхування від воєнних ризиків, а також державний фонд із відновлення енергетики, який буде наповнюватись коштами від донорів та небайдужих промислових підприємств.
У будь-якому разі потрібно й надалі захищати наявні об’єкти енергосистеми України, тому питання постачання нових систем протиповітряної та протиракетної оборони постає ще гостріше.